Порядок розрахунку середньої зарплати для страхових виплат:
оновлені правила
(коментар до постанов КМУ
від 26.06.2015р. № 439, № 440)
Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхування, затверджений постановою від 26.09.2001 р. № 1266 (далі Порядок № 1266), викладено у новій редакції постановою КМУ від 26.06.2015 р. № 439 (далі - Порядок № 439). Цей Порядок застосовується для обчислення страхових виплат: на випадок безробіття, пов'язаних з нещасним випадком на виробництві та професійного положення та у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, у т. ч. для оплати перших п'яти днів непрацездатності.
Одночасно постановою КМУ від 26.06.2015 р. № 440 затверджено Порядок оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця (далі - Порядок № 440), який набрав чинності 17.07.2015 р. Той факт, що він набрав чинності пізніше ніж Порядок № 439 ролі не відіграє, оскільки у ньому продубльовані основні норми з Порядку 440. Але порядок розрахунку середньої зарплати для страхових виплат із соціального страхування змінився кардинально.
З якої дати застосовувати новий
порядок розрахунку середньої зарплати
Оскільки Порядок № 439 набрав чинності 04.07.2015 р., то постає питання, як бути з листками непрацездатності, які на цю дату знаходяться у кадровій службі, у комісії з соцстраху чи в бухгалтерії. Як і в попередніх випадках застосування нових правил розрахунку прив'язують до дати настання страхового випадку (лист Фонду соцстраху від 07.07.2015 р. № 2.4-17-1112).
Отже, при визначенні середньої зарплати для оплати листків непрацездатності, відкритих:
- до 03.07.2015 р. (включно), застосовують стару редакцію Порядку № 1266 з 6-тимісячним розрахунковим періодом й оплачують робочі дні (робочі години), що припадають на період непрацездатності;
- починаючи з 04.07.2015 р. застосовують Порядок № 439 з 12-тимісячним розрахунковим періодом й оплачують календарні дні тимчасової непрацездатності.
Далі детальніше зосередимося на оплаті лікарняних та декретних.
Порядок обчислення середньої зарплати: основні акценти
1. Розрахунковий період для обчислення середньої зарплати для страхових випадків, що наступили починаючи з 04.07.2015 р. Становить 12 календарних місяців (було - 6 календарних місяців). Крім того, до не відпрацьованого з поважних причин часу тепер віднесли періоди відпусток без збереження зарплати (без прив'язки до законодавчих підстав для надання таких відпусток).
2. Оплаті підлягають календарні дні (а неробочі, як було раніше) тимчасової непрацездатності, відпустки по вагітності та пологах та в інших страхових випадках (п. 2 Порядку № 439).
3. Середньоденну зарплату застосовують для всіх страхових виплат, у т. ч. якщо працівник трудиться неповний робочий день та коли облік робочого часу ведеться в годинах. Середньомісячну зарплату визначають, перемноживши середньоденну зарплату на 30,44 (п. 6 Порядку № 439).
На роботі за сумісництвом і за основний місцем роботи розрахунковий період і середню зарплату визначають окремо за кожниі місцем роботи. Єдине що їх пов'язує: сумарні заробітна плата, з якої розраховуються випла ти, у місяцях розрахункового періоду за основним місцем роботи і за сумісництвом не можна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (абз. 3 п. 30 Порядку № 439).
5. Пропорційне врахування одноразових виплат залежно від відпрацьованого часу при розрахунку середньої зарплати не передбачено.
6. Заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) для обчислення середньої зарплати для оплати днів тимчасової непрацездатності та відпустки по вагітності та пологах визначають на підставі відомостей, дані з яких вносять у таблицю 6 Форми № Д4, а для страхових випадків по безробіттю та у зв'язку з нещасним випадкомна виробництві та професійним захворюванням беруть з Реєстру застрахованих осіб (п.п. 31, 32 Порядку № 439).
Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються у такому самому порядку й у таких же розмірах, як і інші дні тимчасової непрацездатності.
У новій редакції викладено Довідку про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду для цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов 'язковим державним соціальним страхуванням, у якій тепер, вказують також суму та розмір ЄСВ (страхових внесків). За зверненням органів Фонду соцстраху чи застрахованої особи така довідка надається роботодавцем, військовими комісаріатами, військовими частинами, установами, організаціями протягом п'яти робочих днів (п. 34 Порядку № 1266).
