Нюанси розрахунку середнього заробітку працівникам

Основних нормативних документа, з якими доводиться працювати бухгалтеру при обчисленні середньої зарплати в тому чи іншому випадку, два - це Порядки N 100 і N 1266.

Дія кожного з цих Порядків обмежена конкретними видами виплат, для яких необхідно розрахувати середню заробітну плату.

Зокрема Порядок N 100 застосовується для обчислення середньої заробітної плати у таких випадках:

- надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки (пп. "а" п. 1 розд. І Порядку N 100);

- надання працівникам творчої відпустки (пп. "б" п. 1 розд. І Порядку N 100);

- виконання працівниками державних і громадських обов’язків у робочий час (пп. "в" п. 1 розд. І Порядку N 100);

- переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров'я (пп. "г" п. 1 розд. І Порядку N 100);

- переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу (пп. "д" п. 1 розд. І Порядку N 100);

- надання жінкам додаткових перерв для годування дитини (пп. "е" п. 1 Порядку N 100);

- виплати вихідної допомоги (пп. "є" п. 1 розд. І Порядку N 100);

- службових відряджень (пп. "ж" п. 1 розд. І Порядку N 100);

- вимушеного прогулу (пп. "з" п. 1 розд. І Порядку N 100);

- направлення працівників на обстеження до медичних закладів (пп. "и" п. 1 Порядку N 100);

- звільнення працівників-донорів від роботи (пп. "і" п. 1 розд. І Порядку N 100);

- залучення працівників до виконання військових обов’язків (пп. "ї" п. 1 розд. І Порядку N 100);

- тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу (пп. "й" п. 1 розд. І Порядку N 100);

- інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати (пп. "л" п. 1 розд. І Порядку N 100).

Дія Порядку N 1266 дещо вужча і визначає механізм, обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації або фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників.

Відповідно до Порядку N 1266 обчислюється також середня заробітна плата (грошове забезпечення) у разі, коли застрахованим особам згідно із законодавством встановлюються додаткові виплати понад розміри та тривалість виплат за страхуванням на випадок безробіття.

Отже розрахунок середньої зарплати і підхід до розрахункового періоду залежать від того, для яких цілей розраховують середню зарплату. Показник середньої зарплати залежить від двох основних факторів:

- розрахункового періоду;

- виплат, що враховуються при обчисленні заробітної плати.

Розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати

Нормативні акти не містять єдиного Підходу до визначення розрахункового періоду для розрахунку середньої заробітної плати (місяць, квартал, рік тощо). При розрахунку середньої заробітної плати застосовуються два основні розрахункові періоди - 2 і 12 календарних місяців. Виплати, до яких слід застосовувати розрахункові періоди 2 або 12 календарних місяців, наведемо у таблиці.

Таблиця

У таблиці наведені два основних розрахункових періоди, але не завжди при розрахунку середньої заробітної плати вони можуть застосовуватися. Адже працівник міг не пропрацювати їх, або в нього з поважних причин не було заробітку у цих періодах.

Особливості визначення двомісячного розрахункового періоду

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Особливості визначення 12-ти місячного розрахункового періоду

Дванадцятимісячний розрахунковий період застосовується для обчислення середньої заробітної плати за час відпусток і виплат, що пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.

Якщо у розрахунковому періоді з поважних причин не було заробітку, або період відпрацьовано не в повному обсязі, то подальші дії для розрахунку середнього заробітку будуть відрізнятися щодо відпусток і виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

У разі зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до актів законодавства період до зміни структури заробітної плати виключається з розрахункового періоду.

Якщо зміна структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відбулася у період, протягом якого за працівником зберігається середня заробітна плата, а також коли заробітна плата у розрахунковому періоді не зберігається, обчислення середньої заробітної плати провадиться з урахуванням виплат, передбачених працівникові згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів.

Для працівників з відрядною оплатою праці у разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватись іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.

Згідно з п. 9 Порядку N 1266, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку (доходу, грошового забезпечення), середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом надень настання:

- страхового випадку для добровільно застрахованих осіб за страхуванням з тимчасової втрати працездатності;

- права на страхову виплату для добровільно застрахованих осіб за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Згідно з п. 12 Порядку N 1266, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання права на страхову виплату.

У разі коли тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлена та відповідні дані відсутні, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

Розрахунковий період для оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності залежить від періоду роботи непрацездатного працівника у роботодавця.

Якщо стаж роботи на підприємстві більше 12 календарних місяців, то розрахунковий період складе 12 повних календарних місяців роботи (з 1-го по 1-ше число), що передують місяцю настання страхового випадку (п. 25 Порядку N 1266).

