КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Департамент податків і зборів з фізичних осіб

Зміни в оподаткуванні доходів фізичних осіб, унесені
до Податкового кодексу України від 20 грудня 2016 р. № 1791-VIII та
від 21 грудня 2016 р. № 1797-VIII

Податок на доходи фізичних осіб

Переглянуто граничний розмір пенсійних внесків, страхових платежів, внесків на пенсійні вклади, сплачених роботодавцем-резидентом.

Згідно зі змінами до пп. «в» пп. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та з урахуванням установлення з 1 січня 2017 р. мінімальної заробітної плати в розмірі 3200 грн не підлягає оподаткуванню сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо така сума не перевищує 15% нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платникові податку впродовж кожного звітного податкового місяця, за який сплачується пенсійний внесок, внесків до фондів банківського управління, але не більш як 2,5 розміру мінімальної заробітної плати (у 2017 р. - 8 тис. грн), установленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків.

До внесення змін граничний розмір пенсійних внесків, страхових платежів, внесків на пенсійні вклади, сплачених роботодавцем-резидентом за платника податку, який не підлягав оподаткуванню, становив п'ять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків.

Надано право платникові податку на розстрочення сплати впродовж трьох років суми податкового зобов'язання, нарахованого на суму боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності за кредитом, одержаним на придбання житла (іпотечний кредит).

Змінами пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу доповнено новими положеннями, відповідно до яких за кредитом, одержаним на придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на сплату суми податкового зобов'язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, впродовж трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов'язання.

Для розстрочення такої суми податкового зобов'язання платник податку разом із декларацією подає до контролюючого органу заяву довільної форми, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до потреби розстрочення задекларованої суми податкового зобов'язання.

Суми розстрочених податкових зобов'язань pозpaxoвуються платником податку самостійно згідно з документами щодо суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву довільної форми, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення потреби розстрочення задекларованої суми податкового зобов'язання.

Переглянуто розмір основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, яка не підлягає оподаткуванню.

Змінами до пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 і пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Кодексу та з урахуванням установлення з 1 січня 2017 р. мінімальної заробітної плати в розмірі 3200 грн визначено, що основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності не підлягає оподаткуванню, якщо вона не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік) (у 2017 р. - 800 грн). установленої на 1 січня звітного податкового року.

До внесення змін розмір основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, яка не підлягала оподаткуванню, становила 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік).

Розширено перелік осіб - одержувачів благодійної допомоги на лікування та медичне обслуговування, яка звільняється від оподаткування.

Згідно з оновленою редакцією пп. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов'язаних із наданням такої допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов'язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань у період загрози епідемій відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування.

До сьогодні звільнялися від оподаткування кошти або вартість майна (послуг), що надавалися як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку.

Звільнено від оподаткування кошти, сплачені на здобуття освіти, підготовку чи перепідготовку студента або працівника, але не більш ніж три мінімальних зарплати (у 2017 р. - 9600 грн) за кожний повний або неповний місяць навчання.

Відповідно до пп. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 Кодексу звільняється від оподаткування сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, підготовку чи перепідготовку платника податку, але не більша від трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2017 р. - 9600 грн) за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи.

До внесення змін такі кошти звільнялися від оподаткування тільки у разі сплати їх роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу, але не вищі від розміру, який дає право на застосування податкової соціальної пільги (у 2016 р. така сума не перевищувала 1930 грн на місяць) на кожний повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, незалежно від того, чи перебуває ця особа у трудових відносинах з роботодавцем, але за умови, що вона уклала з ним письмовий договір (контракт) про взяті зобов'язання з відпрацювання в такого роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу й отримання спеціальності (кваліфікації) не менш ніж трьох років.

При цьому існувала вимога, якщо працівник припиняв трудові відносини з роботодавцем упродовж періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнювалася до додаткового блага, наданого такому працівникові впродовж року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягала оподаткуванню в загальному порядку.

Змінами, внесеними до Кодексу, скасовано вимогу для особи, що навчається, відпрацювати три роки в особи, їяка заплатила за таке навчання.

Звільнено від оподаткування доходи від здавання (продажу) брухту чорних металів (за кодом 7204 УКТ ЗЕД) (пп. 165.1.25 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

До ухвалення змін доходи від здавання (продажу) брухту чорних металів оподатковувалися на загальних підставах за ставкою 18%.

Звільнялася від оподаткування сума доходу, одержана платником податку за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 1091 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України.

Унормовано визначення інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами, в тому числі державними цінними паперами, з урахуванням курсових різниць.

За новими положеннями пп. 165.1.21 п. .165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов'язаннями Національного банку України та з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з урахуванням курсових різниць.

Змінами до пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Кодексу уточнено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, одержаним платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу.

