КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробітної плати та умов праці
Установлення сумісникові
окремого графіка роботи
ПИТАННЯ: Чи обов'язково встановлювати окремий графік роботи працівникові, якого прийнято на роботу за сумісництвом на тому самому підприємстві, на якому він працює за основним місцем роботи, але на іншу посаду?
ВІДПОВІДЬ: Згідно зі ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» в колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, зокрема режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку.
Відповідно до ст. 57 КЗпП час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку й графіками змінності відповідно до законодавства.
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний до початку роботи за укладеним трудовим договором ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку (п. 2 ч. 1 ст. 29 КЗпП).
Роботодавець не позбавлений можливості за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим працівником) запроваджувати як в цілому для підприємства, так і для окремих категорій працівників або структурних підрозділів гнучкий режим робочого часу із саморегулюванням часу початку, закінчення та тривалості робочого часу за робочу зміну (п. 1.2 Методичних рекомендацій щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу, затверджених наказом Мінпраці України від 04.10.2006 р. № 359).
Робота в умовах гнучкого режиму робочого часу може бути організована за двома основними варіантами:
- у разі щоденного обліку робочого часу працівник зобов'язаний додержуватися встановленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості робочого дня незалежно від його початку, закінчення та тривалості перерви на обід;
- у разі підсумованого обліку робочого часу працівник повинен відпрацювати встановлену відповідно до законодавства кількість робочих годин в обліковому періоді, який прийнято для підсумованого обліку (тиждень, місяць, квартал, рік тощо). Упродовж установленого облікового періоду працівник повинен недопрацьовані впродовж тижня (місяця) години роботи відпрацювати в інший час, а якщо працівником за тиждень (місяць) відпрацьовано робочого часу понад нормальну тривалість, йому має бути надано відповідний час відпочинку.
При цьому тривалість роботи в окремі дні може бути як меншою, так і більшою порівняно з тривалістю робочого дня, встановленою правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.
Не рекомендується застосовувати гнучкий режим робочого часу на безперервно діючих виробництвах, під час багатозмінної організації роботи в разі відсутності вільних робочих місць до початку чи після закінчення зміни, а також в інших випадках, обумовлених специфікою виробництва, коли виконання обов'язків працівником потребує його присутності в години роботи (торгівля, побутове обслуговування населення, вантажно-розвантажувальні роботи, робота транспорту тощо), чітко визначені правилами внутрішнього трудового розпорядку, що діють на підприємстві.
Водночас ст. 56 КЗпП визначено, що за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватися як під час прийняття на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплачують працю при цьому пропорційно до відпрацьованого часу.
Віталіна КОРКУШКО, завідувач сектору;
Олена УСЕНКО, головний спеціаліст
"Праця i зарплата" N 24 (988), 30 червня 2016 р.
Передплатний iндекс: 30214