Відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
Сьогодні в Україні суб'єкти господарювання мають можливість активно брати участь в міжнародному економічному співробітництві. Також суб'єктам господарювання потрібно мати на увазі, що таке право пов'язане з великою відповідальністю.
Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення Закону про ЗЕД або пов'язаних з ним законів України та/або своїх зобов'язань, які випливають з договорів (контрактів), тільки на умовах і в порядку, визначених законами України (ст. 32 розд. VI Закону про ЗЕД).
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 126 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договрром.
Наведене свідчить, що Закон про ЗЕД та ГК України виключають застосування санкцій до суб'єктів ЗЕД на підставі інших актів.
Але зовнішньоекономічна діяльність має досить специфічний характер, чим і відрізняється від інших видів господарської діяльності. Оскільки сторони самостійно визначають умови зовнішньоекономічного договору, то відповідальність за неналежне виконання такого договору (контракту) може регулюватись не тільки національним законодавством, але і правом країни, резидентом якої являється іноземний контрагент. Отже, заходи відповідальності за порушення господарського законодавства, що регулює зовнішньоекономічну діяльність, застосовуються відповідно до законів України, законодавства країни контрагента та зовнішньоекономічного договору (контракту).
Норми про відповідальність за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність є найбільш .вразливою частиною зовнішньоекономічного законодавства, що негативно позначається на його ефективності в цілому. Краще, якщо б законодавці розробили самі правила, за недотримання яких у суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності встановлюється відповідальність з огляду на їх повноту, несуперечність, чіткість, інші якісні характеристики.
Види та форми відповідальності у зовнішньоекономічній діяльності
У сфері зовнішньоекономічної діяльності, що визначається Законом про ЗЕД та пов'язаними з ним законами України, можуть застосовуватися два види відповідальності (ст. 33 розд. VI Закону про ЗЕД):
- майнова;
- кримінальна.
Майнова відповідальність застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення ст. 225 ГК України відносяться:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів), понесені стороною, яка зазнала збитків, внаслідок порушення зобов'язання другою стороною та ін.
Якщо порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності Закону про ЗЕД або пов'язаних з ним законів України призвели до виникнення збитків, втрати вигоди та/або моральної шкоди у інших таких суб'єктів або держави, суб'єкти, які порушили закон, несуть матеріальну відповідальність у повному обсязі.
Кримінальна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності запроваджується тільки у випадках, передбачених кримінальним законодавством України.
Суб'єктами кримінальної відповідальності можуть бути лише фізичні осудні особи. Юридичні особи не можуть нести кримінальної відповідальності відносно зовнішньоекономічної діяльності (кримінальна відповідальність юридичної особи передбачена лише за корупційні правопорушення).
Кримінальна відповідальність настає за скоєння злочину, передбачає кримінальні переслідування, а в разі засудження - застосування покарання у відповідності з кримінальним законодавством України.
Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. При призначенні покарання суд може визначити обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання засудженого.
Порядок притягнення до цивільно-правової відповідальності, здійснення такої відповідальності та звільнення від неї може визначатися зовнішньоекономічними договорами (контрактами), якщо це не суперечить чинним законам України.
У даний час законодавством передбачено широке коло заходів господарсько-правової відповідальності, що застосовуються до суб'єктів господарювання у ЗЕД. Умовно санкції можна класифікувати за різними підставами (табл. 1).