Переглянуто розмір доходу від продажу власної продукції тваринництва, який не підлягає оподаткуванню.

Змінами до пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Кодексу з урахуванням установлення з 1 січня 2017 р. мінімальної заробітної плати в розмірі 3200 грн визначено, що під час продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД одержані від такого продажу доходи не оподатковуються, якщо їхня сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2017 р. - 160 тис. грн). Названі фізичні особи продають таку продукцію без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

Якщо сума одержаного доходу перевищує встановлений цим підпунктом розмір, фізична особа зобов'язана подати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати (у 2017 р. - 160 тис. грн), установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

До внесення змін граничний дохід становив 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Уточнено розмір вартості дарунків, яка не підлягає оподаткуванню, а саме: за підпунктом 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Кодексу та з урахуванням установлення з 1 січня 2017 р. мінімальної заробітної плати в розмірі 3200 грн вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їхня вартість не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць, у 2017 р. - 800 грн), установленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

До ухвалення змін не підлягала оподаткуванню вартість дарунків, а також призів переможцям та призерам спортивних змагань, якщо їхня вартість не перевищувала 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року.

Знято обмеження з розміру суми, сплаченої на навчання, яку платник податку може включити до податкової знижки за наслідками звітного року.

За підпунктом 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Кодексу платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.

До внесення змін така сума витрат не могла перевищувати розміру доходу, який дає право на застосування податкової соціальної пільги (у 2016 р. така сума не перевищувала 1930 грн на місяць), у розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання впродовж звітного податкового року.

Установлено ставку податку в розмірі 9% для пасивних доходів у вигляді дивідендів за акціями, від інвестиційних сертифікатів та корпоративних прав, що виплачуються нерезидентами, інститутами спільного інвестування і суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток підприємств.

Змінами до п. 167.5 ст. 167 та пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу встановлену нову ставку податку на доходи фізичних осіб у половинному розмірі ставки, встановленої п. 167.1 ст. 167 Кодексу (тобто 9%), - для доходів у вигляді дивідендів за акціями та/або від інвестиційних сертифікатів, корпоративних прав, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, у тому числі одержаних з іноземних джерел.

При цьому залишено ставку 5% для доходів у вигляді дивідендів за акціями та від корпоративних прав, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів за акціями, інвестиційними сертифікатами, які виплачуються інститутами спільного інвестування).

Усі інші пасивні доходи підлягають оподаткуванню за загальною ставкою - 18%.

Також термінологічне визначення поняття «пасивні доходи» перенесено зі ст. 167 до ст. 14 Кодексу. Для цілей обкладення податком на доходи фізичних осіб до пасивних доходів належать доходи, одержані у вигляді:

процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів);

процентного або дисконтного доходу за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;

плати (відсотків), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки;

доходу, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, одержаною від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю, (у тому числі емітенту) у зв'язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їхньої вартості;

доходу за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;

відсотків (дисконту), одержаних власником облігації від їхнього емітента відповідно до закону;

доходу за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та доходу, одержаного платником податку в результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному проспектом емісії сертифікатів;

інвестиційного прибутку, включаючи прибуток від операцій з державними цінними паперами та борговими зобов'язаннями Національного банку України з урахуванням курсової різниці;

роялті;

дивідендів;

страхових виплат і відшкодувань.

Збільшено термін сплати податку на доходи фізичних осіб, якщо оподатковуваний дохід надається в негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, з одного дня до трьох банківських днів, що настають за днем такого нарахування (виплати, надання) (пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Збільшено з 12 до 24 місяців термін, упродовж якого одержувач може використовувати цільову благодійну допомогу, надану на лікування без обкладання такої суми податком на доходи фізичних осіб (пп. 170.7.5 п. 170.7 ст. 170 Кодексу).

Уточнено граничний розмір благодійної допомоги, яка надається на відновлення втраченого майна та на інші потреби, що не підлягає оподаткуванню.

За внесеними змінами до пп. «б» пп. 170.7.8 п. 170.8 ст. 170 Кодексу та з урахуванням установлення з 1 січня 2017 р. мінімальної заробітної плати в розмірі 3200 грн не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з пп. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, в сумі, що сукупно впродовж звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2017 р. - 1,6 млн грн). - на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України, що виникли у платників податку, визначених пп. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

До внесення змін така гранична сума становила одну тисячу розмірів мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року.

Переглянуто розмір добових для відряджень за кордон, які не потребують документального підтвердження та не обкладаються податком на доходи фізичних осіб.

Згідно зі змінами до пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2017 р. - 320 грн). у розрахунку за кожний календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не більш ніж 80 євро за кожний календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожний такий день.

Розширено обов'язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку на батьків щодо доходів, одержаних малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною (п. 179.6 ст. 179 Кодексу).

