ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
16.11.2016
Справа N 820/3975/16
Про визнання дій незаконними, визнання відсутності компетенції
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого, судді - Курило Л. В., суддів: Присяжнюк О. В., Русанової В. Б., за участю секретаря судового засідання - Дудки О. А., представників позивача - Г. В. А., К. Д. В., представників відповідача - К. Т. О., Р. В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2016 р. по справі N 820/3975/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Турбоатом" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання дій незаконними, визнання відсутності компетенції, встановила:
У липні 2016 р. Публічне акціонерне товариство "Турбоатом" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Турбоатом") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС (далі по тексту - відповідач), в якому просило:
- визнати незаконними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС по нарахуванню ПАТ "Турбоатом" пені по зобов'язанням підприємства зі сплати частини чистого прибутку за 2015 рік.
- визнати відсутність у Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС компетенції (повноважень) на нарахування ПАТ "Турбоатом" пені по його зобов'язанням зі сплати частини чистого прибутку за 2015 рік.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2016 р. позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС по складанню листа-повідомлення від 22.07.2016 року N 4914/10/28-09-40-26 щодо нарахування Публічному акціонерному товариству "Турбоатом" по його зобов'язанням зі сплати частини чистого прибутку за 2015 рік пені за період з 01.07.2016 року по 21.07.2016 року в розмірі 5760374,59 грн. У решті позовних вимог -відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
До суду апеляційної інстанції позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Представники відповідача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали, просили постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представники позивача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції просили постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Публічне акціонерне товариство "Турбоатом" є акціонерним товариством з державною часткою в статутному капіталі.
Як убачається із інформаційної довідки Національного депозитарію України за вих. N 108234 від 21.03.2016 р., копія якої долучена до матеріалів справи, Держава в особі Фонду державного майна України володіє корпоративними правами ПАТ "Турбоатом" у розмірі 75,22 % акцій (а. с. 30).
22.07.2016 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС складено лист - повідомлення від 22.07.2016 р. за вих. N 4914/10/28-09-40-26, яким повідомлено Публічне акціонерне товариство "Турбоатом" про нарахування підприємству пені в сумі 5760374,59 грн. за період з 01.07.2016 року по 21.07.2016 року. Підставою для нарахування пені, на думку відповідача, слугувала несплата до Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 21010100 частини чистого прибутку за 2015 рік в сумі 303396353 грн. 17 коп. При цьому, як на підставу стягнення пені відповідач посилався на ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" (а. с. 14-15).
Вважаючи незаконними дії відповідача щодо нарахування пені по зобов'язанням підприємства зі сплати частини чистого прибутку за 2015 рік, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не допущено прострочення розрахунків з Державним бюджетом України з виконання обов'язку сплатити до 01 липня 2016 року частину чистого прибутку, отриманого підприємством за результатами фінансово-господарської діяльності у 2015 році.
Враховуючи оскарження відповідачем судового рішення фактично лише в частині задоволення позовних вимог та межі перегляду, передбачені ст. 195 КАС України, слід зазначити наступне.
Порядок нарахування і сплати пені регулюється нормами Податкового кодексу України.
Відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується: на суму податкового боргу після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання (пп. 129.1.1); у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (пп. 129.1.2).
Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (стаття 14 пп. 14.1.162 п. 14.1 цього Кодексу).
За приписами пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання визначено законодавцем як сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Механізм нарахування пені встановлено, зокрема, главою 7 розділу III Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 07.04.2016 р. N 422.
Відповідно до глави 7 розділу III вказаного Порядку нарахування пені розпочинається: після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня:1) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного Податковим кодексом України; 2) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Податковим кодексом України; у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або органом ДФС під час перевірки такого податкового агента.
Нарахування пені (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2 та 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 глави 12 розділу II Податкового кодексу України) здійснюється у день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу).
Порядок виплати зазначеної частини чистого прибутку такому акціонеру, як Держава, визначає ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності".
Відповідно до абз. 7 ч. 5 ст. 11 зазначеного Закону, на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариствам, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності, нараховується пеня, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після настання строку платежу і по день сплати включно.
Згідно з абз. 8 ч. 5 ст. 11 цього Закону, господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, але не менше 30 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним. На суму таких коштів органами доходів і зборів нараховується пеня у порядку, визначеному абзацом шостим цієї частини, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України.
