ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
ПОСТАНОВА
21.10.2015 р. N 826/13371/15
Про визнання протиправною та скасування постанови,
зобов'язання вчинити дії
Окружний адміністративного суду міста Києва у складі: судді - Кобилянського К. М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи - ПАТ "Центренерго", ПАТ "Черкаське хімволокно", ПАТ "ДТЕК Західенерго", ДП "Енергоринок", про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії, встановив:
публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи - ПАТ "Центренерго", ПАТ "Черкаське хімволокно", ПАТ "ДТЕК Західенерго", ДП "Енергоринок", про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії, встановив:
Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство "Енергоринок", публічне акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго", публічне акціонерне товариство "Центренерго", публічне акціонерне товариство "Черкаське хімволокно", з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про визнання протиправною та скасування постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.06.2015 N 1793 "Про надання авансових платежів та перерахування коштів" (далі - оскаржувана постанова).
Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржувана постанова прийнята із перевищенням наданих НКРЕКП повноважень, суперечить Конституції України, нормам міжнародних договорів, Закону України "Про електроенергетику", Закону України "Про захист економічної конкуренції", іншим актам законодавства України.
На думку позивача, прийнявши оскаржувану постанову, відповідач не виконав рішення Урядової наради від 16.06.2015 року, порушив приписи п. 13 постанови Кабінету Міністрів України N 263 та перевищив надані законом повноваження, внаслідок чого позбавив позивача належних йому коштів, перерозподіливши їх між іншими учасниками оптового ринку електричної енергії України.
Позбавлення позивача належних йому коштів унеможливить здійснення виплат по кредитах, заробітній платі працівникам, призведе до збільшення боргових зобов'язань й, фактично, створить передумови виникнення неплатоспроможності (потенційного банкрутства) та зупинення роботи ТЕС позивача.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, мотивуючи тим, що діяв з повним дотриманням законодавства України, в межах наданих йому повноважень та на виконання пункту 13 постанови КМУ від 07.05.2015 N 263. Зазначив, що відповідно до вказаної норми Кабінет Міністрів України доручив Міністерству енергетики та вугільної промисловості разом з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та державним підприємством "Енергоринок" розробити та запровадити механізм накопичення запасів вугільної продукції для проходження осінньо-зимового періоду 2015/16 року із використанням коштів, нарахованих, але не виплачених оптовим постачальником виробникам електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території.
Як зазначив відповідач, оскаржуваною постановою якраз і було запроваджено механізм накопичення запасів вугільної продукції для проходження осінньо-зимового періоду 2015/16 року із використанням коштів, нарахованих, але не виплачених оптовим постачальником виробникам електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території. Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з цих підстав.
Представник третьої особи - публічного акціонерного товариства "Центренерго" заперечив проти задоволення позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи - публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" залишив вирішення питання на розсуд суду.
Представник третьої особи - Державного підприємства "Енергоринок" в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.
Представник третьої особи - публічного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні 03.09.2015 суд, керуючись частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Пунктом 5 частини першої статті 92 Конституції України визначено, що засади організації та експлуатації енергосистеми визначаються законами України.
Таким законом є Закон України "Про електроенергетику".
Відповідно до статті 15 Закону України "Про електроенергетику" купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких перевищують граничні показники (крім випадків, передбачених цим Законом), та весь її оптовий продаж здійснюються на оптовому ринку електричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється.
Відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику" розрахунки за електричну енергію на оптовому ринку електричної енергії України здійснюються шляхом перерахування коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання постачальників електроенергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії. Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії розподіляються між виробниками електроенергії та іншими учасниками ринку за алгоритмом, встановленим НКРЕ.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про електроенергетику" та пункту 1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Положення про НКРЕКП), затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 N 715/2014, органом, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики, є НКРЕКП.
Згідно із ст. 12 Закону України "Про електроенергетику" відповідач бере участь у регулюванні платіжно-розрахункових відносин в оптовому ринку електричної енергії.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" відповідач наділений повноваженнями встановлювати алгоритм оптового ринку електричної енергії (тобто, порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень).