Надано право фізичній особі на звернення до контролюючого органу щодо отримання консультативної допомоги для заповнення річної податкової декларації без обмеження термінів (до сьогодні фізичні особи мали право звертатися до 1 березня року, що настає за звітним періодом, п. 179.10 ст. 179 Кодексу).

Оподаткування доходів
фізичних осіб - підприємців

Установлено, що ні до доходу, ні до витрат фізичної особи - підприємця не включаються суми акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами (пп. 177.3.1 п. 177.3 ст. 177 Кодексу).

Розширено перелік витрат фізичної особи - підприємця від провадження господарської діяльності.

Оновленою редакцією пп. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 Кодексу до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів фізичної особи - підприємця, зокрема, належать суми податків, зборів, пов'язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов'язаних з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця.

Надано право фізичній особі - підприємцю на амортизацію основних засобів, що використовуються в їхній діяльності.

Змінами до ст. 177 Кодексу передбачено, що до складу витрат фізичної особи - підприємця не включаються:

витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;

витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею;

документально не підтверджені витрати.

Підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням їхньої господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.

При цьому амортизації підлягають:

витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;

витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати:

на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів;

ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення:

земельні ділянки;

об'єкти житлової нерухомості;

легкові та вантажні автомобілі.

Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів проводиться із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів та нематеріальних активів.

Облік вартості, яка амортизується, ведетьсяза кожним об'єктом.

Амортизація нараховується впродовж строку корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, самостійно встановленого фізичною особою, але не менш ніж мінімально допустимий строк корисного використання об'єкта основних засобів та нематеріальних активів.

Уточнено порядок подання фізичними особами - підприємцями податкової декларації в разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності товарами (п. 177.11 ст. 177 Кодексу).

Фізичні особи, щодо яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, у якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, впродовж 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду, до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Установлено, що з доходів, які виплачуються підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є територія АТО або населені пункти, розташовані на лінії зіткнення, податкові агенти повинні утримувати податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати (пп. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Податок на нерухоме майно, відмінне
від земельної ділянки, для фізичних осіб

Розширено перелік об'єктів нерухомого майна, які не є об'єктом оподаткування. Доповненнями до пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу звільняються від оподаткування об'єкти:

нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів, закладів оздоровлення і відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів й закладів оздоровлення й відпочинку дітей, які перебувають на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності тощо, що є неприбутковими і включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

об'єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки (перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України);

об'єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім'ям, у яких виховується п'ятеро та більше дітей.

Уточнено порядок установлення місцевими органами влади пільг з податку (пп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 Кодексу).

Сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, установлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їхнього майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об'єктом оподаткування.

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості рішення щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Переглянуто граничний розмір ставки податку.

За змінами до пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Кодексу ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, установлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, які створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості в розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2017 р. - 48 грн), за 1 кв.м бази оподаткування.

До внесення змін граничний розмір ставки становив 3% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м бази оподаткування.

Установлено, що з 14 квітня 2014 р. та до закінчення проведення АТО не є об'єктом обкладення податком на нерухоме майно об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані в зоні АТО та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення. Нараховані та сплачені платниками за період проведення АТО суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, вважаються надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню платникові (пп. 38.6 п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Транспортний податок

Платниками транспортного податку визначено фізичних та юридичних осіб, у тому числі нерезидентів, які мають легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більш як п'ять років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2017 р. - 1,2 млн грн).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному сайті розміщує перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більш як п'ять років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який має містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Плата за землю з фізичних осіб

Уточнено розмір ставок податку.

За змінами до п. 274.1 ст. 274 Кодексу ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється в розмірі не більш як 3% їхньої нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більш як 1% їхньої нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менш як 0,3% та не більш як 1% їхньої нормативної грошової оцінки.

Відповідно до внеселих змін до п. 277.1 ст. 277 Кодексу ставка податку за земельні ділянки, розташовані поза межами населених пунктів, установлюється в розмірі не більш як 5% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області, а для сільськогосподарських угідь - не менш як 0,3% та не більш як 5% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.

Уточнено порядок вибору пільги щодо сплати земельного податку фізичною особою, яка має у власності кілька земельних ділянок одного виду використання.

Статтю 281 доповнено новим підпунктом, за яким: якщо фізична особа, яка має право на пільгу, зокрема інваліди І і II групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни тощо, має у власності кілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву довільної форми до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву.

Уточнено порядок нарахування податкового зобов'язання фізичним особам контролюючими органами (пункт 286.5 ст. 286 Кодексу).

