ДЕРЖАВНА РЕГУЛЯТОРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

РІШЕННЯ
29.12.2016 N 598

Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта

Державною регуляторною службою України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо запровадження "єдиного вікна" на кордоні" (далі - проект Закону), а також документи, що надані до нього листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.11.2016 N 4104-02/35485-03.

За результатами розгляду проекту Закону та аналізу регуляторного впливу на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" встановлено:

проектом Закону передбачається врегулювати питання щодо впровадження системи здійснення державного контролю, пов'язаного з переміщенням товарів через кордон, за принципом "єдиного вікна".

Однак, проект Закону не може бути погоджений у запропонованій редакції з огляду на наступне.

Пунктом 4 проекту Закону запропоновано, серед іншого, статтю 46 Закону України "Про тваринний світ" доповнити частиною четвертою, згідно якої ввезення в Україну, пересилання і вивезення за її межі зоологічних колекцій здійснюється за правилами, які встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Із контексту запропонованих вище положень однозначно незрозумілим є питання предмету відповідного погодження: правила ввезення в Україну, пересилання і вивезення за її межі зоологічних колекцій або діяльність з ввезення в Україну, пересилання і вивезення за її межі зоологічних колекцій.

Зазначене не відповідає вимогам статті 5 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" в частині забезпечення здійснення державної регуляторної політики, зокрема, шляхом викладення положень регуляторного акта у спосіб, який є доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта.

З огляду на викладене, вважаємо за необхідне у тексті проекту Закону слова "за погодженням" в усіх відмінках замінити на слово "погодженими".

Крім цього, проектом Закону пропонується внести зміни, зокрема, до Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" та Закону України "Про насіння та садивний матеріал" без врахування внесених змін та, як наслідок, актуальної редакції вищезазначених законодавчих актів, тобто пропонується внести зміни до не чинних редакцій вказаних законів.

Наданий розробником аналіз регуляторного впливу до проекту Закону не відповідає вимогам Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 "Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта", зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 N 1151 (далі - Методика).

Відповідно до пункту 13 Методики результати проведення аналізу впливу регуляторного акта (АРВ), викладаються письмово згідно з додатком 1 цієї Методики.

1. Так, у розділі I "Визначення проблеми" АРВ згідно з вимогами Методики розробник повинен чітко визначити проблему, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання, визначити причини її виникнення, оцінити важливість зазначеної проблеми, зокрема навести дані у цифровому чи кількісному вимірі, що доводять факт існування проблеми і характеризують її масштаб, визначити основні групи, на які вона справляє вплив, а також обґрунтувати, чому проблема не може бути розв'язана за допомогою ринкових механізмів та діючих регуляторних актів.

Проте, при визначенні проблеми, розробник обмежився лише її словесним описом, вказавши, що підставами впровадження відповідного державного регулювання є необхідність виконання взятих міжнародних обов'язків, покращення рейтингу України у бізнес середовищі на міжнародній арені, а також зменшення корупційної складової під час митного оформлення вантажів.

При цьому, в АРВ до проекту Закону розробником не проаналізовано існуюче правове регулювання господарських та адміністративних відносин щодо яких склалась проблема, не визначено, які недоліки виявлено в існуючій системі митного оформлення товарів, не наведено жодних даних у числовій формі, які б обґрунтовували наявність проблеми, її масштаб та важливість, а також не охарактеризовано та не оцінено сфери, на яких проблема має найбільший негативний вплив.

2. У розділі II "Цілі державного регулювання" АРВ розробник повинен чітко визначити мету державного регулювання, що має бути безпосередньо пов'язана з розв'язанням проблеми.

Натомість, в цьому розділі розробником формально зазначено, що цілями державного регулювання є створення передумов для запровадження та функціонування механізму "єдиного вікна" на кордоні; скасування положень, які прямо або опосередковано вказують на необхідність подання суб'єктом господарювання паперового документу, виданого одним державним органом, іншому державному органу; зменшення контролюючих органів на кордоні шляхом передачі функцій екологічного і радіологічного контролю органам Державної фіскальної служби та Державної прикордонної служби; скасування необґрунтованих контрольних процедур, пов'язаних із зовнішньоекономічною діяльністю; спрощення процедури проходження контрольних процедур, пов'язаних із зовнішньоекономічною діяльністю.

Задекларовані розробником цілі державного регулювання є абстрактними та не вимірюваними, а також не кореспондуються із визначеними розробником у розділі I АРВ проблемами. Також, розробником не визначено індикаторів зменшення масштабів проблеми, що характеризувало б досягнення мети регулювання.

Таким чином, розробником порушено принцип адекватності, оскільки належним чином не обґрунтовано наскільки така форма державного регулювання відповідає вирішенню існуючої проблеми.

3. У розділі III "Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей" розробник повинен визначити всі можливі альтернативні способи вирішення існуючої проблеми та оцінити вигоди і витрати держави, населення та суб'єктів господарювання від застосування кожного з них.

