КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробітної плати та умов праці
Про особливоссті оплати праці працівників, які
беруть участь у забезпеченні проведення АТО
ПИТАННЯ: Ha яку категорію осіб (військовослужбовців чи цивільних) поширюється чинність постанови Кабміну від 22.07.2015 р. № 522? За рахунок якого бюджету підвищують зарплату на 50% таким особам? З якого періоду обчислюється дата початку та закінчення участі особи в забезпеченні проведення АТО? Який орган направляє працівників для участі в зону АТО?
Які накази або інші документи є підставою для виплати підвищеної зарплати працівникам, що беруть участь у забезпеченні проведення АТО?
У якому порядку оплачують роботу у святкові й неробочі дні з урахуванням підвищення (як у межах норми, так і понад норму робочого часу)? Чи враховуються підвищення (як окремо визначена сума) під час розрахунку середньої зарплати (оплата відпусток, матеріальна допомога)? Чи включається ця виплата до суми обмеження, визначеного постановою Кабміну від 01.03.2014 р. № 65?
ВІДПОВІДЬ: За абзацом першим постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2015 р. № 522 «Про особливості оплати праці працівників, які беруть участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції» (далі - постанова № 522) працівникам установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, які беруть участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції (далі - АТО) безпосередньо в районах її проведення, заробітна плата за фактичний час перебування в таких районах підвищується на 50% (за наявності підтвердних документів).
Підвищують заробітну плату в межах фонду оплати праці, затвердженого в кошторисах підприємств, установ та організацій.
При цьому, враховуючи норми чинного законодавства щодо розмежування в Україні сфер державного і договірного регулювання оплати праці, Кабінет Міністрів України рекомендував керівникам інших суб'єктів господарювання передбачити в колективних договорах норму щодо виплати їхнім працівникам підвищеного розміру заробітної плати за участь у забезпеченні проведення АТО безпосередньо в районах її проведення.
Відповідно до ч. 6 і 7 ст. 4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» до участі в АТО за рішенням керівництва АТО можуть бути залучені з дотриманням вимог цього Закону й інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від підпорядкованості і форми власності, їхні посадові особи, а також громадяни за їхньої згоди.
Координує діяльність суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, Антитерористичний центр при Службі безпеки України (далі - Антитерористичний центр).
Таким чином, право на підвищення заробітної плати мають працівники (невійськовослужбовці), які на підставі відповідних рішень, наказів (клопотань) Антитерористичного центру прибувають до районів проведення АТО для виконання своїх функцій із забезпечення її проведення.
Це, зокрема, можуть бути такі працівники: лікарі-хірурги всіх найменувань, парамедики, лікарі-терапевти, санінструктори, психологи, середній медичний персонал, водії, механіки-водії; механіки, працівники центральних та місцевих органів виконавчої влади та інші категорії працівників.
На військовослужбовців ця постанова не поширюється.
Працівники (невійськовослужбовці), які (на підставі відповідних рішень (клопотань) Антитерористичного центру при Службі безпеки України) прибувають до районів проведення АТО для виконання своїх функцій із забезпечення її проведення, вважаються такими, що перебувають у службовому відрядженні відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну України від 13.03.98 р. № 59 (зі змінами), зареєстрованим у Мін'юсті України 31.03.98 р. за № 218/2658 (далі - Інструкція).
Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).
Порядок оформлення відрядження, відшкодування витрат, пов'язаних з відрядженням (за наявності потрібних підтвердних документів) тощо визначений нормами розділу II Інструкції.
Так, направляє працівника підприємства (установи, організації) у відрядження керівник цього підприємства або його заступник. Це оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджено працівника, строку й мети відрядження.
За відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада) впродовж усього часу відрядження, у тому числі й часу перебування в дорозі.
Відповідно до ст. 121 КЗпП працівникам, направленим у службове відрядження, оплачують виконану роботу відповідно до умов, визначених трудовим, або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим від середнього заробітку.
Слід зазначити, що Кабінет Міністрів України постановою № 522 рекомендував керівникам суб'єктів господарювання (небюджетної сфери) передбачати в колективних договорах норму щодо виплати їхнім працівникам підвищеного розміру заробітної плати за участь у забезпеченні проведення АТО безпосередньо в районах її проведення.
Нараховують працівникові підвищену заробітну плату після його повернення з відрядження із зони АТО з підтвердними документами про фактичний час перебування в цій зоні.
Підтвердженням фактичного часу перебування працівника в районі проведення АТО має бути звіт працівника про використання коштів, наданих на відрядження, документи в оригіналі, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат. Також може бути інший підтвердний документ (список, довідка), форма якої затверджується відповідним уповноваженим органом.
Сума названого підвищення заробітної плати є додатковою заробітною платою, що як гарантована державою складова заробітної плати враховується під час обчислення середньої заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», а також ураховується для обчислення максимального розміру місячної заробітної плати (грошового забезпечення) керівних працівників органів державної влади й інших державних органів, утворених органами державної влади та органами місцевого самоврядування підприємств, установ і організацій, який обмежується 15 розмірами мінімальної заробітної плати (п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 р. № 65).
Оплата праці у святкові й неробочі дні провадиться відповідно до ст. 107 КЗпП. Працю оплачують у подвійному розмірі: відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - в розмірі подвійної годинної або денної ставки; працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у вихідний день проводиться в межах місячної норми часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилася понад місячну норму.
Постановою № 522 передбачено підвищення заробітної плати (яка включає посадовий (місячний) оклад, доплати, надбавки, премії тощо). Підчас обчислення годинної, денної ставки для оплати роботи у святковий, неробочий день назване підвищення заробітної плати не враховується.
Оскільки постанова № 522 набрала чинності з 22 липня 2015 р., на підвищення заробітної плати мають право працівники, які преребували у службовому відрядження після 22 липня 2015 р.
Заступник директора,
Алла ЛИТВИН
"Праця i зарплата" N 47 (963), 16 грудня 2015 р.
Передплатний iндекс: 30214