КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
21.01.2016 р.
Справа N 2а-7460/12/2670
Про визнання незаконною та нечинною
постанови, зобов'язання вчинити дії
Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Міщука М. С., суддів - Бєлової Л. В., Гром Л. М., при секретарі - Доценку О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Спеціальне наукове реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "Укрреставрація" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2015 року (Постанова N 2а-7460/12/2670) у справі за адміністративним позовом Київської міської організації Всеукраїнської громадської організації "Громадська позиція", ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Кабінету Міністрів України, Міністерства культури України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - публічне акціонерне товариство "Спеціальне наукове реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "Укрреставрація", ОСОБА_8, Київська міська державна адміністрація, Регіональне відділення Фонду Державного майна України по м. Києву, Головне управління культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання незаконною та нечинною постанови, зобов'язання вчинити дії, встановив:
31 травня 2012 року приватне виробничо-торгівельне підприємство "ІНФОРМАЦІЯ_1" звернулось до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, Міністерства культури України, в якому просило скасувати постанову Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 року N 1380 "Про виключення будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві із списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави".
15 червня 2012 року ОСОБА_7 звернувся до суду із адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, Міністерства культури України, в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 року N 1380 "Про виключення будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві із списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави"; зобов'язати Міністерство культури України ініціювати питання про внесення будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 на АДРЕСА_1 до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
20 червня 2012 року Київська міська організація Всеукраїнської громадської організації "Громадська позиція", ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись до суду із адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, Міністерства культури України, в якому просили: визнати не чинною та скасувати постанову Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 року N 1380 "Про виключення будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві із списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави"; зобов'язати Міністерство культури України ініціювати питання про внесення будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 на АДРЕСА_1 до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2012 року та від 17.10.2012 року було об'єднано в одне провадження адміністративну справу N 2а-7460/12/2670 за позовом приватного виробничо-торгівельного підприємства "ІНФОРМАЦІЯ_1" до Кабінету Міністрів України, третя особа - публічне акціонерне товариство "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "Укрреставрація" про скасування постанови від 15.08.2011 року N 1380 зі справами N 2а-8221/12/2670 за позовом ОСОБА_7 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та скасування постанови N 1380 від 15.08.2011 року, зобов'язання вчинити певні дії та N 2а-8480/12/2670 за позовом Київської міської організації Всеукраїнської громадської організації "Громадянська позиція", ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Кабінету Міністрів України, Міністерства культури України про визнання нечинною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії.
20 грудня 2012 року Українське товариство охорони пам'яток історії та культури звернулось з самостійними вимогами, в яких просила визнати протиправною бездіяльність Мінкультури щодо невнесення пропозиції занести будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та зобов'язати Кабінет Міністрів занести вказану будівлю до Державного реєстру.
За результатом об'єднання справ та приєднання третіх осіб розглянуто справу з єдиним N 2а-7460/12/2670 за адміністративним позовом приватного виробничо-торгівельного підприємства "ІНФОРМАЦІЯ_1", Київської міської організації Всеукраїнської громадської організації "Громадянська позиція", ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Кабінету міністрів України, Міністерства культури України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: публічне акціонерне товариство "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "Укрреставрація"; ОСОБА_8; Київська міська державна адміністрація; регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву; головне управління культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа з самостійними вимогами на предмет спору - Українське товариство охорони пам'яток історії та культури про:
- визнання протиправною та скасування постанову Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 року N 1380 "Про виключення будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві із списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави";