Таблиця 1
| N з/п |
Групування санкцій |
Коло суб'єктів та підгрупи санкцій | Характеристика санкцій |
| 1. | За суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовуються санкції | за колом суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності | індивідуальні (наприклад, стягнення штрафу з конкретного суб'єкта господарювання за неповернення валютної виручки у встановлений законодавством строк (ст. 4 Закону N 185)) |
| колективні (наприклад, застосування тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності до суб'єктів однієї промислової сфери (ст. 37 Закону про ЗЕД) або припинення імпортних операцій щодо ввозу конкретної групи товарів (ст. 245 ГК України), якщо це може зашкодити економіці країни) | |||
| залежність від транснаціонального характеру ЗЕД | санкції, що застосовуються до резидентів - національних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (наприклад, безоплатне вилучення суми податку (мита), не сплаченого за прихований об'єкт оподаткування (ст. 405 ГК України)) | ||
| санкції, що застосовуються до нерезидентів - іноземних суб'єктів господарювання (спеціальні санкції, що застосовуються до нерезидентів за недодержання законодавства щодо ЗЕД) | |||
| 2. | За змістом | майнові* | штрафні санкції, вилучення прибутку, відшкодування збитків тощо |
| організаційно-правові | застосування індивідуального режиму ліцензування, оперативно-господарські санкції, зупинення дії ліцензії на здійснення певного виду ЗЕД та ін. | ||
| 3. | За наслідками | попереджувальні | - |
| каральні | - | ||
| компенсаційні | - | ||
| 4. | За характером застосування | основні | відповідно до ст. 242 ГК України у разі порушення суб'єктом встановлених правил обліку щодо сплати зборів (наприклад, митний збір) сума, яку належить сплатити, стягується до відповідного бюджету |
| додаткові | відповідно до ст. 242 ГК України крім стягнення зборів (обов'язкових платежів) з суб'єкта ЗЕД може бути стягнуто штраф у визначених законом випадках |
| 5. | За підставами застосування | санкції - заходи захисту | застосовуються до суб'єкта ЗЕД іншою стороною контракту як забезпечення належного виконання зобов'язання, або державою, якщо діяльність такого суб'єкта може завдати шкоди національній економічній безпеці України |
| санкції - заходи відповідальності | застосовуються за порушення господарського законодавства національним суб'єктом ЗЕД або його іноземним контрагентом, тобто підставою застосування є факт правопорушення | ||
| Примітка. * Майнові санкції, поділяють на конфіскаційні (ті, що пов'язані з безоплатним вилученням в доход бюджету майна правопорушника у визначених законом випадках), штрафні (застосовуються до правопорушника, незалежно від збитків постраждалого) та компенсаційні (санкції, що застосовуються з метою компенсувати постраждалому суб'єкту господарювання збитки або шкоду). | |||
Одним з найбільш поширених видів порушень валютного законодавства України є недотримання сторонами зовнішньоекономічного контракту (договору) встановлених правил здійснення експортно-імпортних операцій.
Такі порушення не завжди є наслідком вини суб'єкта господарювання - резидента чи його партнера нерезидента. При цьому слід зазначити, що санкції за порушення порядку експортно-імпортних операцій можуть істотно ускладнити діяльність суб'єкта господарювання і на якийсь час заблокувати поставки в Україну або з України.
Спеціальні санкції у сфері ЗЕД
За порушення Закону про ЗЕД або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності Можуть бути застосовані такі спеціальні санкції (ст. 37 розд. VI Закону про ЗЕД):
- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України;
- застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами Закону про ЗЕД та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок, здійснення зовнішньоекономічних операцій;
- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення Закону про ЗЕД або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.
Вказані вище санкції застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики (Міністерством економічного розвитку і торгівлі України - далі Мінекономіки) за поданням органів доходів і зборів (ДФСУ) та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.
При цьому законодавством не встановлено, яким чином визначається дата виявлення порушення законодавства. Наприклад, логічно припустити, що така дата не може бути пізніше дати надсилання уповноваженим банком інформації до податкової служби про порушення строків розрахунків за експортною операцією.
У разі виникнення форс-мажорних обставин, подання позову до суду країни розташування контрагента чи Міжнародного комерційного арбітражного суду, Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України про визнання або стягнення з іноземного суб'єкта господарської діяльності боргу, пов'язаного з невиконанням умов зовнішньоекономічного договору (контракту), а також у разі вжиття заходів щодо усунення порушень законодавства дію санкцій Мінекономіки може бути тимчасово зупинено. Після закінчення строку зупинення санкції дія її поновлюється без додаткового рішення Мінекономіки.
