ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
18.11.2014
Про визнання незаконним Положення про
Державну реєстраційну службу України, затвердженого
Указом Президента України від 6 квітня 2014 року N 401/2011
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Кривенка В. В., суддів - Гриціва М. І., Гусака М. Б., Коротких О. А., Кривенди О. В., Маринченка В. Л., Панталієнка П. В., Прокопенка О. Б., Самсіна І. Л., Терлецького О. О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Комуністичної партії України (далі - КПУ) до Президента України про визнання незаконним Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2014 року N 401/2011 (далі - Положення 2011 року, Указ N 401/2011 відповідно), встановила:
У вересні 2014 року КПУ звернулась до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Президента України, в якому просила визнати незаконним Положення 2011 року.
Вважає, що зазначений нормативний акт не визначає статусу і повноважень органів Державної реєстраційної служби України (далі - Укрдержреєстр), зокрема й права звернення до суду з позовом про заборону діяльності політичної партії, оскільки на підставі Закону України від 21 лютого 2014 року N 742-VII "Про відновлення дії окремих положень Конституції України" (далі - Закон N 742-VII) повноваження Президента України щодо утворення, реорганізації і ліквідації міністерств та інших центральних органів виконавчої влади перейшли до Кабінету Міністрів України, який постановою від 2 липня 2014 року N 219 затвердив Положення про Державну реєстраційну службу України (далі - постанова N 219, Положення 2014 року відповідно).
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30 вересня 2014 року (Постанова N 800/390/14) в задоволенні позову відмовив.
Постановляючи таке рішення, касаційний суд виходив із того, що в цій справі КПУ намагається вирішити процесуальне питання, яке має розглядатися в іншій адміністративній справі, у якій вона є стороною. Зазначив також, що у справі не встановлено даних про те, що дією оспореного нормативного акта порушуються права заявника.
Не погоджуючись із ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2014 року (Постанова N 800/390/14), КПУ звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстав, установлених пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), в якій просить скасувати зазначену ухвалу та прийняти нове судове рішення - про задоволення позову.
Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України встановила таке.
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 106 Конституції України (в редакції станом на 6 квітня 2011 року) до повноважень Президента України належали утворення, реорганізація та ліквідація за поданням Прем'єр-міністра України міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
Указом Президента України від 9 грудня 2010 року N 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Укрдержреєстр, а Указом N 401/2011 затверджено Положення 2011 року.
Згідно з підпунктом 21 пункту 4 цього Положення Укрдержреєстр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює контроль за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, вживає визначені законом заходи у разі порушення політичними партіями Конституції та законів України, звертається до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії або про заборону політичної партії.
Законом N 742-VII була відновлена Конституція України, зі змінами, внесеними законами України від: 8 грудня 2004 року N 2222 "Про внесення змін до Конституції України"; 1 лютого 2011 року N 2952-VII "Про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів"; 19 березня 2013 року N 586-VII "Про внесення змін до статті 98 Конституції України", відповідно до якої утворення, реорганізація та ліквідація міністерств та інших центральних органів виконавчої влади віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.
2 липня 2014 року Кабінет Міністрів України постановою N 219 затвердив Положення 2014 року, відповідно до підпункту 18 пункту 3 якого Укрдержреєстр наділений повноваженнями, що за змістом і значенням подібні до повноважень, зазначених у підпункті 21 пункту 4 Положення 2011 року.
Як установлено у справі, 8 липня 2014 року Міністерство юстиції України та Укрдержреєстр звернулися до окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до КПУ про заборону її діяльності. У цій справі КПУ є стороною у справі, яка має права та обов'язки, передбачені статтею 49 КАС. Укрдержреєстр здатність бути стороною у справі обґрунтував повноваженнями, передбаченими у Положенні 2011 року.
Позов про заборону діяльності КПУ на час ухвалення оскарженого рішення розв'язано не було.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 107 КАС при поданні позовної заяви з'ясовується, чи подана вона особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
За частиною третьою статті 48 КАС адміністративну процесуальну дієздатність мають органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи (суб'єкти владних повноважень), підприємства, установи, організації (юридичні особи).
У судовому рішенні, про перегляд якого подано заяву, Вищий адміністративний суд України окреслив предмет спору і його ключові ознаки, визначив і проаналізував зазначені норми матеріального та процесуального закону, які регулюють відносини між сторонами спору, і дійшов правильного висновку, що вимоги позову стосуються адміністративної процесуальної дієздатності одного із позивачів - Укрдержреєстру, яка має з'ясовуватися судом, що розглядає позов про заборону діяльності КПУ, а отже не може розглядатися в іншому, окремому судовому провадженні.
З огляду на ці обставини, а також на відсутність доказів того, що чинне Положення 2011 року порушує права, свободи чи інтереси КПУ, суд постановив законне й обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.
Твердження позивача не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв'язку з чим заява не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:
У задоволенні заяви Комуністичної партії України відмовити.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: В. В. Кривенко
Судді:
М. І. Гриців
М. Б. Гусак
О. А. Коротких
О. В. Кривенда
В. Л. Маринченко
П. В. Панталієнко
О. Б. Прокопенко
І. Л. Самсін
О. О. Терлецький