- зобов'язання Міністерства культури України ініціювати питання про внесення будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 на АДРЕСА_1 до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказаною постановою КМ України будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві виключено із списку пам'ятників архітектури. Вважаючи, що при прийнятті оскаржуваної постанови Кабінет Міністрів діяв всупереч вимог чинного законодавства, а Міністерство культури не здійснює заходів для внесення будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, позивачі просили задовольнити позов.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2013 року (Постанова N 2а-7460/12/2670), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року (Ухвала N 2а-7460/12/2670), у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 21 травня 2015 року (Ухвала N К/800/59032/13) постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2013 року (Постанова N 2а-7460/12/2670) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року (Ухвала N 2а-7460/12/2670) скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В даній ухвалі, зокрема, зазначено, що суди повинні оцінити достатність та допустимість наданих відповідачами доказів того, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не є об'єктом культурної спадщини в розумінні частини першої Закону N 1805-III в зв'язку з втратою своєї автентичності. З огляду на суперечність висновків фахівців, наданих в якості доказів сторонами, для з'ясування обставин, що мають значення для справи потрібні спеціальні знання у галузі науки та мистецтва, що у відповідності до приписів статті 81 КАС України є підставою для призначення відповідної судової експертизи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 серпня 2015 року позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Українського товариства охорони пам'яток історії та культури про: визнання протиправною бездіяльності Міністерства культури України, яка полягає у ненаданні Кабінету Міністрів України про занесення об'єкта культурної спадщини національного значення - будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; зобов'язання Кабінету Міністрів України занести до Державного реєстру нерухомих пам'яток України будівлю ІНФОРМАЦІЯ_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, як пам'ятку містобудування залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою представника без поважних причин.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 серпня 2015 року позовну заяву приватного виробничо-торгівельного підприємства "ІНФОРМАЦІЯ_1" про скасування постанови від 15 серпня 2011 року N 1380 Кабінету Міністрів від 15 серпня 2011 року N 1380 "Про виключення будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві із списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави" залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою представника без поважних причин.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2015 року (Постанова N 2а-7460/12/2670) адміністративний позов задоволено частково.
Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 року N 1380 "Про виключення будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві із списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави".
Зобов'язано Кабінет Міністрів України невідкладно опублікувати резолютивну частину даної постанови у виданні, в якому було офіційно оприлюднено постанову Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 року N 1380 "Про виключення будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві із списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави", після набрання вказаною постановою законної сили.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Кабінетом Міністрів України було подано апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2015 року (Постанова N 2а-7460/12/2670), однак, до початку розгляду апеляційної скарги по суті Кабінетом Міністрів України було надіслано заяву про відмову від апеляційної скарги, в якій зазначено, що наказом Міністерства культури України від 15.10.2014 року N 869 "Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України" вирішено занести до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення об'єктів культурної спадщини, зокрема в м. Києві, будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві (додаток 1 до зазначеного наказу). Отже, станом на сьогодні будівля ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві є пам'яткою архітектури, що перебуває під охороною держави.
20.01.2016 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду заяву Кабінету Міністрів України про відмову від апеляційної скарги задоволено, а апеляційне провадження відкрите за апеляційною скаргою Кабінету Міністрів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2015 року (Постанова N 2а-7460/12/2670) - закрито.
В апеляційній скарзі про скасування постанови ПАТ "Укрреставрація" зазначає, що будь-яке рішення суду у справі N 2а-7460/12/2670 не вплине на права та обов'язки позивачів, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 виключений з Переліку пам'яток культурної спадщини, затвердженого Законом України "Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації" відповідно до статті 81 Закону України від 05.07.2012 року N 5059-VI "Про внесення до деяких законодавчих актів України щодо сприяння іпотечному кредитуванню", який має вищу юридичну силу по відношенню до оскаржуваної постанови Кабінету Міністрів України. Вважає, що оскаржуючи постанову Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 року N 1380 позивачі невірно обрали спосіб захисту своїх, начебто порушених, прав, оскільки рішення суду у справі не відновить статусу ІНФОРМАЦІЯ_1, а отже і не відновить їх прав.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що правових підстав (відсутність критерій, встановлених статтею 10 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України) для виключення ІНФОРМАЦІЯ_1 із списку пам'ятників архітектури, що перебувають під охороною держави не існувало. Відтак, оскаржувана постанова прийнята Кабінетом Міністрів України без урахування всіх обставин, які необхідні були для її прийняття та визначені статтею 13 Закону України "Про охорону культурної спадщини".