Звертаємо увагу, що спеціальна санкція у формі індивідуального режиму ліцензування може бути застосована також до іноземного партнера українського порушника. При цьому вини іноземного партнера в порушенні положень валютного законодавства може зовсім і не бути. Тобто іноземний партнер, як і передбачено договором, міг виконати свої зобов'язання щодо поставки товару в Україну.
Наприклад, Наказом N 190 з 08.04.2015 р. Мінекономіки застосовано спеціальні санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України до 210 іноземних суб'єктів господарської діяльності. На 20.06.2016 р. санкції знято лише з 35 компаній, а відносно 175 компаній вони продовжують діяти.
Таке рішення Мінекономіки практично заблокує діяльність іноземної компанії, оскільки, не будучи повідомленою про застосовані санкції, її зовнішньоекономічні операції з іншими українськими партнерами припиняються і можуть бути відновлені тільки після отримання індивідуальної ліцензії для кожної окремої операції (що дуже обтяжливо і пов'язане з порушенням строків поставок) або скасування/призупинення дії режиму індивідуального ліцензування (згідно з встановленою процедурою призупинення або скасування режиму індивідуального ліцензування може тривати до 30 днів).
Застосування санкцій до іноземного контрагента має за мету запобігти вчиненню правопорушень, які могли б мати негативні наслідки для країни в цілому. Таким чином, застосування режиму індивідуального ліцензування є інструментом контролю, за допомогою якого у Мінекономіки є можливість з'ясувати всі обставини, за яких виникло порушення валютного законодавства, та прийняти рішення щодо подальшої діяльності компаній.
В умовах, коли порушення порядку експортно-імпортних операцій контрагентом призвело до застосування спеціальних санкцій, всі сторони зовнішньоекономічного договору будуть змушені узгоджувати свої зовнішньоекономічні операції з Мінекономіки та оформляти індивідуальні ліцензії.
Відповідно до п. 2.10 Положення N 47, заява про видачу індивідуальної ліцензії розглядається протягом 15 робочих днів.
За видачу разових (індивідуальних) ліцензій на здійснення зовнішньоекономічної операції із суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких згідно із ст. 37 Закону про ЗЕД Мінекономіки застосовано спеціальну санкцію у вигляді індивідуального режиму ліцензування, справляється державний збір у національній валюті України у розмірі 0,2 % вартості товарів (продукції, робіт, послуг). При цьому перерахунки валюти здійснюються за курсом, установленим НБУ на дату платежу (п. 1 Постанови N 524).
Накладення штрафів
Розмір штрафів за несвоєчасне виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України.
Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності
Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону про ЗЕД та/або пов'язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення Мінекономіки.
Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб'єкти господарської діяльності переводяться Мінекономіки на індивідуальний режим ліцензування.
При застосуванні тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності Мінекономіки за 40 днів до закінчення терміну його дії надсилає до ДФСУ запит щодо доцільності його подовження.
На підставі отриманих матеріалів (у разі, якщо допущені порушення законодавства України не усунуто й виникає доцільність подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності) Мінекономіки готує відповідну позовну заяву до суду.
Нагадуємо, що подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду.
При прийнятті рішення щодо подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суд зазначає термін, на який подовжено дію цієї санкції.
У разі, якщо інформація на запит Мінекономіки щодо доцільності подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності від ДФСУ не надійде в термін за 10 днів до закінчення його дії або надійде з пропозицією щодо недоцільності подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, Мінекономіки видається наказ про зміну виду спеціальних санкцій, яким скасовується дія тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності та одночасно застосовується індивідуальний режим ліцензування.
