МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
12.11.2015 N 1101
Про затвердження Методичних рекомендацій
щодо підготовки дитини до повернення в біологічну сім'ю
після тривалого перебування в інтернатному закладі/установі
Відповідно до підпункту 2 пункту 16 Плану заходів з реалізації Національної стратегії профілактики соціального сирітства на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.05.2013 N 419-р, та пункту 7.1.11 Плану діяльності Міністерства соціальної політики на 2015 рік, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 27.03.2015 N 341, наказую:
1. Затвердити Методичні рекомендації щодо підготовки дитини до повернення в біологічну сім'ю після тривалого перебування в інтернатному закладі/установі (далі - Методичні рекомендації), що додаються.
2. Управлінню профілактики соціального сирітства (Пінчук І. М.):
забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному сайті Мінсоцполітики;
довести Методичні рекомендації до відома обласних, Київського міського центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді для використання в роботі.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра з питань європейської інтеграції Устименка С. О.
Перший заступник Міністра В. Шевченко
Затверджено
Наказ Міністерства
соціальної політики України
12.11.2015 N 1101
Методичні рекомендації
щодо підготовки дитини до повернення в біологічну сім'ю після
тривалого перебування в інтернатному закладі/установі
1. Загальні положення
Ці методичні рекомендації розроблено для використання в роботі спеціалістами, які організовують і забезпечують підготовку дітей до повернення в біологічні сім'ї після тривалого перебування в інтернатних закладах/установах (далі - інтернатні заклади).
У роботі щодо повернення дитини з інтернатного закладу доцільно враховувати її вік, стан здоров'я, рівень розвитку, життєвий досвід, ступінь прихильності до батьків або інших осіб, з якими вона проживала, тощо.
Фахівцям, які визначають якість контакту, при оцінюванні взаємодії дитини з її родичами рекомендується приділяти увагу її реагуванню, настрою та ставленню до них, а не дослухатися тільки до суб'єктивної думки дорослих.
До спостережень за контактуванням дитини з сім'єю пропонується залучати психолога з досвідом роботи у цій сфері.
Роботу щодо зближення дитини з біологічною сім'єю рекомендується розпочинати в період її перебування в інтернатному закладі, а не після повернення в сім'ю.
Під час збору та аналізу інформації про вихованців бажано з'ясувати, наскільки перебування дитини в закладі відповідає її потребам, чи є інші, кращі варіанти забезпечення її потреб у навчанні, вихованні та розвитку.
Методами збору інформації можуть бути перегляд та аналіз справ вихованців закладу, інтерв'ю з керівництвом та спеціалістами закладу, інтерв'ю з дітьми, їхніми батьками, законними представниками, перегляд планів, журналів, звітів, положень про заклад, його підрозділи тощо.
Джерелами інформації можуть бути особові справи вихованців, журнали обліку дітей, медичні картки, особові справи соціального супроводу сімей, діти з яких виховуються в інтернатному закладі.
Вивчення особових справ вихованців доцільно проводити групою спеціалістів у складі представників інтернатного закладу, служби у справах дітей, центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, психолога, лікаря (для дітей-інвалідів), інших фахівців.
Під час аналізу особових справ рекомендується, зокрема, з'ясувати таку інформацію щодо вихованців у контексті забезпечення їхнього права на сімейне виховання:
- статус (дитина-сирота; дитина, позбавлена батьківського піклування; дитина-інвалід);
- перебування на обліку дітей, які можуть бути усиновлені;
- причини та підстави влаштування до інтернатного закладу (наявність статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, стан здоров'я дитини, трудова міграція батьків, малозабезпеченість сім'ї та/або незадовільні умови проживання, безробіття батьків);
- стан здоров'я та розвитку (відповідність фізичного розвитку віку дитини, наявність вад фізичного або розумового розвитку, психічні розлади, хронічні захворювання тощо);
- підтримка контакту з батьками (листування, телефонні розмови, відвідування дитини в закладі, візити дитини в біологічну сім'ю, частота візитів і зустрічей);
- можливість повернення дитини в сімейне середовище.
