КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ
Департамент з питань праці
Відділ з питань трудових відносин
Додержання законодавства про працю
ПИТАННЯ 1: Працівникові доводиться часто затримуватися на роботі з різних причин. Чи має він право на додаткову відпустку за ненормований робочий день, якщо на підприємстві відсутній колективний договір?
ВІДПОВІДЬ 1: Статтею 4 Закону України «Про відпустки» (далі - Закон) визначено види відпусток, а саме:
щорічні відпустки (основна; додаткова за роботу із шкідливими та важкими умовами праці; додаткова за особливий характер праці; інші додаткові, передбачені законодавством); додаткові відпустки у зв'язку з навчанням; творча відпустка: відпустка для підготовки та участі в змаганнях; соціальні відпустки (відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами; для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; у зв'язку з усиновленням дитини; додаткова працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи АІ групи); відпустки без збереження заробітної плати.
Відповідно до ст. 8 Закону щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається працівникам з ненормованим робочим днем тривалістю до семи календарних днів згідно зі списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Наказом Мінпраці України від 10.10.97 р. № 7 затверджено Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці (далі - Рекомендації).
Відповідно до п. 1 Рекомендацій ненормований робочий день - це особливий режим робочого часу, який установлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. За потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (така робота не вважається надурочною). Міра праці в такому разі визначається не тільки тривалістю робочого часу, а й колом обов'язків та обсягом виконаних робіт (навантаженням).
За пунктом 3 Рекомендацій як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, потребу періодично виконувати службові завдання понад установлену тривалість робочого часу надається додаткова відпустка до семи календарних днів.
Конкретна тривалість додаткової відпустки встановлюється колективним договором з кожного виду робіт, професій та посад чи трудовим договором.
Згідно з п. 6 Рекомендацій міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням з відповідними галузевими профспілками можуть затверджувати орієнтовні переліки робіт, професій і посад працівників з ненормованим робочим днем.
Відповідно до п. 8 Рекомендацій додаткова відпустка за ненормований робочий день надається пропорційно до часу, відпрацьованого на роботі, посаді, що дають право на цю відпустку.
Колективний договір згідно зі ст. 2 Закону України «Про колективні договори і угоди» та ст. 10 КЗпП укладається на базі чинного законодавства, ухвалених сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин й узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях (далі - підприємства) незалежно від форми власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» умови колективних договорів й угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.
Умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів й угод.
Забороняється включати до трудових договорів умови, що погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством, колективними договорами та угодами.
Сторони соціального партнерства, підприємства й один або кілька профспілкових чи інших уповноважених на представництво трудовим колективом органів у додатку до колективного договору встановлюють конкретну тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день залежно від умов праці, часу зайнятості працівника в цих умовах.
ПИТАННЯ 2: Працівниця постійно спілкується з людьми, що пов'язане з підвищеним нервово-емоційним навантаженням. Чи має вона право на додаткову відпустку?
ВІДПОВІДЬ 2: За статтею 8 Закону України «Про відпустки» щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. № 1290 затверджено Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці (далі - Списки).
Наказом Мінпраці України від 30.01.98 р. № 16, зареєстрованим у Мін'юсті України 30.01.98 р. за № 57/2497, затверджено Порядок застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці (далі - Порядок).
Відповідно до п. 1 Порядку щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається працівникам тих виробництв, робіт, професій і посад, які передбачено відповідними розділами Списків, незалежно від відомчого підпорядкування цих виробництв, цехів, а також від форми власності підприємств, організацій та установ.
Згідно з п. 6 і 7 Порядку додаткова відпустка надається пропорційно до фактично відпрацьованого часу.
У розрахунок часу, що дає право працівникові на додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менш як половину тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, робіт, професій і посад.
Вадим БОНДАР,
головний спеціаліст
"Праця i зарплата" N 22 (986), 15 червня 2016 р.
Передплатний iндекс: 30214