ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
04.11.2014
Справа N 904/2577/14
Про стягнення грошової суми
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників: позивача Шуба Я.С. - довіреність від 01.01.2014 р. відповідача Лосєв Д.В. - довіреність від 23.01.2014 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат" на постанову від 17.09.2014 р. Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі N 904/2577/14 господарського суду Дніпропетровської областіза позовом Державного підприємства "Придністровська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат" про стягнення 33 478,80 грн. встановив:
У квітні 2014 ДП "Придністровська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПАТ "Південний гірничо - збагачувальний комбінат" про стягнення з відповідача плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у розмірі 33 478,80 грн., посилаючись на статті 46, 47, 119, 125 Статуту залізниць України, пункти 3, 4, 9, 10, 12 Розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених Наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 р. та пункт 8 Розділу 7 Правил зберігання вантажу, затверджених наказом Мінтрансу від 21.11.2000 р. N 644.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що залізницею були прийняті до перевезення порожні вагони власності ТОВ "Істек", ТОВ "Трансгарант - Україна", ПАТ "Південний ГЗК" на адресу одержувача - ПАТ "Південний ГЗК" за накладними, оформленими відправником у відповідності до вимог Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 р. N 138. При цьому, згідно з положеннями Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", який залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення та видати одержувачу, зазначеному у накладній.
Проте, як зазначав позивач, прийняті до перевезення вагони були затримані на шляху прямування через зайнятість колій станції призначення Кривий Ріг з вини ПАТ "Південний ГЗК", у зв'язку із несвоєчасним забиранням вантажу одержувачем на свою під'їзну колію. Факти затримки вагонів на коліях станції призначення з вини одержувача засвідчені в актах загальної форми ГУ- 23, які ним підписані без заперечень та наведені в якості доказу правомірності затримки вагонів на підході до станції призначення.
Позивач зазначав, що вина вантажовласника, крім актів загальної форми ГУ - 23, підтверджується також актом про затримку вагонів форми ГУ -23а, витягами з Книг повідомлення про прибуття вантажу форми ГУ - 2, повідомленням про затримку вагонів, наказами на затримку вагонів і закінчення затримки, оформлених у відповідності з вимогами діючих нормативно - правових актів.
У відзиві на позовну заяву ПАТ "Південний ГЗК" просило відмовити у її задоволенні, вказуючи на те, що обов'язковою умовою для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу є наявність вини вантажовласника, яка, як вважав відповідач, в даному випадку позивачем не доведена. При цьому, відповідач вказував на відсутність відповідної довіреності у особи, якою підписані надані позивачем на підтвердження своїх вимог документи.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2014 р. (суддя Кеся Н.Б.) позов задоволений повністю, стягнуто з ПАТ "Південний гірничо - збагачувальний комбінат" на користь ДП "Придністровська залізниця" плату за користування вагонами у сумі 31 879,56 грн. та збору за зберігання вантажу у сумі 1 599,24 грн.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог.
За апеляційною скаргою ПАТ "Південний ГЗК" Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді: Орєшкіна Е.В., Прудніков В.В., Величко Н.Л.), переглянувши рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2014 р. в апеляційному порядку, постановою від 17.09.2014 р. залишив його без змін з тих же підстав.
ПАТ "Південний ГЗК" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права.
Скаржник зазначає, що на підтвердження зайнятості колій на станції призначення ДП "Придніпровська залізниця" надані акти загальної форми, складені на станції призначення (Кривий Ріг) про затримку вагонів з вини вантажовласника, проте, вказані акти не є належними доказами у справі та не є такими, що підтверджують вину відповідача, оскільки складені в порушення вимог законодавства, а саме підписані з боку відповідача не уповноваженою особою, крім актів N 9688, 9687, 9690, 9689, які, в свою чергу, як вважає заявник касаційної скарги, також не підтверджують його вини у затримці вагонів.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, 06.11.2008 р. між ДП "Придніпровська залізниця" (Залізниця) та ВАТ "Південний ГЗК" (правонаступником якого є (ПАТ "Південний ГЗК") (власник колії) укладено договір N ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч, за умовами якого згідно із Статутом залізниць України та Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою N 2/4 в парній горловині станції. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом. Межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", який встановлено біля вхідного сигналу Ч станції Допоміжна власника колії на відстані 4 779 метрів від стрілки примикання.