Ініціювати повернення дитини в сім'ю можуть батьки (один з них), сама дитина, представник органу опіки та піклування, соціальний працівник, директор або соціальний педагог інтернатного закладу тощо.
Здійснення заходів щодо повернення дитини в сім'ю передбачає проведення оцінки потреб дитини та її сім'ї, планування роботи та надання соціальних послуг, роботу з сім'єю після повернення дитини до батьків.
2. Оцінка потреб дитини та її сім'ї
Починати роботу щодо повернення дитини в біологічну сім'ю доцільно з проведення оцінки потреб дитини та її сім'ї (далі - оцінка).
Оцінку рекомендується проводити фахівцю центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді за місцем проживання сім'ї разом з фахівцями закладу, в якому перебуває дитина, відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 09.07.2014 N 450 "Про затвердження форм обліку соціальних послуг сім'ям (особам), які перебувають у складних життєвих обставинах", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 вересня 2014 р. за N 1076/25853.
Для проведення оцінки варто налагодити довірливі стосунки з дитиною, в доступній формі роз'яснити їй мету, завдання та процес оцінки. Важливим компонентом оцінки може бути спостереження за поведінкою дитини, її реакціями, емоційною готовністю до змін.
Під час здійснення оцінки фахівцям доцільно врахувати думку вихованця щодо повернення додому, з'ясувати можливість і доцільність такого повернення, а також його відповідність найкращим інтересам дитини. Варто також оцінити спроможність і готовність сім'ї опікуватись дитиною, виявити фактори, що свідчать про поліпшення ситуації в родині.
Одночасно з проведенням оцінки рекомендується надавати необхідні соціальні послуги дитині та її батькам, залучати відповідних фахівців (психолога, соціального педагога) для діагностики та консультування.
Робота спеціалістів з сім'єю дитини може передбачати:
- збір інформації про біологічну сім'ю дитини;
- пошук даних про родичів;
- встановлення контакту фахівця з сім'єю, родичами;
- вивчення історії сім'ї та оцінка нинішньої ситуації;
- інформування родичів про дитину, яка перебуває в інтернатному закладі, та її право на повернення в сім'ю.
Інформацію про дитину та її сім'ю можна отримати від вихователів, вчителів, психолога, соціального педагога інтернатного закладу, фахівця із соціальної роботи, дільничного інспектора міліції, сусідів, родичів, самих батьків і дитини.
З метою обговорення й аналізу результатів оцінки та узгодження рішення щодо повернення дитини рекомендується провести міжвідомчу зустріч. До участі у засіданні доцільно залучити представників інтернатного закладу, в якому виховується дитина (вчитель, вихователь, психолог, соціальний педагог), фахівця із соціальної роботи та представника служби у справах дітей за місцем проживання батьків дитини. У разі, якщо йдеться про повернення в сім'ю дитини раннього віку, рекомендується залучити лікаря-педіатра.
Якщо всі учасники засідання висловлюють думку, що повернення дитини відповідає її найкращим інтересам, обговорюється план роботи з дитиною та її сім'єю щодо її підготовки та повернення в біологічну сім'ю.
3. Планування роботи з дитиною та її сім'єю
Планом роботи з дитиною та її сім'єю (далі - план роботи) доцільно передбачити заходи щодо підготовки дитини до повернення в родину, налагодження її контакту з батьками, підвищення рівня батьківського потенціалу, створення сприятливих умов для проживання, виховання та розвитку дитини в сім'ї. Також варто визначити спеціалістів, яких необхідно залучити до його виконання.
Під час планування роботи з дитиною рекомендується враховувати:
- бажання дитини повернутися в сім'ю;
- рівень її прихильності до батьків;
- причини роз'єднання сім'ї;
- спроможність батьків забезпечити належний догляд, утримання та виховання дитини;
- потребу дитини в особливих умовах догляду, інклюзивній освіті;
- наявність у дитини братів і сестер, взаємини між дітьми.
