АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ
РЕКОМЕНДАЦІЇ
31.03.2015 N 1-рк/пак
Про запобігання порушенням законодавства
про захист економічної конкуренції
Одним із соціально значущих ринків, на яких протягом останнього часу в усіх регіонах України відбувається значне підвищення тарифів, є ринок послуг з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.
Відповідно до статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на транспортні послуги.
Як передбачено пунктом 2.1 Методики розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 17 листопада 2009 року N 1175, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2009 року за N 1146/17162 (надалі - Методика), розрахунок тарифів здійснюється відповідно до запланованих на рік (на підставі фактичних) обсягів транспортної роботи, характерних для даного виду перевезень перевізника в регіоні, та кількості перевезених пасажирів з використанням економічно обґрунтованих планових витрат, визначених з урахуванням вимог законодавства, на підставі галузевих норм, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), прогнозного індексу цін виробників промислової продукції у плановому періоді. До розрахунку тарифу включається плановий прибуток, необхідний для розвитку Перевізника і сплати ним податкових зобов'язань.
Згідно з пунктом 2.3 Методики під час розрахунку тарифу загальний обсяг транспортної роботи та загальна кількість перевезених пасажирів, у тому числі з урахуванням пільгових категорій пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, обґрунтовуються перевізником на підставі фактичних показників роботи або встановлюються за результатами обстеження пасажиропотоків.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року N 176 (із змінами) затверджено Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту (надалі - Правила), які визначають порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях. Згідно з пунктом 3 Правил порядок організації перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом встановлює Мінінфраструктури.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 15.07.2013 N 480, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.07.2013 за N 1282/23814 (надалі - Порядок), організація обстеження та облаштування маршрутів, що плануються для відкриття, покладається на організаторів пасажирських перевезень автомобільним транспортом загального користування та передбачає, зокрема, вивчення попиту населення на перевезення шляхом опитування чи обстеження пасажиропотоків на існуючій транспортній мережі або на окремих маршрутах чи ділянках автобусних маршрутів загального користування.
Пунктом 2.3 Порядку визначено, що обстеження пасажиропотоків забезпечується відповідними організаторами пасажирських перевезень.
У той же час, у пункті 2.4 Порядку вказано, що: "Для вивчення попиту чи визначення рівня забезпечення потреб населення послугами пасажирського автомобільного транспорту, удосконалення маршрутної мережі, оптимізації структури рухомого складу, визначення і обґрунтування тарифів на перевезення використовуються табличний, обліковий та візуальний методи обстеження пасажиропотоків".
Отже, Порядком передбачено, що обстеження пасажиропотоків забезпечується відповідними організаторами пасажирських перевезень при відкритті нових автобусних маршрутів загального користування.
Проте, у Порядку відсутня чітка норма, яка б зобов'язувала органи місцевого самоврядування при встановленні (погодженні) тарифів на перевезення, зокрема, розгляді розрахунку складових тарифу, поданого перевізником для зміни його розміру, здійснювати з певною періодичністю обстеження пасажиропотоку на маршруті або вимагати від ініціатора зміни тарифу надання результатів такого обстеження.
За інформацією, наявною в Комітеті, при здійсненні власних розрахунків при зміні тарифу на перевезення перевізники здебільшого занижують фактичний обсяг перевезення пасажирів. Цьому сприяє відсутність контролю за видачею водіями квитків. Тому, якщо організатор перевезень - орган місцевого самоврядування не буде здійснювати обстеження для визначення реального пасажиропотоку на автобусних маршрутах загального користування (або отримувати результати такого обстеження), визначити розмір економічно обґрунтованого тарифу на перевезення пасажирів буде неможливо. Саме маніпулювання перевізниками показником запланованого на рік обсягу перевезень пасажирів на маршруті при дотриманні Методики в цілому може призвести до формування завищеного тарифу на перевезення пасажирів.