Однак, розробником не наведено жодного альтернативного способу досягнення цілей, чим порушено пункт 5 Методики, згідно якого при визначенні та оцінці прийнятних альтернативних способів досягнення цілей державного регулювання наводиться не менше ніж два можливих способи.

При цьому, акцентуємо увагу розробника проекту Закону, що при здійсненні аналізу вигід і витрат держави, у даному розділі АРВ, необхідно оцінити існуючу ситуацію при здійсненні огляду та митного оформлення товарів, а також при запропонованому проектом Закону порядку проходження митного контролю, визначити можливу економію ресурсів або витрат, наприклад, за необхідності закупівлі стаціонарних та переносних приладах дозиметричного контролю під час проведення відповідними органами радіологічного контролю об'єктів, що ввозяться на митну територію України, необхідність обов'язкового застосування яких запропоновано законопроектом.

Водночас, з метою всебічного аналізу показників ефективності застосування кожного із альтернативних способів вирішення існуючих проблем, необхідно визначити вартість запровадження інформаційного взаємообміну даними між відповідними державними органами за принципом "єдиного вікна", встановити суму необхідних бюджетних асигнувань, а також розмір економії ресурсів держави (часових, грошових) (за наявності).

Крім цього, при здійсненні опису вигід і витрат для суб'єктів господарювання від застосування обраних альтернатив, розробнику необхідно розрахувати розмір економії ресурсів такого суб'єкта за рахунок скасування необхідності неодноразового подання паперових форм відповідних документів до державних органів, а також довести факт покращення умов при здійсненні митного оформлення товарів при їх ввезенні на митну територію України (за наявності).

4. У зв'язку з неналежним опрацюванням попередніх розділів АРВ, у розділі IV "Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей" розробником не доведено вибір оптимального альтернативного способу з урахуванням системи бальної оцінки ступеня досягнення визначених цілей, не проаналізовано причини відмови від застосування того чи іншого способу та аргументи на користь обраного, що є порушенням принципу ефективності - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів.

5. У розділі V АРВ "Механізми та заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми" розробником не описано механізм дії запропонованого регулювання з урахуванням основних бізнес-процесів, які потрібно буде забезпечити суб'єктам господарювання для реалізації його вимог. При цьому, розробником не враховано, що механізм реалізації регуляторного акта має бути безпосередньо пов'язаний із цілями та очікуваними результатами регуляторного акта, тобто яким чином будуть діяти норми проекту Закону та якою прогнозується ситуація після набрання регуляторним актом чинності.

Крім того, розробнику необхідно оцінити, які організаційні заходи мають здійснити суб'єкти господарювання для виконання вимог зазначеного регуляторного акта, а також органи влади для його впровадження після набрання чинності, які мають бути безпосередньо пов'язані із предметом регулювання зазначеного проекту Закону, а не з проходженням відповідного проекту регуляторного акта стадій погодження у окремих органів виконавчої влади,

6. Розділ VIII АРВ "Визначення показників результативності дії регуляторного акта" заповнено з порушенням вимог пункту 10 Методики. Так, показники, які безпосередньо характеризують результативність регуляторного акта, розробником сформульовані некоректно. Відповідно до вимог Методики ці показники повинні бути не описовими, а кількісними та вимірювальними.

Крім того, розробником не наведено додаткових прогнозних показників результативності дії регуляторного акта, які безпосередньо пов'язані із предметом регулювання проекту Закону, та яких, згідно Методики, повинно бути не менше трьох.

7. На порушення вимог пункту 12 Методики у розділі IX "Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта" розробником не визначені заходи, з допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта, а саме, конкретний вид даних (статистичних, наукових досліджень або опитувань), які використовуватимуться для такого відстеження, та групи осіб, що відбиратимуться для участі у відповідному опитуванні, а також виконавець відповідних заходів.

Порушення розробником вимог Закону та Методики в частині визначення показників результативності та заходів з проведення відстеження результативності регуляторного акта не дозволить в подальшому належним чином провести відстеження його результативності, як передбачено статтею 10 Закону.

Враховуючи вищевикладене, за результатами розгляду положень проекту Закону та аналізу його регуляторного впливу, встановлено, що проект розроблено без дотримання ключових принципів державної регуляторної політики ефективності, збалансованості, визначених статтею 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а також з порушенням вимог статті 5 цього Закону в частині недопущення прийняття регуляторних актів положення яких викладено у спосіб, який не є доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта, а також вимог статті 8 в частині підготовки АРВ з урахуванням вимог Методики проведення аналізу регуляторного впливу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 (зі змінами).

Ураховуючи вищенаведене, керуючись частиною четвертою статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державною регуляторною службою України вирішено:

відмовити в погодженні проекту Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо запровадження "єдиного вікна" на кордоні".

В. о. Голови Державної регуляторної служби України
В. П. Загородній