Згідно з пунктом 4 договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів та сигналізації та місцевої інструкції по обслуговуванню під'їзної колії.
Відповідно до пункту 6 договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власної колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (пункт 11 договору).
За приписами частини 1 статті 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань (частина 5 вказаної норми).
Аналогічні приписи закріплені у статті 908 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором; порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Судами під час розгляду справи встановлено, що пунктом 16 договору передбачено, що власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами згідно з Правилами перевезення вантажів та збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) згідно з Правилами зберігання вантажів на підставі статті 62 Статуту залізниць України по передплаті через ЄТех ПД з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.
Статтею 42 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.
Одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом (стаття 46 Статуту залізниць України).
Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні приватні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власний вагон (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт, тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 14 розділу 2 Тарифного керівництва N1.
При цьому порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити 50% плати за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Згідно з пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.
Відповідно до пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.
У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Пунктом 6 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
Згідно з пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Пункт 9 Правил користування вагонами і контейнерами встановлює, що про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.
Облік затриманих на підходах до станції призначення вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією затримки. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Відповідно до пункту 12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції були встановлені наступні обставини:
- за накладними, копії яких містяться в матеріалах справи, позивач прийняв порожні вагони власності ТОВ "Істек", ПАТ "Південний ГЗК", ПП "Ферроал'янс", ТОВ "Група Інтер Кар Груп", ДП "Укрспецвагон", ДП "Трансгарант-Україна", ТОВ "Євраз Транс Україна", ТОВ "ОТП Лізинг", ТОВ "СВТЛ", ТОВ "МТК", ТОВ "Універсал Транс Сервіс", ПП "ВТБ Лізинг Україна", ТОВ "Укррос-Транс", ТОВ "Унікредит Лізинг", ТОВ "ВТС", ТОВ "Єквіпмент Лізинг Україна", до перевезення на адресу одержувача - ПАТ "Південний ГЗК", станцією та залізницею призначення в яких зазначена ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці;
- за наказом N 562 від 16.10.2013 р. о 06 год. 55 хв. вагони були затримані на ст. Кривий Ріг Західний Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення на останній у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПАТ "Південний ГЗК" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу. Затримані вагони NN голова 55388714 хвіст 52267119 у кількості 55 вагонів, індекс поїзда 4673-23-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді N 2120. Станцією затримки Кривий Ріг Західний Придніпровської залізниці за вказаним фактом складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а N 81 від 16.10.2013 року, акт загальної форми ГУ-23 N 161 від 16.10.2013 року. Повідомлення про затримку вагонів отримане відповідачем 16.10.2013 р. о 07 год. 50 хв. Відповідно до акта про затримку вагонів форми ГУ-23а N 81 від 16.10.2013 р. затримані вагони, що прибули поїздом N 2120, відправлені поїздом N 2120 19.10.2013 року о 14 год. 30 хв. На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці представниками сторін складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідність вантажовласника. 19.09.2013 року о 12 год. 00 хв. у журналі N 4 диспетчерських розпоряджень по Криворізькій дирекції залізниці на відміну наказів по затриманих поїздах форми ДУ-58 зареєстровано наказ N 994 про надання дозволу станції Кривий Ріг Західний відправити поїзд N2119, який був затриманий за наказом N562, з оформленням усіх необхідних документів;
- за наказом N 575 від 18.10.2013 р. о 22 год. 06 хв. були затримані вагони на ст. Кривий Ріг Західний Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення на останній у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПАТ "Південний ГЗК" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу. Затримані вагони NN голова 55635627 хвіст 53587846 у кількості 55 вагонів, індекс поїзда 4673-11-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді N 3502. За наведеним фактом станцією затримки Кривий Ріг Західний Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а N82 від 18.10.2013 року та акт загальної форми ГУ-23 N 162 від 18.10.2013 року. Повідомлення про затримку вагонів отримане відповідачем 18.10.2013 року о 23 год. 00 хв. Відповідно до акта про затримку вагонів форми ГУ-23а N 82 від 18.10.2013 року затримані вагони, що прибули поїздом N 3502, відправлені поїздом N 3502 19.10.2013 року о 11 год. 00 хв. На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці представниками сторін складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідність вантажовласника. 19.09.2013 року о 10 год. 00 хв. у журналі N4 диспетчерських розпоряджень по Криворізькій дирекції залізниці на відміну наказів по затриманих поїздах форми ДУ-58 зареєстровано наказ N993 про надання дозволу станції Кривий Ріг Західний відправити поїзд N 3501, який був затриманий за наказом N 575, з оформленням усіх необхідних документів.
