КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ЗАЙНЯТОСТІ
Ууправління організації надання соціальних послуг
Визначення розміру допомоги по безробіттю для
застрахованих осіб з урахуванням страхового стажу
Відповідно до чинного законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менш ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр).
Для зазначених осіб розмір допомоги по безробіттю відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначається у відсотках до їхньої середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, залежно від страхового стажу, але не менш ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття. Цей порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (у редакції постанови від 26.06.2015 р. № 439, що набрала чинності з 4 липня 2015 p., далі - Порядок).
Розрахунок розміру допомоги по безробіттю проводиться із застосуванням середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення). Відповідно до п. 3 Порядку середньоденна заробітна плата (дохід) обчислюється діленням нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу), на яку нараховано та з якої плачено єдиний внесок, на кількість календарних днів зайнятості в розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.
Розраховуючи середню заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), що враховується під час визначення розміру допомоги по безробіттю, насамперед визначають розрахунковий період. Згідно з п. 7 Порядку розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення), є 12 календарних місяців, що передують місяцю реєстрації особи державною службою зайнятості як безробітної, за умови, що особа працювала на підприємстві більш як шість календарних місяців.
Повні місяці (з першого до першого числа) розрахункового періоду, в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, до розрахунку не включаються. Відповідно до п. 3 Порядку поважними причинами є тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.
Якщо в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку (доходу, грошового забезпечення), середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для розрахунку розміру допомоги по безробіттю обчислюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день розірвання трудового договору, припинення підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з одержанням доходу безпосередньо від такої діяльності.
Для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та інших осіб, які отримують грошове забезпечення, календарні дні тимчасової непрацездатності і відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами з розрахункового періоду не вилучаються.
Одним з нововведень у Порядку є те, що середня заробітна плата (дохід) під час призначення допомоги по безробіттю обчислюється робочими органами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, а саме: базовими центрами зайнятості з використанням даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру. Тобто з липня 2015 р. у переважній більшості випадків для призначення допомоги по безробіттю паперова довідка про заробітну плату (дохід), яку раніше видавав роботодавець, не потрібна.
Відповідно до п. 33 Порядку, якщо відомості про застрахованих осіб Державного реєстру не містять усіх потрібних для обчислення середньої заробітної плати (винагороди за цивільно-правовими договорами) даних, такі дані надаються роботодавцем протягом п'яти робочих днів за зверненням базового центру або застрахованої особи за формою згідно з додатком до Порядку.
Також пунктом 34 Порядку передбачено, що відомості, потрібні для обчислення середньоденного грошового забезпечення військовослужбовцям та особам, які одержують грошове забезпечення, надаються за зверненням застрахованої особи військовими комісаріатами, де такі особи перебувають на обліку, або військовими частинами, підприємствами, установами, організаціями, органами, де такі особи проходили службу, протягом п'яти робочих днів за формою згідно з. додатком до Порядку.
Слід додатково поінформувати, що Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. № 435 (із змінами, внесеними наказом від 11.04.2016 р. № 441, далі - Порядок № 435), що набрали чинності з 1 червня 2016 p., передбачено подачу страхувальниками, в тому числі тими, які нараховують та сплачують єдиний внесок за осіб із числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової та альтернативної служби), осіб рядового і начальницького складу, в розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у звітному місяці. Така інформація зазначається під час формування таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435.
Ураховуючи зазначене, починаючи з 1 червня п. р. у Державному реєстрі є інформація про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) щодо кожного військовослужбовця.
Однак, оскільки розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення), є 12 календарних місяців, що передують місяцю реєстрації особи державною службою зайнятості як безробітної, то нині в Державному реєстрі не вистачає потрібних відомостей про застрахованих осіб і колишнім військовослужбовцям слід подавати до базових центрів зайнятості довідку про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Довідково. Приклади обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування затверджені наказом Міністерства соціальної політики України від 21.10.2015 р. № 1022 (надруковано в газеті «Праця і зарплата» № 43 за 18 листопада 2015 р., с. 25, - прим. редакції).
Виплати, що враховуються (не враховуються) під час обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, зокрема допомоги по безробіттю, визначаються Законом України від 08.07.2010 p. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Переліком видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 р. № 1170, та Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.
Начальник управління,
Любов БЕРШАДСЬКА
"Праця i зарплата" N 42 (1006), 16 листопада 2016 р.
Передплатний iндекс: 30214