КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробітної плати та умови праці
Відділ регулювання умов та охорони праці
Щодо визначення часу роботи в
шкідливих і небезпечних умовах
ПИТАННЯ: Чи мають умови праці класифікуватися як шкідливі та/або небезпечні, якщо тривалість дії шкідливого (небезпечного) чинника на рівні, вищому за відповідний гігієнічний норматив, становить менш ніж 50% часу робочої зміни?
Чи мають право працівники, на робочих місцях яких за результатами атестації виявлено перевищення відповідних гігієнічних нормативів упродовж часу, меншого за 50% тривалості робочої зміни, на отримання молока та встановлення доплат до зарплати за шкідливі умови праці?
ВІДПОВІДЬ: За Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердженого наказом МОЗ України від 08.04.2014 р. № 248, зареєстрованим у Мін'юсті України 06.05.2014 р. за № 472/25249, шкідливі умови праці (третій клас) - це умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи та здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника та/або його нащадків і які за рівнем перевищення гігієнічних нормативів та виявленням можливих змін в організмі працівників поділяються на чотири ступені.
Віднесення умов праці до класу (підкласу) умов праці провадиться з урахуванням ступеня відхилення фактичних значень факторів, отриманих за результатами проведення їхніх досліджень та тривалості їхнього впливу на працівника впродовж робочого дня (зміни) за критеріями, визначеними в названій Гігієнічній класифікації праці.
Відповідно до ст. 166 КЗпП та ст. 7 Закону України «Про охорону праці» право на безоплатне отримання молока або інших рівноцінних харчових продуктів мають працівники, зайняті на роботах із шкідливими умовами праці.
Рішення щодо безкоштовної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам ухвалюється згідно з Порядком безкоштовної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, затвердженим постановою Держкомітету СРСР по праці та соціальних питаннях і Президії ВЦРПС від 16.12.87 р. № 731/П-13, на підставі Переліку хімічних речовин, під час роботи з якими в профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, затвердженого наказом МОЗ СРСР від 04.11.87 р. № 4430-87.
З ухваленням постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» віднесення робіт до категорії із шкідливими і важкими умовами праці та визначення права працівників на пільги і компенсації за роботу в цих умовах, у тому числі на безкоштовне отримання молока, провадиться на підставі результатів атестації відповідних робочих місць за умовами праці.
Отже, безкоштовна видача молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам можлива лише в разі перевищення гранично допустимих рівнів або концентрацій речовин, передбачених названим Переліком хімічних речовин, тобто в разі віднесення відповідних робочих місць до категорії із шкідливими умовами праці (незалежно від ступеня).
Порядком безкоштовної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, передбачено, що молоко видається у дні фактичної зайнятості працівника на роботах, пов'язаних з виробництвом або застосуванням хімічних речовин, передбачених цим Переліком, по 0,5 л за зміну незалежно від її тривалості.
За статтею 100 КЗпП на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними, географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я встановлюється підвищена оплата праці. Перелік цих робіт визначається Кабінетом Міністрів України.
До затвердження такого Переліку в установленому порядку підвищена оплата праці за роботу із шкідливими умовами праці може провадитися за рахунок власних коштів підприємств на підставі ст. 7 Закону України «Про охорону праці».
Доплати за умови праці визначаються в порядку, встановленому постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 03.10.86 р. № 387/22-78 «Об утверждении Типового положения об оценке условий труда на рабочих местах и порядке применения отраслевых перечней работ, на которых могут устанавливаться доплаты рабочим за условия труда».
Конкретні розміри доплат за роботу із шкідливими і важкими умовами праці визначаються за результатами атестації робочих місць за шкалою, передбаченою названим Типовим положенням.
Фактичний стан умов праці на робочому місці визначається за факторами виробничого середовища з урахуванням Гігієнічної класифікації праці та часу їхньої дії впродовж робочої зміни за формулою:
X фактичн = X ст х Т,
де X ст - ступінь шкідливості фактора чи важкості робіт, установлена за показниками Гігієнічної класифікації праці (додаток 2 до зазначеного Типового положення);
Т - відношення часу дії конкретного фактора до тривалості робочої зміни.
При цьому мінімальну тривалість дії шкідливого фактора не визначено.
Умови праці для визначення конкретних розмірів доплат оцінюються за сумою значень X фактичн.
Як випливає з формули, від часу дії шкідливого фактора залежить розмір доплат, тобто доплати встановлюються на конкретних робочих місцях і нараховуються тільки за час фактичної зайнятості на роботах із шкідливими умовами праці.
Начальник відділу,
Сергій РЯБОКОНЬ
"Праця i зарплата" N 35 (951), 16 вересня 2015 р.
Передплатний iндекс: 30214