Відмовляючи в частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі просили зобов'язати Міністерство культури України ініціювати питання про внесення будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 на АДРЕСА_1 до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Оскільки станом на час розгляду справи наказом Міністерства культури України від 15.10.2014 року N 869 ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1) занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України вказана позовна вимога задоволенню не підлягає. Крім того, питання про внесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення відповідного подання до Кабінету Міністрів України є дискреційним повноваженням суб'єкта владних повноважень, відтак суд не уповноважений втручатись в його діяльність.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Ради Міністрів Української РСР від 06.09.79 року доповнено затверджений постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.63 року N 970 список пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави та внесено до списку під НОМЕР_1 будівлю ІНФОРМАЦІЯ_1, споруджену у 1809 - 1829 роках та розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (на час розгляду справи - АДРЕСА_1).
Крім того, Законом України "Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації" від 23.09.2008 року N 574 затверджено відповідний Перелік пам'яток культурної спадщини до якого внесено ІНФОРМАЦІЯ_1 під охоронним номером НОМЕР_1.
15.08.2011 року постановою Кабінету Міністрів України N 1380 виключено із списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.63 року N 970 "Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР", будівлю ІНФОРМАЦІЯ_1 (охоронний номер НОМЕР_1) на АДРЕСА_1.
На час прийняття оскаржуваної постанови N 1380 правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини внормовувались положеннями Закону України "Про охорону культурної спадщини" (далі - Закон N 1805-III). Крім того, постановою Кабінету Міністрів України N 1760 від 27.12.2001 року затверджено Порядок визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України
Відповідно до Розділу X Закону N 1805-III об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури", визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.
Статтею 1 Закону N 1805-III визначено, що пам'ятка культурної спадщини це об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Відтак, будівля ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на серпень 2011 року відносилась до пам'яток культурної спадщини, тобто мала статус об'єкту культурної спадщини, який повинно бути занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Статтею 4 Закону N 1805-III до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері охорони культурної спадщини віднесено, крім іншого, занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змін до нього щодо пам'яток національного значення.
Обґрунтовуючи правомірність рішення про виключення будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 із списку пам'ятників архітектури Кабінет Міністрів України та Мінкультури України зазначили, що існуюча будівля внаслідок перебудов, що відбулись на протязі 1983 - 1190 років втратила свою автентичність, відтак не є об'єктом культурної спадщини в розумінні статті першої Закону N 1805-III. В підтвердження цього відповідачі послались на наукову роботу, виконану Інститутом "УкрНДІпроектреставрація" та висновок науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень.
Натомість, позивачами, в спростування тверджень відповідачів щодо відсутності підстав вважати існуючи станом на 2011 року будівлю ІНФОРМАЦІЯ_1 об'єктом культурної спадщини, надано висновок фахівця - кандидата архітектури О. Пламеницької; історико-архітектурну довідку ДП "Всеукраїнський науково-методичний та дослідно-інформаційний центр архітектурної спадщини"; висновок експертного дослідження, проведеного ТОВ "Судова незалежна експертиза України"; колективний висновок фахівців в області архітектури від 20.11.2012 року.
Зі змісту пояснювальної записки до проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про виключення будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві із списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави", поданого на розгляд Кабінету Міністрів України заступником Міністра культури України, прийняття проекту обґрунтовано необхідністю визначення статусу будинку за адресою АДРЕСА_1. У пояснювальній записці зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1, розміщений за цією адресою, не занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, проте перебуває на обліку як пам'ятка архітектури республіканського значення відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР від 24.08.63 року N 970, охоронний НОМЕР_1. Існуюча двоповерхова будівля ІНФОРМАЦІЯ_1 є новою будівлею, спорудженою у 1983-90 роках з використанням на фасадах нереалізованого у свій час проекту архітектора ОСОБА_11 (1809 рік) на місці розібраної у 1983 - 87 роках через аварійний технічний стан та непридатність до експлуатації одноповерхової первісної будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 - пам'ятки архітектури національного значення. Сучасна будівля ІНФОРМАЦІЯ_1 жодному з критеріїв, визначених у пункті 10 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 N 1760 "Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України", не відповідає, оскільки є новою спорудою, створеною з використанням нереалізованого проекту 1809 року архітектора ОСОБА_11 в частині елементів фасаду. Тому об'єкт потребує виключення зі списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави.
Згідно з довідкою про погодження проекту постанови його погоджено без зауважень: Міністром фінансів України; першим заступником Міністра економічного розвитку та торгівлі України; заступником Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України - керівником апарату; виконувачем обов'язки голови Київської міської державної адміністрації. За результатами правової експертизи проект постанови погоджено Міністерством юстиції України без зауважень.
