КОНСУЛЬТУЄ КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
З ПИТАНЬ ПОДАТКОВОЇ ТА МИТНОЇ ПОЛІТИКИ
Щодо практичного застосування понижуючого
коефіцієнта до розміру єдиного внеску
Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики (далі - Комітет) на засіданні 4 листопада 2015 p., розглянувши питання щодо застосування суб'єктами господарювання понижуючого коефіцієнта (далі - Коефіцієнт) до розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, якщо заробітна плата не перевищує розміру мінімальної за відповідний місяць, відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» підтримав пропозицію надати роз'яснення (яке не має статусу офіційного тлумачення) щодо застосування положень Закону України від 08.07.2010 р. № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464). Таке роз'яснення було надане листом від 10.11.2015 р. № 04-27/10-1785, у якому, зокрема, йдеться про таке.
З 13 березня 2015 р. набрав чинності Закон України від 02.03.2015 р. № 219-VIII «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці».
Розділ VIII Закону № 2464 було доповнено новим п. 9-5. Згідно із цим пунктом платникам єдиного внеску до 31 грудня 2015 р. під час нарахування заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або під час нарахування винагороди за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності й допомоги по вагітності та пологах розмір єдиного внеску (визначений ч. 5 та абзацом другим ч. 6 ст. 8 Закону № 2464 для платників єдиного внеску, визначених абзацами другим, третім, четвертим і сьомим п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону) застосовується з Коефіцієнтом за умови, що таким платником єдиного внеску одночасно було дотримано трьох умов, визначених цим пунктом.
Перелік цих умов є вичерпним і до них належить таке:
- база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу у звітному місяці зросла на 20% і більше порівняно із середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 р. у розрахунку на одну застраховану особу;
- після застосування Коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці становитиме не менш ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 p.;
- кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховано виплати, не перевищує 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 р. Ця умова не застосовується до платників єдиного внеску, визначених абзацами третім та четвертим п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464.
Тобто, якщо платником єдиного внеску одночасно дотримано перелічених вище трьох умов (крім платників, до яких не застосовується третя умова), такий платник має право застосовувати Коефіцієнт. Інших умов для застосування Коефіцієнта законодавством не передбачено.
Норми передостаннього абзацу ч. 5 ст. 8 Закону № 2464 зазначають: якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру, мінімальної заробітної плати. встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.
Отже, ця норма означає, що роботодавець під час виплати заробітної плати працівникові, розмір якої не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, повинен сплатити нарахований єдиний внесок виходячи з розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць.
Заробітна плата може не перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, наприклад: якщо у звітному місяці були допомога по тимчасовій непрацездатності, суми за час відпустки, допомога по вагітності та пологах чи робота на умовах неповного робочого дня (тижня), легкі умови праці, мали місце прогули тощо.
У пункті 9-5 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 зокрема зазначено, що Коефіцієнт застосовується під час нарахування заробітної плати (доходів) фізичним особам. Різниця між мінімальною та фактичною заробітною платою не належить до заробітної плати, тому не може бути врахована для застосування Коефіцієнта.
Із взаємозв'язку названих норм випливає: якщо роботодавцем провадиться донарахування сум єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати, то Коефіцієнт не застосовується лише до суми різниці між мінімальною заробітною платою та фактично нарахованою заробітною платою.
Отже, якщо роботодавець виконав умови п. 9-5 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, в тому числі, якщо було донараховане суми єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати, він має право застосувати Коефіцієнт до нарахованої фізичним особам заробітної плати (доходів) та/або нарахованої винагороди за цивільно-правовими договорами. Більш того, як було зазначено вище, головними умовами для застосування Коефіцієнта є збільшення бази нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу на 20% і більше по всьому підприємству за умови, що середній платіж на одну застраховану особу буде не менш ніж у 2014 р.
Цей висновок узгоджується з роз'ясненнями, наданими листом Пенсійного фонду України від 19.06.2015 р. «Опис формату Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905», у якому зазначено, що під час заповнення реквізиту 21 «Суми нарахованого єдиного внеску за звітний місяць (на заробітну плату (дохід)» єдиний внесок на суми різниці нараховується без застосування понижуючого коефіцієнта.
Ураховуючи викладене, на виконання контрольних функцій, передбачених Законом України «Про комітети Верховної Ради України», та з метою забезпечення прав роботодавців Комітет запропонував Державній фіскальній службі України привести лист від 20.08.2015 р. № 31041/7/99-99-17-03-03-17, яким значно обмежено права роботодавців на застосування понижуючого коефіцієнта, у відповідність до норм Закону № 2464.
Головний консультант,
Тетяна ДОБРОДІЙ
"Праця i зарплата" N 48 (964), 23 грудня 2015 р.
Передплатний iндекс: 30214