Про базу нарахування єдиного внеску
ПИТАННЯ 1: Чи є базою для нарахування єдиного внеску виплачена роботодавцем сума середнього заробітку за час затримання розрахунку під час звільнення найманого працівника (в тому числі за рішенням суду)?
ВІДПОВІДЬ 1: За абзацом першим ст. 117 КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені ст. 116 КЗпП, за відсутності спору про їхній розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримання до дня фактичного розрахунку.
За наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене ст. 117 КЗпП відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкрдування за час затримання визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
У разі затримання видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (абзац п'ятий ст. 235 КЗпП).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 p. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) базою для нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) для роботодавців - підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Визначення видів виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, для нарахування єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5.
Перелік видів виплат, що провадяться за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 р. № 1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до п. 5 розділу І цього Переліку відшкодування, нараховані працівникам за час затримання розрахунку під час звільнення, не є базою для нарахування єдиного внеску.
Ураховуючи викладене, сума середнього заробітку за час затримання розрахунку під час звільнення найманого працівника (в тому числі за рішенням суду), виплачена роботодавцем, не є базою для нарахування єдиного внеску.
ПИТАННЯ 2: Чи є базою для нарахування єдиного внеску кошти, спла-
чені роботодавцем за навчання найманих працівників на курсах водіїв та курсах з вивчення іноземних мов?
ВІДПОВІДЬ 2: Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови, порядок, нарахування і сплати, повноваження органу, що провадить збір та веде облік, визначені Законом України від 08.07.2010 p. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 2464).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ й організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Базою для нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
До Переліку видів виплат, що провадяться за рахунок коштів роботодавців на які не нараховується єдиний внесок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 р. № 1170 (далі - Перелік), віднесено, зокрема:
витрати на підготовку та перепідготовку кадрів (крім суми заробітної плати, що зберігається за основним місцем роботи працівників, за час їхнього навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів), а саме: витрати на оплату навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів (п. 9 розділу II Переліку); витрати на платне навчання працівників і членів їхніх сімей, не пов'язане з виробничою потребою, згідно з договором між підприємством та навчальним закладом (п. 11 розділу II Переліку).
Отже, кошти, сплачені роботодавцем за навчання найманих працівників на курсах водіїв та курсах з вивчення іноземних мов, не пов'язані з виробничою потребою, не належать до фонду оплати праці та не є базою для нарахування єдиного внеску.
Анатолій БУХАЛО,
консультант
"Праця i зарплата" N 6 (970), 10 лютого 2016 р.
Передплатний iндекс: 30214