Удосконалення системи адміністрування ПДВ: обнуления реєстраційної
суми, додаткові електронні ПДВ-рахунки,
реєстрація податкових накладних

(коментар до Закону України від 16.07.2015р. № 643-VIII,
далі - Закон № 643)

Закон має на меті «перезавантажити» сис­тему електронного адміністрування станом на 01.07.2015 р. Більшість його норм набрали чинності 29.07.2015 р. Тож за чергою...

Реєстраційний ліміт із 01.07.2015 р.

Завдяки змінам, внесеним до п. 200-1.3 і п. 34 підрозділу 2 р. XX ПКУ і незважаючи на те, що вони набрали чинності 29.07.2015 р., «переза­ вантаження» електронної системи адміністру­ вання ПДВ відбулося станом на 01.07.2015 р., так би мовити «заднім числом».

Усім платникам ПДВ 03.08.2015 р. «обнули­ли» реєстраційну суму, далі система заново роз­рахувала значення складових формули:

- Сума_{НаклОтр} (податкові накладні отримані);

- Сума_{НаклВид} (податкові накладні видані);

- Сума_Митн (ПДВ сплачений на митниці).

Ці показники починали обчислювати з 01.07.2015 р. на підставі документів, складених починаючи з цієї дати, а саме: податкових на­ кладних, розрахунків коригування, митних де­кларацій, аркушів коригування й додаткових декларацій. Під час розрахунку показників Сума_{НаклОтр} та Сума_{НаклВид} також ураховують розрахунки коригу­вання, складені починаючи з 01.07.2015 р. і за­ реєстровані в ЄРПН, до податкових накладних, які складені до 01.07.2015 р. та надаються покуп­цям - платникам ПДВ (п. 200-1.3 ПКУ).

Окрім цього, реєстраційний ліміт автома­тично збільшується відповідно до п. 34 підроз­ділу 2 р. XX ПКУ на:

1) середньомісячні суми ПДВ, які за остан­ні 12 місяців/4 квартали були задекларовані платником ПДВ до сплати в бюджет і пога­шені (відстрочені чи розстрочені);

2) суму залишку коштів на електронному ПДВ-рахунку станом на 03.08.2015 р.;

3) суму переплат станом на 01.07.2015 р.;

4) суми від'ємного ПДВ, непогашеного ста­ном на 01.07.2015 р. тобто йдеться про суми від'ємного ПДВ, задекларовані платниками в рядках 24 та 31 декларації з ПДВ за червень (II квартал) 2015 року.

Для яких випадків реєстраційний ліміт не працює

У п. 35 підрозділу 2 р. XX ПКУ прописа­ли ще одне перехідне правило: починаючи із 04.08.2015 р. реєстрація в ЄРПН податкових накладних (розрахунків коригування), скла­дених до 01.07.2015 р., здійснюється без обме­ження сумою податку, обчисленою за форму­лою, визначеною п. 200-1.3 ПКУ.

Як відомо, таке правило діяло в перехідний період (із 01.02.2015 р. до 01.07.2015 р.) для всіх податкових накладних. Тож до податкових накладних, складених у зазначений період або раніше і які реєструються в ЄРПН починаючи із 04.08.2015 р. (тобто із порушенням строків), реєстраційний ліміт і далі не застосовують.

Також не зважають на реєстраційний ліміт під час використання від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19 декларації з ПДВ) за червень (II квартал) 2015 року (п. 43 підроз­ділу 2 р. XX ПКУ). Тобто такий від'ємний ПДВ у повній сумі (без обмеження реєстраційною су­мою) можна спрямувати:

- на погашення податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні (звітні) періоди (за наявності);

- на бюджетне відшкодування за заявою платника в сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх і звіт­ ному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до бюджету.

Податкові накладні, складені з 01.07.2015 р. по 30.09.2015 р.:
особливі строки для реєстрації

Для податкових накладних, дата складен­ня яких припадає на період із 01.07.2015 р. по 30.09.2015 р. включно, не застосовують 15-денний граничний строк реєстрації в ЄРПН із п. 201.10 ПКУ. Для них установлено особливі строки реєстрації (п. 39 підрозділу 2 р. XX ПКУ). А саме податкові накладні, складені:

- із 1 по 15 день (включно) місяця, підля­ гають реєстрації в ЄРПН до останнього дня (включно) місяця, у якому вони були складені;

- із 16 по останній день (включно) місяця, реєструють у ЄРПН до 15 числа (включно) мі­сяця, наступного за місяцем, у якому вони були складені.

Зауважимо: це стосується лише податкових накладних, для розрахунків коригування, як і раніше, діє 15-денний строк. Хоча не виклю­чено, що такі правила податківці поширять і на розрахунки коригування, посилаючись на те, що такий документ є частиною податкової на­кладної. Утім до появи роз'яснень податківців краще для розрахунків коригування використо­вувати 15-денний строк.

