КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
16.12.2014 р.
Справа N 826/6874/14
Про визнання недійсним та скасування рішення
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Глущенко Я. Б., суддів: Пилипенко О. Є., Романчук О. М., при секретарі - Строяновській О. В., за участю: представника позивача - К. Р. В., представника відповідача - Л. Л. В., представника прокуратури м. Києва - Д. О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Малого приватного підприємства "Гюмрі" до Київської міської ради, за участю Прокуратури Солом'янського району м. Києва, про визнання недійсним та скасування рішення, за апеляційними скаргами Київської міської ради, Прокуратури Солом'янського району м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2014 року, встановив:
МПП "Гюмрі" звернулося у суд з позовом до Київської міської ради, за участю прокуратури Солом'янського району м. Києва, у якому просило визнати недійсним з моменту прийняття та скасувати пункт 371 додатка до рішення Київської міської ради від 28.02.2013 N 89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України".
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, міська рада та прокуратура подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, постанова суду - скасуванню, а позовна заява - залишенню без розгляду, з таких підстав.
Приймаючи позовну заяву до розгляду та вирішуючи справу по суті, місцевим судом не було звернуто уваги на дотримання позивачем строків звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно пункту 5 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно частин 1, 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Із матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження в цій справі виступає прийняте 28 лютого 2013 рішення Київської міської ради від N 89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень ст. 288 Податкового кодексу України" в частині пункту 371 його додатка.
Указане рішення разом із додатком до нього 02 квітня 2013 року було опубліковане в офіційному виданні Київської міської ради - газеті "Хрещатик" (N 45).
Таким чином, судова колегія вважає, що про оскаржуване рішення позивач мав можливість дізнатись з дня його опублікування (оприлюднення).
Про те, що позивачу було відомо про цю публікацію, свідчить, зокрема, зміст позовної заяви.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що позивач, звернувшись до адміністративного суду в травні 2014 року, пропустив установлений процесуальним законом строк для захисту своїх прав та інтересів.
Водночас, позивач наголошує, що дізнався про оспорюване рішення лише в квітні 2014 року з позову прокуратури Солом'янскього району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до МПП "Гюмрі" про внесення змін до укладеного між ним та міськрадою договору оренди земельної ділянки. У зв'язку із чим позивач просив суд поновити строк звернення до адміністративного суду як такий, що було пропущено з поважних причин.
Відкриваючи провадження в адміністративній справі ухвалою від 28 травня 2014 року, суд першої інстанції в цьому рішення зазначив, що питання щодо визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду буде вирішено в судовому засіданні. Втім, матеріали справи не свідчать про те, що таке питання вирішувалось судом першої інстанції, і що причини пропуску строку звернення до суду визнавались поважними.
Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Таким чином, умовою допущення позовної заяви, з якою особа звернулась після закінчення встановленого законом строку, і вирішення її по суті, є наявність поважних причин такого пропуску. Тобто, причин, не залежних від волі позивача та його можливостей. У даному випадку, поважною причиною пропуску шестимісячного строку звернення, обчисленого з дня опублікування оскаржуваного рішення, могла би стати, наприклад, обставина місцезнаходження підприємства за межами міста Києва, тобто, за межами території розповсюдження газети "Хрещатик". Проте матеріали справи свідчать про те, що юридична особа позивача зареєстрована саме у м. Києві, де і здійснюється ним господарська діяльність. Тому перебіг строку звернення обчислюється саме з дня оприлюднення оскаржуваного рішення, і поважних причин пропуску цього строку судом не встановлено.
На застосуванні наслідків пропущення строку звернення до суду також наполягає у апеляційній скарзі Київська міська рада.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 198 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 203 Кодексу постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду з підстав, встановлених статтею 155 цього Кодексу, пунктом 9 частини 1 якої передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Враховуючи, що у прохальній частині апеляційних скарг апелянти просять скасувати оскаржувану постанову і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, їх скарги підлягають частковому задоволенню, оскаржуване рішення - скасуванню, а позовна заява - залишенню без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 155, 160, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд ухвалив:
Апеляційні скарги Київської міської ради, Прокуратури Солом'янського району м. Києва задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2014 року скасувати.
Адміністративний позов Малого приватного підприємства "Гюмрі" залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Я. Б. Глущенко
Судді:
О. Є. Пилипенко
О. М. Романчук