ПРАВЛІННЯ ФОНДУ ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО
СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ НА ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ
ПОСТАНОВА
30.11.2016 N 123
Про проект Концепції моделі державної служби зайнятості
Відповідно до статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та пункту 14 Статуту Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд), правління Фонду постановляє:
1. Взяти до відома проект Концепції моделі державної служби зайнятості (далі - Концепція), що додається.
2. Створити робочу групу у складі членів правління Фонду (по два представники від кожної сторони), представників виконавчої дирекції Фонду та зацікавлених центральних органів виконавчої влади (за згодою) для доопрацювання проекту Концепції, доручивши виконавчій дирекції Фонду затвердити її склад.
3. Винести доопрацьований проект Концепції на розгляд чергового засідання правління Фонду у I кварталі 2017 року.
Голова правління Фонду О. Мірошниченко
Додаток
Проект
Концепція
моделі державної служби зайнятості
Загальна частина
Багатство країни ґрунтується на трудовому внеску її громадян. Через працю люди не лише забезпечують своє існування, реалізують себе та самовдосконалюються, але і створюють умови для розвитку і прогресу суспільства. Право на працю є одним із гарантованих Конституцією України і однією із умов, що створюються державою, для його реалізації є існування державної служби зайнятості, що також передбачено міжнародними нормами.
Державна служба зайнятості була створена відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 21.12.90 N 381 "Про створення державної служби зайнятості в Українській РСР" шляхом перебудови діючої на той час служби працевлаштування на спеціалізовану службу, до завдань якої належить забезпечення комплексного вирішення питань, пов'язаних з регулюванням зайнятості населення, підвищення конкурентоспроможності безробітних на ринку праці, професійною орієнтацією, працевлаштуванням, соціальною підтримкою тимчасово непрацюючих громадян.
У зв'язку із запровадженням з 01.01.2001 загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття створено Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд). Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. До управління Фондом залучено представників сторін соціального діалогу (по п'ять представників від профспілок, роботодавців та держави). На державну службу зайнятості покладено функції виконавчої дирекції Фонду.
На сьогодні державна служба зайнятості (далі - Служба) - це централізована система державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством соціальної політики України. Служба є посередником на ринку праці між роботодавцями і шукачами роботи, надає на безоплатній основі послуги із пошуку підходящої роботи та підбору персоналу, інші соціальні послуги з державного соціального страхування на випадок безробіття та здійснює виплату матеріального забезпечення у зв'язку з тимчасовою втратою роботи.
До складу Служби входять Центральний апарат Служби, Центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міський центри зайнятості (регіональні центри зайнятості), районні, міські, районні у містах та міськрайонні центри зайнятості (базові центри зайнятості), навчальні заклади державної служби зайнятості, центри професійної орієнтації населення, інші підприємства, установи, організації, утворені Службою (далі - підпорядковані юридичні особи).
Основними законодавчими актами, які регулюють діяльність Служби, є Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, закони України "Про зайнятість населення" (в редакції закону від 05.07.2012 N 5067-VI) та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Існуюча модель української служби зайнятості відповідає моделям служб зайнятості таких провідних європейських країн, як Німеччина і Франція.
Разом з тим в умовах посилення конкуренції між учасниками ринку праці з урахуванням зростаючих потреб суспільства та розвитку новітніх інформаційних технологій потребує модернізації технологія обслуговування населення Службою з одночасним посиленням її інституційної спроможності, пошуку ефективних шляхів мінімізації ризиків, збільшення частки витрат на реалізацію заходів активної політики зайнятості.
З метою підвищення якості послуг, що надаються Службою, забезпечення їх відповідності викликам сучасного ринку праці та потребам шукачів роботи та роботодавців необхідно розробити та запровадити нові механізми сприяння зайнятості, форми та методи роботи з клієнтами, у тому числі шляхом внесення змін до законодавства.
Проблеми, які потребують розв'язання
Після підписання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Урядом України взято курс на реформи, зокрема в сфері зайнятості. Так, статтею 420 Угоди передбачено досягнення таких цілей:
- збільшення кількості та покращення якості робочих місць з гідними умовами праці;
- сприяння розвитку соціальної та юридичної справедливості у контексті реформування ринку праці;
- сприяння створенню на ринку праці таких умов, які б поєднували гнучкість та захищеність;
- сприяння впровадженню активних заходів на ринку праці та підвищення ефективності служб зайнятості з метою задоволення потреб на ринку праці;
- стимулювання розвитку ринків праці, що сприяють залученню малозабезпечених осіб;
- зменшення обсягів неформальної економіки шляхом трансформації нелегальної зайнятості.