Нові строки реєстрації податкових накладних,
складених із 01.07.2015 р. по 30.09.2015 р. включно

Повернення коштів з електронного рахунка

Також додали умову для повернення коштів із електронного ПДВ-рахунка на поточний рахунок платника. Тепер таке перерахування коштів про­водять, лише якщо немає перевищення суми ПДВ, зазначеної у виданих податкових наклад­них, складених у звітному періоді та зареєстрова­них у ЄРПН, над сумою податкових зобов'язань із ПДВ за операціями з постачання товарів/по­слуг, задекларованих у декларації в цьому звіт­ному періоді (п. 200-1.5 ПКУ). Тобто якщо сума задекларованих податкових зобов'язань менша, аніж ПДВ у податкових накладних, виданих по­купцям і зареєстрованих у ЄРПН, то гроші не повертатимуть. Зрозуміло, чому це зробили: щоб завтра для права на реєстрацію не довелося ки­дати на електронний рахунок цю ж суму плюс ПДВ у накладній, яку хочуть зареєструвати.

У ПКУ також закріпили право платника на ін­ формацію про рух коштів на його електронних ПДВ-рахунках. Аби отримати такі дані, платник формує та надсилає запит (J/F1301901) й отри­мує електронне повідомлення (Витяг у розрізі операцій із Системи електронного адміністру­вання ПДВ у форматах J/F1401901).

Обов'язкові реквізити податкової накладної

Розпочнімо з того, що до переліку обов'язко­ вих реквізитів податкової накладної додано чис­ловий номер філії (структурного підрозділу). Як відомо, такі номери присвоюються лише тим філіям (структурним підрозділам), яким голо­ вне підприємство - платник ПДВ делегувало право складати податкові накладні (п. 1 Поряд­ку заповнення податкової накладної, затвердже­ ного наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. № 957, далі - Порядок № 957). Як прописано в пп. «г» п. 201. ШКУ, цей реквізит обов'язково вказу­ють у податкових накладних, у разі постачання (придбання) філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є стороною дого­вору від імені головного підприємства (платни­ ка ПДВ). Тобто числовий номер філії має бути в податкових накладних, які філія (структурний підрозділ):

- складає під час постачання товарів (по­ слуг);

- отримує в разі придбання товарів (послуг).

Власне, під час складання податкової наклад­ної філією чи структурним підрозділом у третій частині порядкового номера (після знаків дро­бу) податкової накладної зазначають числовий номер такої філії чи структурного підрозді­лу (п. 5 Порядку № 957). А ось де вказувати числовий номер філії в податкових накладних, складених для філії? Вважаємо, до зміни форми податкової накладної під ці нововведення такий номер можна вказати в графі «Особа (платник податку) - покупець» податкової накладної по­ ряд із зазначенням найменування головного підприємства - платника ПДВ. Це питання має бути врегульоване роз'ясненням ДФСУ та нови­ми формою й порядком заповнення податкової накладної якнайшвидше. Адже новий реквізит слід указувати в податкових накладних, виписа­ них із 29.07.2015 р. (включно).

Водночас перелік обов'язкових реквізитів податкової накладної став коротшим, оскіль­ки стали необов'язковими:

1) «Місцезнаходження (податкова адреса продавця)» (як відомо, такі дані покупця й раніше не належали до обов'язкових реквізитів);

2) «Вид цивільно-правового договору».

Щодо заповнення необов'язкових реквізи­ тів податкової накладної податківці оперативно оприлюднили лояльне роз'яснення (див. лист ДФСУ від 29.07.2015 р. № 27651/7/99-99-19-03-02-17). Так, із 29.07.2015 р. (включно) платники ПДВ можуть не заповнювати таких реквізитів податкової накладної:

- місцезнаходження (податкова адреса про­давця);

- місцезнаходження (податкова адреса по­купця);

- номер телефону (продавця та покупця);

- вид цивільно-правового договору, його номер і дата;

- форма проведених розрахунків.

Водночас наявність або відсутність у податковій накладній/розрахунку коригування зазначених реквізитів не може бути підставою для виключення сум ПДВ із такої податкової накладної/розрахунку коригування зі складу податкового кредиту. Така позиція контролерів чітко вписується в норми оновленого абз. 15 п. 201.10 ПКУ.

Зауважимо!

У п. 201.10 ПКУ тепер чітко прописано, що саме порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, перед­ бачених п. 201.1 ПКУ, не дає права покупцю на податковий кредит.

Також податківці говорять про необхідність затвердження нової форми податкової накладної, яка не включатиме необов'язкових реквізитів і тих, що втратили актуальність у зв'язку із запро­вадженням системи електронного адміністру­ вання ПДВ. Мінфіну на затвердження податкової накладної дали 3 місяці.

