ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ УКРАЇНИ ПО ЗАПАСАХ КОРИСНИХ КОПАЛИН

Затверджено
Наказ ДКЗ України
30.12.2011 N 760

Методичні вказівки
щодо змісту, оформлення та порядку
подання до Державної комісії України
по запасах корисних копалин матеріалів
геолого-економічної оцінки родовищ
промислових підземних вод

1. Загальні положення

1.1. Ці Методичні вказівки розроблені Державною комісією України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ) із залученням провідних фахівців України з питань геолого-економічної оцінки родовищ промислових підземних вод на замовлення Державної служби геології та надр України і призначені для застосування користувачами надр, що здійснюють геолого-економічну оцінку родовищ промислових підземних вод і подають до ДКЗ на державну експертизу матеріали геолого-економічних оцінок родовищ або перспективних ділянок надр, а також суб'єктами господарювання, які планують розробляти родовища промислових підземних вод.

1.2. Методичні вказівки рекомендуються для застосування під час оформлення матеріалів геолого-економічної оцінки експлуатаційних запасів розвіданих родовищ промислових підземних вод, що подаються на державну експертизу до ДКЗ, а також можуть застосовуватись при оформленні звітів на попередніх стадіях геолого-економічної оцінки цих родовищ, матеріали по яких розглядаються замовниками геологорозвідувальних робіт для визначення доцільності інвестування коштів в подальшу їх розвідку.

1.3. Застосування Методичних вказівок виконавцями геологорозвідувальних робіт сприятиме оптимізації обсягу матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ промислових підземних вод при належній їх інформативності, дотриманню встановленого порядку подання цих матеріалів на державну експертизу до ДКЗ, що дозволить зменшити витрати праці та коштів на виконання цих робіт.

2. Загальні умови подання та розгляду
матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ
промислових підземних вод, що направляються
на державну експертизу

2.1. Державній експертизі та оцінці підлягають експлуатаційні запаси промислових підземних вод усіх розвіданих родовищ, а також запаси, що додатково розвідані в процесі експлуатації родовищ.

2.2. Державна експертиза й оцінка запасів промислових підземних вод проводиться ДКЗ на підставі матеріалів про результати геолого-економічного вивчення родовищ цих вод, складених у вигляді геологічних звітів, які містять у собі дані геолого-гідрогеологічного вивчення родовищ, техніко-економічне обґрунтування кондицій для підрахунку балансових експлуатаційних запасів та підрахунок експлуатаційних запасів промислових підземних вод, обґрунтування промислового значення родовищ.

У разі необхідності, за рішенням ДКЗ, може здійснюватись перевірка достовірності матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ промислових підземних вод безпосередньо на місці виконання геологорозвідувальних робіт.

2.3. Залежно від ступеня підготовленості до промислового освоєння родовищ промислових підземних вод державна експертиза може завершуватися:

апробацією експлуатаційних запасів промислових підземних вод попередньо розвіданих родовищ, підготовлених до проведення розвідувальних робіт;

затвердженням експлуатаційних запасів промислових підземних вод розвіданих родовищ, призначених для проектування й будівництва нових, продовження терміну роботи діючих підприємств.

2.4. У разі, коли подані на державну експертизу матеріали не дають змоги достовірно оцінити кількість або якість експлуатаційних запасів промислових підземних вод, їх промислове значення, гідрогеологічні та інші умови родовища або коли склад і зміст зазначених матеріалів не відповідає вимогам цієї інструкції, ДКЗ утримується від оцінки експлуатаційних запасів промислових підземних вод.

2.5. Обсяги матеріалів, що подаються на державну експертизу, та їхня інформативність повинні забезпечити вичерпну характеристику вивченості родовищ відповідно до стадії виконаних робіт та вимог Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ промислових підземних вод, затвердженої наказом ДКЗ від 06.10.2009 N 393, зареєстрованої в Мін'юсті України 26.10.2009 за N 981/16997.

Якщо первинна гідрогеологічна та геолого-геофізична документація (журнали дослідних робіт, каротажні діаграми та таке інше) не прикладається до аналітичної частини матеріалів геолого-економічної оцінки у вигляді додатків, то така документація може подаватись в оригіналі на період розгляду матеріалів у ДКЗ.

2.6. Оцінка економічної ефективності експлуатації промислових підземних вод родовищ, що розвідуються, здійснюється за матеріалами техніко-економічного обґрунтування доцільності їх видобування на основі прямих розрахунків, укрупнених розрахунків із залученням фактичних техніко-економічних показників експлуатації родовищ-аналогів, фінансової звітності підприємств за результатами проведеної дослідно-промислової розробки. У разі існування небезпеки нанесення шкоди довкіллю від скидання промислових вод, у техніко-економічних розрахунках обов'язково враховуються витрати коштів на утилізацію технологічних втрат цих вод або відпрацьованих вод.

2.7. Матеріали геолого-економічної оцінки родовищ промислових підземних вод подаються на розгляд ДКЗ користувачами надр або уповноваженими ними особами не пізніше шести місяців після завершення геологорозвідувальних робіт. У разі подання звіту після цього терміну необхідно документально підтвердити незмінність гідрогеологічних, водогосподарських, еколого-геологічних умов підрахунку експлуатаційних запасів родовища на дату подання матеріалів до ДКЗ.

2.8. Організації, що планують подати матеріали геолого-економічної оцінки родовищ промислових підземних вод на розгляд, повинні до 1 січня надіслати до ДКЗ перелік родовищ, запаси яких підлягають розгляду протягом року, із зазначенням календарних термінів подання матеріалів.

2.9. На державну експертизу до ДКЗ належить подавати матеріали геолого-економічної оцінки родовищ промислових підземних вод, розглянуті замовником геологорозвідувальних робіт (користувачем надр). Відповідні висновки замовника у вигляді протоколу (акта, довідки тощо) слід додавати до звіту.

2.10. Матеріали геолого-економічної оцінки родовищ промислових підземних вод належить подавати до ДКЗ у 4-х примірниках. До кожного з них додається протокол (акт, довідка тощо) розгляду матеріалів користувачем надр. До матеріалів додається коротка авторська довідка про геологічну будову і гідрогеологічні умови родовища, виконані геологорозвідувальні роботи та підраховані на момент оцінки запаси в 5-ти примірниках.

2.11. Матеріали геолого-економічної оцінки родовищ промислових підземних вод надсилаються до ДКЗ комплектно. У разі додаткового подання відсутніх матеріалів, датою прийняття звіту вважається дата подання останнього з них. Після прийняття матеріалів ДКЗ укладає договір з користувачем надр або уповноваженою ним особою і розглядає їх відповідно до умов договору.

2.12. ДКЗ розглядає матеріали геолого-економічної оцінки родовищ промислових підземних вод по родовищах, які заздалегідь заявлені до подання, у термін, погоджений із замовником, що, як правило, не перевищує 3-х місяців, а по великих і складних родовищах - 6-ти місяців. Термін розгляду матеріалів, не передбачених планом ДКЗ (не заявлених заздалегідь), установлюється ДКЗ з урахуванням пріоритетності розгляду об'єктів, заявлених у встановленому порядку.

2.13. Рішення ДКЗ із розгляду матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ оформлюються протоколами. По кожному родовищу в місячний термін після пленарного засідання виготовляється 4 примірники протоколу, оформлені як оригінали. Один примірник протоколу зберігається в ДКЗ, другий примірник передається на постійне збереження до Державного науково-виробничого підприємства "Геоінформ", два примірники надаються замовникові експертизи. Матеріали геолого-економічної оцінки родовищ теплоенергетичних підземних вод, які подавались для проведення експертизи, повертаються замовнику.

2.14. Матеріали, які подані замовниками додатково на вимогу експертів, можуть прикладатись до протоколу ДКЗ як окремі додатки і, в такому разі, не повертаються замовникові.

2.15. У разі, якщо ДКЗ утримується від затвердження запасів, матеріали повертаються організації, що їх подала, разом з протоколом, де обґрунтована відмова в затвердженні, та з експертними висновками.

3. Основні вимоги до змісту матеріалів
геолого-економічної оцінки родовищ
промислових підземних вод

3.1. У матеріалах геолого-економічної оцінки родовищ промислових підземних вод потрібно наводити всі дані, необхідні для перевірки підрахунку експлуатаційних запасів, техніко-економічного обґрунтування їхнього промислового значення та проектування водозабірних споруд у такому вигляді, щоб можна було здійснити їхню перевірку та, при необхідності, зробити перерахування запасів без участі авторів. У разі підрахунку експлуатаційних запасів методами математичного моделювання перевірка підрахунку запасів здійснюється за участю авторів із залученням створених ними баз даних та використаного програмного забезпечення.

3.2. Матеріали геолого-економічної оцінки родовищ промислових підземних вод, які подаються на експертизу до ДКЗ, мають містити:

характеристику геологічної будови, гідрогеологічних, інженерно-геологічних, гірничо-геологічних, еколого-геологічних, водогосподарських та інших умов родовищ, фізико-хімічних, технологічних параметрів промислових вод та умов захищеності оточуючого природного середовища від техногенного впливу видобування та використання промислових підземних вод для обґрунтування проектних рішень щодо схеми й режиму видобування та способів відведення (утилізації) промислових вод, заходів охорони навколишнього природного середовища, обґрунтування рекомендацій щодо розміщення мережі спостережних пунктів для здійснення екологічного моніторингу та моніторингу стану підземних вод;

техніко-економічне обґрунтування кондицій для підрахунку балансових експлуатаційних запасів промислових підземних вод з висвітленням прийнятих способів видобування і схем водозаборів, технологічних схем використання промислових вод, технологію вилучення корисних компонентів, способів та технології водовідведення з дотриманням вимог щодо охорони надр та навколишнього природного середовища, а також оцінку прогнозного економічного ефекту від експлуатації родовища в обсязі, достатньому для прийняття рішення про інвестування подальших робіт;

характеристику фізичних властивостей, хімічного складу, промислово-технологічних властивостей підземних вод;

обґрунтування методики підрахунку і підрахунок експлуатаційних запасів промислових вод;

документи, що засвідчують право на користування надрами та на виконання геологорозвідувальних робіт.

4. Зміст матеріалів геолого-економічної
оцінки родовищ промислових підземних вод

4.1. Текстову частину матеріалів підрахунку запасів слід складати за такою схемою:

- вступ;

- загальні відомості про район робіт і родовище, структурно-геологічну будову й гідрогеологічні умови району;

- аналіз режиму експлуатації діючих водозаборів, що експлуатують промислові води, або інших об'єктів (нафтогазопромислів, поглинаючих свердловин), які здатні впливати на стан промислових вод;

- методика розвідувальних гідрогеологічних робіт;

- геологічна будова і гідрогеологічні умови родовища;

- основні результати дослідних робіт;

- характеристика якості промислових підземних вод відповідно до напряму їх застосування та обґрунтування (прогноз) збереження кондиційності їх якості на розрахунковий період;

- техніко-економічне обґрунтування кондицій для підрахунку експлуатаційних запасів промислових підземних вод;

- визначення розрахункових гідрогеологічних параметрів і обґрунтування інших даних для підрахунку запасів;

- підрахунок експлуатаційних запасів промислових підземних вод;

- оцінка підготовленості родовища для промислового освоєння;

- рекомендації з проектування, експлуатації водозаборів, охорони надр та навколишнього природного середовища;

- висновок;

- список використаних матеріалів.

Обсяг кожного із зазначених розділів визначається авторами в залежності від складності розглянутих питань і їхньої значимості для оцінки підготовленості родовища для промислового освоєння, мети і характеру проведених розвідувальних гідрогеологічних робіт. При повторному поданні матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ промислових підземних вод відомості, що залишилися без змін після попереднього розгляду, можуть бути наведені в скороченому обсязі з посиланням на попередні матеріали. У цьому випадку один примірник попередніх матеріалів подається до ДКЗ на час проведення експертизи.

Нижче наведений перелік основних питань, що підлягають висвітленню в кожному розділі звіту.

4.2. Вступ

Мета й обґрунтування підстав проведення геологорозвідувальних робіт на родовищі. Призначення води, вимоги до її якості. Заявлений режим експлуатації і потреба у воді - першочергова й на перспективу. Відомості про наявність спеціального дозволу на користування надрами, державну реєстрацію геологорозвідувальних робіт та документів на право проведення відповідних видів геологорозвідувальних робіт на родовищі; узгодження з відповідними організаціями вибору ділянки розміщення і схеми водозабору, а також утилізації використаних вод.

Відомості про раніше затверджені експлуатаційні запаси підземних вод у районі (дати і номери протоколів попередніх затверджень запасів ДКЗ колишнього СРСР, УкрТКЗ, ДКЗ України, запаси за категоріями в табличній формі), а також про розвідані, але не затверджені запаси підземних вод.

Сучасний рівень водовідбору промислових підземних вод; порівняння раніше затверджених запасів і фактичного водовідбору із заявленою потребою, дефіцит у воді; ступінь виконання завдання щодо виявлення запасів промислових підземних вод.

Терміни освоєння родовища. Капітальні витрати на освоєння родовища, термін їхньої окупності, очікувані собівартість і вартість кінцевої продукції, рентабельність.

Виконання рекомендацій, що містяться в попередніх рішеннях ДКЗ по родовищу, що розглядається, й аналогічних родовищах району.

Організації-виконавці і співвиконавці (за видами робіт). Терміни проведення польових і камеральних робіт. Перелік осіб - виконавців робіт, ступінь їхньої участі в проведенні досліджень і складанні звітних матеріалів.

4.3. Загальні відомості про район робіт і родовище, структурно-геологічну будову й гідрогеологічні умови району

Адміністративне і географічне положення родовища, його відстань до водоспоживача; найближчі населені пункти і відстані до них; шляхи сполучення, географічні координати меж родовища (ділянки) і його площа, зіставлення з межами ділянки надр, наданої у користування спеціальним дозволом.

Клімат: короткі відомості про температуру повітря, атмосферні опади (місячні і річні суми за характерні роки, величину інфільтрації опадів), випаровування з дзеркала поверхневих і ґрунтових вод, сніговий покрив, місце атмосферних опадів у формуванні поверхневих і підземних вод, оцінка водності періоду проведення досліджень у багаторічному розрізі.

Геологічна будова району: короткі відомості про стратиграфію, літологію, тектоніку та історію геологічного розвитку району; положення родовища в загальній геологічній структурі, його зв'язок з визначеними комплексами порід, тектонічними порушеннями.

Гідрогеологічні умови району: положення району досліджень у загальній схемі гідрогеологічного районування України; короткі відомості про характер водоносності порід стратиграфічного розрізу; поширення, глибини залягання, потужність, будова й витриманість водоносних горизонтів (комплексів) і водотривких (слабопроникних) пластів, що їх розділяють; регіональні тектонічні порушення і їхній вплив на гідрогеологічну обстановку району; основні особливості регіональної динаміки підземних вод (області створення напорів, напрямки руху підземних вод, площі й умови розвантаження), пластові і надлишкові тиски, положення статичних рівнів підземних вод стосовно поверхні землі; водозбагаченість тріщинних зон і водоносних горизонтів (дебіти і питомі дебіти свердловин, коефіцієнти фільтрації і водопровідність); загальна мінералізація і хімічний склад підземних вод, концентрації в підземних водах корисних і шкідливих компонентів, кількість і склад розчиненого у воді та спонтанного газу, закономірності зміни гідрохімічних показників по площі і в розрізі; геотермічні умови району, пластові температури і температури на гирлах свердловин (при різних дебітах).

Захищеність водоносних горизонтів підземних вод питної якості у межах родовища промислових вод.

Порівняльна оцінка водоносних горизонтів і окремих ділянок, обґрунтування вибору об'єктів для постановки виконаних розвідувальних гідрогеологічних робіт.

Коротка характеристика техногенних змін гідрогеологічних умов, активності взаємодії поверхневих та підземних вод.

Короткі відомості про відкриття, розвідку й розробку оцінюваного родовища. Оцінка ступеня геологічної, гідрогеологічної, геофізичної й ін. вивченості району й родовища, що визначили стадію, методику й обсяг виконаних розвідувальних гідрогеологічних робіт згідно зі спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.

4.4. Аналіз режиму експлуатації діючих водозаборів

Характеристика діючих водозаборів, що експлуатують оцінюване та аналогічні родовища в районі. Вид, схема розташування виробок у водозаборі; конструкція експлуатаційних, спостережних свердловин; характер розкриття продуктивних водоносних горизонтів: спосіб і ступінь розкриття (на всю потужність, на окремі водоносні горизонти, на групу водовивідних тріщинних зон і ін.); спосіб експлуатації підземних вод: самовилив, примусовий видобуток насосами чи компресорами, комбінований спосіб; термін роботи водозабору; способи і частота вимірів дебітів, рівнів і температури води, система контролю якості, оцінка вірогідності вимірів і аналізів.

Режим експлуатації водозабору. Зміна сумарної продуктивності водозабору в часі за весь період експлуатації, причини цієї зміни (обмеження водовідбору, розширення водозабору, переведення свердловин на інший спосіб експлуатації підземних вод, причини, пов'язані з природними можливостями родовища, і ін.); зміна в часі положення динамічного рівня підземних вод (по свердловинах, що характеризують центральні і периферійні частини водозаборів, а також по спостережних свердловинах за межами водозабору); зміни температури та якості підземних вод (іонно-сольовий склад, мінералізація, вміст корисних і шкідливих компонентів, газова складова, механічні домішки); агресивність підземних вод, процеси випадання солей; рівень вилучення корисних компонентів з промислових вод; способи скидання, утилізації або захоронення використаних вод (промстоків); режим фільтрації промислових підземних вод при зміні режимів експлуатації. Аналіз режиму експлуатації свердловин наводиться по окремих водоносних горизонтах і тектонічних блоках.

Порівняння результатів експлуатації водозабору з виконаними під час розвідки прогнозами дебітів експлуатаційних свердловин, динамічних рівнів води в них, якості і температури води; порівняння значень основних гідрогеологічних параметрів, прийнятих під час підрахунку запасів і розрахованих за даними експлуатації, а також підрахованих і фактичних експлуатаційних запасів; аналіз причин наявних розбіжностей.

Пропозиції щодо можливості розширення водозабору, найбільш раціонального способу й режиму його експлуатації, доцільності дорозвідки родовища чи перерахування раніше затверджених експлуатаційних запасів.

Техніко-економічні показники експлуатації родовища і динаміка їх змін, порівняння фактичних техніко-економічних показників із закладеними в кондиціях, аналіз причин виявлених розходжень.

4.5. Методика розвідувальних гідрогеологічних робіт

Послідовність (стадійність) проведення пошуково-розвідувальних робіт і терміни їхнього виконання; у разі застосування, обґрунтування суміщення стадій геологорозвідувальних робіт; зведена таблиця видів і обсягів робіт, витрати на них з розподілом за стадіями.

Обґрунтування вибору площ для проведення пошуково-розвідувальних робіт і глибин досліджень. Визначення задач і обґрунтування методики проведення досліджень відповідно до типу родовища, яке розвідувалось (спеціалізованих зйомок, наземних геофізичних, радіоізотопних, гідрогеотермічних, гідрохімічних і ін.), із зазначенням їхніх обсягів, періодичності виконання по стадіях і щільності мережі пунктів спостережень.

Обґрунтування складу, обсягів й методики робіт, виконаних під час обстеження діючих водозаборів.

Система розміщення, кількість, цільове призначення пошукових, розвідувальних та спостережних свердловин; послідовність, способи і технологія буріння свердловин, їхні глибини, діаметри і конструкції свердловин, матеріал, з якого виготовлені обсадні труби, способи цементування затрубного простору й перевірки герметичності колон обсадних труб; ступінь використання пробурених раніше свердловин; перелік дефектних свердловин, які не підлягають використанню під час підрахунку запасів, і причини їхнього виключення; характеристика ліквідованих свердловин у межах родовища та виконаних робіт з тампонування й ліквідації дефектних свердловин.

Обґрунтування видів, обсягів і методики проведення досліджень у свердловинах під час буріння: геофізичних, поінтервального випробування, спостережень за промивною рідиною, шламом та ін.

Підготовка свердловин до випробування: спосіб розкриття продуктивних горизонтів і характеристика водоприймальної частини свердловин; желонування і прокачування свердловин; роботи з інтенсифікації припливу; обладнання гирла свердловин для проведення дослідних робіт; використане водопідйомне устаткування, його основні технічні дані; вимірювальна апаратура, її технічні характеристики. Порядок роздільного випробування водоносних горизонтів і зон, способи ізоляції їх один від одного і перевірки надійності ізоляції. Тарувальні таблиці манометрів, водомірів, термографів і інших приладів, використаних під час дослідно-фільтраційних робіт, подаються в одному примірнику на період розгляду звітних матеріалів.

Обґрунтування обсягів і видів дослідно-фільтраційних робіт (випусків, відкачок, нагнітань), їхньої тривалості, ступеня й характеру збурювання водоносного горизонту, схеми дослідних кущів. Методика й технологія проведення дослідно-фільтраційних робіт: прийнятий режим випусків (чи відкачок при примусовому видобутку), їхня тривалість - загальна і при окремих ступенях дебіту (зниження рівня), способи і частота вимірів дебітів, рівнів, тисків на вибої і надлишкових тисків, температури в дослідних і спостережних свердловинах, а також кількість розчиненого й спонтанного газу і механічних домішок; способи, тривалість і частота спостережень за відновленням рівнів чи тисків після припинення дослідів у свердловинах. Спосіб відведення вод, що відкачуються; заходи, які мінімізують негативний вплив на довкілля.

Характер, обсяг і методика досліджень, пов'язаних з вивченням агресивності оцінюваних підземних вод і випадання з них солей, а також умов скидання (захоронення, утилізації) використаних вод.

Обґрунтування методики проведення спостережень за режимом підземних і поверхневих вод: схема розташування спостережних пунктів режимної мережі, періоди, частота і способи визначення окремих елементів режиму (рівнів, дебітів, витрат, температури, якості води й ін.), наявність та застосування вимірювальних приладів при виконанні спостережень за режимом підземних вод.

Періодичність і обсяги вивчення якості промислових вод, що оцінюються, з урахуванням їхнього цільового призначення; способи відбору проб води й газу на різні види аналізів у процесі робіт; обґрунтування періодичності відбору проб і щільності мережі випробування по площі й глибині; кількість контрольних аналізів, час і місце їхнього проведення, способи консервування проб, їхнього транспортування, методи проведення аналізів та їхня точність; методика відбору та обґрунтування репрезентативності технологічних проб для опробування технології та рівня вилучення корисних компонентів.

Методика й обсяги випробування гірських порід, що складають водоносні горизонти і розділяючі їх слабопроникні пласти, цільове призначення різних видів визначень, обґрунтування густоти мережі й інтервалів випробування; методи проведення аналізів.

4.6. Геологічна будова і гідрогеологічні умови родовища

Особливості рельєфу і геоморфології площі родовища, наявність лісів, боліт, водойм, водотоків, забудов і сільськогосподарських угідь, рівень техногенних змін гідрографічної мережі. Інженерно-геологічні умови будівництва на ділянці водозабору.

Геологічна будова. Геологічна структура родовища, її розміри і характеристика, елементи залягання порід; глибини залягання продуктивного водоносного горизонту (в осьовій частині, на крилах і ін.) та зон тріщинуватості; літологічний і петрографічний склад порід, що складають родовище, на глибину поширення водоносних горизонтів, які оцінювались, і пластів, що їх підстилають; витриманість продуктивних водоносних горизонтів і їх стратиграфічна приуроченість. Наявність і характер розривних дислокацій, що призводять до порушення цілісності поширення окремих водоносних горизонтів, водотривких пластів і утворення зон дроблення, а також прискореної міграції забруднень або вод суміжних водоносних горизонтів; амплітуди зсуву порід по цих порушеннях.

Гідрогеологічні умови. Характер залягання й поширення розкритих водоносних горизонтів; положення водоносних горизонтів у стратиграфічному розрізі; загальна й ефективна потужність, склад і фаціальна мінливість водовмісних порід по площі й розрізу, а для тріщинуватих і закарстованих - інтенсивність тріщинуватості й закарстованості, їх зміна по площі та розрізу; характеристика водоносних тріщинних зон; положення рівнів, величини напорів, пластові і надлишкові тиски, характер п'єзометричної поверхні підземних вод; положення, потужність і характеристика розділяючих водотривких і слабопроникних пластів; можливі умови взаємозв'язку окремих водоносних горизонтів (чи окремих водоносних тріщинних зон), а також їхнього зв'язку з поверхневими водами; фільтраційні і ємнісні властивості водовмісних порід, їхня мінливість по площі й розрізу. При скиданні використаних вод шляхом закачування в інші водоносні горизонти дається аналогічна характеристика водоносних горизонтів і водотривких пластів ділянки закачування. Додатково наводяться дані про ступінь неоднорідності порід, сумісності стоків із пластовими водами, приймальну здатність пластів при різних тисках нагнітання, змінах температурного режиму й ін.

Висновки про ступінь складності гідрогеологічних умов родовища і про основні фактори, що визначають формування експлуатаційних запасів підземних вод та вплив розроблення родовища на довкілля.

4.7. Основні результати дослідних робіт

Результати геофізичних досліджень. Аналіз отриманої геофізичної інформації для визначення глибини залягання покрівлі водоносного горизонту, його ефективної потужності, фаціальної мінливості водовмісних порід, перекриваючих і підстилаючих відкладів, мінливості по площі й у розрізі факторів, що визначають фільтраційні властивості порід (ступеня глинистості для пухких і тріщинуватості для скельних); розчленовування розрізу за ступенем водоносності з визначенням меж поширення водоносних і водотривких чи слабопроникних порід, зон тектонічних порушень, границь поширення вод з різною мінералізацією, температурою або газонасиченістю; обґрунтування основних інтерпретаційних ознак для зазначеної мети; зіставлення результатів геофізичних досліджень з даними буріння і випробування.

Результати дослідних робіт. Результати пробних, дослідних і дослідно-експлуатаційних відкачок чи випусків: дебіти свердловин, зниження рівня, питомі дебіти, тривалість відкачок (випусків), у тому числі при стійкому режимі, швидкість і повнота відновлення рівня води. Щодо кущових дослідно-експлуатаційних відкачок (випусків) дається опис ходу зміни дебітів і рівнів води в спостережних свердловинах у часі, аналізується характер розвитку депресії і розміри депресійних лійок, наявність чи відсутність стабілізації дебітів і рівнів, характер відновлення рівня, реакція спостережних свердловин, обладнаних у суміжних водоносних горизонтах, вплив зовнішніх факторів (природний режим підземних вод, вплив регіональних депресій, коливання рівня поверхневих вод і ін.) на хід зміни дебітів і рівнів під час відкачок (випусків); проводиться аналіз графіків простежування зміни дебітів і рівнів води (хронологічних, часових, площинних, комбінованих) і інтерпретація гідрогеологічних умов ділянок випробування з виявленням факторів, що обумовили характер режиму під час дослідів і встановлені закономірності зміни дебітів і рівнів.

Основні результати інших видів дослідно-фільтраційних робіт.

Висновки про повноту, якість і вірогідність проведених дослідних робіт і можливість використання їхніх результатів для визначення гідрогеологічних параметрів, обґрунтування граничних умов і підрахунку запасів.

Результати гідрометричних робіт. Мінливість витрат джерел, рівнів води в поверхневих водотоках і водоймах у річному і багаторічному розрізі; спостережувані витрати джерел.

Результати вивчення режиму підземних вод цільового водоносного горизонту, характеристика мінливості рівнів (витрат) за сезонами року і в багаторічному періоді в природних і порушених умовах. Висновки про достатність отриманих матеріалів для визначення розрахункових характеристик.

Основні результати спеціальних видів досліджень - ядерно-фізичних, ізотопних, індикаторних, гідрогеотермічних і ін., їхня інтерпретація.

Висновки про повноту вивченості родовища і достатність отриманих результатів для обґрунтування фільтраційної схеми, схеми водозабору, вихідних даних і підрахунку експлуатаційних запасів підземних вод.

4.8. Характеристика та прогноз якості підземних вод

Загальна характеристика гідрохімічних умов родовища. Детальна характеристика якості води водоносних горизонтів, що оцінювались: тип води, межі коливань і характерні величини загальної мінералізації, вмістів основних хімічних компонентів, розчиненого і спонтанного газу, концентрацій корисних (основних, супутніх) і шкідливих компонентів, показників фізичних властивостей води; зміни показників якості води по площі й розрізу, по сезонах року. Оцінка вірогідності аналізів по контрольних визначеннях з урахуванням чутливості та точності виконання аналізів, статистична обробка їх груп; технологічні особливості промислових вод, рівень вилучення корисних компонентів, відповідність якості води кондиціям; стійкість кондиційних показників.

Фактори, що визначають формування сольового складу промислових підземних вод, і джерела їхнього збагачення корисними компонентами. Детальна характеристика можливих чинників зміни якості оцінюваних вод під час експлуатації; прогноз зміни якості оцінюваних вод і їхньої кондиційності на розрахунковий термін водоспоживання.

Результати вивчення агресивності підземних вод, що оцінені, процесів випадання солей у свердловинах і промисловому устаткуванні за даними проведених лабораторних та натурних досліджень. Прогнозна оцінка масштабів і умов прояву зазначених процесів під час експлуатації підземних вод, рекомендації боротьби з ними.

4.9. Визначення розрахункових гідрогеологічних параметрів і обґрунтування інших даних для підрахунку запасів

Розрахункові гідрогеологічні параметри й інші дані, необхідні для підрахунку запасів; методи інтерпретації результатів виконаних досліджень; розрахункові формули й обґрунтування їхнього застосування. У разі застосування спеціального програмного забезпечення - відомості про застосовані алгоритми та характеристика способів визначення представницьких ділянок на графіках простежування. Результати розрахунків гідрогеологічних параметрів: ефективної потужності водоносного горизонту, коефіцієнтів фільтрації, рівнепровідності, п'єзопровідності і водовіддачі, водопровідності й інших параметрів, використаних під час підрахунку запасів промислових підземних вод; аналіз вірогідності окремих (поодиноких) значень і принципи їхнього відбраковування; методи осереднення параметрів, вибір розрахункових значень і обґрунтування можливості використання їх під час підрахунку запасів; при значній мінливості параметрів - обґрунтування виявлених закономірностей їхньої зміни по площі й розрізу; поділ на блоки родовища за розрахунковими значеннями параметрів.

Обґрунтування допустимого зниження рівня води, відповідність його затвердженим кондиціям.

Обґрунтування стабільності в часі дебітів, рівнів і показників якості води в свердловинах, прийнятих при підрахунку запасів.

4.10. Техніко-економічне обґрунтування кондицій для підрахунку експлуатаційних запасів промислових підземних вод

Техніко-економічне обґрунтування кондицій для підрахунку експлуатаційних запасів промислових підземних вод виконується по всіх родовищах, матеріали геолого-економічної оцінки яких подаються на державну експертизу, з детальністю, що відповідає ступеню їх вивченості, складності геологічної будови, водогосподарських умов експлуатації, особливостям режиму, технології видобування підземних вод та їх промислового використання, технології подальшого використання або видалення (утилізації) використаних вод.

У разі проведення геологорозвідувальних робіт на нових родовищах кондиції для підрахунку експлуатаційних запасів слід обґрунтовувати прямими розрахунками із залученням фактичних техніко-економічних показників розробки родовищ-аналогів або укрупненими розрахунками на основі доведеної аналогії з родовищем, що експлуатується. У разі проведення геологорозвідувальних робіт на діючих водозаборах, що експлуатують нерозвідані запаси і реконструкція яких не планується, для продовження строку служби підприємств водопостачання, що зберігають потужність та не міняють напрям використання промислових підземних вод, балансова належність експлуатаційних запасів може бути обґрунтована на основі фактичних техніко-економічних показників діяльності цього підприємства. Для родовищ з нетиповими умовами видобування промислових вод, технології їх перероблення, а також утилізації відпрацьованих вод і охорони надр та навколишнього природного середовища, кондиції для підрахунку експлуатаційних запасів обґрунтовується прямими розрахунками із залученням, у разі наявності, фактичних техніко-економічних показників розробки родовищ-аналогів, а також даних бізнес-планів та технічних завдань на розвідку та підготування до розроблення експлуатаційних запасів промислових підземних вод.

Матеріали техніко-економічного обґрунтування кондицій для підрахунку експлуатаційних запасів промислових підземних вод належить наводити в такій послідовності:

1) Обґрунтування прийнятих у техніко-економічних розрахунках способу і режиму експлуатації родовища, потужності переробного підприємства.

2) Характеристика технології вилучення корисних компонентів із промислових вод та обґрунтування прогнозних технологічних показників експлуатації родовища.

3) Обґрунтування прийнятих в техніко-економічних розрахунках обсягів, способу і режиму видалення або утилізації використаних промислових вод.

4) Обґрунтування прогнозних технологічних показників видалення або утилізації використаних вод.

5) Обґрунтування капітальних вкладень в облаштування родовища та переробного підприємства, що підлягають амортизації згідно із законодавством.

6) Обґрунтування експлуатаційних (поточних) витрат, що належать до валових витрат згідно із законодавством.

7) Обґрунтування ціни на товарну продукцію.

8) Виручка та прибуток переробного підприємства.

9) Податки й обов'язкові платежі згідно із законодавством.

10) Загальна економічна оцінка ефективності експлуатації переробного підприємства, що використовує родовище промислових підземних вод, за прийнятою технологією виробництва та реалізації товарної продукції.

11) Визначення мінімальної рентабельної потужності підприємства.

12) Розподіл розвіданих експлуатаційних запасів промислових підземних вод підземних вод за рівнем промислового значення.

13) Таблиця основних техніко-економічних показників переробного підприємства на базі експлуатації родовища промислових підземних вод, у якій зазначаються такі показники:

Примітка: перелік техніко-економічних показників уточнюється залежно від геолого-гідрогеологічних та технологічних особливостей підприємства, умов видобутку, перероблення промислових вод, потреби та способу утилізації використаних вод і таке інше.

14) Перелік кондицій.

4.11. Підрахунок експлуатаційних запасів промислових вод

Кондиції, прийняті для підрахунку експлуатаційних запасів.

Вимоги до режиму й умов експлуатації родовища (встановлений термін водоспоживання, розподіл водовідбору у внутрішньорічному і добовому розрізі, спосіб водовідбору й ін.), їхня відповідність виявленим умовам формування експлуатаційних запасів промислових підземних вод.

Обґрунтування прийнятих принципів схематизації природних умов, розрахункової схеми і методу підрахунку запасів. При гідродинамічному методі підрахунку - розрахункові залежності, використані для підрахунку запасів; розрахунок величини зниження рівня води у водоносному горизонті (пластового тиску) з урахуванням припустимого зниження цього рівня від поверхні землі (відповідно до кондицій) та з урахуванням поправок на пластову температуру, газліфт, термоліфт, втрати напору в стовбурі свердловини, в гирловій арматурі, у трубопроводах і інших видах промислового обладнання (до водозбірної ємності або станції перекачування) та на недосконалість свердловини.

Підрахунок експлуатаційних запасів промислових підземних вод, що оцінюються, із наведенням усіх вихідних даних, що входять у розрахункові залежності (по всіх варіантах у разі застосування різних розрахункових схем із зазначенням пропонованого на затвердження).

У разі підрахунку запасів промислових вод методами математичного моделювання - обґрунтування детальності моделі відповідно до характеру задачі, яка розв'язується, та особливостей природних умов; методика побудови розрахункової схеми, її опис; характеристика технічних засобів та програмного забезпечення і обґрунтованість їхнього використання для розв'язання задачі; обґрунтування прийнятих методів і алгоритмів вирішування; принципи просторової дискретизації області моделі; методика завдавання початкових і граничних умов; часова дискретизація, принципи поділу на часові періоди, схема вибору тривалості часових кроків; необхідність застосування та способи технічної і програмної реалізації змінних у часі граничних умов та фільтраційних, міграційних, інших параметрів моделі; методика вирішування зворотних і прогнозних задач; опис і аналіз отриманих даних; результати розрахунку балансу витрат потоку води, переносу маси, переносу тепла за основними кінцевими варіантами рішення зворотних і прогнозних задач.

Джерела формування експлуатаційних запасів промислових вод; розрахунки величин природних запасів і ресурсів, а також запасів підземних вод, що залучаються до родовища.

Забезпеченість експлуатаційних запасів підземних вод на основі розрахунку загального водного балансу родовища і кількісної оцінки основних джерел формування експлуатаційних запасів підземних вод.

Якщо використані промислові підземні води закачуються в надра, то на ділянці закачування використаних вод - визначення приймальної здатності свердловин і їхньої кількості з обліком розрахункової сумарної продуктивності нагнітального водозабору; прогноз зміни тисків у часі на весь період експлуатації нагнітального водозабору і на окремих її етапах; прогноз просування стоків у водоносних горизонтах; оцінка зміни якості (розубоження) вод продуктивного горизонту і можливого впливу закачування на суміжні водоносні горизонти; оцінка взаємодії нагнітальних і експлуатаційних свердловин під час закачування використаних вод у продуктивні водоносні горизонти. При скиданні використаних вод іншими способами - короткий опис технологічної схеми, розрахунки, що підтверджують її ефективність. Оцінка можливого негативного впливу на оточуюче природне середовище.

Принципи розподілу запасів за категоріями згідно зі ступенем їхньої вивченості; визначення балансової належності запасів. Кількість підрахованих експлуатаційних запасів (загальна і за категоріями) дається в табличній формі в цілому по родовищу і роздільно по ділянках відповідно до прийнятої схеми водозабору, водоносних горизонтах, показниках якості і цільовому використанню вод за одиницю часу (у м³/добу); вміст у воді основних і супутніх корисних компонентів (у тоннах/рік).

Для родовищ з раніше затвердженими запасами - зіставлення підрахованих запасів за результатами виконаної розвідки з раніше затвердженими, аналіз змін, що відбулися, баланс запасів з урахуванням цих змін.

Оцінка впливу експлуатації родовища протягом розрахункового терміну видобування промислових підземних вод на існуючі водозабори, а також на природні умови даного району.

4.12. Оцінка підготовленості родовища для промислового освоєння

Ступінь виконання вимог до вивченості геологічної будови, гідрогеологічних і геотермічних умов родовища, якості, технологічних властивостей підземних вод і умов їхньої експлуатації, передбачених Інструкцією із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ промислових підземних вод.

Відповідність досягнутого співвідношення балансових запасів різних категорій вимогам вищезазначеної Інструкції з урахуванням групи складності, до якої віднесено родовище, що оцінюється.

Обґрунтування можливості промислового освоєння родовища при досягнутому співвідношенні балансових запасів різних категорій, який не відповідає встановленому Інструкцією.

Обґрунтування можливості використання при проектуванні запасів категорії C₁ відповідно до вимог Інструкції.

Відповідність вивченості у підземних промислових водах супутніх корисних компонентів, що мають промислове значення, та можливість використання відпрацьованих вод.

Перспективи освоєння запасів підземних вод родовища, включаючи запаси категорії C₂. Можливість розширення водозаборів зі збільшенням їхньої продуктивності в результаті подальшої розвідки родовища або збереження досягнутого водовідбору по закінченні розрахункового строку експлуатації підземних вод, прийнятого при підрахунку запасів.

Загальна оцінка і висновки про підготовленість родовища для промислового освоєння.

4.13. Рекомендації з проектування, експлуатації водозаборів, а також з охорони надр та навколишнього природного середовища

Рекомендації щодо конструкцій, режиму експлуатації підземних вод, кількості і розміщення резервних свердловин і пунктів спостережної мережі, складу режимних спостережень за кількістю і якістю підземних вод, що відбираються, і розвитком депресії з урахуванням можливого негативного впливу на режим експлуатації інших об'єктів і стан природних систем.

Рекомендації щодо кількості, розміщення, конструкції, режиму експлуатації, свердловин, призначених для захоронення (закачування у водоносні горизонти) відпрацьованих промислових вод.

Рекомендації з раціонального використання підземних вод, охорони їх від виснаження і забруднення, а також з охорони надр та навколишнього природного середовища у зв'язку з експлуатацією і скиданням (закачуванням у водоносні горизонти) використаних підземних вод.

Рекомендації щодо контролю за екологічним станом навколишнього середовища при проектуванні та експлуатації водозаборів.