За дорученням Прем'єр-Міністра В. Гройсмана при Мінсоцполітики створено робочу групу з напрацювання змін до законодавства, які спрямовані на реформування в сфері зайнятості та мотивацію роботодавців до створення нових робочих місць.
За попередніми результатами функціональної оцінки Служби, що проводилась протягом травня - вересня 2016 року, експерти ПРООН та МОП дійшли висновку, що у законодавстві України не визначена роль, повноваження та відповідальність всіх "гравців" ринку праці та їх вплив на політику зайнятості.
Єдиним відповідальним за формування державної політики зайнятості органом на центральному рівні виступає Мінсоцполітики. Проте у Мінсоцполітики відсутні повноваження, які дозволяють дієво впливати на ринок праці. Тому одним із напрямів реформування у сфері зайнятості є розмежування та конкретизація відповідальності Мінсоцполітики як координатора та галузевих міністерств - у відповідних галузях за створення робочих місць та легалізацію неформальної зайнятості.
Також експерти ПРООН та МОП вважають за доцільне зберегти існуючу централізовану організаційну структуру державної служби зайнятості, оскільки Голова Центрального апарату Служби несе відповідальність за організацію діяльності служби, діяльності регіональних центрів зайнятості, за виконання покладених на Службу завдань та функцій, використання коштів Фонду, належне використання виділеного у розпорядження служби зайнятості майна і матеріальних цінностей тощо. При цьому Служба має співпрацювати з місцевими учасниками ринку праці - органами місцевого самоврядування, роботодавцями, профспілками, іншими громадськими об'єднаннями тощо.
У зв'язку з децентралізацією влади необхідно на законодавчому рівні закріпити роль та відповідальність органів місцевого самоврядування за створення умов для підвищення рівня зайнятості. Перед Службою стоїть завдання оперативного реагування на виклики локальних ринків праці, розвитку кадрового, фінансового, інфраструктурного потенціалу на новій територіальній основі з урахуванням створення громад.
На засадах соціального партнерства в Службі організовано роботу понад 200 центрів різноманітного спрямування: понад 60 Консалтингових центрів з підтримки підприємницьких ініціатив, 43 Інформаційно-консультаційних центри, 20 Центрів кар'єри для молоді, 20 соціально-психологічних тренінгових центрів, 24 он-лайн центри працевлаштування Донецької обласної служби зайнятості, центри з гендерних питань, з питань служби в ЗСУ, з первинної правової допомоги, з обслуговування осіб з інвалідністю. Створено та працюють близько 100 клубів для безробітних та роботодавців при базових центрах зайнятості.
Відсутність формалізованого підходу, широкі можливості щодо залучення сторонніх організацій відрізняють послуги таких центрів. Необхідним є подальше поширення соціального партнерства при обслуговуванні клієнтів для підвищення якості послуг та оперативності у їх переорієнтації на нові цільові категорії клієнтів.
Найважливішим пріоритетом соціальної політики є збереження трудового потенціалу та соціальний захист населення від безробіття, особливо тих, хто не здатний на рівних конкурувати на ринку праці (молодь, особи, які мають на утриманні дітей, люди з інвалідністю тощо).
Загрозливими залишаються обсяги попереджень працівників про наступні масові вивільнення. Служба має орієнтуватись на вчасну ідентифікацію проблеми зайнятості та проведення упереджувальних дій. Для недопущення настання безробіття у осіб, які отримали попередження про звільнення, потрібно посилити роль Служби у пошуку роботи таким особам.
Забезпечення попиту на робочу силу ускладнюється професійно-кваліфікаційним дисбалансом на ринку праці. Майже кожен другий безробітний має вищу освіту, 426,0 тис. безробітних - це молодь до 35 років (41,5 %). В певній мірі така ситуація є наслідком отримання молоддю професійної освіти, яка не гарантує працевлаштування після завершення навчання.