У тому випадку, коли стаж роботи на підприємстві менше 12 календарних місяців, то розрахунковий період складе фактичну кількість повністю відпрацьованих календарних місяців (з 1-го по 1-ше число), що передують місяцю настання страхового випадку (п. 26 Порядку N 1266).

У разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку (п. 27 Порядку N 1266).

Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у, перший день роботи (для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, в тому числі внаслідок захворювання або травми, що пов’язані з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням), середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку (п. 28 Порядку N 1266).

У тому випадку, коли тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлюється, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання страхового випадку.

Якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців, середня заробітна плата визначається для розрахунку:

- допомоги по тимчасовій непрацездатності (крім тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, що пов’язані з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням), оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця - виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку;

- допомоги по вагітності та пологах - виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.

Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.

Для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та інших осіб, які отримують грошове забезпечення, календарні дні тимчасової непрацездатності і відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами з розрахункового періоду не виключаються.

Для застрахованих осіб, які на момент настання страхового випадку працювали за сумісництвом, розрахунковий період визначають окремо за кожним місцем роботи (п. 30 Порядку N 1266).

Виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати

Єдиного підходу для визначення виплат, що беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати у випадках її збереження та за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням немає.

Зокрема, для виплат, що здійснюються за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, важливе значення має дохід, на який нараховано єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ).

А ось для інших випадків нарахування середньої заробітної плати необхідно керуватися лише нормами Порядку N 100. Тобто, кваліфікувати виплати, які приймають участь у розрахунку середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження за якимись ознаками на кшталт того, що дохід включається до фонду оплати праці (ФОП) чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб не вийде.

Виплати, які не пов’язані з загальнообов’язковим
державним соціальним страхуванням

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються:

- основна заробітна плата; доплати ї надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час;

- суміщення професій і посад;

- розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками;

- високі досягнення в праці (високу професійну майстерність);

- умови праці;

- інтенсивність праці;

- керівництво бригадою, вислугу років та інші);

- виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.

Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

При розрахунку середньої зарплати враховуються тільки виробничі премії. А ось премії за виконання окремих доручень (одноразового характеру) і премії до ювілейних та святкових дат (одноразові премії) до розрахунку не включають.

З цієї ж причини не включають до розрахунку середньої зарплати і матеріальну допомогу, незалежно від того входить вона до ФОП чи ні. Це прямо прописано в пп. "б" п. 4 розд. III Порядку N 100.

Із одноразових виплат враховуються лише одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років, які включаються до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

Якщо винагороду за підсумками роботи за рік і за вислугу років було нараховано в поточному році за поточний календарний рік, то вона взагалі не бере участі в розрахунку середньої зарплати.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження тощо), та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Виплати за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням

Для виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням враховується заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) за розрахунковий період, на яку нарахований ЄСВ.

Нарахована в розрахунковому періоді сума виплат включає виплати, щодо яких одночасно виконуються такі умови: виплати включаються до ФОП згідно з Інструкцією N 5 і на них нараховано ЄСВ.

Суми матеріальної допомоги враховуються при розрахунку середньої зарплати як виплати, які увійшли до бази справляння ЄСВ у складі зарплати у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати не беруть участі у розрахунку середньої зарплати тому, що це календарні дні, які не відпрацьовані з поважних причин (п. 3 Порядку N 1266).

Зверніть увагу, що мова йде тільки щодо відпусток без збереження заробітної плати, які надаються працівникам на законних підставах, тобто згідно зі статями 25 і 26 Закону про відпустки.

Середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) не може перевищувати максимальну величину бази нарахування. ЄСВ з розрахунку на один календарний день, яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44) (п. 4 Порядку N 1266).

Виплати, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються (п. 4 Порядку, розд. III N 100):

- виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);

- одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);

- компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);

- премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності);

- грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;

- пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;

- літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;

- вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;

- дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;

- виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;

- вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;

- заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачело чинним законодавством);

- суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

- доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;

- компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати.

Види виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ, наведені у Переліку N 1170. Ці виплати поділені на два види;

1) виплати, які здійснюються у грошовій формі;

2) виплати, які надаються в натуральній або грошовій формі.

