ДЕРЖАВНА РЕГУЛЯТОРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
27.10.2016 N 480
Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта
Державною регуляторною службою України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто проект наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Про запровадження пілотного проекту щодо подання документів для отримання адміністративних послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності через мережу Інтернет" (далі - проект наказу) та документи, що надані до нього листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.09.2016 N 4104-02/29090-03.
За результатами розгляду проекту наказу та аналізу його регуляторного впливу на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" встановлено:
зазначений проект наказу надійшов на погодження повторно. За результатами опрацювання попередньої редакції проекту наказу ДРС було прийнято рішення від 19.07.2016 N 352 (лист від 19.07.2016 N 4503/0/20-16) про відмову в погодженні проекту регуляторного акта.
Слід зазначити, що в повторно поданій редакції проекту наказу не враховані зауваження та пропозиції ДРС в частині необхідності доопрацювання відповідного механізму державного регулювання, а також не надано доопрацьований аналіз регуляторного впливу до проекту наказу.
Крім того, на заперечення Мінекономрозвитку стосовно отриманих зауважень ДРС зазначає:
1. Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 5 Закону України "Про адміністративні послуги" виключно законами, які регулюють суспільні відносини щодо надання адміністративних послуг, встановлюються найменування адміністративної послуги та підстави для її одержання, а також суб'єкт надання адміністративної послуги та його повноваження щодо надання адміністративної послуги.
Згідно з частиною другою цієї статті адміністративні послуги визначаються виключно законом.
Відповідно до пункту 3 Указу Президента України від 13.09.95 N 839/95 "Про інвестування майнових цінностей резидентами за межами України" інвестування майнових цінностей за межами України підлягає ліцензуванню.
Видачу індивідуальних ліцензій на проведення такого інвестування здійснює Міністерство економіки України.
Водночас, з моменту прийняття зазначеного Указу Президента та запровадження ліцензування інвестування майнових цінностей за межами України, істотно змінилась система ліцензування, як одна із форм державного регулювання господарської діяльності, з прийняттям Закону України від 01.06.2000 N 1775 "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (далі - Закон N 1775).
Так, Законом N 1775, який втратив чинність з 28.06.2015, визначався, зокрема, вичерпний перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону N 1775 види господарської діяльності, не передбачені у статті 9 цього Закону, не підлягають ліцензуванню.
Проте до переліку видів господарської діяльності, передбачених у статті 9 Закону N 1775, не було включено такий вид господарської діяльності, як інвестування майнових цінностей за межами України.
Закон України від 02.03.2015 N 222-VIII "Про ліцензування видів господарської діяльності", який набрав чинності 28.06.2015 (далі - Закон N 222), серед іншого визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.
Проте перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлений статтею 7 Закону N 222, не містить такого виду господарської діяльності, як інвестування майнових цінностей за межами України.
Тобто з моменту прийняття Указу Президента України від 13.09.95 N 839/95 "Про інвестування майнових цінностей резидентами за межами України" норми щодо ліцензування інвестування майнових цінностей за межами України не були приведені у відповідність до актів вищої юридичної сили.
2. Нормами Закону N 222 та Закону України від 26.11.2015 N 835-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" не встановлені випадки, коли відомості щодо ліцензування виду господарської діяльності можуть не вноситись до Єдиного державного реєстру, адже реєстр, з моменту набрання чинності змінами до законодавства у сфері державної реєстрації, стане єдиною державною інформаційною системою, яка в подальшому міститиме вичерпну інформацію щодо створення та провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання.
Оскільки відповідні зміни до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" набувають чинності з 01.01.2017, то можливим варіантом залишення у проекті Порядку норм щодо видачі дубліката ліцензії на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів має бути її строковість - до 01.01.2017 року.
3. Пунктом 4 проекту Порядку передбачається, що працівники Мінекономрозвитку розглядають у встановленому законодавством порядку документи суб'єктів звернення, подані до Мінекономрозвитку для отримання адміністративних послуг з, зокрема, видачі дозволу на імпорт в Україну.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", ввезення на митну територію України товару, стосовно якого прийнято рішення, що він є об'єктом застосування заходів нагляду або регіонального нагляду за імпортом в Україну, здійснюється у разі подання відповідному органу доходів і зборів дозволу на імпорт, який видається Міністерством у встановленій ним формі протягом семи робочих днів від дати подання заінтересованим імпортером відповідної заяви за встановленою Міністерством формою.
Пунктом 4 проекту Порядку передбачається, що працівники Мінекономрозвитку розглядають у встановленому законодавством порядку документи суб'єктів звернення, подані до Мінекономрозвитку для отримання адміністративних послуг з, зокрема, видачі дозволу на імпорт в Україну.
Порядок видачі дозволів на імпорт в Україну товарів, щодо яких застосовані заходи нагляду або регіонального нагляду, затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.03.2003 N 52.
Крім цього, Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності затверджено Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" (далі - Перелік).
Відповідно до пункту 42 Переліку, передбачений дозвіл на імпорт в Україну товарів, щодо яких застосовуються заходи нагляду або регіонального нагляду.
Тому назва передбаченого проектом дозволу має відповідати Законам України.
З огляду на зазначене, ДРС повторно зазначає, що розробку проекту наказу здійснено з порушенням принципів державної регуляторної політики адекватності, ефективності та збалансованості, а також вимог статті 8 в частині підготовки аналізу регуляторного впливу з урахуванням вимог Методики проведення аналізу регуляторного впливу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308.
Ураховуючи викладене, керуючись частиною четвертою статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державною регуляторною службою України вирішено:
відмовити в погодженні проекту наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Про запровадження пілотного проекту щодо подання документів для отримання адміністративних послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності через мережу Інтернет".
Голова Державної регуляторної служби України К. М. Ляпіна