Орієнтація освітніх послуг не на потреби економіки, а на ажіотажний попит на певні спеціальності призводить до того, що молодь по закінченні навчального закладу стає безробітною, вимушена працевлаштовуватися не за професією. У рамках реформи професійної освіти необхідно підвищити роль профорієнтації молоді щодо оптимального вибору майбутньої професії.
Профорієнтаційні заходи мають здійснюватись до різних категорій населення, у т. ч. учнівської молоді, їх батьків та педагогічних працівників, починаючи із шкільного віку, які часто впливають на вибір професії молодої людини. Служба має співпрацювати в даному напрямку із місцевими органами освіти, повідомляючи про найбільш затребувані професії регіону.
У рамках реформи профтехосвіти необхідно підвищити роль центрів професійно-технічної освіти Служби на ринку освітніх послуг для дорослого населення, розширення їх можливостей з метою охоплення ними потреб усіх галузей економіки у професійному навчанні робітничих кадрів регіонів, де вони розміщені, та прилеглих до них.
Однією із форм ефективної співпраці з органами влади та місцевого самоврядування є організація громадських робіт, які також є одним із ефективних інструментів активної політики зайнятості. Дієвість участі безробітних в громадських роботах особливо підтверджена у випадках довготривалого безробіття; наявності споживацьких настроїв (мета звернення до служби зайнятості - отримання субсидії, допомоги по малозабезпеченості); тривалої перерви у трудових відносинах, розвитку соціальної деградації; важкого матеріального становища (63,9 % безробітних отримували допомогу менше прожиткового мінімуму).
Передумовою модернізації Служби також є потреба в удосконаленні механізмів отримання повної та достовірної інформації про попит на робочу силу на ринку праці та стимулювання роботодавців до створення та збереження робочих місць; провадженні нових підходів щодо повернення шукачів роботи до активної зайнятості, розвитку комунікацій між учасниками ринку праці, суб'єктами господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, представниками громадських організацій.
Проблема якості надання соціальних послуг - не застосування в повній мірі клієнт-орієнтованого підходу при обслуговуванні роботодавців та шукачів роботи. Незадоволеність якістю послуг Служби призводить до погіршення її іміджу в суспільстві та небажання співпрацювати зі Службою, а тому має бути орієнтація на користувачів (шукачів роботи та роботодавців), проактивні методи і заходи в обслуговуванні, постійний зв'язок з клієнтами як важливої складової розвитку і оцінювання послуг, запровадження професійного відбору кадрів на замовлення роботодавців.
Для зростання привабливості Служби для роботодавців та населення вона має стати дійсно сервісною службою, тому послуги, що надаються роботодавцям, мають сприяти отриманню вакансій, а пошук роботи має базуватись на індивідуальних програмах працевлаштування та елементах профілювання безробітних. Обслуговування клієнтів має організовуватись на рекрутингових засадах (оперативний пошук вакансій та працівників, професійний відбір кадрів) з широким використанням IT-технологій.
Сьогодні для презентації шукачів роботи застосовуються відеорезюме, запроваджено дистанційне спілкування з роботодавцями за допомогою онлайн-ресурсу. Послуги мають і надалі розвиватись, базуватись на використанні різноманіття засобів та форм, бути високоякісними та надаватись професіоналами.
Найважливішою складовою підвищення ефективності діяльності та досягнення позитивних результатів будь-якої організації є її персонал. Кадровий потенціал Служби складає близько 13 тис. осіб, з них 99,9 % мають вищу освіту. З метою модернізації діяльності Служби, впровадження нових методів та заходів у обслуговуванні населення, якіснішого профвідбору працівників під потребу роботодавців необхідно розробити навчальну програму та організувати відповідне підвищення кваліфікації персоналу Служби.
На сьогоднішній день розроблено програми підвищення кваліфікації фахівців з профорієнтації з використанням методів психодіагностики та профвідбору.
Проте зростання останнім часом плинності кадрів у зв'язку з невідповідністю між вимогами до рівня компетенцій працівників та рівнем заробітної плати вимагає перегляду затверджених розмірів окладів для працівників Служби.
З метою посилення страхових принципів при виплаті допомоги по безробіттю доцільним є перегляд її розмірів, тривалості в залежності від періоду сплати страхових внесків, підстав припинення трудових відносин, а також запровадження адміністративної відповідальності за подання завідомо неправдивих відомостей, що впливають на надання статусу безробітному та призначення допомоги по безробіттю.