Реалізацію плану роботи бажано розпочати з налагодження контакту дитини з батьками. Рекомендується підготувати біологічну сім'ю до зустрічі з дитиною та подальшого спільного проживання з нею. Зокрема, робота з сім'єю вихованця інтернатного закладу може охоплювати:
- сприяння у вирішенні проблем сім'ї (поліпшення житлово-побутових умов, працевлаштування батьків тощо);
- направлення батьків, у разі потреби, до відповідного фахівця (нарколога, психолога, соціального працівника) з метою подолання алкогольної чи наркотичної залежності;
- надання допомоги у відновленні документів;
- сприяння у наданні матеріальної, гуманітарної допомоги, оформленні виплат;
- сприяння у налагодженні стосунків між дитиною та батьками, створенні позитивного психологічного мікроклімату в сім'ї;
- навчання батьків методам та прийомам ефективного спілкування з дитиною, яка має досвід перебування в інтернатному закладі.
Формами та методами роботи з сім'єю щодо повернення дитини можуть бути:
- бесіда з батьками;
- сімейні групові наради;
- індивідуальне консультування спеціалістами (юрист, психолог, лікар-педіатр, соціальний педагог тощо);
- організація спільного дозвілля батьків і дитини (свята в інтернатному закладі, відвідування кінотеатру, театру, музею, екскурсії тощо);
- візити дитини в сім'ю та спостереження за дитиною й батьками під час їхніх зустрічей;
- виконання дитиною практичних завдань (малюнок сім'ї, тест) у присутності батьків чи рідних;
- здійснення батьками догляду за дитиною, в тому числі дитиною з особливими потребами;
- заняття та ігри батьків з дитиною.
У разі повернення дитини до батьків, які були позбавлені батьківських прав, першочерговим є завершення судових процедур щодо їх поновлення у батьківських правах та отримання відповідного рішення.
У випадках, якщо дитина тривалий час перебуває в інтернатному закладі, перші візити рекомендується проводити в знайомому та безпечному для дитини місці, в присутності працівника, з яким у дитини склалися добрі довірливі стосунки. Під час візитів бажано з'ясувати ставлення дитини до батьків, її бажання продовжувати зустрічі та готовність до повернення в сім'ю.
Якщо впродовж візитів дитина, будь-хто з членів її сім'ї або спеціалісти висловлюють занепокоєння, що дитина не готова до повернення в сім'ю, одразу ж рекомендується скликати засідання міжвідомчої групи з метою перегляду плану роботи та прийняття відповідного рішення.
Якщо план роботи успішно реалізується і дитина висловлює бажання повернутися до рідних, у разі відсутності заперечень з боку фахівців, які працюють з дитиною та її сім'єю, можна визначити дату її повернення до батьків.
Рекомендується заздалегідь підготувати документи дитини, що передаються батькам (медична картка, результати обстежень, табель успішності тощо).
4. Робота з сім'єю після повернення дитини
Після повернення дитини до біологічних батьків бажано продовжувати здійснювати візити у родину, спілкуватися з дитиною та її батьками, вчителями, своєчасно допомагати долати труднощі, що можуть виникнути в ході адаптації дитини до нових умов.
У перші дні перебування дитини вдома бажано підтримувати звичний для неї розпорядок дня, щоб допомогти їй почувати себе безпечно і комфортно. Надалі розпорядок дня можна поступово змінювати, враховуючи звикання дитини до нового середовища та батьків.
У цей період важливо допомогти дитині адаптуватися у дитячому садку, школі чи іншому закладі, який вона відвідує. Таку допомогу можуть надати батьки, родичі, вихователь, психолог, вчитель, керівник гуртка.
Варто звернути увагу на підготовку дитячого колективу до прийому нової дитини, створення максимально комфортних умов для її адаптації та інтеграції в ньому.
У разі, якщо дитина мала в інтернатному закладі близьких друзів, або в неї склалися щирі товариські стосунки з вихователем закладу, за бажанням дитини можна надати їй можливість підтримувати з ними стосунки.
Якщо між дитиною та батьками склалися добрі відносини, її потреби задовольняються, кількість візитів у сім'ю доцільно зменшити, здійснюючи їх не частіше ніж один раз на місяць. Водночас, варто повідомити батькам, до кого з фахівців вони можуть звернутися за підтримкою та необхідною допомогою у разі виникнення труднощів.
Начальник Управління профілактики соціального сирітства І. Пінчук