Зведена податкова накладна на
безперервні та ритмічні постачання

У ПКУ виписано правила складання зведеної податкової накладної під час безперервних і рит­мічних постачань товарів (послуг). Зокрема, роз­ширилася сфера застосування такої податкової накладної.

Платники податку в разі здійснення постачан­ня товарів/послуг, яке має безперервний або рит­мічний характер:

- покупцям - платникам податку - мо­жуть складати не пізніше останнього дня мі­сяця, у якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника по­датку, із яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/ послуг відповідному платнику протягом такого місяця;

- покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, у якому здійсне­ но такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням усього обсягу постачання това­рів/послуг таким покупцям, із якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

При цьому законодавець уточнив, що рит­мічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю дві­чі й більше разів на місяць.

Наголосимо: оформлювати такі зведені по­даткові накладні - це право платника ПДВ, а не обов'язок.

Тож тепер ПКУ дозволяє складати одну зве­дену податкову накладну на всіх неплатників ПДВ, постачання товарів/послуг для яких має безперервний або ритмічний характер. А ось зведену податкову накладну на постачання плат­никам ПДВ, як і раніше, складають окремо на кожного такого покупця - платника ПДВ. Адже для покупців податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН, - підстава для віднесення сум вхідного ПДВ до податкового кредиту.

Податкова накладна за щоденними підсумками операцій

До п. 201.4 ПКУ перенесли норми п. 13 По­рядку № 957 щодо правил виписки податкової накладної за щоденними підсумками операцій.

Тож, як і раніше, податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була скла­ дена на такі операції) у разі:

- здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є плат­ником податку), розрахунки за які провадяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний при­стрій (безпосередньо на поточний рахунок по­ стачальника);

- виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються плат­нику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками при­ладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальни­ ка (продавця), окрім тих, форма яких установле­ на міжнародними стандартами;

- надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, за­гальну суму нарахованого податку (із визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Реєстрація розрахунків коригування в ЄРПН

ПКУ доповнили окремими положеннями із Порядку № 957 та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.

Тепер у ПКУ чітко прописано, що постачаль­ ник реєструє розрахунки коригування:

- які передбачають збільшення суми ком­пенсації вартості товарів/послуг на користь такого постачальника;

- у яких коригування кількісних і вартісних показників у підсумку не змінює суми компенсації (наприклад, розрахунок коригування для виправлення помилки в УКТ ЗЕД);

- до податкових накладних, які не видають отримувачу товарів/послуг;

- до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року.

У свою чергу отримувач - платник ПДВ реєструє розрахунки коригування:

1) які передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику. Для цього постачальник складає та надсилає розрахунок коригування отримувачу;

2) до податкових накладних, складених на послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких - митна територія України.

Зі ст. 192 ПКУ прибрали вимогу щодо надан­ня постачальником розрахунку коригування покупцю. Звісно, це не стосується випадку, коли постачальник повинен надіслати такий документ покупцю для реєстрації в ЄРПН. Така вимога зникла через можливість отримувача (покупця) одержати розрахунок коригування з ЄРПН і на його підставі збільшити податковий кредит.

При цьому постачальник має право зменши­ти суму податкових зобов'язань лише після реє­страції в ЄРПН отримувачем розрахунку коригу­вання до податкової накладної, а отримувач має право збільшити суму податкового кредиту тіль­ки після реєстрації в ЄРПН постачальником роз­рахунку коригування до податкової накладної.

Пропорційне віднесення сум ПДВ до податкового кредиту

По-перше, якщо придбані та/або виготовлен: товари/послуги, необоротні активи частково ви­користовуються в оподатковуваних операціях а частково - ні, платник податку зобов'язанні нарахувати податкові зобов'язання виходячи: бази оподаткування, визначеної відповідно де п. 189.1 ПКУ, і скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду й зарееструвати в ЄРПН зведену податкову накладну загальну суму частки сплаченого (нарахованого податку під час їх придбання чи виготовлення яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів у неоподатковуваних операціях.

Інакше кажучи, якщо особа застосовує про порційне віднесення сум ПДВ до податкової кредиту, вона складає наприкінці звітного періоду зведену податкову накладну. У такій не кладній суб'єкт господарювання відображає технічні податкові зобов'язання за всіма покупками, зробленими протягом місяця (кварталу) для одночасного використання в оподатковуваних неоподатковуваних операціях. Такі зобов'язанн покликані компенсувати частину податковог кредиту, показаного під час придбання таких товарів/послуг.

