ДЕРЖАВНА РЕГУЛЯТОРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

РІШЕННЯ
20.01.2017 N 13

Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта

Державною регуляторною службою України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто проект наказу Міністерства екології і природних ресурсів України "Про затвердження Інструкції про зміст, оформлення та порядок подання на розгляд Державної комісії по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ металічних і неметалічних корисних копалин" (далі - проект наказу), а також документи, що додаються до проекту наказу, подані листами Державної служби геології та надр України від 23.11.2016 N 21854/13/04-16 та від 12.12.2016 N 22985/13/04-16.

За результатами проведеного аналізу проекту наказу та відповідного аналізу регуляторного впливу (далі - АРВ) на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон про регуляторну політику) встановлено:

проектом наказу пропонується затвердити Інструкцію про зміст, оформлення і порядок подання на розгляд Державної комісії по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ металічних і неметалічних корисних копалин (далі - проект Інструкції).

Згідно преамбули проекту наказу його розроблено відповідно до пункту 10 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року N 865 (далі - Постанова КМУ N 865).

Однак, проект регуляторного акта не може бути погоджений ДРС у представленій редакції з огляду на нижчезазначене.

У розділі 3 "Зміст геолого-технологічної частини звіту" проекту Інструкції визначається перелік відповідних розділів (вступ, геологічна будова родовища (ділянки), геологічне обґрунтування проекту кондицій для підрахування запасів корисних копалин, методика геологорозвідувальних робіт, оцінка достовірності параметрів підрахунку запасів тощо) та зазначаються дані, які необхідно відобразити у відповідних розділах.

Так, наприклад, підпунктом 3.1.2 розділу 3 проекту Інструкції передбачено висновок про параметри кондицій, що використовуються для оконтурювання рудних тіл по потужності рудних і безрудних прошарків, що залучаються до підрахунків запасів.

Водночас, запропонована норма проекту Інструкції не визначає суб'єкта надання зазначеного висновку.

Аналогічні зауваження стосуються підпунктів 3.1.3, 3.1.8, 3.1.9 Розділу 3 проекту Інструкції.

Враховуючи зазначене, вважаємо за доцільне по тексту проекту Інструкції виключити необхідність надання відповідних висновків, оскільки суб'єкт господарювання самостійно заповнює відповідні розділи звіту про геологічне вивчення родовищ (ділянок), корисних копалин.

Пунктом 3.1.8 розділу 3 проекту Інструкції встановлюється, що у залежності від специфіки родовища, яке розвідується, на вимогу замовника чи відповідного експертного органу до складу матеріалів, за погодженням з ДКЗ, можуть включатися відомості, проробки і розрахунки, не вказані у даному розділі, але необхідні для об'єктивної оцінки матеріалів.

У свою чергу, пунктом 9 Постанови КМУ N 865 зазначено, зокрема, чіткий перелік, що повинні містити матеріали геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин.

Враховуючи вищезазначене, необхідно у пункті 3.1.8 розділу 3 проекту Інструкції визначити чіткий перелік відомостей, розрахунків та виключити будь-які погодження, які можуть мати ознаки документів дозвільного характеру.

Розділом 9 "Перелік та короткий зміст текстових додатків" проекту Інструкції встановлюється перелік та короткий зміст текстових додатків, що додаються для оцінки родовищ металічних і неметалічних корисних копалин.

Так, наприклад, передбачається подання копій документів, що визначають державну реєстрацію, завдання і дозволи на проведення геологорозвідувальних робіт (спеціальні дозволи на користування надрами, довідки земельних, природоохоронних та інших органів).

В той же час Кодекс України про надра не містить норм щодо переліку документів, необхідних для здійснення оцінки родовищ металічних і неметалічних корисних копалин.

Більше того, відповідно до частини сьомої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги" суб'єкт надання адміністративної послуги не може вимагати від суб'єкта звернення документи або інформацію, що перебувають у володінні суб'єкта надання адміністративних послуг або у володінні державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ або організацій, що належать до сфери їх управління.

Враховуючи зазначене, необхідно у розділі 9 проекту Інструкції виключити з редакції необхідність подання відповідних копій документів.

Отже, положення проекту Інструкції потребують доопрацювання з урахуванням вимог Кодексу України про надра, Закону України "Про адміністративні послуги" та Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року N 865.

Окрім вищезазначеного, наданий розробником АРВ до проекту наказу не відповідає вимогам Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 N 1151 (далі - Методика).

Відповідно до пункту 13 Методики результати проведення аналізу впливу регуляторного акта (АРВ) викладаються письмово згідно з додатком 1 цієї Методики.

Так, у розділі I "Визначення проблеми" АРВ згідно з вимогами Методики розробник повинен чітко визначити проблему, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання, зокрема:

- визначити причини її виникнення;

- оцінити важливість зазначеної проблеми, зокрема навести дані у цифровому чи кількісному вимірі, що доводять факт існування проблеми і характеризують її масштаб;

- визначити основні групи, на які вона справляє вплив;

- обґрунтувати, чому проблема не може бути розв'язана за допомогою ринкових механізмів та діючих регуляторних актів.

Разом з тим, в АРВ до проекту наказу розробником не проаналізовано існуюче правове регулювання господарських та адміністративних відносин, щодо яких склалась проблема, не доведено, чому існуючі регулювання не вирішують проблему та потребують вдосконалення. При визначенні проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання, розробник обмежився лише словесним описом проблеми. Не наведено жодних даних у числовій формі, які б обґрунтовували наявність проблеми, визначали її масштаб та важливість, а також не охарактеризовано та не оцінено сфери життя та діяльності, на які проблема має найбільший негативний вплив.