Відповідно до ч. 12 ст. 15 Закону України "Про електроенергетику" у кожному розрахунковому періоді (місяці) забезпечується оплата вартості електричної енергії та послуг, закуплених у цьому періоді оптовим постачальником електричної енергії, у рівному відсотку кожній енергогенеруючій компанії (за винятком суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - мікро-, міні- та малим гідроелектростанціям) та підприємству, яке здійснює централізоване диспетчерське управління об'єднаною енергетичною системою України і передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами. Ця оплата забезпечується з урахуванням остаточних платежів відповідно до договору, на підставі якого створено оптовий ринок електричної енергії.
Як встановив Конституційний Суд України в Рішенні від 12 лютого 2002 року N 3-рп/2002 у справі N 1-7/2002 (справа про електроенергетику), електроенергія є специфічним товаром, який виробляється і споживається одночасно, її слід розглядати як спільну власність усіх учасників енергоринку. Кожний з них має право лише на частину прибутку від своєї діяльності з виробництва, розподілу або постачання електроенергії.
Запроваджений ст. 151 Закону України "Про електроенергетику" порядок грошових взаєморозрахунків на енергоринку з використанням розподільчих рахунків в установах уповноваженого банку не порушив механізмів функціонування електроенергетики та правову модель господарських відносин. Здійснення банківських операцій у такий спосіб скеровує фінансову схему та правила розрахунків за електроенергію на адресне призначення коштів. При цьому об'єктивно визначені та взаємопогоджені частки доходу кожного суб'єкта відносин не змінюються і не вибувають із володіння власника.
Алгоритм оптового ринку електричної енергії затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 21 грудня 2011 року N 2 "Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії" (Постанова N 2).
Відповідно до постанов НКРЕКП від 18.02.2015 N 203, від 24.03.2015 N 870 та від 01.04.2015 N 1173 державне підприємство "Енергоринок", згідно з алгоритмом оптового ринку електричної енергії, здійснювало нарахування коштів, належних до сплати виробникам, які здійснювали виробництво електричної енергії на установках, що знаходяться на неконтрольованій території за переліком, визначеним Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, але не здійснювало їх перерахування.
Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 18.02.2015 N 100 "Про затвердження переліку виробників електричної енергії" було затверджено Перелік виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичне обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади не здійснюють, або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. До вказаного переліку включено Старобешівську ТЕС ПАТ "Донбасенерго".
Внаслідок чого, кошти, які були нараховані вказаним виробникам, в тому числі і позивачу, були накопичені на поточному рахунку із спеціальним режимом використання державного підприємства "Енергоринок".
Законом України від 07.04.2015 N 284-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" щодо особливостей регулювання відносин у сфері електроенергетики на території проведення антитерористичної операції", внесено зміни до статті 23 Закону України "Про електроенергетику", відповідно до яких "особливості регулювання правових, економічних та організаційних відносин, пов'язаних з продажем електричної енергії з оптового ринку електричної енергії України на тимчасово окуповану територію та на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, а також відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням, купівлею, продажем і використанням електричної енергії на тимчасово окупованій території та на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаної норми закону, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 07.05.2015 N 263 "Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження" (далі - Постанова N 263).
Згідно пункту 13 постанови N 263 "Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження" Міністерству енергетики та вугільної промисловості разом з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та державним підприємством "Енергоринок" розробити та запровадити механізм накопичення запасів вугільної продукції для проходження осінньо-зимового періоду 2015/16 року із використанням коштів, нарахованих, але не виплачених оптовим постачальником виробникам електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території, та здійснення заходів щодо виключення із розрахунків на ринку електричної енергії виробників електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території, під час проведення остаточних розрахунків з виробниками електричної енергії за місяць, що передує набранню чинності цією постановою.
Оскаржуваною постановою від 23.06.2015 N 1793 "Про надання авансових платежів та перерахування коштів" відповідач постановив:
1. Погодитись з пропозицією Міністерства енергетики та вугільної промисловості України щодо надання авансових платежів за рахунок коштів нарахованих, але не виплачених оптовим постачальником електричної енергії виробникам електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території, з урахуванням пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 07 травня 2015 року N 263.
2. Розпоряднику коштів Оптового ринку електричної енергії України з коштів, які нараховані, але не виплачені виробникам електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території, та знаходяться на поточному рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, перерахувати, як авансовий платіж за електричну енергію, що має бути поставлена в січні - березні 2016 року:
23 червня 2015 року ПАТ "Центренерго" - 250,0 млн. грн., ПАТ "Черкаське хімволокно" - 100 млн. грн.;
01 липня 2015 року ПАТ "Центренерго" - 200,0 млн. грн., ПАТ "ДТЕК Західенерго" - 150,0 млн. грн.;
03 серпня 2015 року ПАТ "Центренерго" - 150,0 млн. грн., ПАТ "ДТЕК Західенерго" - 150,0 млн. грн.