Для упередження випадків зловживань послугами Служби та матеріальним забезпеченням, швидкого повернення безробітних до зайнятості необхідно переглянути критерії підходящої роботи.
Обмеження фінансових можливостей Фонду в результаті встановлення з 01.01.2016 єдиної ставки нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на рівні 22 % призвело до майже згортання програми підтримки підприємницької ініціативи безробітних.
Запровадження з 2015 року процедури затвердження Урядом бюджету Фонду призвело до обмеження можливостей Служби здійснювати до затвердження бюджету Фонду розгортання заходів активної політики зайнятості та виникнення ризиків щодо невиконання зобов'язань, укладених до початку бюджетного періоду. Крім цього, існуюча процедура затвердження бюджету Фонду ускладнює можливість оперативного внесення змін до нього, а це може привести до невиконання фінансових зобов'язань перед застрахованими особами та роботодавцями. У зв'язку з цим доцільним є ініціювання повернення правлінню Фонду повноважень щодо затвердження бюджету Фонду.
На сьогоднішній день актуальності набуває активізація міжнародного співробітництва Службою. Це пов'язано насамперед із тим, що положеннями Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, передбачається посилення діалогу та співробітництва з державами-членами Європейського Союзу щодо забезпечення гідної праці та політики зайнятості. Таким чином, важливим аспектом при модернізації та розвитку Служби має стати вивчення та запозичення зарубіжного досвіду, у першу чергу держав-членів Європейського Союзу. З цією метою вже підписано та здійснюється реалізація Меморандуму про взаєморозуміння між Державною службою зайнятості (Центральним апаратом) та Міністерством національної економіки Угорщини, що був укладений 21 вересня 2016 року у м. Будапешт.
Враховуючи реальні фінансові можливості Фонду, значна увага має приділятись залученню міжнародної технічної та фінансової допомоги до реалізації проектів, спрямованих на модернізацію та розвиток Служби.
З метою поширення інформації про послуги, які на засадах соціального страхування на безоплатній основі надає громадянам Служба, а також інформування про їх права та обов'язки, формування правової свідомості громадян у сфері зайнятості, забезпечення прозорості та відкритості діяльності Служби необхідно здійснювати інформаційну діяльність служби.
Мета Концепції
Метою Концепції є модернізація діяльності державної служби зайнятості як сервісної установи сучасного формату з клієнтоцентрованим підходом щодо обслуговування шукачів роботи та роботодавців відповідно до їх потреб. Це передбачає запровадження нових та розвиток існуючих сервісів надання послуг, забезпечення прозорості та дебюрокритизації діяльності за рахунок оптимізації управлінських функцій, посилення фінансової дисципліни та раціонального використання наявних ресурсів Фонду.
Також необхідно визначити напрями змін до законодавства, які дозволять створити дієві механізми, спрямовані на підвищення рівня ефективності надання Службою послуг, якісного задоволення потреби роботодавців у кваліфікованих кадрах, мотивацію громадян до підприємницької діяльності та самозайнятості, а також посилення фінансової спроможності Фонду.
Концепцією визначено шляхи модернізації та розвитку Служби, в тому числі з використанням новітніх інформаційних, комунікаційних та організаційних технологій, сучасних стандартів якості обслуговування шукачів роботи та роботодавців, ефективних управлінських рішень.
Шляхи та засоби удосконалення діяльності державної
служби зайнятості
З метою удосконалення організації діяльності установ державної служби зайнятості, підвищення ефективності управління і надання послуг населенню та роботодавцям, а також скорочення адміністративних видатків розпочата реорганізація переважної більшості базових центрів зайнятості шляхом їх приєднання до відповідних обласних центрів зайнятості та створення відокремлених підрозділів (філій).
Пропонується така модель організаційної структури державної служби зайнятості: обласні центри зайнятості у своєму складі матимуть базові центри зайнятості із статусом юридичної особи та філії, базові центри зайнятості із статусом юридичної особи - філії.
Одночасно реорганізація Служби передбачає передачу ряду адміністративних функцій з базового на регіональний рівень. Новостворені філії не виконуватимуть функції, які раніше покладалися на відділи: бухгалтерського обліку (передбачається один спеціаліст, на якого буде покладено функцію з нарахування допомоги по безробіттю та видачу довідок безробітним); господарського відділу (передбачається одна посадова особа, з якою буде укладено договір про матеріальну відповідальність); статистики; юридичний відділ (передбачається залишити одну особу); розслідування страхових випадків; інформаційних систем або працівника з відповідними функціями (передбачається залишити одну особу).
