ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
ЛИСТ
18.08.2016 N 1903/10/10-36-12-02
Щодо здійснення розрахунку розміру пайового
внеску (пайової участі) на розвиток інфраструктури
окремого регіону від загальної
кошторисної вартості будівництва
Головне Управління Державної фіскальної служби у Київській області розглянуло лист ТОВ.
За результатами розгляду листа ТОВ, з урахуванням вимог ст.52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс), ГУ ДФС у Київській області в межах своєї компетенції повідомляє наступне.
Відповідно до статті 877 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N435-IV зі змінами і доповненнями, внесеними (далі - Цивільний кодекс) будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи здійснюються відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.
Статтею 844 Цивільного кодексу визначено що кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.
Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.
Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.
Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу ціна роботи або способи її визначення визначаються у договорі підряду. При цьому, якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.
Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Крім того, статтею 321 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року N 436-IV зі змінами і доповненнями (далі - Господарський кодекс) визначено, що у договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення. Вартість робіт за договором підряду (компенсація витрат підрядника та належна йому винагорода) може визначатися складанням приблизного або твердого кошторису. Кошторис вважається твердим, якщо договором не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за погодженням сторін.
Згідно зі статтею 40 Закон України від 17 лютого 2011 року N 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" зі змінами і доповненнями (далі - Закон N 3038-VI) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.
Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:
1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;
2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.
При цьому, органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 цього Закону.
Звертаємо увагу, що правила визначення вартості будівництва затверджуються наказами Державного Комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, роз`яснення надаються Міністерством Регіонального розвитку та будівництва України.
Так, Міністерство Регіонального розвитку та будівництва України листом від 28.10.2008 р. N 9/2-6 щодо вартості матеріальних ресурсів при визначенні вартості будівництва повідомило про наступне.
Відповідно до пункту 1.7 розділу II Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт (далі - Методичні рекомендації), затверджених наказом Держбуду України від 16.02.2004 N 30, до витрат за договором підряду відносяться витрати на виконання будівельно-монтажних робіт, які безпосередньо пов'язані з договором підряду (прямі витрати), а також витрати будівельної організації щодо управління, організації та обслуговування будівельного виробництва (загальновиробничі витрати).
Згідно з пунктом 2 розділу III Методичних рекомендацій до прямих витрат відносяться прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, експлуатацію машин і механізмів, відрахування на соціальні заході та інші прямі витрати.
Відповідно до пункту 3 розділу III Методичних рекомендацій до прямих матеріальних витрат включаються витрати на придбання будівельних матеріалів, конструкцій, комплектуючих виробів тощо, які використані для будівництва об'єкта, у сторонніх організацій, а також тих, що виготовлені допоміжними та другорядними виробництвами будівельної організації.
Вартість продукції, виготовленої у допоміжних і другорядних виробництвах будівельної організації, включається до собівартості будівельно-монтажних робіт за собівартістю їх виготовлення, яка формується відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".
Відповідно до ДБН Д.1.1-1-2000 "Правила визначення вартості будівництва", які мають обов'язковий характер застосування при здійсненні будівництва із залученням державних коштів, якщо для виконання будівельно-монтажних робіт підрядник планує виготовлення власними силами окремих будівельних матеріалів, виробів, конструкцій на другорядних виробництвах, що є в його структурі, ціна по таких матеріальних ресурсах приймається за відповідною калькуляцією, затвердженою підрядною організацією в установленому порядку (за виробничою собівартістю).
Виходячи з викладеного, при визначенні вартості будівельно-монтажних робіт будівельні матеріали власного виробництва включаються до кошторисної документації за собівартістю їх виготовлення, а не за відпускною ціною.
Крім того слід зазначити, що відповідно до пункту 52.5. статті 52 Податкового кодексу контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.
Враховуючи викладене вище, здійснення розрахунку розміру пайового внеску (пайової участі) на розвиток інфраструктури окремого регіону від загальної кошторисної вартості будівництва не передбачено податковим законодавством України.
В.о. заступника начальника ГУ ДФС у Київській області О.О. Туру