3. З коштів, нарахованих ПАТ "Центренерго", ПАТ "Черкаське хімволокно" та ПАТ "ДТЕК Західенерго", відповідно до алгоритму розподілу коштів, здійснювати утримання та залишати на поточному рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії до прийняття окремого рішення:
ПАТ "Центренерго":
100,00 млн. грн. - 18 січня 2016 року по 29 січня 2016 року (включно);
200,00 млн. грн. - 16 лютого 2016 року по 29 лютого 2016 року (включно);
300,00 млн. грн. - 16 березня 2016 року по 31 березня 2016 року (включно);
ПАТ "ДТЕК Західенерго":
150,00 млн. грн. - 16 лютого 2016 року по 29 лютого 2016 року (включно);
150,00 млн. грн. - 16 березня 2016 року по 31 березня 2016 року (включно);
ПАТ "Черкаське хімволокно":
30,00 млн. грн. - 18 січня 2016 року по 29 січня 2016 року (включно);
30,00 млн. грн. - 16 лютого 2016 року по 29 лютого 2016 року (включно);
40,00 млн. грн. - 16 березня 2016 року по 31 березня 2016 року (включно).
4. ПАТ "Центренерго", ПАТ "Черкаське хімволокно" та ПАТ "ДТЕК Західенерго" до 07 липня 2015 року, 15 липня 2015 року та 18 серпня 2015 року надати до НКРЕКП звіти про використання коштів, отриманих відповідно до пункту 2 цієї постанови.
Позивач, вважаючи протиправною оскаржувану постанову, звернувся до суду з даним позовом.
В обґрунтування своїх вимог він посилався на те, що в його складі перебуває відособлена структурна одиниця - Старобешівська теплова електростанція (ТЕС), яка знаходиться на неконтрольованій території та здійснює виробництво електроенергії.
До 01.05.2015 продаж електроенергії, виробленої Старобешівською ТЕС, здійснювався позивачем державному підприємству "Енергоринок".
Позивач вважає, що внаслідок прийняття оскаржуваної постанови відбулось незаконне відчуження належних йому коштів, які були нараховані йому до виплати за електроенергію, продану державному підприємству "Енергоринок", накопичені на поточному рахунку із спеціальним режимом використання останнього, але не були виплачені в період дії постанов НКРЕКП N 203, N 870 та N 1173.
Оскільки постанови НКРЕКП N 203, N 870 та N 1173 втратили чинність, вказані кошти повинні були бути перераховані з поточного рахунку із спеціальним режимом використання державного підприємства "Енергоринок" позивачу.
Водночас оскаржувана постанова при цьому передбачає спрямування вказаних коштів іншим виробникам електричної енергії.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 13 постанови N 263 "Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження" доручено Міністерству енергетики та вугільної промисловості разом з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та державним підприємством "Енергоринок", розробити та запровадити механізм накопичення запасів вугільної продукції для проходження осінньо-зимового періоду 2015/16 років із використанням коштів, нарахованих, але не виплачених оптовим постачальником виробникам електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території.
Відповідач стверджує, що оскаржувана постанова прийнята на виконання рішення Кабінету Міністрів України, а саме - пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України N 263.
Разом з тим, суд зазначає, що пункт 13 постанови N 263 не містить приписів, відповідно до яких механізм накопичення запасів вугільної продукції для проходження осінньо-зимового періоду 2015/16 року, що розробляється та впроваджується Міненерговугілля, НКРЕКП та державним підприємством "Енергоринок", має передбачати не оплату виробникам електричної енергії, які здійснювали виробництво електроенергії на установках, що знаходяться на неконтрольованій території, нарахованих, накопичених, але не виплачених їм коштів за продану державному підприємству "Енергоринок" електроенергію до 01.05.2015.
Також пункт 13 постанови Кабінету Міністрів України N 263 не надає повноважень Міненерговугілля, відповідачу та ДП "Енергоринок" здійснювати спрямування належних позивачу коштів третім особам.