В результаті чисельність працівників базового рівня, які надають послуги клієнтам Служби, буде збільшена на 7 % за рахунок зменшення адміністративно-господарського персоналу на 40 %; загальна чисельність працівників базового рівня зменшиться на 9 відсотків.
Перерозподіл працівників базового рівняв результаті
реорганізації Служби
Окрім економічного ефекту, зазначені зміни сприятимуть підвищенню якості послуг Служби, оскільки працівники філій будуть зосереджені переважно на обслуговуванні та наданні послуг шукачам роботи, безробітним та на співпраці із роботодавцями. Це дозволить підвищити якість обслуговування клієнтів, у тому числі із застосуванням сучасних методів інформаційно-роз'яснювальної роботи та інформаційних технологій; сприятиме зменшенню професійно-кваліфікаційного дисбалансу на ринку праці.
Крім того, модернізація діяльності Служби здійснюватиметься за такими напрямками: підвищення якості надання послуг служби зайнятості, у тому числі із застосуванням сучасних методів інформаційно-роз'яснювальної роботи та інформаційних технологій; сприяння зменшенню професійно-кваліфікаційному дисбалансу на ринку праці; співпраця з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, організаціями роботодавців та профспілок; розвиток кадрового потенціалу Служби; активізація міжнародного співробітництва; посилення фінансової спроможності Фонду.
Щодо підвищення якості надання послуг служби зайнятості, у тому числі із застосуванням сучасних методів інформаційно-роз'яснювальної роботи та інформаційних технологій:
підвищення якості укомплектування вакансій шляхом вдосконалення інформації про вакансії (доповнення характеристики вакансії вимогами до професійних, особистісних та когнітивних якостей претендента);
розширення спектра послуг для роботодавців з професійного відбору претендентів за визначеними у вакансії характеристиками;
сегментація роботодавців, які звертаються до Служби, з метою диференціації послуг Служби залежно від їх потреб;
запровадження в роботу Служби елементів профілювання безробітних з метою підвищення ефективності сприяння працевлаштуванню та скорочення тривалості безробіття;
забезпечення клієнтоцентрованого підходу при підборі підходящої роботи особам, зокрема демобілізованим учасникам антитерористичної операції та внутрішньо переміщеним особам, з урахуванням їх професійного досвіду, індивідуальних здібностей та спроможності конкурування на ринку праці;
широке впровадження нових форматів комунікацій з роботодавцями з використанням IT-технологій: надсилання відеорезюме та організація онлайн співбесіди, оперативне інформування населення про актуальні вакансії та ринкоутворюючі підприємства;
розширення сервісного функціоналу Служби шляхом надання роботодавцям можливості отримання послуги з оформлення дозволу на застосування праці кваліфікованого іноземного фахівця у електронному вигляді за допомогою засобів Автоматизованої системи обліку дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства та із дотриманням вимог законів України "Про електронний цифровий підпис" та "Про електронний документообіг";
сприяння у побудові власної кар'єри шляхом отримання багатоцільових грантів, у тому числі для організації власної справи;
проведення навчання безробітних щодо використання IT-технологій при пошуку роботи;
впровадження нового єдиного інформаційного ресурсу Служби, адаптованого до нових вимог суспільства; впровадження "Електронного кабінету роботодавця", "Електронного кабінету безробітного", що дозволить отримувати швидкий доступ до послуг Служби;
розроблення та впровадження "Всеукраїнського резерву працівників", за допомогою якого роботодавці зможуть здійснювати пошук майбутніх працівників серед студентів, учнів, а також можливості пошуку місця проходження практики та стажування для молоді та дорослого населення, що навчається;
електронного інформування громадян про підходящу роботу через засоби мобільного зв'язку (sms-повідомлення), електронну пошту тощо;
впровадження обміну інформацією з підприємствами, установами та організаціями у електронному вигляді;
співпраця зі ЗМІ (телебаченням, радіо, друкованими та електронними ЗМІ, інформаційними агенціями тощо), проведення публічних заходів із залученням ЗМІ (прес-конференцій, брифінгів, прес-турів, "круглих столів" тощо), організація і висвітлення у ЗМІ заходів, які проводяться Службою для своїх клієнтів та партнерів, участь у "круглих столах", презентаціях, ярмарках вакансій, громадських обговореннях тощо;
вжиття заходів із популяризації робітничих професій із широким залученням ЗМІ, теле-, кіно-, радіокомпаній для інформованості громадськості щодо ролі та переваг професійної освіти, можливостей подальшого працевлаштування та для підвищення престижності робітничих професій;
створення та реалізація інформаційно-роз'яснювальних проектів соціального спрямування з питань зайнятості та професійного розвитку, інформаційних відеофільмів (відеороликів) у форматі соціальної реклами;
розвиток digital (використання всіх цифрових каналів, зокрема впровадження комунікацій у соціальних мережах) та сучасного каналу комунікації - YouTube;
створення в он-лайн доступі електронної бібліотеки для клієнтів Служби з метою самоосвіти, підвищення рівня правової культури з питань зайнятості та ринку праці;
здійснення моніторингу рівня задоволеності клієнтів Служби наданими послугами, дієвості рішень та результативності технологічних нововведень.
