Чи можна застосувати понижуючий коефіцієнт, якщо
було донарахування із розрахунку мінзарплати
Роз'яснення (в останній редакції) з підкатегорії 301.04.01 «ЗІР» звучить так: «...Таким чином, при умові, якщо хоча б по одній застрахованій особі здійснюється донарахування сум єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати (виключенням є лікарняні, відпускні та допомога у зв 'язку з вагітністю та пологами), понижуючий коефіцієнт страхувальником не застосовується взагалі.». Зазначимо, що у попередньому його варіанті навіть виключення навіть лікарняних, відпускних і декретних не було.
Жодних законодавчих підстав немає для такого трактування положень п. 9-5 р.VІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VІ (далі - Закон про ЄСВ). Адже у цій нормі чітко визначені три умови, яких має бути дотримано підприємством для застосування понижуючого коефіцієнта, а ДФС необгрунтовано встановлює ще одну (четверту) умову для його застосування.
Аргументів на користь того, що це роз'яснення (в обох варіантах) суперечить нормам Закону про ЄСВ більше ніж досить.
По-перше, відповідно до абз. 1 п. 9-5 Закону про ЄСВ понижуючий коефіцієнт застосовується при нарахуванні зарплати (при цьому не має значення в якому розмірі вона нарахована!), декретних, лікарняних, винагороди за цивільно-правовими договорами.
По-друге, таке поняття як додаткова база нарахування ЄСВ зустрічається тільки в рядках 2.5 таблиці 1 Форми № Д4. Дані для його формування беруть із графи 19 таблиці 6 Звіту, в якій вказуються суми різниці між розміром мінімальної зарплати та фактично нарахованою зарплатою (доходом) за звітний місяць.
По-третє, згідно з ч. 2 ст. 9 Закону про ЄСВ єдиний внесок обчислюють щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується ЄСВ. Тому немає підстав для незастосування пониженої ставки ЄСВ до суми зарплати, нарахованої у звітному місяці (незалежно від її розміру, обмеження діє тільки в частині максимальної бази нарахування).
По-четверте, як зазначено у Описі формату звіту, виданого ПФУ (щодо заповнення таблиці 6 Форми № Д4) при заповненні реквізиту 21 «Суми нарахованого єдиного внеску за звітний місяць (на заробітну плату (дохід)» єдиний внесок на суми різниці нараховується без застосування понижуючого коефіцієнта. А до суми нарахованої зарплати страхувальник має застосовувати понижуючий коефіцієнт відповідно до п. 9-5 p.VIII Закону про ЄСВ, оскільки серед умов застосування понижуючого коефіцієнта немає такої вимоги як відсутність випадків проведення донарахування ЄСВ із розрахунку розміру мінзарплати. Адже ці дві норми взагалі не взаємопов'язані.
Значить понижуючий коефіцієнт не застосовується ні до сум різниці (зазначених у графі 19 таблиці 6 Форми № Д4), ні до додаткової бази нарахування ЄСВ (рядок 2.5 таблиці 1), яка формується на підставі зазначених сум, але це жодним чином не пов'язано з застосуванням коефіцієнта до зарплати, нарахованої у звітному місяці. Та ДФС і сама підтверджує у своїх роз'ясненнях, що дані таблиці 1 формуються на підставі даних таблиці 6 Форми № Д4.
По-п'яте, ДФС у листі від 09.04.2015 р. № 12518/7/99-99-17-03-01-17 роз'яснює, що понижуючий коефіцієнт застосовується при нарахування зарплати (доходів) за весь звітний місяць. Тобто починаючи з березня ДФС не озвучувала жодних особливостей щодо застосування понижуючого коефіцієнта для нарахування ЄСВ у випадку, якщо проводилося донарахування до мінзарплати. Не прописано жодних особливостей і в Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженій наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449. Там просто продубльовано норми з п.9-5 р. VIII Закону про ЄСВ.