Якщо суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності, до яких застосовано санкції, усунуто допущені порушення законодавства України або вжито практичні заходи, що гарантують виконання Закону про ЗЕД та/або пов'язаних з ним законів України, ініціатори подання щодо застосування санкцій можуть направляти Мінекономіки матеріали про їх скасування (зміну виду, тимчасове зупинення).
Індивідуальний режим ліцензування
Індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону про ЗЕД та/або пов'язаних з ним законів України, та скасовується Мінекономіки (абзац 8 ст. 37 Закону про ЗЕД, п. 1.5 Порядку N 340/672).
Отже граничного терміну дії спеціальної санкцій у вигляді індивідуального режиму ліцензування чинним законодавством не передбачено. Якщо ж домовитися з Мінекономіки відносно скасування санкцій не вдасться, то експортеру чи імпортеру (іноді і їх контрагенту-нерезиденту) потрібно звертатися до суду.
Але перш ніж звертатися до суду, потрібно виконати всі можливі заходи щодо усунення порушень у сфері зовнішньоекономічної діяльності (серед іншого прийняти заходи для повернення виручки або придбаного у нерезидента товару(роботи чи послуги) в Україну).
Зокрема, подання позову до суду на нерезидента і звертання до виконавчої служби - це максимальні, передбачені законом, заходи, які може прийняти, зокрема, резидент-експортер, який не отримав виручку, проте, вони не гарантують виконання Закону N 185.
Надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону про ЗЕД, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до Мінекономіки відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій.
Клопотання повинно містити такі документи:
- лист-звернення з викладенням причин, що призвели до порушення, та про вжиті заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України;
- оригінали або завірені в установленому порядку копії матеріалів (довідки) від державних органів, що здійснюють контроль за зовнішньоекономічною діяльністю чи валютний контроль, та/ або агентів валютного контролю, які засвідчують вжиті суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності практичні заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України.
Акцентуємо увагу на тому, що чинним законодавством, встановлене право суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, а не їх обов'язок, на звернення з відповідним клопотанням до Мінекономіки про скасування санкцій чи зміни виду або тимчасового призупинення дії санкції. Деякі суди відмовляють в позовах саме тому, що позивачі попередньо не зверталися до Мінекономіки з клопотанням про зняття санкцій.
Доказом вжитих заходів, зокрема, можуть бути дії щодо неможливості виконання рішення суду у зв'язку із:
- ліквідацією нерезидента, яка підтверджена копією документа вповноваженого органу країни розташування сторони договору, легалізованою в установленому порядку;
- банкрутством нерезидента та/або відсутністю коштів на рахунках або майна та доходів нерезидента, які можуть бути стягнені в установленому законом порядку;
- неможливістю встановити місцезнаходження нерезидента (розшук), про що свідчить довідка компетентних органів країни нерезидента, засвідчена в установленому порядку;
- витратами на виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості нерезидента, у тому числі на оплату юридичних послуг, що значно перевищують саму суму боргу, та інші дії, підтверджені документально.
Загальний термін розгляду цих клопотань не повинен перевищувати 30 календарних днів.
Застосування санкцій, зазначених у ст. 37 розд. VI Закону про ЗЕД, може бути оскаржено в суді. Представництво інтересів держави при розгляді таких судових спорів забезпечується Мінекономіки та державними органами, які внесли подання про застосування санкцій. Оскарження застосування санкцій у судовому порядку до винесення судом відповідного рішення не зупиняє їх дію.
Застосуванню спеціальних санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарювання може передувати офіційне попередження Мінекономіки.
Як свідчить судова практика 2014-2016 років, спроби сторін зовнішньоекономічного контракту, яким Мінекономіки були застосовані спеціальні санкції, оскаржити рішення цього Міністерства в суді у більшості випадків залишалися безрезультатними.
Справа в тому, що навіть за відсутності вини у порушенні норм валютного законодавства України, суди, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, керуються тим, що при порушенні порядку здійснення експортно-імпортних операцій, у відповідності зі ст. 37 Закону про ЗЕД, у ДФСУ є підстави для звернення в Мінекономіки і, відповідно, саме це Міністерство повинно прийняти рішення про застосування спеціальних санкцій на підставі такого звернення.