Розрахунковий період і середню зарплату визначають по-новому
У загальному випадку розрахунковий період становить 12 календарних місяців перед місяцем настання страхового випадку (п.п. 7, 11, 25 Порядку № 439).
Як визначати розрахунковий період у випадках, коли у розрахунковому періоді відпрацьовано менше 12 календарних місяців або не було заробітку у розрахунковому періоді чи страховий випадок наступив в перший день зарплати див. у таблиці 1.
Таблиця 1
Порядок визначення розрахункового періоду і середньої зарплати
для страхових виплат
| Конкретні обставини настання страхового випадку | Порядок визначення розрахункового періоду | Порядок розрахунку середньої зарплати | Нормативна підстава |
| Для оплати перших п'яти днів непрацездатності, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах | |||
| Загальний випадок | 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах за останнім основним місцем роботи, що передують місяцю настання страхового випадку | нараховану за розрахунковий період заробітну плату, на яку нарахований ЄСВ, ділять на кількість календарних днів зайнятості* (за вирахуванням не відпрацьованих з поважних причин**) |
п.п. 3 і 25 Порядку № 439 |
| Застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше 12 календарних місяців у розрахунковому періоді |
фактично відпрацьовані календарні місяці (з 1-го по 1-е число) | п.п. 3 і 26 Порядку № 439 | |
| Застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше календарного місяця | фактично відпрацьований час тобто календарні дні перед настанням страхового випадку | п.п. 3 і 27 Порядку № 439 | |
| Застрахована особа у розрахунковому періоді з поважної причини не мала заробітку чи захворіла в перший день роботи | розрахункового періоду фактично немає, тому обчислення проводять виходячи із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу), їх частини | тарифну ставку (посадовий оклад) або їх частину ділять на 30,44 | п.п. 5, 28 Порядку № 439 |
| Застрахованій особі не встановлюється тарифна ставка, посадовий оклад | обчислення проводять із розрахунку мінімальної зарплати, встановленої законом на день настання страхового випадку | мінімальну зарплату (або її частину) ділять на 30,44 | п.п. 5, 28 Порядку № 439 |
| Для виплат за страхування від нещасних випадків та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності) | |||
| Загальний випадок | 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку | нараховану за розрахунковий період заробітну плату, на яку нарахований ЄСВ, ділять на кількість зайнятості* (за вирахуванням не відпрацьованих з поважних причин**) | абз. 1 п. 11 Порядку № 439 |
| Застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок | фактично відпрацьовані календарні місяці (з 1-го по 1-е число) | абз. 2 п. 11 Порядку № 439 | |
| Застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше календарного місяця за місцем роботи, де стався страховий випадок | фактично відпрацьований час тобто календарні дні перед настанням страхового випадку | нараховану за розрахунковий період заробітну плату, на яку нарахований ЄСВ, ділять на кількість зайнятості* (за вирахуванням не відпрацьованих з поважних причин**) | абз. 3 п. 11 Порядку № 439 |
| Застрахована особа у розрахунковому періоді з поважної причини** не мала заробітку або захворіла в перший день роботи | розрахункового періоду фактично немає, тому обчислення проводять виходячи із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу), їх частини, встановленої на день настання права на страхову виплату | тарифну ставку (посадовий оклад) або її частину ділять на 30,44 | п.п. 5, 12 Порядку № 439 |
| Застрахованій особі не встановлюється тарифна ставка, посадовий оклад та відповідні дані відсутні | обчислення проводять із розрахунку розміру мінімальної зарплати (або її частини), встановленого законом на день настання права на страхову виплату | мінімальну зарплату (або її частину) ділять на 30,44 | п.п. 5, 12 Порядку № 439 |
| *Періоди зайнятості включають залежно від виду страхування: періоди перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за ЦПД, проходження служби, підприємницької та іншої діяльності. | |||
| **Поважні причини для цього виду страхування - це тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до трьох і шести років та відпустка без збереження зарплати. | |||
Зверніть увагу! З розрахункового періоду (з 1-ше до 1-ого числа) виключаються періоди, не відпрацьовані з поважних причин, а для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та інших осіб, які отримують грошове забезпечення, календарні дні тимчасової непрацездатності та відпустки по вагітності та пологах з розрахункового періоду не виключають.