Зазначене не відповідає вимогам статті 4 Закону, зокрема, принципу доцільності - оскільки розробником не доведена наявність проблеми, що потребує державного втручання, та не обґрунтована необхідність державного регулювання господарських відносин з метою її вирішення.

У розділі II "Цілі державного регулювання" АРВ розробник повинен чітко визначити мету державного регулювання, що має бути безпосередньо пов'язана з розв'язанням проблеми.

Натомість, у цьому розділі АРВ розробник лише зазначає, що ціль державного регулювання - затвердження нової Інструкції про зміст, оформлення і порядок подання на розгляд Державної комісії по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ металічних і неметалічних корисних копалин.

У розділі III АРВ "Оцінка впливу на сферу інтересів суб'єктів господарювання" розробник не зробив та не заповнив таблицю, де повинні бути обов'язково наведені дані щодо показників кількості суб'єктів господарювання, що підпадають під дію даного регулювання, та дані стосовно питомої ваги групи суб'єктів господарювання у загальній відсотковій кількості. Разом з тим, без вищевказаних даних не можливо проаналізувати та встановити також необхідність проведення М-тесту згідно з Додатком 4 до Методики.

Таким чином, без недоступних заповнених даних до вищевказаної таблички не можливо буде проаналізувати, а також побачити розподіл категорій суб'єктів господарювання, які будуть потрапляти під дію державного регулювання.

Також у розділі III АРВ до проекту Закону "Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей" розробнику необхідно стисло описати їх та оцінити вигоди і витрати держави, населення та суб'єктів господарювання від застосування кожної з них.

Наведені розробником альтернативні способи досягнення цілей є формальними та належним чином не проаналізовані, що, в свою чергу, є порушенням пункту 5 Методики, згідно якого при визначенні та оцінці прийнятних альтернативних способів досягнення цілей державного регулювання необхідно оцінити кожний із способів, причини відмови від застосування альтернативних способів розв'язання проблеми, аргументи щодо переваги обраного способу.

Підсумовуючи зазначене, вищевказані обставини унеможливлюють надання об'єктивної оцінки тому, наскільки обраний розробником спосіб державного регулювання відповідає проблемі, що потребує врегулювання, та наскільки його застосування буде ефективним для її вирішення.

З іншої сторони, у зв'язку з неналежним опрацюванням зазначеного розділу АРВ до проекту наказу, у розділі IV АРВ "Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей" розробником не доведено вибір оптимального альтернативного способу з урахуванням системи бальної оцінки ступеня досягнення визначених цілей, не проаналізовано причини відмови від застосування того чи іншого способу та аргументи на користь обраного, що є порушенням принципу ефективності забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних втрат.

У розділі V АРВ "Механізми та заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми" розробником не описано механізм дії запропонованого регулювання з урахуванням основних бізнес-процесів, які потрібно буде забезпечити суб'єктам господарювання для реалізації його вимог. При цьому, розробником не враховано, що механізм реалізації регуляторного акта має бути безпосередньо пов'язаний із цілями та очікуваними результатами регуляторного акту, тобто необхідно встановити, яким чином будуть діяти норми проекту наказу та якою прогнозується ситуація після набрання регуляторним актом чинності.

У розділі VI АРВ "Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги" розробником не визначено питомої ваги суб'єктів малого підприємництва у загальній кількості суб'єктів господарювання, на яких поширюватиметься дане регулювання, а також не обраховано витрати органів виконавчої влади на виконання вимог регуляторного акта згідно з Додатком 3 до Методики, що не дозволяє зробити висновок щодо забезпечення балансу інтересів суб'єктів господарювання та держави, та чи є обраний спосіб регулювання оптимальним з позиції мінімізації витрат держави. Також не обраховано витрат на одного великого та середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта згідно з Додатком 2 до Методики, що не дозволяє зробити висновок стосовно визначення грошового еквіваленту витрат, які будуть виникати внаслідок запровадження регуляторного акту для суб'єктів великого та середнього підприємництва.

Зазначені обставини унеможливлюють надання об'єктивного висновку стосовно забезпечення балансу інтересів суб'єктів господарювання та держави.

У розділі VIII АРВ "Визначення показників результативності дії регуляторного акта" розробником не враховано вимоги пункту 10 Методики.

Так, розробником наведено недостатню кількість обов'язкових показників та не зазначено взагалі додаткових показників результативності регуляторного акту, які безпосередньо характеризують результативність регуляторного акта. Відповідно до вимог Методики ці показники мають бути не описовими, а кількісними та вимірювальними.

Крім того, розробником не наведено всіх прогнозованих показників результативності дії регуляторного акта у кількісному виразі.

Підсумовуючи зазначене, при розробці проекту наказу розробником не враховані принципи державної регуляторної політики, визначені статтею 4 Закону про регуляторну політику, зокрема:

доцільності, тобто обґрунтованої необхідності державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми;

адекватності - відповідності форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив;

ефективності - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави;

збалансованості - забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави.

Крім того, під час розробки проекту наказу розробником не дотримано вимог статті 8 у частині неналежної підготовки АРВ щодо даного проекту наказу.

Ураховуючи викладене, керуючись частиною п'ятою статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державною регуляторною службою України вирішено:

відмовити в погодженні проекту наказу Міністерства екології та природних ресурсів України "Про затвердження Інструкції про зміст, оформлення і порядок подання на розгляд Державної комісії по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ металічних і неметалічних корисних копалин".

Голова Державної регуляторної служби України К. Ляпіна


Документи що посилаються на цей