Одним із практичних заходів є подання позову до суду країни розташування контрагента чи Міжнародного комерційного арбітражного суду, Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України про визнання або стягнення з іноземного суб'єкта господарської діяльності боргу, пов'язаного з невиконанням умов зовнішньоекономічного договору (контракту).
Ініціюючи застосування спеціальних санкцій проти суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, ДФСУ в першу чергу ставить собі за мету:
- запобігти використанню механізмів незаконного вивезення валютних цінностей за кордон;
- перешкоджати відтоку валютних цінностей з України;
- виявити діяльність по легалізації прибутку, отриманого незаконним шляхом;
- визначити компанії-нерезиденти, діяльність яких має ознаки фіктивності, та інше.
Реально розраховувати на вирішення питання щодо скасування індивідуального режиму ліцензування в короткі терміни не доводиться. Не варто забувати й про судові витрати які також дуже суттєві.
Які ж основні причини відмови у задоволенні скарг, зокрема, Вищим адміністративним судом України?
Таких причин небагато і вони всі фігурують в матеріалах справ:
1) прострочена дебіторська заборгованість за контрактом з нерезидентом не погашена;
2) в матеріалах адміністративної справи відсутнє документальне підтвердження клопотань про скасування дії спеціальної санкції;
3) до справи додаються неналежні докази неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону про ЗЕД, зокрема, документи, що підтверджували б банкрутство контрагента-нерезидента, або належні докази того, що у нерезидента відсутні майно або кошти.
Варто пам'ятати, що рішення судів та іншу важливу інформацію інших держав слід засвідчувати в установленому порядку.
Далі в табл. 2 наведемо приклади з судової практики, коли суб'єктам господарювання та нерезидентам вдалося добитися в судах скасування індивідуального режиму ліцензування.
Таблиця 2
| N з/п |
Термін розгляду справ в судах | Підстава для введення санкцій | Підстави для задоволення позову | Посилання |
| 1. | Грудень 2012 року - листопад 2015 року (позов від резидента України) |
- несплата до Держбюджету України митних платежів та ПДВ у повному обсязі; - безпідставне користування пільгою в оподаткуванні товару "етиленгліколь"; - не надання оригіналу сертифіката форми СТ-1 митним органам України (надано копію сертифікату про походження товару форми СТ-1); - порушено вимоги п. 6.4 розд. 6 Правил визначення країни походження товарів у СНД в частині того, що сертифікат оформлений та виданий на дві партії товару* (замість однієї) |
- митним органам України надано оригінал сертифікату про походження товару форми СТ-1 від 08.10.2011 р. N RUUA 1078004392 (бланк N 1515088); - наданий оригінал сертифікату дає право визначити країну походження товару; - враховуючи специфіку перевезення товарів залізничним транспортом, партія товару була правомірно розділена на дві частини, у відповідності до вмісту залізничних цистерн, в яких перевозився товар. Кількість товару визначалася шляхом заміру рівня взливу товару у залізничній цистерні |
http://reyestr. court.gov.ua/ Review/53927716 |
| 2. | Квітень 2015 року - квітень 2016 року (позов від резидента України) |
- порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті | резидентом України вжито усі заходи для повернення валютної виручки: - направлено претензію з вимогою проведення розрахунків до граничної дати; - подано позов про стягнення заборгованості з нерезидента до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово- промисловій палаті України: - Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі; - Арбітражним судом Ростовської області РФ визнано та приведено до виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України: - видано виконавчий лист та за заявою позивача службою судових приставів порушено виконавче провадження про стягнення коштів на користь резидента України |
http://reyestr. court.gov.ua/ Review/57369149 |
| 3. | Жовтень 2013 року - липень 2015 року (позов від нерезидента із Канади) | - прострочена дебіторська заборгованість по експортному контракту; - порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті; - не погашена заборгованість за товар на загальну суму €6800 |
