ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА
23.10.2014 N К/800/1679/14

Про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючий, суддя - Голяшкін О. В., (доповідач), судді: Заяць В. С., Стрелець Т. Г., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Полтавського обласного військового комісаріату на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10 жовтня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Полтавського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, встановив:

У липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, Полтавського обласного військового комісаріату, в якому просив визнати дії відповідачів щодо нездійснення виплати одноразової грошової допомоги протиправними, зобов'язати Міністерство оборони України виплатити через Полтавський обласний військовий комісаріат одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в розмірі 30-місячного грошового забезпечення на день звільнення з військової служби.

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року, адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено повністю; визнано протиправними дії Міністерства оборони України та Полтавського обласного військового комісаріату стосовно відмови позивачу в отриманні грошової допомоги у зв'язку із встановленням другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; зобов'язано Міністерство оборони України виплатити позивачу через Полтавський обласний військовий комісаріат одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в розмірі 30-місячного грошового забезпечення на день звільнення з військової служби.

При винесенні рішень суди виходили із того, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Полтавський обласний військовий комісаріат звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 наказом Командувача військами Київського військового округу від 08 жовтня 1990 року N 080-ПМ звільнений з військової служби у запас за п. 46 підпункт "б" (за віком) Тимчасового положення про проходження військової служби прапорщиками і мічманами, та виключено із списків особового складу, знято з усіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Лубенського ОМВК в Полтавській області.

27 червня 2011 року відповідно до Акту огляду МСЕК N 1 м. Полтава N 0175221 позивачу встановлена II група інвалідності з 08 червня 2011 року в результаті захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У зв'язку з встановленням інвалідності під час проходження військової служби ОСОБА_2 звернувся із заявою до Полтавського обласного військового комісаріату за отриманням одноразової грошової допомоги, передбаченої до виплати військовослужбовцю у разі настання інвалідності в період проходження військової служби, проте, у виплаті вказаної допомоги позивачу було відмовлено.

Частиною 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" від 28 травня 2008 року N 499 (далі - Порядок) призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Підпунктом 2 п. 2 Порядку встановлено, що одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби - у розмірі 30-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що захворювання позивача пов'язане з проходженням військової служби, внаслідок якого йому було встановлено II групу інвалідності.

За вказаних обставин суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" виходячи з того, що йому встановлено II групу інвалідності, причини якої пов'язані з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС після 01 січня 2007 року, у зв'язку з чим є вірними висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:

Касаційну скаргу Полтавського обласного військового комісаріату залишити без задоволення.

Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10 жовтня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: