Остаточний розрахунок з робітниками

Обов'язком роботодавця у разі звільнення працівника є проведення з ним остаточного розрахунку та виплата всіх належних йому відповідно до трудового законодавства сум, а саме:

- заробітної плати за фактично відпрацьований час, у місяці звільнення;

- вихідної допомоги;

- компенсації за невикористану відпустку;

- інших виплат.

Заробітна плата за фактично відпрацьований час у місяці звільнення

Заробітна плата за відпра­цьований час у місяці звільнення виплачується у день звільнення. Розрахунок виплат здійснюється згідно з умовами трудового дого­вору. До нарахованої суми застосовується податкова соціальна пільга (ПСП), у Податковому розрахунку сум доходу, нарахо­ваного (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ), така заробітна плата відображається з ознакою доходу «101», на неї нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) в загальному порядку.

Вихідна допомога

Вихідна допомога випла­чується працівникам при звіль­ненні за окремими підстава­ми. Випадки, коли здійснюється виплата вихідної допомоги при звільненні, визначено ст. 44 КЗпП України. Розмір вихід­ної допомоги встановлюється КЗпП України та колективним договором підприємства і за­лежить від підстави, за якою провадиться звільнення працівника.

Інформацію про законодавчо встановлені мінімальні розмі­ри вихідної допомоги залежно від причини звільнення наведе­мо в таблиці.

Наведені в таблиці суми вихід­ної допомоги, передбачені ст. 44 КЗпП України, є законодавчо встановленими мінімальними гарантіями, нижче яких робото­давець не має права виплачува­ти вихідну допомогу. Водночас він може встановити в колективному договорі виплату допомоги в сумі більшій, ніж передбачена ст. 44 КЗпП України.

Виплата вихідної допомоги у більшому розмірі може бути передбачена також іншими за­конодавчими актами. Так, у разі звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП працівників, віднесених до 1 і 2 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка­тастрофи або які є учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та віднесені до категорії III, робо­тодавець зобов'язаний виплатити їм вихідну допомогу в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати (п. 7 ч. 1 ст. 20, п.1 ч.1 ст. 21, п.14.1 ст. 22 Закону N 796).

У цьому випадку виплата вихідної допомоги здійснюється за рахунок коштів, перерахованих роботодавцю центрами з нара­хування та виплати соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадян (пп. 6 п. 4 Порядку N 936).

Нюанси виплати вихідної допомоги працівникам,
які призиваються на військову службу

Виплата вихідної допомоги працівникам, які призиваються на військову службу або на­правляються на альтернативну (невійськову) службу, чинною редакцією ст. 44 КЗпП України не передбачена.

Зміни, внесені Законом про Держбюджет 2008 до ст. 44 КЗпП України, які встановлювали обов'язок роботодавця виплачу­вати зазначеним особам вихідну допомогу в розмірі двох мінімаль­них зарплат, визнано неконститу­ційними (Рішення N 10-рп/2008). Це підтверджує Мінпраці в Листі N 211/06/186-09.

Згідно зі ст. 21 Закону про вій­ськовий обов'язок особам, які при­зиваються на строкову військову службу, повинна виплачуватися грошова допомога у розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Механізм виплати грошової допомоги громадянам України, які призиваються на строкову вій­ськову службу, визначає Порядок N 587.

Допомога виплачується грома­дянам України, які призиваються на строкову військову службу, в розмірі двох мінімальних заробіт­них плат (п. 2 Порядку N 587).

Під час розрахунку допомоги враховується розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на час призову.

Виплата допомоги здійснюєть­ся військовими комісаріатами на підставі наказів військових комі­сарів перед початком проходжен­ня строкової військової служби.

Порядок розрахунку вихідної допомоги

Розрахунок суми вихідної до­помоги здійснюється відповідно до Порядку N 100. Послідовність дій при розрахунку вихідної допо­моги наступна,

Крок 1. Визначаємо період, за який здійснюється обчислення заробітної плати. Згідно з абза­цом 3 п. 2 Порядку N 100 розра­хунок суми вихідної допомоги провадиться виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи (з 1-го до 1-го числа), що передували місяцю звільнення.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо ж і впродовж цих місяців працівник не відпрацю­вав жодного робочого дня не зі своєї вини, розрахунок середньої заробітної плати здійснюється виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абзац 3 п. 4 Порядку N 100).

Працівникам, які відпрацюва­ли на підприємстві менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Крок 2. Визначаємо кількість робочих днів у розрахунковому періоді згідно з графіком роботи підприємства, установленим від­повідно до вимог законодавства.

