Виплати мобілізованим, стройовикам
і контрактникам оподатковують і на них нараховують ЄСВ
(коментар до ч.ч. 3 і 4 КЗпП, пп. 4 п. 2р. II Закону України від 24.12.2015р. № 909-VIII,
п. 1, п. 28 р. І Закону України від 24.12.2015 р. № 911-VIII)
Майже протягом двох років депутати й Уряд створювали проблеми роботодавцям, пов'язані з компенсацією середнього заробітку, призваним на військову службу в особливий період. Це пов'язано було з некоректним формулюванням норм із пп. «и» пп. 165.1.1 ПКУ та ч. 7 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон про ЄСВ). А їх неузгодженість із ч.ч. 3 і 4 ст. 119 КЗпП і відсутність тривалий час порядку компенсації середнього заробітку з бюджету не давали змоги роботодавцям отримати належну компенсацію й не оподатковувати середній заробіток. Урешті-решт з 1 січня 2016 року депутати й Уряд традиційно вирішили перекласти державні трати на плечі роботодавців, гарантувавши збереження середнього заробітку (без отримання компенсації з бюджету) за працівниками:
- призваними на строкову військову службу в особливий період (далі - строковики);
- призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (дачі - мобілізовані);
- прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці (далі - контрактники);
- які були призвані під час мобілізації, на особливий період, та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту (далі - мобілізовані, які уклали контракт до демобілізації).
Для цього Законом України від 24.12.2015 р. № 911 -VIII (далі - Закон № 911) викладено в новій редакції ч.ч. 3 і 4 ст. 119 КЗпП, які тепер передбачають для перелічених вище категорій осіб:
- збереження місця роботи, посади й середнього заробітку на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності й у фізосіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову (без їх компенсації з держбюджету);
- виплату грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України, види якого визначені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. № 2011-XII.
Грошове забезпечення й раніше виплачували військовослужбовцям. Так, зокрема, питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, було визначено постановою КМУ від 09.04.2014 р. № 111.
Отже, роботодавцям у 2016 році компенсацію середнього заробітку з бюджету для перелічених вище категорій працівників не виплачуватимуть. Бюджетні призначення на компенсацію з держбюджету в межах середнього заробітку Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. № 928-VIII теж не передбачені.
Таким чином, із 1 січня 2016 року роботодавці вимушені зберігати середній заробіток за рахунок власних коштів (без його компенсації з держбюджету):
- строковикам, мобілізованим, контрактникам -на строк до закінчення особливого періоду чи до дня фактичної демобілізації;
- мобілізованим, які уклали контракт до демобілізації, - не більше ніж на строк укладеного контракту.
Оскільки у 2016 році компенсацію з бюджету не виплачуватимуть, то, відповідно, і середній заробіток строковиків, мобілізованих, контрактників, мобілізованих, які уклали контракт до демобілізації:
- обкладається на загальних підставах ПДФО за ставкою 18% і військовим збором - за ставкою 1,5%;
- на нього роботодавці за рахунок власних коштів нараховують ЄСВ за ставкою 22%.
Таким чином, виходить, що середній заробіток, який нараховується строковикам, мобілізованим, контрактникам, мобілізованим, що уклали контракт до демобілізації, є додатковою зарплатою (оскільки його більше не компенсують) і відображається у формі № 1ДФ (ознака доходу «101») та Формі № Д4 (код застрахованої особи «47») як зарплатна виплата.