ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
10.12.2014
Справа N 917/843/14
Про визнання недійсним рішення
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого - Кузьменка М. В., суддів - Васищака І. М., Студенця В. І. (доповідач) (за участю представників сторін: позивача - П. М. С., відповідача - З. Н. В., третьої особи - не з'явився), розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Стар Лайн" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.10.2014 та на рішення господарського суду Полтавської області від 22.07.2014 у справі N 917/843/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Стар Лайн" до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Про Лайн", про визнання недійсним рішення, встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Стар Лайн" (далі - ТОВ "Компанія "Стар Лайн") звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України N 02/99-рш від 04.04.2014 у справі N 02-01-50/36-2014.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 05.05.2014 порушено провадження у справі N 917/843/14 за позовом ТОВ "Компанія "Стар Лайн" до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення.
Цією ж ухвалою залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Про Лайн" (далі - ТОВ "Компанія "Про Лайн").
Рішенням господарського суду Полтавської області (суддя - Погрібна С. В.) від 22.07.2014 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий, суддя - Бондаренко В. П., судді: Ільїн О. В., Россолов В. В. ) від 08.10.2014 рішення господарського суду Полтавської області від 22.07.2014 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.10.2014 та рішенням господарського суду Полтавської області 22.07.2014, ТОВ "Компанія "Стар Лайн" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову та рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному встановленні обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду апеляційної інстанції обставинам справи.
У касаційній скарзі також було заявлено клопотання про зупинення виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 121-1 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.
Відповідна заява розглядається колегією суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.
З огляду на те, що на виконання постанови суду апеляційної інстанції чи рішення місцевого господарського суду у даній справі наказ не видавався, зважаючи на предмет спору та результат розгляду справи, колегія судів вважає таке клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.11.2014 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.12.2014.
Полтавським обласним територіальним відділення Антимонопольного комітету України було подано відзив на касаційну скаргу, в якому воно просило оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі, що є законними, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено господарськими судами Адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету за результатами розгляду матеріалів справи N 02-01-50/36-2014 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, 04.04.2014 було винесено рішення N 02/99-рш, яким було визнано дії ТОВ "Компанія "Стар Лайн" та ТОВ "Компанія "Про Лайн", які полягали у погодженні ними поведінки при проведенні у 2013 році процедури відкритих торгів на закупівлю автомобіля з двигуном внутрішнього згорання з іскровим запалюванням, з об'ємом циліндрів двигуна більше ніж 1500 см3, новий, Комунальним автотранспортним підприємством Полтавської обласної ради, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендеру).
За вказане порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 1 резолютивної частини даного рішення, відповідно до абзацу першого частини п'ятої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на позивача - ТОВ "Компанія "Стар Лайн" накладено штраф у сумі 68000,00 грн.
Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ТОВ "Компанія "Стар Лайн" до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним зазначеного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
У ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" закріплено визначення економічної конкуренції (конкуренція), згідно з яким це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Згідно з п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
У п. 14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011 N 15 зазначено, що для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.
Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як антиконкурентні узгоджені дії (частина друга статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
При цьому сама узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу і негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами). Правове значення в даному випадку має фактична відсутність конкурсу внаслідок узгодження конкурсантами відповідної поведінки, яка призводить до заміни конкуренції на координацію поведінки з метою створення видимості конкуренції в межах тендеру.
Рішення Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 04.04.2014 N 02/99-рш, як встановлено судами попередніх інстанцій, ґрунтується таких обставинах: обидва учасники торгів пов'язані відносинами контролю, між ними здійснюються грошові розрахунки, одна й та ж сама фізична особа отримала довідки обох суб'єктів господарювання в державній установі, відсутність товару в одного з учасників, необґрунтоване визначення ціни пропозиції, та як наслідок такої поведінки, інші документи учасників торгів, що були долучені до пропозицій конкурсних торгів також ними спільно оформлені, про що свідчать зокрема зовнішня (візуальна), стилістична та орфографічна схожість документів та процедура одержання довідок від банківської установи м. Полтави, незалежно від місцезнаходження учасника.
З врахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що рішення Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України N 02/99-рш від 04.04.2014 прийняте на підставі фактів та доказів, що підтверджують узгоджену поведінку ТОВ "Компанія "Стар Лайн" і ТОВ "Компанія "Про Лайн", що в свою чергу призвело до вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендеру), та викладені в оскаржуваному рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права, є законними та обґрунтованими.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи ТОВ "Компанія "Стар Лайн", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положень ч. 2 ст. 111-7 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду, якою частково скасовано рішення місцевого господарського суду.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Стар Лайн" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.10.2014 у справі N 917/843/14 - без змін.
Головуючий, суддя
М. В. Кузьменко
Судді:
І. М. Васищак
В. І. Студенець