Постановою Кабінету Міністрів України N 228 від 23.03.2016 р. "Про затвердження базового нормативу відрахування чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2015 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави" затверджений базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2015 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, у розмірі 75 відсотків.
Судовим розглядом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2016 р. по справі N 820/3976/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 р. позовні вимоги ПАТ "Турбоатом" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання незаконними дії відповідача щодо пропозиції ПАТ "Турбоатом" сплатити (доплатити) на користь Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 21010100 частину чистого прибутку, отриманого позивачем за результатами фінансово-господарської діяльності в 2015 році, в сумі 303396353 грн. 17 коп. задоволено.
Вказаними судовими рішення встановлено, що розмір чистого прибутку позивача за результатами 2015 року становить 1632751000 грн. На виплату загального фонду дивідендів всім акціонерам товариства згідно з затвердженим базовим нормативом має бути спрямоване 75 % від цієї суми, тобто, 1224563250 грн. Оскільки Держава в особі Фонду державного майна України володіє не всіма акціями ПАТ "Турбоатом", а лише їх частиною (75,2241 %), їй, відповідно, має сплачуватись не вся сума чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, а лише з урахуванням пропорції кількості акцій, належних Державі. Дана сума складає 921166896,83 грн.
Судовим розглядом встановлено, що позивач до 01 липня 2016 року платіжними дорученнями N 3302 від 31.05.2016 р. на суму 330000000 грн. та N 4019 від 30.06.2016 р. на суму 591166896,83 грн. сплатив до Державного бюджету України на державну частку акцій дивіденди в розмірі 921166896 грн. 83 коп.
Таким чином, позивач до 01 липня 2016 року правомірно розрахував та сплатив до Державного бюджету України частину чистого прибутку, яка дорівнює сумі дивідендів, розрахованих відповідно до постанови Кабінету Міністрів України N 228 від 23.03.2016 р. (75 %) та з урахуванням державної частки 75,22 % в статутному капіталі ПАТ "Турбоатом" у сумі 921166896,83 грн.
Ці обставини відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України мають преюдиціальне значення при розгляді цієї справи.
Відповідно до звіту про фінансові результати за 2015 рік чистий фінансовий результат позивача склав 1632751 тис. грн. (а. с. 27).
Держава в особі Фонду державного майна України володіє корпоративними правами ПАТ "Турбоатом" у розмірі 75,22 % акцій, що підтверджується, зокрема інформаційною довідкою Національного депозитарію України за вих. N 108234 від 21.03.2016 р., копія якої долучена до матеріалів справи (а. с. 30).
Судовим розглядом встановлено, що позивач у строк до 01.07.2016 р. перерахував на користь Держави частину чистого прибутку у вигляді дивідендів на державну частку акцій у розмірі 921166896 грн. 83 коп.
Таким чином, позивачем не було допущено прострочення розрахунків з Державним бюджетом України з виконання обов'язку сплатити до 01 липня 2016 року частину чистого прибутку, отриманого підприємством за результатами фінансово-господарської діяльності у 2015 році.
Під час судового розгляду встановлено, що ПАТ "Турбоатом" немає податкового боргу, у зв'язку з чим у відповідача відсутнє будь-яке законодавче право щодо нарахування позивачу пені в сумі 5760374 грн. 59 коп.
Відповідно до п. 116.1 ст. 116 Податкового кодексу України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.
Отже, з огляду на вказані приписи Податкового кодексу, для застосування штрафних санкцій у вигляді нарахування пені та пред'явлення її до сплати відповідач повинен надсилати вимоги про сплату пені виключно у формі податкового-повідомлення рішення, будь-яких інших форм повідомлень Закон не передбачає.
Як правомірно враховано судом першої інстанції, лист-повідомлення від 22 липня 2016 року за вих. N 4914/10/28-09-40-26 про нарахування позивачу пені в сумі 5760374 грн. 59 коп. за період з 01.07.2016 р. по 21.07.2016 р. є неправомірним, оскільки не передбачений діючим законодавством України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах відповідач, нараховуючи пеню по зобов'язанням підприємства зі сплати частини чистого прибутку за 2015 рік, діяв з перевищенням службових повноважень (обов'язків), покладених на нього нормами чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обгрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2016 р. по справі N 820/3975/16 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий, суддя Л. В. Курило
Судді:
О. В. Присяжнюк
В. Б. Русанова