По-друге, скасовано необхідність проведення спеціального перерахунку податкового кредиту за необоротними активами, які водночас використовуються в оподатковуваній та пільгові діяльності, за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком почать їх використання (уведення в експлуатацію). Такий перерахунок уже не проводять для необоротних активів, придбаних після 01.07.2015 р., оскіль­ки із п. 199.4 ПКУ виключено абзац 2. Але пере­ рахунок податкового кредиту за необоротними активами, що придбані до 01.07.2015 р. та які використовуються в оподатковуваних і неопо­датковуваних операціях, необхідно проводити за старими правилами і після 01.07.2015 р. (п. 43 підрозділу 2 р. XX ПКУ).

Отримання податкових накладних

Тепер постачальник зобов'язаний лише скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН. Надавати таку накладну отримувачу він може, але не зобов'язаний (абз. 1 п. 201.1 ПКУ).

Але відмова постачальника надіслати подат­кову накладну покупцю (отримувачу) усклад­нить роботу бухгалтеру покупця - платника ПДВ над формуванням запитів на отримання ін­формації про реєстрацію податкових накладних у ЄРПН та електронної податкової накладної із реєстру. Адже для цього бажано знати не лише дату складання податкової накладної, а й її по­ рядковий номер, присвоєний продавцем.

Заява зі скаргою на продавця (покупця)

ПКУ відтепер дозволяє не лише покупцю, а й продавцю скаржитися в податкову на контр­агента, який відповідальний за реєстрацію роз­рахунку коригування в ЄРПН і своєчасно цього не зробив. Окрім того, покупець може подати за­яву зі скаргою на продавця, якщо останній запо­внив розрахунок коригування із порушеннями.

Подати заяву зі скаргою можна протягом 365 календарних днів (раніше було 60), що наста­ють за граничним строком подання податкової декларації за період, у якому не надано податко­вої накладної чи порушено порядок її заповне­ння та/або реєстрації в ЄРПН.

Відповідальність платників ПДВ

Штраф за несвоєчасну реєстрацію подат­кових накладних

У ст. 120-1 ПКУ вже чітко прописали, що штраф загрожуватиме за несвоєчасну реєстрацію, нереєстрацію податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ, і розра­хунків коригування до них. Та тут вкладався ін­ший зміст: мовиться про податкові накладні, що складені на платника ПДВ. Тобто якщо наклад­на - на неплатника ПДВ, на умовні податкові зобов'язання, штрафів за її несвоєчасну реєстрацію/нереєстрацію не буде.

По розрахунках коригування, знову ж за по­ датковими накладними на платників ПДВ, штра­фи загрожуватимуть відповідальному за реє­страцію. Розрахунок коригування на зменшення податкових зобов'язань має реєструвати поку­пець, тож відповідальність за несвоєчасну реє­страцію - на ньому. Однак штраф розраховують від суми ПДВ, зазначеної в такому розрахунку коригування. А якщо сума на зменшення, то база як така відсутня.

Штрафи за несвоєчасну реєстрацію подат­кових накладних/розрахунків коригування, складених до 1 жовтня 2015 року, не застосо­ вуватимуть (п. 35 підрозділу 2 р. XX ПКУ).

Зверніть увагу: 50% штраф за нереєстрацію, передбачений п. 120-1.2 ПКУ діє. Він загрожує платнику, якщо податкова накладнана покуп­ця - платника ПДВ (розрахунок коригування до неї) упродовж 180 днів від дати складання так і не була зареєстрована.

Штраф за завищення від'ємного ПДВ

- У разі якщо контролери під час перевір­ки встановлюють факт завищення платником податку від'ємного ПДВ, яке залишилося не погашеним станом на 01.07.2015 р., що призвело до завищення реєстраційної суми, на яку платник вправі зареєструвати податкові на­ кладні (розрахунки коригування) у ЄРПН, окрім штрафів, передбачених ст. 123 ПКУ, застосову ють штраф у розмірі 10% суми завищення такого від'ємного значення (п. 41 підрозділу 2 р. XX ПКУ).

Податківці стягуватимуть цей штраф і змен­шуватимуть реєстраційний ліміт на суму зави­щення на підставі узгодженого податкового по­ відомлення - рішення.

Списання штрафів за несвоєчасну сплату ПДВ у бюджет

Штрафні санкції та пеня, передбачені ПКУ за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань із ПДВ, не застосовують, якщо на електронних ПДВ-рахунках платників станом на граничну дату було достатньо коштів для сплати узгодже­них податкових зобов'язань із ПДВ до бюджету У разі нарахування таких штрафів у пере­хідний період (із 01.02.2015 р. до 01.07.2015 р.) їх списують контролюючі органи за місцем ре­єстрації платника ПДВ протягом 14 робочих днів (п. 40 підрозділу 2 р. XX ПКУ).

Документи що посилаються на цей