КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробітної плати та умов праці
Право на додаткову відпустку за
ненормований робочий день
ПИТАННЯ 1: Коли у працівника служби зайнятості, який обіймає відповідну посаду (переведений на нові умови оплати праці), виникає право на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день: з дати призначення (переведення) чи внесення відповідних змін до колективного договору?
Цей працівник має право використати додаткову відпустку повної тривалості (до семи календарних днів на рік) одразу з моменту виникнення в нього права чи після закінчення розрахункового періоду або частинами - за результатами розрахунку за фактично відпрацьований у таких умовах час?
Чи враховуються періоди тимчасової непрацездатності, щорічних, соціальної та інших відпусток до стажу роботи, що дає право на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день?
ВІДПОВІДЬ 1: За частиною 1 ст. 8 Закону України «Про відпустки» (далі - Закон) працівникам з ненормрваним робочим днем надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці тривалістю до семи календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.
Конкретна тривалість цієї відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Відповідно до п. 8 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці України від 10.10.97 р. № 7, додаткова відпустка за ненормований робочий день надається пропорційно до часу, відпрацьованого на роботі, посаді, то дає право на цю відпустку.
Вичерпний перелік періодів часу, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки (ст. 7 і 8 Закону), визначений ч. 2 ст. 9 Закону, а саме: час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менш як половину тривалості робочого дня, встановленої для працівників такого виробництва, цеху, професії або посади; час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці; час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.
Отже, періоди перебування працівника у відпустках без збереження заробітної плати, соціальних відпустках, періоди його тимчасової непрацездатності, цілоденної відсутності у зв'язку з перебуванням на курсах підвищення кваліфікації, семінарах, конференціях, нарадах, тимчасової роботи у відрядженні, що не належать до роботи із шкідливими умовами або з особливим характером праці, крім зазначеної п. 3 цієї статті, не зараховуються до стажу роботи, шо дає право на щорічну додаткову відпустку із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, в тому числі за ненормований робочий день. Якщо працівник хворів, то додаткова відпустка за ненормований робочий день має надаватися йому не повної тривалості (сім календарних днів), а пропорційно до фактично відпрацьованого часу.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про колективні договори і угоди» зміни і доповнення до колективного договору, угоди впродовж строку їхньої чинності можуть уноситися тільки за взаємної згоди сторін у порядку, визначеному колективним договором, угодою.
Статтею 15 цього Закону також визначено, що контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками.
Отже, сторони колективного договору самостійно визначають порядок й умови його застосування, в тому числі строк, з якого набирають чинності та застосовуються внесені до нього зміни.
У цьому випадку, оскільки така відпустка раніше не передбачалася колективним договором, працівники мають право на неї з моменту внесення відповідних змін і доповнень, чи з дати, визначеної в самому договорі.
ПИТАННЯ 2: Працюю завгоспом відділу освіти з вересня 1992 р. За весь період роботи мала щорічну додаткову відпустку за особливий характер роботи - сім календарних днів згідно з колективним договором.
З квітня 2015 р. працюю на 0,5 ставки на цій самій посаді. Чи маю право на цю додаткову відпустку?
ВІДПОВІДЬ 2: Як випливає з листа, Вам надавалася щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про відпустки» (далі - Закон) працівникам з ненормованим робочим днем надається щорічна додаткова відпустка тривалістю до семи календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, в тому числі і за ненормований робочий день, установлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Список професій, посад працівників з ненормованим робочим днем із зазначенням конкретної тривалості відпустки в межах її семиденної тривалості, тобто від одного до семи днів включно, затверджується на підприємстві як додаток до колективного договору.
Визначення терміну «ненормований робочий день» міститься в Рекомендаціях щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці України від 10.10.97 р. № 7.
Ненормований робочий день - це особливий режим робочого часу, який установлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. За потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (така робота не вважається надурочною). Міра праці в такому разі визначається не тільки тривалістю робочого часу, а й колом обов'язків та обсягом виконаних робіт (навантаженням).
У пункті 3 Рекомендацій зазначається, що додаткова відпустка працівникам з ненормованим робочим днем надається як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, потребу періодично виконувати службові завдання понад установлену тривалість робочого часу.
Таким чином, для визначення тривалості додаткової відпустки працівникам з ненормованим робочим днем за особливий характер праці слід ураховувати всі перелічені вище фактори.
За пунктом 2 Рекомендацій ненормований робочий день для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем, не рекомендується застосовувати.
Якщо працівник працює на умовах неповного робочого тижня, ненормований робочий день може застосовуватися і відповідно такі працівники мають право на щорічні додаткові відпустки за ненормований робочий день трит валістю, визначеною в колективному чи трудовому договорі, з урахуванням ч. 2 ст. 9 Закону, якою визначено періоди, які зараховуються до стажу роботи і дають право на щорічну додаткову відпустку, в тому числі і за ненормований робочий день.
Віталіна КОРКУШКО, завідувач сектору;
Олена УСЕНКО, головний спеціаліст
"Праця i зарплата" N 10 (974), 16 березня 2016 р.
Передплатний iндекс: 30214