Так, наприклад, у травні 2014 року до одного з виконавчих комітетів міської ради (надалі - Міськвиконком) звернулися перевізники щодо підвищення тарифів на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування (з відповідними розрахунками) з 2,00 грн. до 3,00 грн.
З огляду на те, що при встановленні економічно обґрунтованих тарифів на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування визначальним є запланований обсяг перевезення пасажирів, обласне територіальне відділення Комітету рекомендувало Міськвиконкому перед прийняттям рішення про встановлення нового розміру тарифу на перевезення попередньо провести обстеження пасажиропотоків на цих маршрутах із залученням громадськості, що забезпечило б довіру мешканців міста до результатів цих обстежень. На виконання зазначених рекомендацій Міськвиконком, провівши обстеження пасажиропотоку на окремих маршрутах, встановив, що дані обсягів перевезення пасажирів у розрахунках нових тарифів, поданих перевізниками до Міськвиконкому на погодження, занижено майже удвічі, що могло призвести до встановлення (погодження) органом місцевого самоврядування необґрунтованого розміру тарифу на перевезення. Врахувавши зазначене, Міськвиконком не погодив підвищення тарифів на перевезення.
Враховуючи, що обсяг перевезення пасажирів є складовою розрахунку тарифу, сформованого перевізником, а об'єктивний розгляд зазначеної складової органом місцевого самоврядування неможливий без його перевірки, відсутність прямої норми щодо проведення обов'язкового обстеження пасажиропотоку на маршруті при зміні тарифу на перевезення призводитиме до встановлення необґрунтованих тарифів.
Отже, є необхідність встановлення зобов'язання органам місцевого самоврядування (організаторам пасажирських перевезень) перевіряти закладені перевізниками у розрахунки тарифів, при їх зміні, дані про кількість перевезених пасажирів, зокрема, шляхом обстеження пасажиропотоку (при забезпеченні максимальної прозорості зазначеного процесу).
Вірогідність встановлення органами місцевого самоврядування необґрунтованих тарифів на послуги з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування при наявності недостатньо врегульованих питань щодо механізму перегляду тарифів, зокрема, в частині перевірки складових, застосованих при розрахунку тарифів, є проблемою у більшості областей України.
Слід зазначити, що за наявною в органах Комітету інформацією, органи місцевого самоврядування в областях не здійснюють обстеження пасажиропотоків при розгляді розрахунку складових тарифу, поданого перевізником з метою його зміни, посилаючись на відсутність у законодавстві прямої норми, на відміну від обов'язку організатора пасажирських перевезень забезпечувати обстеження пасажиропотоків на маршрутах, що плануються для відкриття, як це передбачено у пункті 2.3 Порядку.
Питання щодо обов'язковості перевірки органами місцевого самоврядування відомостей про обсяги перевезення пасажирів, наданих перевізниками при зміні розміру тарифу на перевезення, зокрема, шляхом періодичного обстеження пасажиропотоку на маршруті залишається нормативно неврегульованим, що у свою чергу може призвести до встановлення органами місцевого самоврядування необґрунтованих тарифів на послуги з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.
Враховуючи наведене, керуючись пунктом 5 частини третьої статті 7, статтею 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України надає Міністерству інфраструктури України такі обов'язкові для розгляду рекомендації:
Забезпечити внесення змін до відповідних нормативно-правових актів, які б передбачали механізм визначення достовірного обсягу перевезень пасажирів, шляхом проведення обов'язкового обстеження пасажиропотоку на маршруті з метою формування обґрунтованого розміру тарифу на послуги перевезення пасажирів автомобільним транспортом, зокрема у режимі маршрутного таксі.
Про результати розгляду Міністерством інфраструктури України цих рекомендацій повідомити Антимонопольний комітет України у місячний строк з дня їх отримання.
Рекомендації підлягають обов'язковому розгляду органами та особами, яким вони надані.
Голова Колегії М. Я. Бараш