- ДП "Придніпровською залізницею" нараховано плату за користування вагонами у сумі 31 879, 56 грн. 56 за відомостями ф.ГУ-46 N 05119994, N 05119995, N 21109954, N 21109955, N 21109962 та збір за зберігання вантажу у сумі 1 599,24 грн. по накопичувальній картці ф.ДФУ- 92 N21109200 за весь час затримки вагонів на станції Кривий Ріг Західний Придніпровської залізниці, які представники відповідача підписали із застереженням про готовність прийняти вагони на під'їзду колію.
Судами також встановлено, що відповідно до пунктів 3, 5 Інструкції "Про порядок обслуговування і організації руху на під'їзному шляху ПАТ "Південний ГЗК", узгодженої сторонами, перегін Кривий Ріг - Допоміжна - є одноколійний, обладнаний релейним напівавтомотичним блокуванням. Планування та організація роботи по обміну вагонопотоками між станціями Кривий Ріг та Допоміжна здійснюється маневровими диспетчерами станції Кривий Ріг та диспетчером зовнішнього транспорту УЗТ ПАТ "Південний ГЗК" по прямому міжстанційному зв'язку, або телефонному зв'язку.
Згідно пункту 8 укладеного між сторонами договору від 06.11.2008 р., про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг. Повідомлення передається не пізніше ніж за 2 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.
Як встановлено судами позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони на його під'їзну колію щодо яких складено вищевказані акти загальної форми. Відповідні записи відображені у книзі ф. ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці, в той час, як доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком відповідно до умов договору або іншим чином щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони, як й доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника, відповідачем не надано.
При цьому, стосовно тверджень відповідача про його готовність прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію та відсутність вини у затримці вагонів, на підтвердження чого останнім надано довідку щодо зайнятості колій на ст. Допоміжна, судом апеляційної інстанції зазначено, що наявність вільних під'їзних колій на станції Допоміжна, за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, не свідчить про відсутність вини відповідача у скупченні вагонів, а навпаки є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій.
Доводи відповідача стосовно неналежності доказів на підтвердження вини ПАТ "Південний ГЗК" у затримці вагонів, а саме актів загальної форми, які з боку відповідача підписані неуповноваженими особами, судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки, по - перше, як встановлено судом апеляційної інстанції, вказані акти підписані особами, які безпосередньо приймали участь у обставинах, що в них засвідчені, а посадове становище цих осіб має безпосереднє відношення до організації приймання потягів, оскільки згідно Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії ПАТ "Південний ГЗК" саме вони виконують планування та організацію роботи обміну вагонопотоками між ст. Кривий Ріг та ст. Допоміжна; по - друге, сам по собі факт не підписання представником вантажовласника складеного представником станції акта про затримку вагонів на станції не є підставою для звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, про що зазначено у постановах Верховного Суду України від 07.10.2014 р. у справі N 904/5778/13 та від 30.09.2014 р. у справі N 904/5819/13 за позовами ПАТ "Південний ГЗК " до ДП "Придніпровська залізниця".
Враховуючи приписи чинного законодавства та встановлені судами обставини справи, судова колегія вважає обґрунтованим висновок судів стосовно задоволення позовних вимог, а судові рішення вважає такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника, судова колегія вважає непереконливими такими, що спростовуються матеріалами справи та встановленими судами обставинами та такими, що зводяться до непогодження скаржника із судовими рішеннями у даній справі.
Керуючись пунктом 1 статті 111-9, статтями 111-5, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2014 р. у справі N 904/2577/14 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2014 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя Т. Дроботова
Судді:
Н. Волковицька
Л. Рогач