До виплат, які здійснюються лише у грошовій формі, віднесені:

- соціальні допомоги та виплати, встановлені колективним договором (працівникам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на народження дитини, сім’ям з неповнолітніми дітьми тощо);

- одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно із законодавством та колективними договорами (включаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим (науково-педагогічним) працівникам), військовослужбовцям при звільненні з військової служби;

- надбавки та доплати до державних пенсій працюючим пенсіонерам;

- вихідна допомога у разі припинення трудового договору;

- відшкодування, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні;

- витрати на відрядження, а саме: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення;

- компенсаційні виплати та добові, які виплачуються у разі переїзду на роботу в іншу місцевість згідно із законодавством;

- виплати в установленому розмірі особам, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи (крім надбавок та доплат до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) у розмірах, передбачених законодавством, за роботу на територіях радіоактивного забруднення, оплата додаткових відпусток, що надаються відповідно до Закону N 796);

- компенсація моральної шкоди працівникам, що виплачується за рішенням суду;

- винагорода, що сплачується за авторським договором на створення та використанню творів науки, літератури та мистецтва, крім гонорару штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва та (або) оплата їх праці, що нараховується за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на відповідному підприємстві;

- винагороди за відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції та їх використання;

- надбавки (польове забезпеч чення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, що направляються для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, і працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, у визначених законодавством розмірах;

- компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструмента та особистого транспорту;

- довічна плата за звання дійсного члена та члена-кореспондента академії наук;

- позики, видані працівникам для поліпшення житлових умов, на індивідуальне будівництво, заведення домашнього господарства;

- матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання;

- допомога, що виплачується молодим спеціалістам під час відпустки після закінчення навчального закладу.

До виплат, які можуть здійснюватися у натуральній або грошовій формі, віднесені:

- вартість вугілля та вугільних брикетів, безоплатно наданих працівникам в обсягах та за Переліком N 303, або виплата грошової компенсації вартості такого вугілля та вугільних брикетів;

- платіж згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей;

- витрати на колективне харчування плавскладу річкового, морського та рибопромислового флоту, а також харчування льотного складу цивільної авіації під час виконання завдань польоту, що можуть бути прирівняні до добових витрат, що виплачуються у разі відрядження;

- витрати на харчування учасників спортивних заходів, у тому числі суддів, на час перебування на спортивних змаганнях та навчально-тренувальних зборах у межах установлених норм;

- відшкодування працівникам витрат на придбання ними спецодягу та інших засобів індивідуального захисту в разі невидачі їх роботодавцем або вартість виданого згідно з діючими нормами спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;

- вартість придбаних роботодавцем проїзних квитків, що персонально не розподіляються між працівниками, а видаються їм у разі потреби для виконання виробничих завдань (у зв’язку із специфікою роботи);

- витрати на перевезення працівників до місця роботи як власним, так і орендованим транспортом (крім оплати праці водіїв);

- вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників;

- витрати на підготовку та перепідготовку кадрів (крім суми заробітної плати, що зберігається за основним місцем роботи працівників, за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів), а саме:

- витрати на оплату навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів;

- стипендії слухачам підготовчих відділень, студентам, аспірантам, направленим підприємствами на навчання з відривом від виробництва у вищі навчальні заклади;

- оплата проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;

- витрати, пов’язані з організацією навчального процесу (придбання навчального матеріалу, оренда приміщень);

- витрати на проведення культурно-освітніх і оздоровчих заходів та утримання громадських служб (крім оплати праці працівників, які їх обслуговують);

- витрати на благоустрій садівничих товариств (будівництво шляхів, енерго- та водопостачання, осушення та інші витрати загального характеру), будівництво гаражів для працівників;

- витрати на платне навчання працівників і членів їх сімей, не пов’язане з виробничою необхідністю, згідно з договором між підприємством та навчальним закладом;

- вартість житла, переданого у власність працівникам;

- витрати на оплату послуг з лікування працівників, які були надані установами охорони здоров’я;

- доходи за акціями та інші доходи від участі працівників у власності підприємства (дивіденди, відсотки, виплати за паями), а також доходи від здавання в оренду землі.

Порядок розрахунку середньої заробітної плати

У загальному випадку розрахунковий період для розрахунку середньої зарплати для оплати періоду відпусток - 12 місяців.

Для відпусток необхідна середня зарплата за один календарний день. Визначають її діленням зарплати в розрахунковому періоді на календарні дні.

Середньоденну заробітну плату (З_Псер) для оплати днів відпустки (компенсації за невикористану відпустку) визначають діленням сумарного заробітку (ЗП) за розрахунковий період на кількість календарних днів у цьому періоді, що беруть участь у розрахунку:

З_псер = ЗП : (К_д - С_нд - Ч_н),

де К_д - загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді (за 12 місяців це 365 або 366 днів, якщо в розрахунковому періоді в лютому 29 календарних днів);

СН_д - кількість святкових і неробочих днів, передбачених ст. 73 КЗпП України, що припадають на розрахунковий період;

Ч_н - час, протягом якого працівник відповідно до законодавства або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково в розрахунковому періоді.

У розрахунку середньої зарплати для відпусток, крім виплат, перелічених у п. 3 розд. III Порядку N 100, беруть участь виплати за час, протягом якого за працівником зберігалася зарплата (відпускні, відрядження, курси підвищення кваліфікації тощо) і виплати, нараховані у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

При розрахунку середньої заробітної плати за час відпусток квартальні премії (або премії за триваліший період) включають до розрахунку повністю. Не вплине на розмір премії, що включається, і число відпрацьованих днів у розрахунковому періоді, оскільки таку середню зарплату обчислюють за 1 календарний день, а не робочий.

Для середньої зарплати, виходячи з виплат за 2 місяці, використовують двомісячний розрахунковий період. Для виплат, розрахованих виходячи з двомісячного періоду, використовують середньоденну (середньогодинну) зарплату, тобто в розрахунку беруть участь дні (години), відпрацьовані працівником у розрахунковому періоді.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Розрахунок середньої зарплати, виходячи з виплат за 2 місяці, провадиться за наступною формулою:

З_псер = ЗП : К_рд(год),

де К_рд(год) - кількість відпрацьованих днів (годин), що припадають на місяці розрахункового періоду.

Премії, винагороди та інші заохочувальні виплати при розрахунку середньої зарплати за останні 2 календарні місяці враховують пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Це правило застосовують, якщо число днів у розрахунковому періоді відпрацьоване не повністю. Щоб його правильно виконати, треба знати, як було визначено суму премії. Від цього залежатимуть подальші розрахунки середньої зарплати, а саме в якому розмірі враховуватиметься премія, якщо кількість робочих днів у розрахунковому періоді була відпрацьована не повністю.

Коли місячні премії виплачують місяць у місяць (у поточному місяці за поточний місяць) і вони вже обчислені пропорційно відпрацьованому часу, то їх суми включають до заробітку у фактично нарахованому розмірі. При цьому не важливо: повністю відпрацьовані дні в розрахунковому періоді чи ні.

Якщо ж премія виплачується в поточному місяці за попередній або у фіксованому розмірі, а кількість робочих днів розрахункового періоду відпрацьована не повністю, то премії при розрахунку середньої заробітної плати за останні 2 місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Коли у розрахунковому періоді працівник відпрацював усі дні, передбачені графіком роботи, то на розрахунок не впливає, в який спосіб було нараховано премію (у поточному місяці за поточний місяць, у поточному місяці за попередній або у фіксованому розмірі). У цьому випадку вся сума премії буде включена до розрахунку.

Суму середньоденної заробітної плати для тимчасової непрацездатності і для "декретних" обчислюємо за формулою:

ЗП_сер = ЗП : К_рп,

де ЗП - нарахована в розрахунковому періоді сума заробітної плати, з якої справлявся ЄСВ;

К_рп - кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

При підрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді не враховуються дні, не відпрацьовані з поважних причин, до яких відносяться:

- тимчасова непрацездатність;

- відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами;

- відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком;

- відпустка без збереження заробітної плати.

Усі інші дні, не відпрацьовані працівником у розрахунковому періоді з будь-яких причин (наприклад, дні щорічної відпустки), а також святкові та неробочі дні, що припадають на розрахунковий період, беруть участь у розрахунку.

Тобто, щоб розрахувати суму середньоденної зарплати, необхідно:

- визначити розрахунковий період, за який обчислюватиметься середньоденна заробітна плата, і підрахувати кількість календарних днів, що припадають на цей період;

- розрахувати суму заробітної плати, що нарахована в розрахунковому періоді і братиме участь у розрахунку середньоденної заробітної плати.

Список використаних документів

КЗпП України - Кодекс законів про працю України

Закон N 796 - Закон України від 28.02.1991 р. N 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції від 19.12.1991 р. N 2001-ХІІ

Закон про відпустки - Закон України від 15.11.1996 р. N 504/96-ВР "Про відпустки"

Інструкція N 5 - Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. N 5

Перелік N 303 - Перелік професій працівників з видобутку (переробки) вугілля та працівників вуглебудівних підприємств, яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби і до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу яких не включається вартість такого вугілля, затверджений Постановою КМУ від 17.03.2011 р. N 303

Перелік N 1170 - Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений Постановою КМУ від 22.12.2010 р. N 1170

Порядок N 100 - Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений Постановою КМУ від 08.02.1995 р. N 100

Порядок N 1266 - Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений Постановою КМУ від 26.09.2001 р. N 1266

Людмила Волинець

"Консультант бухгалтера" N 22 (818) 28 листопада 2016 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)

Документи що посилаються на цей