Навпаки, відповідно до підпункту 6 пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України N 263 державне підприємство "Енергоринок" здійснює відповідно до законодавства погашення заборгованості за закуплену у виробників (до яких відноситься позивач) електричну енергію.
Тобто, у ДП "Енергоринок" зберігаються зобов'язання щодо погашення заборгованості за закуплену у виробників (до яких відноситься і позивач) електричну енергію відповідно до вимог закону.
Відтак, оскаржувана постанова прийнята з порушенням пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України N 263.
При вирішенні даної справи по суті заявлених позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва також приймає до уваги наступне.
В червні 2015 публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Кабінету Міністрів України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Краснодонський", товариство з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Лугутинський", у якій просило суд визнати незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 07.05.2015 N 263 "Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження" з моменту її прийняття в частині:
- припису пункту 13 "із використанням коштів, нарахованих, але не виплачених оптовим постачальником виробникам електричної енергії, що провадить свою діяльність на неконтрольованій території";
- припису пункту 13 "під час проведення остаточних розрахунків з виробниками електричної енергії за місцем, що передує набранню чинності цією постановою".
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2015 N 826/11638/15 в задоволенні позовних вимог відмовлено. Дана постанова набрала законної сили.
Під час розгляду справи N 826/11638/15 суд встановив, що відповідно до пункту 1 постанови N 263 з 1 травня 2015 року введено нові правила купівлі-продажу електроенергії, виробленої на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
При цьому відповідно до підпункту 6 пункту 8 постанови N 263 державне підприємство "Енергоринок" здійснює відповідно до законодавства погашення заборгованості за закуплену у виробників електричну енергію.
В рамках справи N 826/11638/15 суд погодився з позицією Кабінету Міністрів України про те, що частина пункту 13 постанови N 263 "під час проведення остаточних розрахунків з виробниками електричної енергії за місяць, що передує набранню чинності цією постановою" означає необхідність проведення остаточних розрахунків (оплати) на ринку електричної енергії з виробниками, що здійснюють діяльність на неконтрольованій території за квітень 2015 року.
Відповідно до п. 2 Положення про НКРЕКП відповідач у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.
Крім того, відповідно до ч. 12 ст. 15 Закону України "Про електроенергетику" у кожному розрахунковому періоді (місяці) забезпечується оплата вартості електричної енергії та послуг, закуплених у цьому періоді оптовим постачальником електричної енергії, у рівному відсотку кожній енергогенеруючій компанії (за винятком суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії -мікро-, міні- та малим гідроелектростанціям) та підприємству, яке здійснює централізоване диспетчерське управління об'єднаною енергетичною системою України і передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами.
Як встановлено судом, позивач в лютому - квітні 2015 року здійснював продаж всієї виробленої ним електричної енергії, включаючи електричну енергію, вироблену Старобешівською ТЕС, державному підприємству "Енергоринок".
Відсоток оплати товарної продукції позивача у вказані місяці становить 35 %, 25,1 %, 44,5 % відповідно.
Проте інші енергогенеруючі компанії в ці ж періоди отримали відсоток оплати товарної продукції - 100 %, 87,3 % та 85,8 % відповідно (Енергоатом, Дніпроенерго, Центренерго, Західенерго та ін.).
Відповідно до оскаржуваної постанови кошти, які були нараховані до виплати, але не виплачені виробникам, які здійснювали виробництво електричної енергії на установках, що знаходяться на неконтрольованій території, в тому числі і позивачу, повинні бути перераховані на користь третіх осіб (інших виробників електричної енергії).
Таким чином, права позивача щодо отримання належної оплати за продану ДП "Енергоринок" електроенергію відповідно до вимог ч. 12 ст. 15, ст. 15-1 Закону України "Про електроенергетику" були порушені.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення сторін, суд встановив, що оскаржувана постанова була прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, а саме - ч. 12 ст. 15, ст. 151 Закону України "Про електроенергетику" та пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2015 N 263.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до положень частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові пояснення представників сторін та третіх осіб, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 2 - 7, 69 - 71, 94, 160 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва постановив:
1. Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" - задовольнити повністю.
2. Визнання протиправною та скасування постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.06.2015 N 1793 "Про надання авансових платежів та перерахування коштів".
3. Стягнути судові витрати в сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп. на користь публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (код ЄДРПОУ 23343582) шляхом їх безспірного списання з рахунків Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за рахунок бюджетних асигнувань.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К. М. Кобилянський