Особливості визначення заробітку для обчислення
середньої зарплати для лікарняних і декретних
У Порядку № 439 чітко не прописано, з якого заробітку обчислюється середня зарплата для розрахунку оплати тимчасової непрацездатності та періоду вагітності та пологів. Однак в Порядку № 439 фігурують поняття «середньогодинна заробітна плата», «середньомісячна заробітна плата», «сумарна заробітна плата». Тому цілком логічно буде визначати ці показники із розрахунку саме складових заробітної плати, до яких не належать ні суми декретних, ні лікарняних. Раніше з метою визначення складових зарплати, використовували Інструкцію зі статистики заробітної плати, затверджену наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5 (далі - Інструкція № 5). Але оплата перших п'яти днів непрацездатності, допомога по тимчасовій непрацездатності та допомога по вагітності та пологах не належать до складу заробітної плати (п.п. 3.2-3.3 Інструкції № 5). А значить при обчисленні середньої зарплати в заробіток не включаються суми лікарняних і декретних.
Ще одне актуальне питання щодо врахування одноразовихвиплат в заробіток для обчислення середньої зарплати. Як пам'ятаємо, згідно з абз. 2 п. 9 Порядку № 1266 виплати разового характеру враховувалися в місяці нарахування пропорційно відпрацьованому часу. Тепер же у Порядку № 439 такої вимоги немає. Тому виходить, що якщо у місяць розрахункового періоду повністю виключається через поважні причини, то одноразову виплату не враховують, а якщо були відпрацьовані дні чи дні оплачуваної відпустки, то враховують у повній сумі. Тож чекаємо роз'яснень Мінсоцполітики.
Обмеження середньої зарплати та розмірів лікарняних і декретних
Середньоденна зарплата згідно з п. 4 Порядку № 439 не може перевищувати розміру максимальної бази нарахування ЄСВ у розрахунку на один календарний день, який обчислюють, розділивши встановлений розмір максимальної величини у останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів (30,44). Саме так цей показник визначався раніше для оплати декретних, а тепер він розраховується однаково й для лікарняних і для декретних.
Сумарна заробітна плата, з якої розраховуються страхові виплати за основним місцем роботи і за місцями роботи за сумісництвом не може перевищувати максимальної бази нарахування ЄСВ (абз. 3 п. 30 Порядку № 439).
Обмеження максимальних і мінімальний розмірів оплати перших п'яти днів непрацездатності, допомоги по непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах наведено в таблиці 2
Таблиця 2
| Найменування виплати | Граничний мінімальний розмір | Граничний максимальний розмір | ||
| показник у розрахунку на місяць | норма | показник у розрахунку на місяць | норма | |
| Якщо страховий стаж не менше 6 місяців протягом останніх 12 календарних місяців перед настанням страхового випадку | ||||
| Оплата перших п'яти днів непрацездатності | не встановлено | максимальна база* нарахування ЄСВ | абз. 3 п. 5 Порядку № 440 | |
| Допомога по тимчасовій непрацездатності | абз. 2 п. 2 Порядку № 439 | |||
| Допомога по вагітності та пологах | розмір мінімальної зарплати на час настання страхового випадку** | абз. 3 п. 2 Порядку № 439 | максимальна база* нарахування ЄСВ | абз. 3 п. 2 Порядку № 439 |
| Якщо страховий стаж менше 6 місяців протягом останніх 12 календарних місяців перед настанням страхового випадку | ||||
| Оплата перших п'яти днів непрацездатності | не встановлено | розмір мінімальної зарплати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку | абз. 2 п. 29 Порядку № 439 | |
| Допомога по тимчасовій непрацездатності (крім випадків, пов'язаних з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням) | ||||
| Допомога по вагітності та пологах | розмір мінімальної зарплати на час настання страхового випадку** | абз. 3 п. 29 Порядку № 439 | двократний розмір мінімальної зарплати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку | абз. 3 п. 29 Порядку № 439 |
| * Розмір максимальної бази нарахування ЄСВ дорівнює 17 прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується ЄСВ: з 1 січня по 30 листопада 2015 р. - 20 706 грн, з 1 грудня 2015 р.- 23 426 грн. | ||||
| ** У разі роботи застрахованої особи на умовах неповного робочого часу зазначене обмеження теж застосовується. | ||||
Особливості визначення заробітку для обчислення середньої зарплати для розрахунку виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання прописано в п.п. 13-24 Порядку № 439.