Чи застосовується понижуючий коефіцієнт
якщо було донарахування ЄСВ
З березня 2015 року деякі бюджетні установи теж змогли скористатися в окремих місяцях поточного року при нарахуванні ЄСВ понижуючим коефіцієнтом. При цьому у бюджетних установ, у яких в певному місяці виконувалися всі умови для застосування понижуючого коефіцієнту, не було вибору: скористатися цим правом чи ні. Оскільки незастосування понижуючого коефіцієнта ревізори Держфінінспекції можуть кваліфікувати як неефективне витрачання бюджетних коштів.
У листі ДФС від 20.08.2015 р. № 31041/7/99-99-17-03-20 (далі - Лист № 31041) вона висунула додаткову вимогу для застосування понижуючого коефіцієнта: «якщо ... хоча б по одній застрахованій особі здійснюється донарахування сум єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати (виключенням є лікарняні, відпускні та допомога у зв'язку з вагітністю та пологами), коефіцієнт страхувальником не застосовується взагалі». Не можна погодитися з таким висновком, адже фактично це додаткова четверта умова для застосування понижуючого, яку ДФС вводить на власний розсуд.
Зверніть увагу! Таке тлумачення норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон про ЄСВ) фактично унеможливлює застосування бюджетними установами понижуючого коефіцієнта. Оскільки керівників держорганів фактично змушують переводити працівників на неповний робочий час та відправляти у відпустки без збереження зарплати (без згоди працівників).
По-перше, понижуючий коефіцієнт застосовується при нарахуванні зарплати (при цьому не має значення в якому розмірі вона нарахована!), декретних, лікарняних, винагороди за цивільно-правовими договорами (абз. 1 п. 9-5 розд. VIII Закону про ЄСВ).
По-друге, ЄСВ нараховують щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів (ч. 2 ст. 9 Закону про ЄСВ). Тому немає підстав для незастосування пониженої ставки ЄСВ до суми зарплати, нарахованої у звітному місяці (незалежно від її розміру, обмеження діє тільки в частині максимальної бази нарахування єдиного внеску).
По-третє, у Описі формату звіту, оприлюдненому ПФУ у червні 2015 року зазначено: при заповненні реквізиту 21 «Суми нарахованого єдиного внеску за звітний місяць (на заробітну плату (дохід)» єдиний внесок на суми різниці нараховується без застосування понижуючого коефіцієнта.
З викладеного вище очевидно, що введення ДФС додаткової четвертої умови є неправомірним. Але, на жаль, це не перше роз'яснення з цього приводу, а позиція ДФС незмінна.
Вперше аналогічне роз'яснення з'явилося у ЗІР (категорія 301.04.01) два місяця тому. Після звернення платників єдиного внеску до авторів Закону № 219 щодо неправомірних роз'яснень податкової, було направлено депутатське звернення до ДФС та Мінфіну.
Додамо: ДФС у листі від 20.07.2015 р. № 1882/ 2/99-99-17-03-01-10 визнала, що сума різниці між мінімальною і фактичною зарплатою є додатковим джерелом для надходження коштів до ПФУ і соцфондів і не враховується для розрахунку пенсійних і соціальних виплат.
У відповіді на депутатське звернення Мінфін у листі від 06.08.2015 р. № 31-11180-02-2/25413 зазначив, що сума різниці між мінімальною і фактичною зарплатою не є зарплатою, не є базою для утримання ЄСВ, а також не випливає на страховий стаж і суму пенсійного забезпечення застрахованої особи. При цьому до суми різниці понижуючий коефіцієнт не застосовується, а ось про його незастосування до фактичної зарплати у листі не йдеться.
Таким чином, до суми нарахованої зарплати (якщо навіть вона менше розміру мінзарплати) страхувальник може застосовувати понижуючий коефіцієнт - за дотримання трьох обов'язкових умов, визначених п. 9-5 розд. VIII Закону про ЄСВ. Оскільки серед умов застосування понижуючого коефіцієнта немає такої вимоги як відсутність випадків проведення донарахування ЄСВ із розрахунку розміру мінзарплати.