ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У М. КИЄВІ
ЛИСТ
18.12.2015 N 19222/10/26-15-15-01-18
Щодо оформлення двостороннього договору
ГУ ДФС у м. Києві розглянуло звернення щодо оформлення двостороннього договору і в межах своїх повноважень повідомляє.
Основу правового регулювання відносин транспортного експедирування становлять норми гл. 65 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), ст. 316 Господарського Кодексу України, Законів України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 1 липня 2004 р. N 1955-IV (далі - Закон N 1955-IV), "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 р. N 959-XII (далі - Закон N 959-XII), "Про транзит вантажів" від 20 жовтня 1999 р., інших нормативно-правових актів, що видаються відповідно до них, а також міжнародні договорів. При цьому діє правило, закріплене в ч. 3 ст. 929 ЦК України, за яким умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законодавством.
Згідно зі ст. 1 Закону N 1955-IV визначено, що транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації й забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Ця діяльність здійснюється суб'єктом господарювання - експедитором (транспортним експедитором), який за дорученням клієнта й за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
Експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
Транспортно-експедиторська діяльність здійснюється на підставі договорів транспортного експедирування, які укладаються письмово. За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (ч. 1 ст. 929 ЦК України, ст. 9 Закону N 1955-IV).
Цей договір є двостороннім (обидві сторони наділені і правами, і обов'язками), консенсуальним (набуває чинності з моменту досягнення згоди між сторонами) і відплатним (експедитор надає послуги на платних засадах).
Відповідно ст. 4 Закону N 1955-IV передбачено, що експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними й іншими компаніями, які є резидентами або нерезидентами України.
Факт надання транспортно-експедиційних послуг під час перевезення має підтверджуватися єдиним транспортним документом або комплектом документів (автомобільних, залізничних накладних тощо), у яких відображається шлях проходження вантажу від пункту відправлення до пункту призначення. Факт прийняття послуг може бути додатково підтверджено двостороннім актом приймання-передачі послуг.
Відповідно до ст. 4 Закону N 959-XII діяльність з надання українським суб’єктом господарювання послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності є одним з видів ЗЕД. До таких послуг відносяться: виробничі, транспортно-експедиційні, страхові, консультаційні, маркетингові, експортні, посередницькі, брокерські, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України.
Зовнішньоекономічні договори (контракти) транспортного експедирування повинні відповідати вимогам законодавства про зовнішньоекономічну діяльність. Зокрема, вони регулюються ЦК України (статті 382-383), Законами України "Про міжнародне приватне право" від 23.06.2005 р. N 2709-IV (статті 31-35), "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 р. N 959-XII (ст. 6), Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженим наказом Мінекономіки від 06.09.2001 р. N 201, Законом N 1955-IV
Поряд з цим, повідомляємо, що порядок оподаткування ПДВ транспортно-експедиторської діяльності роз’яснено в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій Наказом ДПС України від 06.07.2012 N 610.
Згідно із статтею 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Заступник начальника Е.М. Пруднікова