Крок 3. Визначаємо кількість робочих днів, фактично від­працьованих працівником, який звільняється, протягом двох міся­ців, що передували місяцю звіль­нення (протягом іншого фактично відпрацьованого періоду, що включається до розрахунку).

Крок 4. Визначаємо виплати, які були нараховані працівнику в розрахунковому періоді та брати­муть участь у розрахунку серед­ньої заробітної плати для розра­хунку розміру вихідної допомоги. Перелік таких виплат наведено в п. 3 Порядку N 100.

В розрахунку середньої за­робітної плати не беруть участі виплати, зазначені в п. 4 Порядку N 100, а також виплати за час, протягом якого зберігається се­редній заробіток працівника (за час виконання державних та гро­мадських обов'язків, щорічної та додаткової відпустки, відрядження тощо), та допомога по тимчасовій непрацездатності (абзац другий п. 4 Порядку N 100).

Усі виплати включаються до розрахунку середньої заробітної плати в розмірі, в якому вони нараховані, без виключення утри­мань податку, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Водночас, визначаючи випла­ти, що братимуть участь у розра­хунку середньої заробітної плати, необхідно враховувати вимоги абзаців 1 і 2 п. 3 Порядку N 100, згідно з якими квартальні пре­мії, а також премії, нараховані за триваліший проміжок часу, вклю­чаються до заробітку в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. Якщо кількість робочих днів у розра­хунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунко­вому періоді.

Крок 5. Здійснюємо розраху­нок середньомісячної заробітної плати. Відповідно до абзацу 2 п. 8 Порядку N 100 розмір середньомісячної заробітної плати для нарахування вихідної допомоги дорівнює добутку середньоденної заробітної плати та середньомісячної кількості робочих днів у розрахунковому періоді.

Порядок розрахунку компенсації за невикористану відпустку

Статтею 83 КЗпП України та ст. 24 Закону про відпустки визначено, що при звільненні працівнику виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні:

- щорічної відпустки;

- додаткової відпустки праців­никам, які мають дітей.

До щорічних відпусток нале­жать (ст. 4 Закону про відпус­тки):

- основна відпустка;

- додаткова відпустка за ро­боту із шкідливими та важкими умовами;

- додаткова відпустка за особ­ливий характер праці;

- інші додаткові відпустки, пе­редбачені законодавством.

Додаткова відпустка, що на­дається на підставі п. 22 ч. 1 ст. 20 і п.1 ч.1 ст. 21 Закону N 796, осо­бам, віднесеним до 1 і 2 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на думку Мінпраці, не належить до щорічних відпусток, тому така відпустка не підлягає компенсації (Лист N 150/13/133-07).

Додаткові відпустки працівни­кам, які мають дітей, надаються відповідно до ст. 19 Закону про відпустки:

- жінці, яка має двох або біль­ше дітей віком до 15 років;

- жінці, яка має дитину-інваліда;

- жінці, яка всиновила ди­тину;

- одинокій матері, батьку, який виховує дітей без матері (у тому числі в разі тривалого пе­ребування матері в лікувальній установі);

- особі, яка взяла дитину під опіку;

- одному з прийомних бать­ків.

Інші види оплачуваних від­пусток (наприклад, навчальні, творчі відпустки), не використані працівником, компенсації не підлягають.

Компенсація за невикористану відпустку надається працівнику незалежно від причин звільнен­ня.

Компенсації підлягають усі дні всіх невикористаних працівником щорічних відпусток незалежно від того, скільки років вони не надавалися. Також законодавство не встановлює строків давності, після яких втрачається право на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей.

Розрахунок суми компенсації за невикористану відпустку здій­снюється аналогічно розрахунку звичайних відпускних.

Строки проведення остаточного розрахунку з працівником

Строки розрахунку при звіль­ненні встановлено ст. 116 КЗпП України.

При звільненні працівника виплата всіх належних йому сум здійснюється в день звільнен­ня, яким у загальному випадку вважається останній робочий день.

Про нараховані суми власник або уповноважений ним орган зобов'язаний письмово повідомити працівника перед випла­тою (ч. 1 ст. 116 КЗпП України). Оскільки форму повідомлення законодавчо не встановлено, то роботодавець має право її визначити самостійно. Таким повідомленням, наприклад, може бути як розрахунковий лист, так і спеціально розробле­на підприємством форма.

Якщо працівник у день звіль­нення не працював, зазначені суми має бути виплачено не пізніше наступного дня піс­ля пред'явлення звільненим працівником вимоги про розра­хунок.

У разі спору про розміри сум, належних працівнику при звільненні, власник або уповно­важений ним орган зобов'язаний у зазначений вище строк випла­тити працівнику суму, що не оспорюється.

Виплати, які зобов'язаний здійснити
власник у зв'язку із затримкою

У разі невиплати з вини влас­ника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у зазначені строки за відсутності спору про їх роз­мір роботодавець зобов'язаний виплатити працівнику його се­редній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1 ст. 117 КЗпП України), а при непроведенні його до розгляду справи в суді - по день прийняття рішення, якщо роботодавець не доведе відсут­ності в цьому своєї вини (п. 20 Постанови N 13).

За наявності спору про розміри належних звільненому працівнику сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки, якщо спір вирішено на користь працівника (ч. 2 ст. 117 КЗпП України). При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спір­ної суми, на яку той мав право, частини, яку вона складала в заявлених вимогах, істотності цієї частини порівняно з середнім заробітком та інших конкретних обставин справи (абзац 2 п. 20 Постанови N 13).

Крім того, у разі порушення роботодавцем строку видачі тру­дової книжки, працівнику випла­чується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (ч. 4 ст. 235 КЗпП України).

Розрахунок середнього за­робітку в наведених випадках здійснюється відповідно до По­рядку N 100, виходячи з виплат за останні два календарні мі­сяці.

Якщо виплата за несвоєчасне проведення остаточного розра­хунку з працівником або за не­своєчасну видачу трудової книжки здійснюється за рішенням суду, то роботодавцю необхідно врахува­ти такі особливості.

Суми таких виплат прямо вказуються у рішенні суду, при­чому без утримання обов'язкових платежів, які сплачуються згід­но з чинним законодавством. Тому для уникнення непотрібних проблем рекомендуємо робото­давцю простежити за тим, щоб у резолютивній частині рішення було зазначено, що суд визначив суму заробітку, який підлягає нарахуванню, без утримань обов'язкових платежів. Якщо все ж такої вказівки не буде, роботодавець може звернутися до суду за роз'ясненням рішення суду, і вже в роз'ясненні суд укаже на те, що належна виплаті сума середньої зарплати за час виму­шеного прогулу визначена без відповідних утримань.

Усе це необхідно для того, щоб роботодавець у разі доб­ровільного виконання рішення суду мав можливість утримати з нарахованої за вимушений прогул або за несвоєчасний розрахунок зарплати обов'язкові платежі. В іншому разі він вимушений буде їх заплатити за рахунок своїх коштів.

Виплату за затримку видачі трудової книжки (ст. 235 КЗпП України) і за затримку остаточного розрахунку (ст. 117 КЗпП Украї ни), як і вихідну допомогу розраховують згідно з Порядком N 100 виходячи із виплат за останні 1 календарні місяці роботи.

Середня заробітна плата за затримку остаточного розрахунку виплачується після розірвання трудового договору (колишньому працівнику) і відноситься вона до інших виплат, які не входять у фонд оплати праці.

До нарахованої суми за за­тримку остаточного розрахунку не застосовується ПСП, у По­датковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум ут­риманого з них податку (форма N 1ДФ), така виплата відобра­жається з ознакою доходу «101», на неї не нараховується ЄСВ.

Список використаних документів

КЗпП України - Кодекс законів про працю України

Закон N 796 - Закон України від 28.02.1991 р. N 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 19.12.1991 р. N 2001-XIІ

Закон про відпустки - Закон України від 15.11.1996 р. N 504/96-ВР «Про відпустки»

Закон про військовий обов'язок - Закон України від 25.03.1992 р. N 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції від 04.04.2006 p. N 3597-IV

Порядок N 100 - Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений Постановою КМУ від 08.02.1995 р. N 100

Порядок N 587 - Порядок виплати грошової допомоги громадянам України, які призиваються на строкову військову службу, затверджений Постановою КМУ від 12.08.2015 р. N 587

Порядок N 936 - Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, за­тверджений Постановою КМУ від 20.09.2005 р. N 936

Постанова N 13 - Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р. N 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»

Рішення N 10-рп/2008 - Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 «У справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61 ,62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III - Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 -100 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)»

Лист N 150/13/133-07 - Лист Мінпраці України від 18.06.2007 р. N 150/13/133-07 «Щодо грошової компенсація за всі не використані працівником дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки пра­цівникам, які мають дітей, і щодо пільгових відпусток»

Лист N 211/06/186-09 - Лист Мінпраці України від 07.09.2009 р. N 211/06/186-09 «Щодо виплати гро­шової допомоги громадянам України, що призиваються на строкову військову службу»

"Консультант бухгалтера" N 8 (804) 18 квітня 2016 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)

Документи що посилаються на цей