Відповідно до статті 54 Конституції України Культурна спадщина охороняється законом (частина четверта). Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами (частина п'ята).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" пам'ятка культурної спадщини це об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Судом встановлено, що наказом Міністерства культури України від 15.10.2014 року N 869 "Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України" вирішено занести до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення об'єкти культурної спадщини, зокрема в м. Києві згідно з переліком, викладеним у додатку 1.
У Додатку 1 до наказу Міністерства культури України від 15.10.2014 року N 869 "Перелік об'єктів культурної спадщини у м. Києві, що заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення" міститься, в тому числі за порядковим N 22: об'єкт - ІНФОРМАЦІЯ_1 (за проектними матеріалами арх. ОСОБА_11, 1809 рік); датування - 1983 - 1990 років.; адреса - АДРЕСА_1; вид об'єкта - пам'ятка архітектури, містобудування; N та дата рішення про взяття під охорону - постанова Ради Міністрів УРСР від 24.08.63 року N 970, постанова Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 року N 1380 - виключення; охоронний N - 947-Кв.
Статтею 13 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об'єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам'ятки (частина перша) Не підлягають державній реєстрації об'єкти, що є сучасними копіями існуючих пам'яток або спорудами (витворами), створеними за старовинними проектами чи науковими реконструкціями, в тому числі масові тиражовані копії (частина друга).
Згідно з пунктом 10 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єкти культурної спадщини національного значення є особливою історичною або культурною цінністю і повинні відповідати критерію автентичності, а також принаймні одному з таких критеріїв: справили значний вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва країни; безпосередньо пов'язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей; репрезентують шедевр творчого генія, стали етапними творами видатних архітекторів чи інших митців; були витворами зниклої цивілізації чи мистецького стилю. Критерій автентичності означає, що пам'ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні нашарування, а також роль у навколишньому середовищі.
Відповідно до пункту 11 цього Порядку об'єкти культурної спадщини місцевого значення повинні відповідати критерію автентичності, а також принаймні одному з таких критеріїв: вплинули на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва певного населеного пункту чи регіону; пов'язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей певного населеного пункту чи регіону; є творами відомих архітекторів або інших митців; є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи.
Пунктами 12 і 13 цього Порядку передбачено, що відповідність кожного об'єкта культурної спадщини критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 цього Порядку, оцінюється науковими (вченими) радами установ та організацій, діяльність яких пов'язана з охороною культурної спадщини. За результатами оцінки оформляється протокол, де зазначається, яким саме критеріям відповідає кожен об'єкт культурної спадщини. Протокол надсилається центральному органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Після отримання протоколу, зазначеного у пункті 12, центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини у п'ятиденний термін передає його разом з обліковою документацією на розгляд утвореної у цьому органі експертної комісії. Склад експертної комісії затверджує керівник центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. До складу ради входить не менш як три фахівці з науковим ступенем кандидата чи доктора наук з відповідної спеціальності. Експертна комісія готує у п'ятиденний термін висновок щодо об'єкта культурної спадщини. Висновок підлягає затвердженню науково-методичною радою центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Зазначений висновок є підставою для занесення пам'ятки до Реєстру.
У пояснювальній записці до проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про виключення будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві із списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави" зазначено, що основною підставою для виключення споруди зі списку зазначалось, що сучасна будівля ІНФОРМАЦІЯ_1 жодному з критеріїв, визначених у пункті 10 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, не відповідає, оскільки є новою спорудою, створеною з використанням нереалізованого проекту 1809 року архітектора ОСОБА_11 в частині елементів фасаду.
Зміст преамбули наказу Міністерства культури України від 15.10.2014 року N 869 "Перелік об'єктів культурної спадщини у м. Києві, що заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення" свідчить, що рішення про занесення ІНФОРМАЦІЯ_1 до Державного реєстру нерухомих пам'яток України прийнято на підставі рішення засідань Експертної комісії з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (протоколи від 13.02.2014 року N 1/14 та від 16.09.2014 року N 3/14), Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України (протоколи від 18.02.2014 року N 69 та від 17.09.2014 року N 72).
