КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробітної плати та умов праці
Щодо звільнення працівника, призваного
на строкову військову службу
ПИТАННЯ: Працівника, призваного у травні 2015 р. на строкову військову службу, звільнили з роботи за ст. 36 (п. 3) КЗпП у зв'язку з призовом на строкову військову службу. Чи підлягає скасуванню наказ про його звільнення з роботи і чи має цей працівник право на одержання середнього заробітку, якщо Закон від 14.05.2015 р. № 433 набрав чинності з 11 червня 2015 p.?
ВІДПОВІДЬ: Працівник був призваний на строкову військову службу у травні 2015 р. На момент його призову чинною була ст.39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції Закону України від 15.01.2015 p. № 116-VIII).
Відповідно до цієї статті за працівниками, які були призвані на строкову військову службу не більш як на один рік, зберігаються місце роботи (посада) та середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності.
Тобто такі працівники не можуть бути кандидатами на звільнення за п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП і їм має виплачуватися середній заробіток.
Водночас Законом України від 14.05.2015 р. № 433 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду» починаючи з 11 червня 2015 р. на громадян України, призваних на строкову військову службу на строк до закінчення особливого періоду, було поширено гарантії, передбачені ч. 3 і 4 ст. 119 КЗпП, та виплату компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Світлана КОНОВАЛ,
головний спеціаліст;
Оксана ГУЗЕНКО,
головний спеціаліст
"Праця i зарплата" N 44 (960), 25 листопада 2015 р.
Передплатний iндекс: 30214