КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
03.11.2015 р.
Справа N 826/3083/15
Про визнання протиправними та скасування постанов
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Бужак Н. П., суддів - Костюк Л. О., Твердохліб В. А. (за участю секретаря - Савін І. В.), розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2015 року (Ухвала N 826/3083/15) у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Кабінету Міністрів України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз", Публічне акціонерне товариство "Кременчукгаз", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд державного майна України (за участю Генеральної прокуратури України) про визнання протиправними та скасування постанов, установив:
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи: ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз", ПАТ "Кременчукгаз", Фонд державного майна України, за участю Генеральної прокуратури України про визнання протиправними та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2012 року N 770 та постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 07.03.2013 року N 227.
Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2015 року (Ухвала N 826/3083/15) адміністративний позов залишено без розгляду.
Не погодившись із зазначеним рішення суду першої інстанції, позивач - Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду про залишення позовної заяви без розгляду та направити справу для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Ухвалюючи рішення про залишення позовної заяви без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки оскаржувані постанови від 20.08.2012 року N 770 та постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 07.03.2013 року N 227 були офіційно оприлюднена у друкованих виданнях: в "Офіційному віснику України" та газеті "Урядовий кур'єр", а отже були відомі для всіх громадян та підприємств.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду з огляду на наступне.
Згідно статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Строки для звернення до адміністративного суду, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є оскарження постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 07.03.2013 року N 227 "Про затвердження Типового договору на користування складовими Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами)" та постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2012 року N 770 "Деякі питання використання державного майна для забезпечення розподілу природного газу".
Судом першої інстанції встановлено, що постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 07.03.2013 року N 227 "Про затвердження Типового договору на користування складовими Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами)" була офіційно оприлюднена у друкованих виданнях: в "Офіційному віснику України" N 26 від 12.04.2013 року, ст. 904, газеті "Урядовий кур'єр" від 24.04.2013 року N 77, а також на офіційному сайті НКРЕ (http:www.nerc.gov.ua), а постанова Кабінету Міністрів України від 20.08.2012 року N 770 офіційно оприлюднена в "Офіційному віснику України" N 63 від 27.08.2012 року, ст. 2576 та газеті "Урядовий кур'єр" від 23.08.2012 року N 152.
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до суду про визнання протиправними та скасування постанов від 20.08.2012 року N 770 та від 07.03.2013 року N 227 лише у 2015 році.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів апеляційного суду вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивач став учасником правовідносин врегульованих оскаржуваними постановами з часу набрання цими постановами чинності.
Посилання апелянта на те, що з 27.10.2011 року до 18.09.2014 року ДК "Газ України" не вела господарську діяльність, передбачену Статутом ДК "Газ України", оскільки згідно наказу N 656 перебувала на стадії припинення діяльності ДК "Газ України" шляхом її реорганізації - поділу та приєднання у відповідних частинах майна, прав та обов'язків до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Дочірнього підприємства "Будівельник" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" суд не приймає до уваги.
Відповідно до статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.
При перетворенні юридичної особи відбувається зміна її організаційно-правової форми, тобто юридична особа одного виду перереєструється в юридичну особу іншого виду. При цьому до новоствореної юридичної особи переходить усе майно, права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Пунктом 1.1 Статуту Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", Дочірня компанія Таз України" (далі - Компанія) є дочірньою компанією Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" і створена за рішенням Спостережної ради Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 26 грудня 2000 року (протокол N 2) шляхом реорганізації дочірньої компанії "Торговий дім "Газ України" та дочірньої компанії "Укртрансгаз" в частині відокремлення і передачі функцій та майнових прав і обов'язків Головного управління з експлуатації систем постачання природного та скрапленого газу "Головпобутгаз".
Як вбачається з п. 2.1 Статуту, метою діяльності Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" є організація ефективної експлуатації, управління та розвитку енергогенеруючих потужностей різних форм власності та розподільних систем газопостачання; сприяння забезпеченню належної експлуатації розподільних систем газопостачання; реалізація природного та скрапленого газу населенню, бюджетним установам, організаціям суб'єктам господарювання і іншим споживачам та здійснення інших видів діяльності для отримання прибутку.
Тому враховуючи викладене суд правильно дійшов висновку, що Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" є суб'єктом суспільних правовідносин, на якого розповсюджується дія оспорюваних постанов та те, що позивач знаходився у стадії припинення не є поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Крім того, відповідно до Указу Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" від 10 червня 1997 року N 503/97 офіційними друкованими виданнями в України для актів Кабінету Міністрів України є, в тому числі, Офіційний вісник України та Урядовий кур'єр (пункт 1), нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.
Таким чином, відлік строку звернення до суду щодо оскарження нормативно-правового акту починається з дня опублікування спірного акту, незважаючи на те, що особа, на яку поширюється його дія, фактично ознайомилась з ним значно пізніше.
Аналогічна правова позиція викладена й в ухвалі Вищого адміністративного суду від 02 лютого 2012 року в справі N П/9991/1499/11.
Крім того, із долученої та дослідженої в суді апеляційної інстанції ухвали господарського суду Запорізької області від 04.07.2013 року за позовом заступника прокурора Запорізької області в інтересах Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України до ДК "Газ України" НАК "Нафтобаз України" про визнання недійсним договору, повернення майна вбачається, що під час розгляду справи постанова КМ України N 770 була предметом дослідження та стосувалась предмету позову.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми процесуального права та ухвалено законне і обґрунтоване рішення у відповідності до вимог ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статей 199 - 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав, колегія суддів знаходить, що ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду винесена правомірно і підстав для її скасування не має.
Керуючись ст. ст. 160, 196, 199, 200, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів ухвалила:
Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2015 року (Ухвала N 826/3083/15) - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий, суддя Н. П. Бужак
Судді:
Л. О. Костюк
В. А. Твердохліб