КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
18.11.2014 р.
Справа N 826/8248/14
Про визнання незаконним, нечинним, таким, що не відповідає правовим
актам вищої сили та скасування ч. 2 п. 2 Професійних вимог головних
бухгалтерів професійних учасників ринку цінних паперів, затверджених рішенням
Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку N 769 від 25.04.2013 року
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого - судді Пилипенко О. Є., суддів - Глущенко Я. Б. та Шелест С. Б., при секретарі - Грабовській Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2014 року (Постанова N 826/8248/14) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання незаконним, нечинним, таким, що не відповідає правовим актам вищої сили та скасування ч. 2 п. 2 Професійних вимог головних бухгалтерів професійних учасників ринку цінних паперів, затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку N 769 від 25.04.2013 року, встановила:
У червні 2014 року позивач - ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання незаконним, нечинним, таким, що не відповідає правовим актам вищої сили та скасування ч. 2 п. 2 Професійних вимог головних бухгалтерів професійних учасників ринку цінних паперів, затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку N 769 від 25.04.2013 року "Про затвердження Професійних вимог до головних бухгалтерів професійних учасників ринку цінних паперів".
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2014 року (Постанова N 826/8248/14) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач звернулася із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2014 року (Постанова N 826/8248/14) та постановити нову постанову, про задоволення позовних вимог. Свою вимогу апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2014 року (Постанова N 826/8248/14) - залишити без змін, виходячи із наступного.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що законодавець розмежовує поняття головного бухгалтера та особу, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (бухгалтер), в той час, ідентифікує завдання та функції, що фактично ототожнює компетенцію та повноваження головного бухгалтера та бухгалтера (особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку) при здійсненні бухгалтерського обліку підприємств, в тому числі, професійного учасника фондового ринку. Відтак відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, зокрема, в оскаржуваному ч. 2 п. 2 Професійних вимог діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.
Колегія суддів погоджується такими з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом, позивач працює на посаді бухгалтера в ТОВ "Альянс Фінансових Технологій" (код ЄДРПОУ 31595264, місцезнаходження: Україна, 91053, м. Луганськ, містечко Пархоменка, 4, офіс 20).
Згідно ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку серії АВ N 507075, ТОВ "Альянс Фінансових Технологій" здійснює брокерську діяльність.
Відповідно до ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку серії АВ N 507076 ТОВ "Альянс Фінансових Технологій" здійснює дилерську діяльність.
Відповідно до п. 28 ч. 2 ст. 7 та п. 13 ст. 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" та з метою вдосконалення організації підготовки фахівців для фондового ринку України відповідачем розроблено Професійні вимоги до головних бухгалтерів професійних учасників ринку цінних паперів, затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25.04.2013 року N 769 (далі - Професійні вимоги).
Вказаний нормативно-правовий акт зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.05.2013 року N 793/23325 та внесений до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
Вважаючи зазначені вимоги в частині незаконними, нечинними, такими, що не відповідає правовим актам вищої сили, позивач звернувся до суду.
Обговорюючи правомірність заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до наступного.
Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначає Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.96 року N 448/96-ВР
Статтею 3 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" передбачено державне регулювання ринку цінних паперів, яке полягає, зокрема, у прийнятті актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів.
Згідно зі ст. 5 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 25 ст. 6 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку складається з комісії як колегіального органу та центрального апарату.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку розробляє і затверджує нормативно-правові акти з питань, що належать до її компетенції, обов'язкові до виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринку цінних паперів, їх об'єднаннями, контролює їх виконання.
Нормативно-правові акти Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України.
В силу положень ст. 7 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань визначає професійні вимоги до керівників, головних бухгалтерів та керівників структурних підрозділів професійних учасників ринку цінних паперів, інститутів спільного інвестування і саморегулівних організацій (п. 28 ч. 2 вказаної статті).
Відповідно до п. 13 ст. 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право, зокрема, розробляти і затверджувати з питань, що належать до її компетенції, обов'язкові для виконання нормативні акти.
Так, спірні Професійні вимоги визначають рівень освіти, кваліфікації, досвіду, спеціалізації, достатній для повного і якісного виконання робіт за посадою, а також покликані сприяти підвищенню рівня професійної підготовки головних бухгалтерів професійних учасників ринку цінних паперів у відповідності до їх завдань, обов'язків, функцій та прав, а також зменшенню кількості правопорушень законодавства про цінні папери.
Крім того, відповідно до норм визначених в Положенні про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 року N 731, державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, зокрема з копії листа Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини від 16.05.2013 року N 4385-0-26-13/1201 та висновку Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини від 16.05.2013 року, Міністерством юстиції України було проведено правову експертизу рішення комісії N 769, яким затверджено Професійні вимоги на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, та внесено 21.05.2013 року його до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів за N 793/23325.
Крім того, судом встановлено, що відповідачем на виконання вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та Порядку оприлюднення проектів регуляторних актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та аналізів їх регуляторного впливу, затвердженого наказом комісії від 17.06.2004 року N 495, розміщено проект регуляторного акта на офіційному сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта було опубліковано в офіційному друкованому виданні комісії.
При цьому, жодних зауважень та пропозицій від юридичних та фізичних осіб, в тому числі, від позивача, до проекту оскаржуваного нормативно-правового акта до відповідача не надходило, що не спростовано позивачем у судовому засіданні.
Наведені вище фактичні обставини та висновки суду першої інстанції позивачем в апеляційній скарзі не спростовуються. Разом з тим, апелянта вказує, що судом першої інстанції надано невірну оцінку щодо відповідності ч. 2 п. 2 Професійних вимог її правам та інтересам, оскільки вони розповсюджують на неї такі самі вимоги як до головного бухгалтера професійного учасника фондового ринку.
Водночас в цій частині колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, зокрема, як вбачається зі змісту оскаржуваного пункту Професійних вимог, у разі якщо в професійному учаснику фондового ринку відсутня посада головного бухгалтера, зазначені вимоги застосовуються до особи, яка виконує обов'язки з ведення бухгалтерського обліку в професійному учаснику фондового ринку.
Таке уточнення щодо кола осіб, на які поширюються Професійні вимоги, необхідне у зв'язку із особливостями організації бухгалтерського обліку професійності учасників фондового ринку.
Організація бухгалтерського обліку на підприємстві визначається статтею 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідно до ч. 2, 4 якої, питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:
введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;
користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;
ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;
самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися, та в бюджетних установах.
Водночас частиною 7 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (далі - бухгалтер):
забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;
організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;
бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;
забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.
З наведеної норми вбачається, що законодавець розмежовує поняття головного бухгалтера та особу, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (бухгалтер), в той час, ідентифікує завдання та функції, що фактично ототожнює компетенцію та повноваження головного бухгалтера та бухгалтера (особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку) при здійсненні бухгалтерського обліку підприємств, в тому числі, професійного учасника фондового ринку.
Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що наведене вище спростовує твердженням позивача про те, що оскаржувані ч. 2 п. 2 Професійних вимог застосовуються лише до головних бухгалтерів професійних учасників ринку цінних паперів та прийняті відповідачем з перевищенням повноважень.
Отже суд першої інстанції вірно встановив, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, зокрема, в оскаржуваному ч. 2 п. 2 Професійних вимог діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2014 року (Постанова N 826/8248/14) - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2014 року (Постанова N 826/8248/14) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О. Є. Пилипенко
Судді:
Я. Б. Глущенко
С. Б. Шелест