ДЕРЖАВНА РЕГУЛЯТОРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
14.06.2016 N 315
Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта
Державною регуляторною службою України (ДРС) відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення охорони прав на компонування (топографії) інтегральних мікросхем" (далі - проект Закону), а також документи, що надані до нього листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.04.2016 N 2301-02/12813-03.
За результатами розгляду проекту Закону та відповідного аналізу регуляторного впливу на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" встановлено:
проект Закону розроблено з метою забезпечення виконання зобов'язань України у рамках ратифікованої Україною 16.09.2014 року Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, зокрема, у сфері охорони прав на компонування (топографії) інтегральних мікросхем.
Так, за інформацією розробника, виникла необхідність внесення змін до законодавства України у сфері топографій напівпровідникових виробів в частині перегляду понятійного апарату, уточнення умов надання правової охорони та терміну дії охорони, удосконалення порядку державної реєстрації та уточнення переліку прав та обов'язків, що випливають з державної реєстрації.
Однак проект Закону не може бути погоджений у даній редакції з огляду на наступне.
Проектом Закону запропоновано внести зміни, зокрема, до Закону України "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем" (далі - Закон), насамперед, змінивши назву статті 9 "Заявка на реєстрацію компонування напівпровідникового виробу".
Слід зазначити, що чинною редакцією частини десятої статті 9 Закону передбачено встановлення інших вимог до документів заявки, які визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.
Так, Правила складання, подання та розгляду заявки на реєстрацію топографії інтегральної мікросхеми затверджено наказом Міністерства освіти України від 18.04.2002 N 260.
При цьому виходячи з визначення, передбаченого статтею 1 Закону України "Про адміністративні послуги", реєстрація компонування напівпровідникового виробу має ознаки адміністративної послуги.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про адміністративні послуги" виключно законами, які регулюють суспільні відносини щодо надання адміністративних послуг, встановлюється, зокрема, перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги.
Тобто основні вимоги регулювання надання адміністративної послуги мають визначитися виключно на рівні закону, а тому вважаємо за доцільне передбачити положення у проекті Закону щодо вилучення пункту 10 статті 9 Закону.
Розробником не дотримано вимог статті 8 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон) в частині підготовки аналізу регуляторного впливу (АРВ), якими передбачено структуру АРВ, а також, серед іншого, зазначено, що методика підготовки аналізу регуляторного впливу для застосування іншими розробниками проектів регуляторним актів (крім Національного банку України) затверджується Кабінетом Міністрів України. Методика підготовки аналізу регуляторного впливу є обов'язковою для застосування розробниками проектів регуляторних актів.
Слід зазначити, що 16.12.2015 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова N 1151 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 р. N 308", якою внесено зміни у Методику проведення аналізу впливу регуляторного акта.
Зазначеною постановою змінені вимоги до проведення аналізу впливу регуляторного акта, а саме встановлено:
1) форму аналізу регуляторного впливу;
2) форму визначення витрат на одного суб'єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта;
3) форму визначення бюджетних витрат на адміністрування регулювання для суб'єктів великого і середнього підприємництва;
4) тест малого підприємництва (М-Тест).
Таким чином, з 15.03.2016 року для належного виконання вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" при підготовці аналізу регуляторного впливу проекту регуляторного акта необхідно враховувати зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року N 1151 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 р. N 308", яка набрала чинності 15.03.2016 року.
В даному випадку проект Закону, а також поданий до нього аналіз регуляторного впливу не відповідає вимогам вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України із змінами, а також характеризується формальним підходом щодо його складання та опису необхідної інформації для встановлення факту неможливості вирішення існуючої проблеми за допомогою інших альтернативних способів, а також забезпечення максимально можливих позитивних результатів від дії цього акта за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави.
1. Так, у розділі I "Визначення проблеми" АРВ згідно з вимогами Методики розробник повинен чітко визначити проблему, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання, визначити причини її виникнення, оцінити важливість зазначеної проблеми, зокрема навести дані у цифровому чи кількісному вимірі, що доводять факт існування проблеми і характеризують її масштаб, визначити основні групи, на які вона справляє вплив, а також обґрунтувати, чому проблема не може бути розв'язана за допомогою ринкових механізмів та діючих регуляторних актів.
Проте в АРВ до проекту Закону розробником не проаналізовано існуюче правове регулювання господарських та адміністративних відносин, щодо яких склалась проблема, не доведено, чому існуючі регулювання не розв'язують проблему та потребують вдосконалення. При цьому при визначенні проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання, розробник обмежився лише словесним описом проблеми. Не наведено жодних даних у числовій формі, які б обґрунтовували наявність проблеми, її масштаб та важливість, а також не охарактеризовано та не оцінено сфери, на яких проблема має найбільший найбільший вплив.
Зазначене не відповідає вимогам статті 4 Закону, зокрема, принципу доцільності оскільки розробником не доведена наявність проблеми, що потребує державного втручання, та не обґрунтована необхідність державного регулювання господарських відносин з метою її вирішення;
2. У розділі II "Цілі державного регулювання" АРВ розробник повинен чітко визначити мету державного регулювання, що має бути безпосередньо пов'язана з розв'язанням проблеми.