Щодо сприяння зменшенню професійно-кваліфікаційному дисбалансу на ринку праці:
проведення системної профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю щодо її спрямування на вибір та профнавчання за професіями, що є актуальними та перспективними на ринку праці;
здійснення профорієнтації (переорієнтації) безробітних на вибір та професійне навчання за затребуваними професіями;
забезпечення профорієнтації сучасними інформаційно-комунікаційними та психодіагностичними технологіями;
проведення соціального діалогу з роботодавцями щодо їх участі у підвищенні престижу робітничих професій;
розширення матеріально-технічної та навчально-виробничої бази за професіями, що необхідні роботодавцям регіону, у тому числі за рахунок безкоштовного надання підприємствами техніки, обладнання, матеріалів, будівель, споруд, транспортних засобів, інших матеріальних, а також фінансових ресурсів;
розширення переліку професій щодо підтвердження результатів неформального навчання;
визначення спільно з роботодавцями переліку професій для професійного навчання; розширення ліцензованого переліку професій;
підбір якісних педагогічних кадрів;
організація навчально-виробничого процесу на підставі інноваційних технологій навчання; вжиття заходів щодо організації професійного навчання безробітних за дистанційною формою.
Щодо співпраці з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, організаціями роботодавців та профспілок:
налагодження співпраці з об'єднаними територіальними громадами, зокрема щодо збільшення витрат місцевих бюджетів на організацію громадських робіт для безробітних, збільшення обсягів тимчасової зайнятості за рахунок коштів місцевого бюджету;
залучення ресурсів місцевих громад на створення нових робочих місць та розвиток підприємницької ініціативи, участь у розробленні місцевих програм сприяння підприємницькій діяльності (відшкодування за рахунок місцевих бюджетів відсотків за користування кредитами для організації підприємницької діяльності, збільшення розміру початкового капіталу шляхом доплати до одноразової виплати допомоги по безробіттю з місцевого бюджету тощо);
взаємодія з роботодавцями з питань визначення поточної та перспективної потреби в робочій силі, організації професійного навчання за професіями, що затребувані на ринку праці, та укомплектування вільних робочих місць;
співпраця з роботодавцями у розробленні та оновленні професійних стандартів (кваліфікаційних характеристик), сприянні розвитку системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників, забезпеченні їх належної якості;
участь у реалізації місцевих програм та проектів, спрямованих на створення нових робочих місць та підтримку розвитку малого та середнього бізнесу, зокрема шляхом сприяння підприємницькій ініціативі та самозайнятості населення;
робота з роботодавцями як потенційними надавачами вакансій з метою забезпечення їх зацікавленості в співпраці з Службою та оперативного укомплектування вакантних робочих місць;
розширення бази вакансій з використанням усіх наявних джерел інформації;
об'єднання зусиль та встановлення тісної взаємодії з організаціями роботодавців та профспілок з метою успішного працевлаштування шукачів роботи, задоволення їх соціальних потреб та гарантій, посилення інформаційної роботи, проведення спільних заходів із легалізації доходів та зайнятості населення.
