КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Юридичний департамент
Про трудовий договір тимчасового характеру
ПИТАННЯ: У яких випадках з працівником можна укладати трудовий договір тимчасового характеру?
Яким нормативно-правовим актом слід керуватися під час укладення та припинення тимчасових трудових договорів?
Які особливості укладення трудових договорів з тимчасовими працівниками?
ВІДПОВІДЬ: За статтею 7 КЗпП особливості регулювання праці осіб, які працюють у районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я, тимчасових і сезонних працівників, а також працівників, які працюють у фізичних осіб за трудовими договорами, додаткові (крім передбачених у ст. 37 і 41 КЗпП) підстави для припинення трудового договору деяких категорій працівників за певних умов (порушення встановлених правил прийняття на роботу тощо) встановлюються законодавством.
Під час укладення договорів про тимчасову роботу застосовуються правила, визначені Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24.09.74 р. № 311 «Про умови праці тимчасових робітників і службовців» (далі - Указ № 311).
Указ № 311 не суперечить Конституції та законам України, та не є чинним тільки в частині, що прямо суперечить законодавству України.
Отже, особливості правового регулювання праці тимчасових працівників установлені законодавством.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП трудовий договір між працівником і власником або уповноваженим ним органом може бути укладено на визначений строк, установлений за погодженням сторін. Строковий трудовий договір укладається тоді, якщо трудові відносини не може бути встановлено на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Відповідно до п. 1 Указу № 311 тимчасовими робітниками і службовцями вважаються робітники й службовці, прийняті на роботу на строк до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається їхнє місце роботи (посада) - до чотирьох місяців.
За пунктом 3 Указу № 311 осіб, яких приймають на роботу тимчасовими робітниками і службовцями, треба попередити про це під час укладення трудового договору.
Оформляють на роботу тимчасових працівників у загальновстановленому порядку. Потенційний працівник пише заяву, на підставі якої видається наказ (розпорядження) про приймання на роботу. Після цього в трудову книжку працівника заноситься відповідний запис.
У наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу працівника зазначається, що він приймається на тимчасову роботу, або строк його роботи.
За своїм характером трудові договори з тимчасовими працівниками мають строковий характер.
Під час приймання на роботу тимчасовими робітниками і службовцями випробування з метою перевірки відповідності робітника або службовця доручуваній йому роботі не встановлюється.
Відповідно до п. 6 Указу № 311 трудовий договір з тимчасовими робітниками і службовцями може бути розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, зокрема, у випадках:
- припинення роботи на підприємстві, в.установі, організації на строк більш як один тиждень з причин виробничого характеру, а також скорочення роботи в них;
- нез'явлення на роботу впродовж більш як двох тижнів поспіль унаслідок тимчасової непрацездатності;
- невиконання робітником або службовцем без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором чи правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Трудовий договір з тимчасовими робітниками і службовцями вважається продовженим на невизначений строк і на них чинність Указу № 311 не поширюється:
- якщо тимчасовий робітник або службовець пропрацював більше від установлених строків (більш як два місяці, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників - більш як чотири місяці) та жодна із сторін не виявила бажання припинити трудові відносин;
- якщо звільненого тимчасового робітника або службовця знову прийнято на роботу на те саме підприємство, в установу, організацію після перерви, яка не перевищує одного тижня (якщо загальний строк його роботи до і після перерви перевищує два або чотири місяці відповідно).
У такому разі робітники або службовці не вважаються тимчасовими з дня першого укладення трудового договору.
Розірвання трудового договору з тимчасовими робітниками та службовцями з їхньої ініціативи можливе за умови попередження про це адміністрації письмово за три дні.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до п. 9 Указу № 311 тимчасових робітників і службовців, які уклали трудовий договір на строк не більш як шість днів, може бути в межах такого строку залучено до роботи у вихідні дні без дозволу профспілкового комітету підприємства, установи, організації, а також до роботи у святкові дні. За роботу в ці дні не надаються інші дні відпочинку, а працю оплачують в одинарному розмірі.
Головний спеціаліст,
Ігор БИЦЬ
"Праця i зарплата" N 45 (1009), 07 грудня 2016 р.
Передплатний iндекс: 30214