- зовнішньоькономічний контракт нерезидентом не укладався та не підписувався, підпис та печатка, які містяться в графі "покупець" були підроблені невідомими особами; - згідно з висновком експерта сторінка 4 копій контракту N <...> від <...> та копії додатку N 1 до цього контракту виготовлені шляхом монтажу з використанням одного і того ж фрагменту документа з відбитком печатки вії імені компанії - нерезидента і підписом її гендиректора; - оскаржуваний контракт не підписаний представником нерезидента, а сторінка з його підписом виготовлена шляхом монтажу; - відсутність порушення, що підтверджено рішенням суду |
http://reyestr. court.gov.ua/ Review/47547394 |
| 4. | Липень 2014 року - травень 2015 року (позов від резидента України) |
- прострочена дебіторська заборгованість по експортному контракту; - порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті; - не погашена заборгованість за товар на загальну суму $ 1 125 200 |
резидентом України вжито такі заходи для повернення валютної виручки: - подано позов до міжнародного комерційного арбітражу з позовом про стягнення з нерезидента-покупця заборгованості за поставлений товар у сумі $ 1 125 200; -після відкриття арбітражного провадження нерезидент-покупець частково здійснив оплату по контракту N <...>, а саме: 02.07.2013 р. перерахував позивачу $ 80 000 та 28.08.2013 р. перерахував позивачу $ 104 977,50; - рішенням Міжнародного комерційного арбітражу ad hoc від 31.10.2013 р. позовні вимоги експортера-резидента задоволено частково, вирішено стягнути з нерезидента-покупця $ 940 222,50. Провадження щодо стягнення з нерезидента-покупця заборгованості за поставлений товар на суму $ 184 977,50 припинено (заборгованість погашена); - вчинено дії щодо примусового виконання рішення арбітражу на території нерезидента-покупця |
http://reyestr. court.gov.ua/ Reyiew/44457305 |
| 5. | Грудень 2012 року - квітень 2015 року (позов від нерезидента із Молдови) | - прострочена дебіторська заборгованість по експортному контракту на суму $ 43 300 | - відсутність простроченої дебіторської заборгованості, підтверджується: - довідкою банку <...> N <...> від <...>; - копією акту звірки між резидентом і нерезидентом на 11.09.2012 р.; - SWIFT повідомлення про зарахування $ 43 300 резиденту та меморіальними ордерами N <...> від <...> та N <...> від <...>, платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи |
http://reyestr. court.gov.ua/ Review/43574396 |
| 6. | Лютий 2014 року - квітень 2015 року (позов від резидента України) |
- подання СБУ, з якого вбачається, що викрито факт порушення норм чинного законодавства при проведенні зовнішньоекономічної діяльності з боку посадових осіб (ввезення та Обіг на території країни фальсифікованих лікарських засобів) | - матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем дій, визначених ст. 483 гл. 68 розд. XVIII МК України, як порушення митних правил, про що додатково свідчить відсутність протоколу про порушення митних правил, складеного на імпортера; - відсутність порушення, що підтверджено рішенням суду |
http://reyestr. court.gov.ua/ Review/43940420 |
| 7. | Лютий 2014 року -липень 2015 року (позов до нерезидента із Росії про подовження дії спеціальної санкції) |
- прострочена кредиторська заборгованість у нерезидента із Роси | - згідно з даними банківського контролю по контракту, відповідно до яких з контрагентом із України зі сторони нерезидента із Росії не тільки не існує заборгованості, але й є переплата в розмірі 1 012 365,29 російських рублів | http://reyestr. court.gov.ua/ Review/48048562 |
| Примітка. * "Партія товару" - визначається як товари, які перевозяться залізничним транспортом і прибувають на станцію призначення одночасно, на адресу одного вантажоотримувача від одного вантажовідправника з однієї станції відправлення у межах одного зовнішньоекономічного договору (контракту) (п. 2 Положення N 574, яке було чинним на момент імпорту товару). Але Правила визначення країни походження товарів у СНД також містять визначення поняття "партія товару", це "... товари, які поставляються одночасно за одним або кількома товаротранспортними документами на адресу одного вантажоодержувача від одного вантажовідправника...". | ||||
Адміністративна відповідальність у сфері ЗЕД
Штраф є найпоширенішим видом адміністративного стягнення. Розмір штрафу розраховується у кратному значенні до НМДГ і застосовується у випадках невиконання або несвоєчасного виконання порушником своїх зобов'язань. Попередження і штраф можуть застосовуватися тільки як основний вид стягнення за вчинене адміністративне правопорушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності.