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою в порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого впродовж календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув права власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - фізичної особи до іншого впродовж календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власникові після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, то контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власникові нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки таких даних:

щодо розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить упродовж 10 робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Установлено, що мінімальний розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності не може бути менш ніж розмір земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території (пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Кодексу).

Визначено, що розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку (пп. 288.5.4 п. 288.5 ст. 288 Кодексу).

Установлено, що з 14 квітня 2014 р. і до закінчення проведення АТО не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення та перебувають у власності та/або користуванні, в тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб. Нараховані та сплачені за період проведення АТО суми плати за землю вважаються надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями і підлягають поверненню (пп. 38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Єдиний податок
для фізичних осіб - підприємців

Під час розрахунку загального числа осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою, додатково до працівників, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами й у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку, не враховуються працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період (пп. 291.4.1 п. 291.4 ст. 291 Кодексу).

Уточнено порядок установлення ставок єдиного податку для платників першої та другої групи.

Змінами до п. 293.1 та 293.2 ст. 293 Кодексу визначено, що ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2017 р. - 1 600 грн), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2017 р. - 3200 грн), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

До ухвалення змін ставки єдиного податку для платників як першої, так і другої групи встановлювалися у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

З урахуванням ухвалених змін для фізичних осіб - підприємців установлено такі ставки:

для першої групи - до 10 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2017 р. - до 160 грн);

для другої групи - до 20 % розміру мінімальної заробітної плати (у 2017 р. - до 640 грн);

для третьої групи:

3% доходу - в разі сплати податку на додану вартість;

5% доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Уточнено порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку.

До 1 січня 2017 р. відповідно до пп. 296.10 ст. 296 Кодексу реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи, а також другої і третьої групи (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких упродовж календарного року не перевищує 1000000 грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 грн застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом чинності свідоцтва платника єдиного податку.

Відповідно до ухвалених змін названі норми не поширюються на платників єдиного податку, які реалізують технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту.

При цьому також унесено зміни до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за яким термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей цього Закону вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про захист прав споживачів». Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій установлюється Кабінетом Міністрів України.

Уточнено положення щодо застосування ставок єдиного податку до ухвалення місцевими органами влади нових рішень про встановлення ставок.

Відповідно до п. 3 розділу II «Перехідні та прикінцеві положення» установлено, що з 1 січня 2017 р. до ухвалення відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 р. відповідно до цього Закону встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки єдиного податку для платників першої групи, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та збору за місця для паркування транспортних засобів застосовуються з коефіцієнтом 0,5.

Зміни відповідно до Закону України
від 06.12.2016 p. № 1774-VIII «Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України»

Уточнено перелік осіб, звільнених від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За змінами до ч. 4 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) визначено, що фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та одержують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

До внесення змін від сплати єдиного внеску за себе звільнялися лише фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та одержують відповідно до закону пенсію або.соціальну допомогу.

Змінено порядок визначення бази нарахування єдиного внеску для фізичних осіб - підприємців, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до внесених до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 змін єдиний внесок нараховується для фізичних осіб - підприємців (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, - на суму доходу (прибутку), одержаного від їхньої діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Якщо таким платником не одержано доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний самостійно визначити базу нарахування, але не більшу від максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

До внесення змін такі платники сплачували єдиний внесок виходячи із суми доходу (прибутку), одержаного від їхньої діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та в сумі, не меншій за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому одержано дохід (прибуток). За місяці, в яких платник не одержував доходу (прибутку), він мав право (а не обов'язок) самостійно визначити базу нарахування та сплатити єдиний внесок у межах мінімального і максимального розміру страхового внеску.

Відповідно до Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахункове як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (з 1 січня 2017 р. - 704 грн).

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 25 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом, на яку нараховується єдиний внесок (з 1 січня 2017 p. - 40 тис. грн, при цьому максимальна сума єдиного внеску - 8,8 тис. грн).

Уточнено порядок визначення бази нарахування єдиного внеску для фізичних осіб - підприємців, віднесених до першої групи платників єдиного податку.

Фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховують єдиний внесок на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більші від максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до внесених до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 змін для платників, віднесених до першої групи платників єдиного податку, визначених пп. 1 п. 291.4 ст. 291 Кодексу, ця сума не може бути меншою за 0,5 мінімального страхового внеску із зарахуванням відповідних періодів провадження підприємницької діяльності до страхового стажу, який обчислюється відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пропорційно до сплаченого єдиного внеску.

Таким чином, платники єдиного податку першої групи зобов'язані з 1 січня 2017 р. сплачувати єдиний внесок - не менш як 352 грн.

Начальник відділу
Ігор ДАНІЛОВ

"Праця i зарплата" N 4 (1016), 25 січня 2017 р.
Передплатний iндекс: 30214

Документи що посилаються на цей