4.14. Висновок

Основні висновки про ступінь вивченості геологічної будови і гідрогеологічних умов родовища, якість промислових підземних вод і умови їх експлуатації та захищеність від техногенного забруднення, підготовленість родовища для промислового освоєння. Виконання завдання щодо виявлення запасів промислових підземних вод і міркування про можливі джерела задоволення потреб замовника у воді даного цільового використання після закінчення терміну експлуатації, прийнятого при підрахунку запасів; перспективи приросту запасів промислових вод родовища, загальні перспективи району.

Вплив експлуатації і скидання використаних вод розвіданого родовища (ділянки) на навколишнє природне середовище та надра, необхідні заходи щодо їх охорони, пропозиції щодо створення системи об'єктового моніторингу.

Рекомендації з проведення подальших розвідувальних гідрогеологічних робіт, підвищення їхньої інформативності, якості й ефективності.

4.15. Список використаних матеріалів

Перелік опублікованої літератури, фондових і інших матеріалів, використаних під час складання звіту, назва матеріалів, автори, видавництво, місце і рік видання (складання).

4.16. Текстові додатки

Копії документів, які:

- засвідчують право на користування надрами (спеціальний дозвіл на користування ділянкою надр, де розташоване родовище);

- обґрунтовують потребу (чи дефіцит) користувача надр у воді за чергами будівництва з урахуванням існуючого цільового використання промислових вод і наявності раніше затверджених запасів;

- визначають вимоги до якості промислових підземних вод і умов (режиму) їхньої експлуатації;

- погоджують із зацікавленими організаціями вибір ділянки водозабору і водоносного горизонту як об'єкта розвідки, схему водозабору, використання промислових підземних вод за призначенням і умови водокористування;

- обґрунтовують та узгоджують можливість утилізації, скидання чи захоронення використаних вод.

Копії документів, що підтверджують якість, повноту проведених розвідувальних гідрогеологічних робіт і звітних матеріалів, їхню вірогідність:

- акт приймання польових матеріалів і звірення первинної геологічної документації з натурними даними;

- висновки метрологічної експертизи щодо відповідності виконаних досліджень діючим нормативам та державним стандартам;

- протокол (акт, довідка) розгляду звіту замовником геологорозвідувальних робіт (надрокористувачем) з висновками замовника про відповідність результатів геологорозвідувальних робіт потребам надрокористування;

- висновки (при їхній наявності) науково-дослідних і інших організацій щодо методики проведення розвідувальних гідрогеологічних робіт, підрахунку запасів, розгляду звітних матеріалів і спеціальних питань, пов'язаних з експлуатацією і використанням промислових підземних вод.

4.17. Табличні додатки

Таблиці до підрахунку запасів. Таблиці повинні бути представлені у формі, що дозволяє здійснити перевірку вихідних і проміжних даних, обчислювальних операцій і результатів розрахунків. Обов'язковими є таблиці:

- вихідних даних для визначення гідрогеологічних параметрів;

- визначення розрахункових гідрогеологічних параметрів і їх осереднених (розрахункових) значень, які використані при підрахунку експлуатаційних запасів промислових підземних вод і оцінці їхньої забезпеченості;

- прогнозу зміни якості води під час експлуатації (у необхідних випадках);

- вихідних даних для побудови карт приведених рівнів і карт п'єзо(гідро)ізогіпс, знижень рівня води й іншої спеціалізованої графіки;

- оцінки джерел формування експлуатаційних запасів підземних вод і розрахунків загального водного балансу;

- підрахунку експлуатаційних запасів промислових вод.

При підрахунку запасів методом математичного моделювання представляються таблиці:

- витрат, рівнів і фільтраційних опорів, що задаються на зовнішніх і внутрішніх границях моделі;

- результатів рішення зворотних задач у зіставленні з натурними даними;

- результатів рішення прогнозних задач;

- розрахунків складових балансу підземних вод (витрат потоку води, маси, тепла) за результатами рішення зворотних, інверсних і прогнозних задач.

Фактичні матеріали за результатами досліджень:

- відомість координат і висотних позначок гирл свердловин (у тому числі географічних, з точністю до 1 секунди);

- каталог свердловин, пробурених у процесі розвідувальних гідрогеологічних робіт, а також свердловин, пробурених сторонніми організаціями, дані за якими використані під час складання звіту;

- каталог джерел;

- журнали відкачок (випусків) зі свердловин і нагнітань у свердловини;

- таблиці результатів вивчення якості підземних і поверхневих вод, кількості і складу газу (розчиненого і спонтанного) із зазначенням лабораторій, що проводили аналізи, і методів їхнього виконання;

- таблиці визначень корисних компонентів - об'єктів видобутку;

- таблиці результатів технологічних досліджень;

- журнали спостережень за режимом підземних вод;

- таблиці величин водовідбору і рівнів води на діючих водозаборах, підтверджені довідкою експлуатуючої організації, із зазначенням методики виміру витрат і рівнів води;

- таблиці результатів визначення фізико-механічних властивостей, мінералогічного і петрографічного складу гірських порід;

- таблиці результатів гідрометричних робіт;

- таблиці виносу під час відкачок (випусків) механічних домішок з підземними водами.

4.18. Графічні додатки

По району родовища графічні матеріали повинні містити:

- оглядову карту з нанесенням населених пунктів, гідрографічної мережі, шляхів сполучення, місця розташування розвіданого родовища та зон санітарної охорони, водокористувача, ділянок з раніше затвердженими запасами і діючих водозаборів (як правило, розміщуються в тексті звіту);

- карту фактичного матеріалу з опорними точками (не менше 3-х) графічної прив'язки з географічними координатами з точністю до 1 секунди;

- геологічну і гідрогеологічну карти зі стратиграфічною колонкою і відповідними розрізами, що перетинають родовище по характерних напрямках;

- інші спеціалізовані карти (схеми), що використані для обґрунтування підрахунку запасів промислових підземних вод (гідрохімічну, ізотерм, структурну, приведених рівнів, техногенних змін геологічного середовища та ін.).

По розвіданому родовищу (ділянці) графічні матеріали повинні містити:

- карту фактичного матеріалу з опорними точками (не менше 3-х) графічної прив'язки з географічними координатами з точністю до 1 секунди;

- гідрогеологічну карту;

- карти п'єзоізогіпс, термоізогіпс оцінюваних водоносних горизонтів у природних і порушених експлуатацією умовах;

- карти водопровідності оцінюваних водоносних горизонтів (при підрахунку запасів гідродинамічним методом);

- гідрохімічну (геотермічну) карту із зображенням усіх пунктів гідрохімічного (геотермічного) випробування, контурів підземних вод різної якості, а також існуючих і потенційних джерел розубоження підземних вод;

- інші спеціалізовані карти (потужностей, ізогіпс покрівлі і підошви водоносних горизонтів, слабопроникних пластів й т. ін.);

- геологічні, гідрогеологічні і гідрохімічні перетини в горизонтальному масштабі карт;

- план підрахунку запасів промислових підземних вод.

