ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
14.06.2016 р. N К/800/33007/15
Про стягнення заборгованості
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого, судді - Сіроша М. В., суддів: Голубєвої Г. К., Юрченко В. П., розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - ДПІ) на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2015 року у справі N 805/1101/15-а за адміністративним позовом ДПІ до Публічного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" (далі - Товариство), про стягнення заборгованості, встановила:
У березні 2015 року ДПІ звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення заборгованості у розмірі 255325,46 грн.
Зазначила, що у Товариства існує заборгованість з орендної плати, яка виникла у зв'язку із несплатою узгодженого податкового зобов'язання з податку, зазначеного у податковій декларації.
28 квітня 2015 року постановою Донецького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди зазначили, що ст. 6 Закону України N 1669-VII від 02.09.2014 "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" є нормою прямої дії, її застосування Закон не ставить у залежність від наявності чи відсутності відповідних змін у Податковому кодексі. Враховуючи, що Товариство здійснює свою господарську діяльність на території с. Юріївка, яка віднесена до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, то їх звільнено від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Донецького окружного адміністративного суду та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду і ухвалення нового рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами, 05.02.2014 Товариство подало до ДПІ податкову декларацію з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, відповідно до якої Товариство щомісячно зобов'язане сплачувати 63831,35 грн., а у грудні 63831,41 грн. нарахованої орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2014 рік.
З розрахунку вбачається, що заборгованість утворилась в результаті несплати орендної плати з юридичних осіб за вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року кінцевими термінами сплати яких є 30.10.2014, 30.11.2014, 30.12.2014, 30.01.2015.
З Додатку N 1 до податкової декларації плати за землю, земельні ділянки належать Товариству на праві користування згідно договорів оренди, що укладені з Першотравневою РДА та Ялтинською селищною радою, місце знаходження земельних ділянок с. Юрївка.
Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Згідно з пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до ст. 6 Закону України N 1669-VII від 02.09.2014 "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон N 1669) передбачене звільнення суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності під час проведення антитерористичної операції.
Указом Президента України N 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.
Згідно з ст. 1 Закону N 1669 період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указами Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України" від 13 квітня 2014 року, "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" N 405/2014 від 14 квітня 2014 року та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Виходячи зазначене, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14 квітня 2014 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Суди правильно зазначили, що Закон N 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.
Згідно з п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 1669 Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" N 405/2014 від 14.04.2014, у період з 14.04.2014 до її закінчення.
На виконання абзацу 3 пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України N 1053-р від 30 жовтня 2014 року "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" розпорядженням Кабінету Міністрів України затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України N 1079-р від 05.11.2014 зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України N 1053 від 30.10.2014 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".
9 лютого 2015 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року, розпорядження Кабінету Міністрів України N 1079-р від 5 листопада 2014 року визнане нечинним.
19 травня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 лютого 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року до закінчення касаційного провадження у Вищому адміністративному суді України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" передбачено, що Кабінет Міністрів України не уповноважений зупиняти дію переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Перелік, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України N 1053-р від 30 жовтня 2014 року на виконання Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", не скасований.
Згідно з додатком до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України N 1053-р від 30 жовтня 2014 року, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, Першотравневий район с. Юр'ївка.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Суди обґрунтовано зазначили, що оскільки Товариство здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції, відповідно до вимог ст. 6 Закону N 1669 воно звільнене від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що постанова апеляційного адміністративного суду ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,ухвалила:
Касаційну скаргу Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області відхилити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: М. В. Сірош
Г. К. Голубєва
В. П. Юрченко