Оновлено Методичні рекомендації для бюджетників
(коментар до наказу від 25.08.2015 р. № 840)
Означені зміни пов'язані зі змінами, внесеними до нацстандартів та інших нормативно-правових актів наказом Мінфіну від 23.07.2015 р. № 664.
Методичні рекомендації з бухобліку основних засобів
Тут потрібно звернути увагу на такі нововведення:
- необоротним активам, що мають специфічне призначення, можуть присвоюватися інвентарні чи номенклатурні номери;
- первісна вартість основних засобів, отриманих від фізосіб та юросіб може бути визначена на підставі первинних документів з урахуванням витрат, передбачених п. 3 розд. III цих Методрекомендацій;
- для прийняття безоплатно отриманих дарунків, безповоротної допомоги до комісії установи має входити працівник бухгалтерії, а залучати представника суб'єкта держсектору вищого рівня;
- облік об'єкту вартість визначає комісія, створена наказом керівника суб'єкта держсектору, при введенні об'єкта в експлуатацію або у разі, коли залишкова вартість об'єкта основних засобів дорівнює нулю, але об'єкт ще придатний до експлуатації. Але визначення ліквідаційної вартості не є переоцінкою;
- амортизацію не нараховують на об'єкти основних засобів, доступ до яких обмежений у зв'язку з тим, що вони перебувають на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції;
- за рішенням керівника суб'єкта держсектору у розпорядчому документі може бути передбачене нарахування амортизації на річну дату балансу;
- переоцінку об'єктів основних засобів проводять на річну дату балансу;
- при вибутті об'єкта держсектору амортизацію нараховують у місяці вибуття об'єкта основних засобів;
- запаси, отримані у процесі ремонту і поліпшення (модернізації, добудови, реконструкції тощо), ліквідації основних засобів, оприбутковуються за чистою вартістю реалізації або в оцінці можливого їх використання, яка може бути визначена виходячи з вартості подібних запасів за наявності їх на балансі суб'єкта державного сектору, з урахуванням ступеня їх придатності до експлуатації;
- суми оприбуткованих матеріалів, отримані від ліквідації та розбирання об'єктів основних засобів, залишені для б установи, визнаються доходом спецфонду.
Аналогічні нововведення передбачені і для нематеріальних активів.
Методичні рекомендації з обліку запасів
Якщо транспортно-заготівельні витрати пов'язані із доставкою кількох найменувань, груп, видів запасів, то їх сума може узагальнюватися за окремими групами запасів на окремому субрахунку, рахунків обліку запасів або аналітичному рахунку.
Суму транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів або аналітичному рахунку, щомісячно можна розподіляти такими способами:
- пропорційно відносити на суму запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо). Уразі використання цього способу на кінець місяця на окремому субрахунку рахунків обліку запасів або аналітичному рахунку може бути залишок суми транспортно-заготівельних витрат;
- розподіляти між сумою залишку запасів станом на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. У разі використання цього способу на кінець місяця весь залишок на окремому субрахунку рахунків обліку запасів або аналітичному рахунку суми транспортно-заготівельних витрат повністю розподіляють.
Суму транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься (розподіляється) до запасів, що вибули, визначають як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів.
Також первісну вартість безоплатно отриманих запасів тепер можна визначати на підставі первинних документів з урахуванням витрат, передбачених п. 5 розд. II цих Методрекомендацій.
Крім того, у абз. 3 п. 6 розд. IV Методрекомендацій уточнили, що при оприбуткуванні конфіскованого майна або звернення в дохід держави судом майна суб'єкт держсектору має відобразити зобов'язання перед бюджетом або іншим суб'єктом держсектору, у випадках, передбачених законодавством.
Методичні рекомендації з облікової політики
У розпорядчому документі про облікову політику тепер необхідно також визначати:
- порядок аналітичного обліку;
- періодичність нарахування амортизації;
- кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку.
Суб'єкти держсектору зазначають у розпорядчому документі про облікову політику кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов'язаннями, що не передбачена Типовою кореспонденцією субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов'язаннями, із збереженням єдиних методологічних засад, визначених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в держсекторі та іншими нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку в держсекторі.
Приклад наказу про затвердження Положення про облікову політику наведено у додатку 3 до цих Методичних рекомендацій. Так у ньому зокрема визначають:
- одиницю аналітичного обліку, якою визнають їх найменування, а також додатково здійснюють облік за номенклатурними номерами;
- у місяцях зберігання запасів матеріально відповідальні особи ведуть кількісний облік запасів у книзі складського обліку запасів, а щокварталу бухгалтер проводить вибіркову звірки фактичної наявності й даних бух обліку;
- бухгалтерська служба веде облік запасів за найменуваннями, номенклатурними номерами в розрізі матеріально відповідальних осіб - в оборотних відомостях (за кожним субрахунком) в кількісному та сумарному вимірах;
- відпуск запасів у використання, виробництво, продаж, інше вибуття здійснюють за середньозваженою собівартістю;
- визначають метод списання транспортно-заготівельних витрат;
- визначають періодичність нарахування амортизації;
- до положення додають строки корисного використання основних засобів та нематеріальних активів, які можуть відрізнятися від типових строків, але для цього мають бути належні обґрунтування.
У разі виправлення суттєвих помилок, які відносяться до попередніх періодів, та повторного складання фінансової звітності у положенні про облікову політику встановлюється поріг суттєвої помилки (у відсотках) відповідно до підсумку балансу.
Зміни до цього Положення можна вносити лише у випадках, установлених у нацстандартах та обов'язково обґрунтовуються і розкриваються у фінансовій звітності, а також у випадках, коли зміни до облікової політики сприятимуть більш достовірному відображенню в бухгалтерському обліку інформації про здійснені господарські операції.