КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Юридичний департамент
Про прийняття на сезонну роботу
ПИТАННЯ: Якими нормативними актами регулюються відносини власника або уповноваженого ним органу із працівниками під час укладання сезонних трудових договорів?
Які роботи вважаються сезонними?
Як правильно приймати та звільняти з роботи сезонних працівників?
ВІДПОВІДЬ: За статтею 7 КЗпП особливості регулювання праці сезонних працівників установлюються законодавством.
Під час укладання трудових договорів про сезонну роботу застосовуються правила, передбачені Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24.09.74 р. № 310 «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» (далі - Указ № 310).
Так, відповідно до ст. 1 Указу № 310 до сезонних належать роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а впродовж певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців.
Таким чином, трудовий договір про сезонну роботу може бути лише строковим, який не перевищує шести місяців.
Під час укладання трудового договору про сезонну роботу власник або уповноважений ним орган зобов'язаний попередити працівника про сезонний характер роботи (ст. 3 Указу № 310). Це відображається в наказі (розпорядженні) про приймання на роботу, в якому зазначається, що працівник приймається саме на сезонну роботу.
Під час приймання як на тимчасову, так і на сезрнну роботу випробування з метою перевірки відповідності робітника або службовця доручуваній йому роботі не встановлюється.
Робітники і службовці, зайняті на сезонних роботах, мають право розірвати трудовий договір, попередивши про це адміністрацію письмово за три дні.
Працівники, які працюють на сезонних роботах, після закінчення зазначених робіт звільняються за підставою, передбаченою п. 2 ст. 36 КЗпП. - закінчення строку трудового договору. У такому разі днем звільнення вважатиметься останній день сезонної роботи.
Якщо працівник після закінчення сезонної роботи продовжуватиме працювати або тривалість сезонної роботи перевищить шість місяців, трудовий договір з таким працівником вважатиметься таким, що укладений на невизначений строк.
Отже, якщо строковий трудовий договір стає безстроковим, звільнити працівника за п. 2 ст. 36 КЗпП власник або уповноважений ним орган не має права.
Власник або уповноважений ним орган з власної ініціативи має право звільнити працівника, зайнятого на сезонних роботах, до закінчення строку трудового договору, крім загальних підстав, передбачених трудовим законодавством України, також відповідно до додаткових підстав, передбачених ст. 7 Указу № 310, а саме:
- у разі припинення робіт на підприємстві на строк понад два тижні з причин виробничого характеру чи скорочення робіт на цьому підприємстві;
- нез'явлення працівника на роботу безперервно впродовж більш як одного місяця внаслідок тимчасової непрацездатності.
Головний спеціаліст,
Ігор БИЦЬ
"Праця i зарплата" N 36 (1000), 28 вересня 2016 р.
Передплатний iндекс: 30214