Щодо розвитку кадрового потенціалу:
продовження розпочатої роботи щодо оптимізації Служби з метою збільшення функціональних працівників за рахунок скорочення адміністративно-господарського персоналу;
удосконалення методів підбору персоналу, забезпечення його адаптації з метою формування у працівників потрібного рівня продуктивності й якості праці, робота над кар'єрним розвитком персоналу;
підвищення рівня професійної компетентності персоналу, оцінка рівня результативності роботи працівників;
удосконалення форм та методів навчання працівників Служби, у тому числі запровадження дистанційної форми навчання;
розробка та запровадження масових дистанційних курсів для працівників Служби, зокрема курсу "Ефективна комунікація та етика поведінки працівників державної служби зайнятості, спрямовані на якісне обслуговування клієнтів";
розширення можливостей для неформального навчання персоналу
створення в он-лайн доступі електронної бібліотеки методичних посібників та навчальних матеріалів для працівників Служби в рамках підвищення кваліфікації, за відповідними напрямками роботи;
робота над формуванням корпоративної культури Служби, розвиток та удосконалення системи мотивації персоналу.
Щодо міжнародного співробітництва:
розширення двостороннього співробітництва зі службами зайнятості іноземних країн, зокрема прикордонного та транскордонного;
обмін інформацією з установами іноземних держав (з якими ратифіковано договори про взаємне працевлаштування громадян та соціальне забезпечення та договорами, які набули чинності для України) про пропозиції роботи, яку можна виконувати віддалено;
участь у регіональних та міжнародних форумах і організаціях;
продовження співпраці з ПРООН щодо реалізації проекту "Краудфандінгова платформа для підтримки малого і середнього бізнесу";
опрацювання із Світовим банком, іншими міжнародними організаціями, а також зарубіжними службами зайнятості питання запровадження в роботу Служби елементів профілювання безробітних на прикладі профілювання безробітних з числа молоді;
вивчення та запозичення найкращого досвіду зарубіжних служб зайнятості, у першу чергу держав-членів Європейського Союзу, для впровадження його у діяльності Служби;
залучення міжнародної технічної та фінансової допомоги до реалізації проектів, спрямованих на модернізацію та розвиток Служби та реалізацію проектів Служби.
Щодо посилення фінансової спроможності Фонду:
Ініціювання законодавчих пропозицій щодо:
повернення правлінню Фонду повноваження затверджувати бюджет Фонду, надання органам Фонду статусу суб'єктів управління державним майном, включення коштів від відчуження та передачі у оренду майна Служби, що придбане або утримується за рахунок коштів Фонду, у дохід бюджету Фонду у повному обсязі; звільнення Служби від сплати судового збору;
посилення страхового принципу при призначенні допомоги по безробіттю, диференціації її розміру в залежності від тривалості страхового стажу особи; забезпечення перегляду підходів при встановленні тривалості виплати допомоги по безробіттю залежно від причин припинення трудових відносин;
перегляду критеріїв підходящої роботи для безробітних, які б обмежували можливості для зловживання послугами Служби;
проведення широкомасштабної інформаційно-роз'яснювальної кампанії щодо звуження соціальних прав застрахованих осіб внаслідок нелегальної зайнятості;
розробки та впровадження Програми енергозбереження Служби, запровадження моніторингу енергоспоживання та енергоаудиту, термосанації будівель та інженерних мереж;
впровадження системи електронного документообігу, що сприятиме зменшенню витрат на придбання витратних матеріалів (картриджів, тонерів, паперу тощо) та забезпечить покращення взаємодії з іншими відомчими системами на державному рівні.
Очікувані результати
Реалізація Концепції дасть змогу забезпечити:
перетворення Служби у сучасну сервісну установу з високим рівнем довіри клієнтів, соціальних партнерів та громадськості;
актуалізацію технології надання послуг клієнтам, запровадження нових методів роботи Служби, що відповідають потребам клієнтів та забезпечують доступ до послуг Служби;
покращення доступності послуг Служби; збільшення чисельності безробітних та роботодавців, які отримуватимуть послуги Служби;
забезпечення оперативного працевлаштування шукачів роботи, у тому числі шляхом організації їх професійного навчання, зменшення тривалості пошуку роботи та обсягів довгострокового безробіття;
розширення бази вакансій Служби;
збільшення частки витрат, що спрямовуються на реалізацію заходів активної політики зайнятості в загальних витратах;
підвищення результативності взаємодії Служби із роботодавцями та суб'єктами господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні.