ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ГУ ДФС у м. Києві

ЛИСТ
19.04.2016 N 9253/10/26-15-12-04-18

Щодо сплати земельного податку

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист " " щодо сплати земельного податку та в межах своїх повноважень повідомляє.

Основним законодавчим актом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України від 25.10.2001 N 2768-III (далі - Земельний кодекс), а справляння плати за землю здійснюється відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс).

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу користування землею в Україні є платним. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно зі статтею 269 Податкового кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Статтею 270 Податкового кодексу визначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Законом України від 28.12.2014 N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" внесено зміни, зокрема, в частині плати за землю.

З 01 січня 2015 року плата за землю належить до місцевих податків, та є однією із складових податку на майно.

Відповідно до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу міські ради в межах своїх повноважень та з урахуванням граничних розмірів ставок встановлюють своїми рішеннями місцеві податки і збори, які є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Київською міською радою прийнято рішення від 28.01.2015 N 58/923 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 N 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку", яким затверджено Положення про плату за землю в м. Києві (далі - Положення). З врахуванням підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу, Положення про плату за землю застосовується з 01.01.2016 року.

Рішенням Київської міської ради від 03.03.2016 N 126/126 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 N 242/5629" змінено ставку податку за земельні ділянки зайняті житловим фондом, а саме з 0,1 відсотка на 0,03 відсотка від нормативної грошової оцінки землі, яке було опубліковано в газеті "Хрещатик" від 16.03.2016 N 28.

Відповідно до статті 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Згідно із пунктом 1.4 Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і спору затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009 N 13 (далі - Правила управління будинком) особою, що здійснює управління будинком, є:

у разі самоуправління будинком - власники, співвласники будинку, створені ними органи, організації та об'єднання або балансоутримувач чи будь-яка інша особа, яка уповноважена від імені власників, співвласників будинку виконувати функції з управління будинком;

у разі здійснення управління будинком відповідно до договору із власниками, співвласниками усіх житлових і нежитлових приміщень об'єкта або за їх дорученням із балансоутримувачем - управитель.

Управитель визначається власниками, співвласниками або за їх дорученням балансоутримувачем у встановленому законодавством порядку.

Особа, що здійснює управління будинком, здійснює організацію забезпечення мешканців об'єкта послугами згідно з укладеними договорами (підпункт 3.9 пункт 3 Правила управління будинком).

Тобто, питання щодо організації управління будинками та витрат на його утримання здійснюються на договірних умовах.

Поряд з цим, статтею 36 Податкового кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Податкового кодексу.

Згідно із статтею 52 Податкового кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.

Заступник начальника Е.М. Пруднікова


Документи що посилаються на цей