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що обставини, які слугували підставою для прийняття оскаржуваної постанови, а саме: будівля ІНФОРМАЦІЯ_1 не відповідає жодному з критеріїв об'єктів культурної спадщини, визначених пунктом 10 зазначеного Порядком і тому не може бути занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, спростовуються відповідними рішеннями Експертної комісії з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України відповідно до Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Як вірно встановлено судом першої інстанції, правових підстав (відсутність критерій, встановлених статтею 10 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України) для виключення ІНФОРМАЦІЯ_1 із списку пам'ятників архітектури, що перебувають під охороною держави не існувало. Відтак, оскаржувана постанова прийнята Кабінетом Міністрів України без урахування всіх обставин, які необхідні були для її прийняття та визначені статтею 13 Закону України "Про охорону культурної спадщини".
Рішення про занесення ІНФОРМАЦІЯ_1 до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, як зазначалось вище, прийнято на підставі висновків засідань Експертної комісії з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (протоколи від 13.02.2014 року N 1/14 та від 16.09.2014 року N 3/14), Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України (протоколи від 18.02.2014 року N 69 та від 17.09.2014 року N 72).
Згідно протоколу N 144 засідання Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2015 року КМ України підтримано пропозицію Міністра юстиції ОСОБА_12 щодо відмови в установленому порядку від апеляційної скарги на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2015 року у справі N 2а-7460/12/2670 про визнання незаконною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 року N 1380 "Про виключення будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві із списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороню держави".
У результаті судом прийнято ухвалу про прийняття відмови від апеляційної скарги Кабінету Міністрів України у даній справі.
Виходячи з цього колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції, що призначення спеціальної судової експертизи у справі, що розглядається, не є доцільним, оскільки питання про віднесення ІНФОРМАЦІЯ_1 до пам'яток архітектури фактично підтверджено урядовим рішенням.
У позовній заяві позивачі просили скасувати оскаржувану постанову. Разом з тим відповідно до частини одинадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України належним способом захисту є визнання нормативно-правового акта нечинним.
З урахуванням наведених обставин колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що постанова Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 року N 1380 прийнята без урахування всіх обставин, які мали значення для її прийняття та встановлені Законом України "Про охорону культурної спадщини", зокрема статтею 13 цього Закону.
Враховуючи обраний позивачами спосіб захисту, постанова Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 року N 1380 підлягає визнанню незаконною і нечинною.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Міністерства культури України ініціювати питання про внесення будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 на АДРЕСА_1 до Державного реєстру нерухомих пам'яток України колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що дана вимога не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Наказом Міністерства культури України від 15.10.2014 року N 869 ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1) вже занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.
Крім того, питання про внесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення відповідного подання до Кабінету Міністрів України є дискреційним повноваженням суб'єкта владних повноважень, відтак суд не уповноважений втручатись в його діяльність. Водночас, як уже зазначалось, необхідні підстави та відповідні процедури визначені Законом України "Про охорону культурної спадщини" та Порядком визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. При цьому, в даному випадку, слід взяти до уваги, що до предмету доказування не входили обставини розгляду Міністерством культури України питання про внесення ІНФОРМАЦІЯ_1 до Державного реєстру нерухомих пам'яток України національного значення, виходячи з предмету та підстав позову судом розглядалось питання, зокрема, щодо підстав для видання оскаржуваної постанови, якою було виключено ІНФОРМАЦІЯ_1 із списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави. На відміну від зазначеного списку пам'ятників архітектури Української РСР, правове регулювання відносин щодо формування Державного реєстру нерухомих пам'яток України є відмінним.
Посилання апелянта на Закон України від 05.07.2012 року N 5059-VI "Про внесення до деяких законодавчих актів України щодо сприяння іпотечному кредитуванню" не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на те, що даний закон був прийнятий після прийняття відповідачем оскаржуваного рішення та не впливав на таке прийнятті рішення відповідачем.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд ухвалив:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Спеціальне - наукове реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "Укрреставрація" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2015 року (Постанова N 2а-7460/12/2670) - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий, суддя М. С. Міщук
Судді:
Л. М. Гром
Л. В. Бєлова