ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
23.10.2014 р. N К/800/32559/14
Про поновлення на роботі та виплату
середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Вищий адміністративний суд України у складі: судді-доповідача - Кочан В. М., суддів - Олексієнко М. М., Пасічник С. С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.02.2014 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2014 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, встановив:
У січні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області з вимогами про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.02.2014 р. позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 04.12.2013 року за N 47-0 "Про звільнення у зв'язку з скороченням штатної чисельності"; поновлено позивача на посаді головного державного інспектора відділу ІТ та обліку платників Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області з 04.12.2013 р.; стягнуто зі Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на користь позивача 6868,84 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з подальшим утриманням платежів зі заробітної плати. Постанову в частині поновлення на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць звернено до негайного виконання.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2014 р. апеляційну скаргу Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишено без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.02.2014 р. у справі залишено без змін.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем було порушено порядок звільнення позивача на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, а тому спірний наказ не може вважатись законним.
У касаційній скарзі Самбірська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області просить скасувати судові рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що відбулася зміна структурного підрозділу, посади, а також функціональних обов'язків, передбачених положенням про відділ та посадовою інструкцією.
У запереченні на касаційну скаргу позивач заперечує доводи скаржника, вважаючи, що суди правильно встановили всі обставини справи та прийняли законне та обґрунтоване рішення.
Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Самбірської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області N 47-0 від 04.12.2013 р. позивача звільнено з посади головного державного податкового інспектора сектору супроводження інформаційних систем та адміністрування баз даних відділу інформатизації та обліку платників податків на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України з мотивів реорганізації та скорочення чисельності працівників Львівської митниці, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. N 229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів", наказу Державної податкової служби України від 26.04.2013 р. N 11 "Про реорганізацію ДПС в окремих областях, м. Києві та Севастополі, Центрального офісу", наказів Міністерства доходів і зборів України від 26.04.2013 р. N 80 "Про затвердження чисельності працівників територіальних органів Міндоходів", від 26.04.2013 р. N 81 "Про затвердження тимчасових типових структур територіальних органів Міндоходів", наказу ДПІ у Самбірському районі Львівської області Державної податкової служби від 05.07.2013 р. N 213 "Про питання реорганізації ДПІ у Самбірському районі Львівської області ДПС та порядок підписання документів під час реорганізації".
З матеріалів справи встановлено, що Самбірська ОДПІ Головного управління Міндоходів утворилася шляхом приєднання до ДПІ у Самбірському районі Державної податкової служби Старосамбірської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби, при цьому, штатну чисельність працівників було зменшено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно з ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Статтею 49-2 цього Кодексу передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідачем неправомірно прийнято оскаржуване рішення, оскільки попередженням про наступне вивільнення, з яким позивач ознайомився 02.09.2013 р. під особистий підпис, передбачалося, що відповідач зобов'язується надати пропозиції щодо посад у структурі Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції на протязі двох місяців. Разом з тим вказані пропозиції позивачу не надані. Зазначена обставина представником відповідача не спростована жодними належними доказами. Позивачем підтверджено, що пропозицій щодо іншої роботи йому не надавалось, у зв'язку зі скороченням чисельності та відсутністю посад.
Представником відповідача не доведено й факту відсутності після реорганізації установи роботи за відповідною професією чи спеціальністю позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи. В матеріалах справи наявні Посадова інструкція головного державного податкового інспектора сектору супроводження інформаційних систем та адміністрування баз даних відділу інформатизації та обліку платників податків ДПІ у Самбірському районі Львівської області Державної податкової служби та Посадова інструкція головного державного інспектора відділу ІТ та обліку платників Самбірської ОДПІ, аналіз змісту яких дозволяє прийти до висновку про тотожність повноважень за згаданими посадами.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:
Касаційну скаргу Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.02.2014 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2014 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач: В. М. Кочан
Судді:
М. М. Олексієнко
С. С. Пасічник