До керівників підприємств-експортерів за неповернення валютної виручки з 18 січня 2012 року (дата набрання чинності Закону N 4025) може бути застосована адміністративна відповідальність згідно ст. 162-1 "Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті" КУпАП.
Розмір адміністративного штрафу наведемо у табл. 3.
Таблиця 3
| N з/п |
Вид порушення |
Розмір адміністративного штрафу | Примітки |
| 1. | Первинне порушення | Від 600 до 1000 НМДГ (у 2016 році від 10 200 грн до 17 000 грн) | |
| 2. | При повторному протягом року порушенні або неотримання доходу у великому розмірі | Від 1000 до 3000 НМДГ (у 2016 році від 17 000 грн до 51 000 грн) | Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, чи приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей визнаються вчиненими у великому розмірі, якщо ця виручка, товари або інші матеріальні цінності в 1000 і більше разів перевищують НМДГ (у перерахунку у валюту України за офіційним курсом національної валюти, визначеним Національним банком України на останній день строку, передбаченого законодавством для перерахування виручки в іноземній валюті з-за кордону) (у 2016 році - 689 000 грн і більше) |
| 3. | При неотриманні виручки в особливо великих розмірах | Від 3000 до 5000 НМДГ (у 2016 році від 51 000 грн до 85 000 грн) | Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, чи приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей визнаються вчиненими в особливо великому розмірі, якщо ця виручка, товари або інші матеріальні цінності у 3000 і більше разів перевищують НМДГ (у перерахунку у.валюту України за офіційним курсом національної валюти, визначеним Національним банком України на останній день строку, передбаченого законодавством для перерахування виручки в іноземній валюті з-за кордону) (у 2016 році - 2 067 000 грн і більше) |
Список використаних документів
ГК України - Господарський кодекс України
МК України - Митний кодекс України
КУпАП - Кодекс України про адміністративні правопорушення
Закон N 4025 - Закон України від 15.11.2011 р. N 4025-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності"
Закон про ЗЕД - Закон України від 16.04.1991 р. N 959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність"
Наказ N 190 - Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.02.2015 р. N 190 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності"
Положення N 47 - Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 р. N 47
Положення N 450 - Положення про митні декларації, затверджене Постановою КМУ від 21.05.2012 р. N 450
Положення N 574 - Положення про вантажну митну декларацію, затверджене Постановою КМУ від 09.06.1997 р. N 574 (втратило чинність)
Порядок N 340/672 - Порядок взаємодії Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України з питань застосування спеціальних санкцій, затверджений наказ ДПАУ і Міністерства економіки України від 09.11.2006 р. N 340/672
Постанова N 524 - Постанова КМУ від 21.04.1998 р. N 524 "Про державний збір за видачу разових (індивідуальних) ліцензій із суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон УРСР "Про зовнішньоекономічну діяльність""
Правила визначення країни походження товарів у СНД - Правила визначення країни походження товарів країн-учасниць від 20.11.2009 р., ратифіковані Законом України від 06.07.2011 р. N 3592-VI " Про ратифікацію Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав"
Людмила Волинець
"Консультант бухгалтера" N 13 (809) 04 липня 2016 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)