КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Відділ регулювання умов і охорони праці
Щодо права на додаткову відпустку
ПИТАННЯ: Працюю медсестрою фізкабінету психоневрологічного відділення геріатричного пансіонату. Чи маю право на додаткову відпустку - 25 днів?
ВІДПОВІДЬ: Право працівників на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці визначається відповідно до Списку виробництв, робіт, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. № 1290 (із змінами).
Згідно з позицією 28 розділу XVII «Охорона здоров'я, освіта та соціальна допомога» цього Списку право на таку відпустку тривалістю до 25 календарних днів надається молодшим спеціалістам з медичною освітою (до яких віднесено й сестер медичних з фізіотерапії), зайнятим безпосереднім обслуговуванням хворих у психіатричних (психоневрологічних), геріатричних, нейрохірургічних, наркологічних лікувально-профілактичних закладах та установах, відділеннях, палатах та кабінетах, а також установах (відділеннях) соціального захисту населення психоневрологічного та геріатричного типу та спеціальних будинках-інтернатах для осіб, які звільнилися з місиь позбавлення волі.
Конкретна тривалість відпусток за особливий характер праці встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості пряцівника в цих умовах (ст. 8 Закону України «Про відпустки»).
Згідно з Порядком застосування названого Списку, затвердженого наказом Мінпраці України від 30.01.98 р. № 16, зареєстрованим у Мін'юсті України 30.01.98 р. за № 51/2497, додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно до фактично відпрацьованого часу. У розрахунок часу, що дає право працівникові на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менш як половину тривалості робочого дня, встановленого для такої категорії працівників.
Тобто основною умовою для визначення права працівників на відповідну відпустку за названим розділом є безпосередня зайнятість відповідних працівників обслуговуванням хворих не менш як половину тривалості робочого дня.
Безпосереднє обслуговування хворих - це робота, яка виконується в умовах контакту медичного працівника і пацієнта, а саме: діагностичні і лікувальні процедури, заходи з догляду за хворими, створювання відповідного лікувально-оздоровчого режиму (лису Мінпраці та МОЗ України від 04.12.96р. № 06/1-4088).
Остаточне рішення щодо переліку посад, віднесених до безпосереднього обслуговування хворих, та визначення права на щорічні додаткові відпустки в кожному конкретному випадку ухвалює адміністрація медичного закладу з урахуванням фактично виконуваних робіт відповідними працівниками.
Головний спеціаліст,
Тетяна ХОРОМСЬКА
"Праця i зарплата" N 12 (976), 30 березня 2016 р.
Передплатний iндекс: 30214