Натомість, в цьому розділі розробником зазначено, що проект Закону розроблено з метою забезпечення виконання зобов'язань України у сфері європейської інтеграції в частині узгодження вимог чинного законодавства України щодо охорони прав на компонування (топографії) інтегральних мікросхем із правом Європейського Союзу.
Задекларовані розробником цілі державного регулювання не відповідають проблемі, визначеній у попередньому розділі АРВ, є абстрактними га не вимірюваними. Зокрема, розробником не визначено індикаторів зменшення масштабів проблеми, що характеризувало б досягнення мети регулювання.
Таким чином, розробником порушено принцип адекватності, оскільки належним чином не обґрунтовано, наскільки така форма державного регулювання відповідає вирішенню існуючої проблеми.
3. У розділі II "Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей" розробник повинен визначити всі можливі альтернативні способи вирішення існуючої проблеми га оцінити вигоди і витрати держави, населення та суб'єктів господарювання від застосування кожного з них.
Однак розробник при визначенні альтернативних способів досягнення цілей обмежився лише текстовим описом вигод і витрат держави, населення та суб'єктів господарювання від застосування кожного з них. При цьому під час проведення оцінки впливу на сферу інтересів суб'єктів господарювання великого і середнього підприємництва окремо кількісно розробником не визначено витрати, які будуть виникати внаслідок впровадження кожного з альтернативних способів, у грошовому еквіваленті відповідно до Додатка 2 до Методики.
В АРВ розробником не наведено жодних розрахунків витрат суб'єктів господарювання, яких вони зазнають як внаслідок впровадження проекту Закону, так і внаслідок застосування альтернативних способів досягнення цілей, що підтверджували б економічну доцільність обраного способу.
Зазначене не дозволить в подальшому об'єктивно оцінити, наскільки обраний розробником спосіб державного втручання відповідає проблемі, що потребує врегулювання, та наскільки його застосування буде ефективним для її вирішення.
4. У зв'язку з неналежним опрацюванням попередніх розділів АРВ розділ IV "Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей" відсутній, в тому розробником не доведено вибір оптимального альтернативного способу з урахуванням системи бальної оцінки ступеня досягнення визначених цілей, не проаналізовано причини відмови від застосування того чи іншого способу та аргументи на користь обраного, що є порушенням принципу ефективності - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів.
5. У розділі V АРВ "Механізми та заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми" розробником не описано механізм дії запропонованого регулювання з урахуванням основних бізнес-процесів, які потрібно буде забезпечити суб'єктам господарювання для реалізації його вимог. При цьому розробником не ураховано, що механізм реалізації регуляторного акта має бути безпосередньо пов'язаний із цілями та очікуваними результатами регуляторного акта, тобто яким чином будуть діяти норми проекту Закону та якою прогнозується ситуація після набрання регуляторним актом чинності.
6. При заповнення розділу VI АРВ "Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги" розробником не обраховано витрати органів виконавчої влади на виконання вимог регуляторного акта згідно з Додатком 3 до Методики, що не дозволяє зробити висновок щодо забезпечення балансу інтересів суб'єктів господарювання та держави, та чи виграти держави не є оптимальними і не містять ознак корупційних ризиків.
7. Розділ VII АРВ "Визначення показників результативності дії регуляторного акта" заповнено з порушенням вимог пункту 10 Методики. Так, розробником не наведено обов'язкових показників результативності регуляторного акта, таких як: розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта; кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта; розмір коштів і час, що втрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта; рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта;
При цьому показники, які безпосередньо характеризують результативність регуляторного акта, розробником сформульовані некоректно. Відповідно до вимог Методики ці показники повинні бути не описовими, а кількісними та вимірювальними.
8. На порушення вимог пункту 12 Методики у розділі IX "Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта" розробником не визначені заходи, з допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта, а саме, вид даних (статистичних, наукових досліджень або опитувань), які використовуватимуться для такого відстеження, та груп осіб, що відбиратимуться для участі у відповідному опитуванні.
Крім того, розробником не визначено строки проведення базового та повторного відстеження результативності регуляторного акта.
Порушення розробником вимог Закону та Методики в частині визначення показників результативності та заходів проведення відстеження результативності регуляторного акта не дозволить в подальшому належним чином провести відстеження його результативності, як передбачено статтею 10 Закону.
Враховуючи вищевикладене, за результатами розгляду положень проекту Закону та аналізу його регуляторного впливу, встановлено, що проект розроблено без дотримання ключових принципів державної регуляторної політики доцільності, адекватності, ефективності та збалансованості, визначених статтею 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а також вимог Методики проведення аналізу регуляторного впливу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308, зі змінами.
Ураховуючи зазначене, керуючись частиною четвертою статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державною регуляторною службою України вирішено:
відмовити в погодженні проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення охорони прав на компонування (топографії) інтегральних мікросхем".
Голова Державної регуляторної
служби України К. М. Ляпіна