Плата за землю: зміни - 2016
(коментар до Закону України від 24.12.2015 р. № 909-VIII,
далі Закон № 909, чинний з 01.01.2016 р.)
Розглянемо нововведення для платників земельного податку та орендної плати.
По-перше, із 1 січня 2016 року ставка податку за землі загального користування, нормативну грошову оцінку яких проведено, не може бути встановлена в розмірі, що перевищує 1 % від такої оцінки (раніше понижений граничний розмір земельного податку був передбачений лише для сільськогосподарських угідь, а для інших земельних ділянок ставка податку мала не перевищувати 3%). У разі ж якщо місцева рада не прийняла рішення про встановлення плати за землю, земельний податок справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, у якому планується застосувати плату за землю (пп. 12.3.5 ПКУ).
По-друге, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку знову є всі договори оренди такої земельної ділянки, а не лише ті, що оформлені й зареєстровані відповідно до законодавства.
Нагадаємо, що з 01.01.2015 р. Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII пункт 288.1 ПКУ був доповнений положенням щодо реєстрації договорів оренди, у зв'язку із чим землекористувачам рекомендували звернутися до органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування й оформити протягом 2015 року право власності чи користування (див. лист ДФСУ від 22.01.2015 р. № 1816/7/99-99-15-03-01-17).
Однак зареєструвати право на землю землекористувачі зобов'язані й сьогодні відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. № 1952-IV, ст. 6 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 р. № 161-ХІV
Також підрозділ 6 р. XX «Перехідних положень» ПКУ доповнено новим пунктом 6, згідно з яким індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ і перелогів), застосовується із значенням 120%. Однак ця норма адресована виключно Держгеокадастру: саме до його повноважень п. 289 ПКУ відносить розрахунок величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель.
Для визначення розміру земельного податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з врахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого пунктом 289.1 ПКУ.
ДФСУ в листі від 19.01.2016 р. № 1656/7/99-99-17-04-02-16 повідомила: значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ і перелогів) за 2015 рік становить 1,2, а для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення -1,433.
Для складання податкової звітності з плати за землю з 1 січня 2016 року використовується нова форма податкової декларації, затверджена наказом Мінфіну від 16.06.2015 № 560. При цьому чинний порядок подання звітності не змінено. Платники плати за землю (крім фізосіб) і надалі самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
За платником плати за землю і надалі зберігається право подавати звітну податкову декларацію щомісяця, що звільняє від обов'язку подання річної декларації. Базовим податковим періодом, як і раніше, залишається рік.
Також податківці наголошують, що податкові декларації щодо сум земельного податку й орендної плати за землі державної та комунальної власності на 2016 рік мають бути подані у строки не пізніше 20 лютого 2016 року з урахуванням змінених коефіцієнтів індексації, уточненої на 1 січня 2016 року, грошової оцінки земель.