При підрахунку запасів підземних вод методом математичного моделювання повинні бути представлені графічні матеріали, що відбивають: фільтраційну схему оцінюваної площі, розбивку на блоки, зовнішні і внутрішні граничні умови, результати рішення зворотних задач (уточнення гідрогеологічних параметрів і граничних умов) у зіставленні з вихідними даними, результати оцінки експлуатаційних запасів підземних вод і основні закономірності зміни балансу і режиму підземних вод у різні періоди часу під час рішення прогнозних задач.

У звіті повинні бути також представлені:

- геолого-технічні розрізи пробурених під час розвідки свердловин;

- аркуші дослідних випробувань свердловин (виробок);

- паспорти діючих водозаборів;

- графіки режиму підземних вод по спостережних пунктах режимної мережі;

- карти, плани, розрізи і графіки, що відбивають результати геофізичних досліджень;

- графічні матеріали, що відбивають результати гідрометричних робіт (у разі необхідності);

- графічні матеріали, що відбивають результати спеціальних видів досліджень, виконаних у процесі розвідувальних гідрогеологічних робіт.

З метою скорочення обсягу матеріалів слід по можливості (без втрати наочності) поєднувати дані на кресленнях і уникати дублювання креслень. Деякі табличні й графічні матеріали (журнали відкачок або випусків, спостереження за режимом підземних вод, матеріали сторонніх організацій по гідрометеорології, каротажні діаграми, роздруківки вхідних, вихідних даних використаних програмних розрахунків, вхідні дані та результати моделювання) можуть бути представлені тільки в оригіналах в одному примірнику на час розгляду матеріалів підрахунку запасів. У разі, якщо роздруківка вихідних даних та результатів моделювання (іншого програмного забезпечення) занадто велика за обсягом, зазначена інформація подається на розгляд на електронному носії.

5. Оформлення матеріалів геолого-економічної
оцінки родовищ промислових та теплоенергетичних
підземних вод

Усі примірники матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ промислових підземних вод оформляються однаково відповідно до вимог ДСТУ 4068-2002 "Документація. Звіт про геологічне вивчення надр. Загальні вимоги до побудови, оформлення та змісту".

На титульному листі повинні бути зазначені: організація, що проводила розвідувальні роботи і виконала підрахунок запасів; прізвища, ім'я та по батькові авторів; повна назва матеріалів із зазначенням найменування родовища, району його розташування, цільового використання промислових вод; дата, на яку проведений підрахунок запасів; місце і рік складання матеріалів. Титульні аркуші повинні бути підписані відповідальними посадовими особами організації, що представила підрахунок запасів; їхні підписи засвідчуються печаткою.

Текстова частина матеріалів і таблиці підрахунку запасів підписуються авторами підрахунку, інші текстові й табличні додатки - їхніми виконавцями.

Графічні матеріали повинні бути наочними, такими, що легко читаються, і складеними в єдиних загальноприйнятих умовних позначках. На кожному кресленні необхідно вказати його назву і номер, числовий і лінійний масштаби, найменування організації, що проводила розвідку родовища; посади, прізвища і підписи авторів, що склали креслення, і осіб, що його затвердили.

Графічні додатки вміщуються в папки, але не зшиваються; кожне креслення повинно легко витягатися для розгляду. Якщо креслення виконане на декількох аркушах, останні необхідно пронумерувати, а схему їхнього розташування помістити на першому аркуші. До кожної папки складається внутрішній опис, що містить назву креслень і їхні порядкові номери. Наприкінці опису вказується загальна кількість аркушів.

6. Зміст матеріалів геолого-економічної оцінки
родовищ промислових підземних вод, що
подаються на апробацію ДКЗ

Згідно з Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.94 N 865 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.2000 N 1512), державна експертиза може проводитися також за матеріалами геолого-економічної оцінки початково оцінених ділянок надр та попередньо оцінених родовищ корисних копалин. Такі роботи виконуються з метою надання методичної допомоги виконавцям у проведенні подальших робіт або з метою апробації виявлених запасів промислових підземних вод. Експертиза може завершуватись апробацією експлуатаційних запасів промислових підземних вод у разі, якщо доведено їх промислове значення та підготовленість до проведення подальших розвідувальних робіт.

Матеріали, що подаються на апробацію запасів, повинні дати можливість правильно визначити геологічну будову, гідрогеологічні умови, якість вод, установити ступінь вивченості, визначити економічну доцільність можливого використання промислових підземних вод, що оцінюються, дати рекомендації з раціональної методики подальшої розвідки родовища.

У матеріалах, що подаються на апробацію, які включають текстову частину, а також текстові, табличні і графічні додатки, повинні міститися всі дані, необхідні для перевірки підрахунку запасів, обґрунтованості висновків авторів про досягнутий ступінь геолого-економічної вивченості родовища і рекомендацій з його подальшого вивчення.

Оскільки апробовані запаси не призначаються для проектування і будівництва водозаборів, матеріали, що подаються на апробацію підрахунку запасів, варто представити в скороченому вигляді. Обсяг їхньої текстової частини не повинен перевищувати 100 машинописних сторінок; рекомендується широко застосовувати табличну і графічну форми подання інформації.

Текстова частина матеріалів підрахунку запасів повинна містити коротке обґрунтування вірогідності результатів виконаних робіт, оцінку повноти гідрогеологічної вивченості родовища, дослідних робіт, якості води, ступеня надійності розрахункових гідрогеологічних параметрів, обґрунтування прийнятої методики підрахунку запасів, а також аргументовані рекомендації з подальшого вивчення родовища. При складанні текстової частини рекомендується в основному користатися схемою, наведеною в п. 4.

Табличні додатки складаються за формами, які використовуються при остаточному підрахунку запасів. З метою скорочення обсягу цих додатків частина з них (відомість координат і висотних позначок, реєстри свердловин і каталоги джерел, таблиці вивчення якості вод, величин водовідбору на діючих водозаборах і інші вихідні фактичні дані) може бути представлена на час розгляду матеріалів в одному примірнику, але в систематизованому й зручному для вивчення вигляді. До складу графічних додатків повинні входити основні геологічні і гідрогеологічні карти, перетини, схеми й інші матеріали, зазначені в п. 4.18. Геолого-технічні розрізи свердловин, листи відкачок, графіки простежування рівня, паспорти водозаборів, графіки режиму підземних вод, карти, плани, перетини і графіки, що відбивають результати геофізичних, гідрологічних і інших спеціальних видів досліджень, а також інші вихідні графічні матеріали, можуть бути представлені в одному примірнику на час розгляду звіту.

Матеріали геолого-економічної оцінки родовищ промислових підземних вод, що направляються на апробацію до ДКЗ, оформляються в порядку, передбаченому в розділі 5 цієї Інструкції. При малому обсязі текстових і графічних додатків їх можна помістити в одному томі з основним текстом.

Документи що посилаються на цей