КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Управління у справах людей похилого віку
та надання соціальних послуг
Про переведення працівника
ПИТАННЯ: Чи не буде порушено вимоги Закону України «Про запобігання корупції» в разі переведення працівниці з посади заступника завідувача відділення соціальної допомоги вдома, яку вона обіймала 12 років (має вищу освіту), на посаду провідного фахівця із соціальної роботи чи фахівця із соціальної роботі» I категорії в апарат територіального центру, якщо її рідна сестра обіймає посаду заступника директора цього терцентру?
ВІДПОВІДЬ: Діяльність територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (далі - територіальний центр) регулюється Типовим положенням про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (далі - Типове положення) і Переліком соціальних послуг, умовами та порядком їхнього надання структурними підрозділами територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затверджєним постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 р. № 1417 (зі змінами).
Відповідно до Типового положення територіальний центр є бюджетною установою, рішення щодо утворення, ліквідації або реорганізації якої ухвалює місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.
Відповідно до Бюджетного кодексу України бюджетні установи - це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету.
Згідно з п. 13 Типового положення умови оплати праці працівників територіального центру та штатна чисельність визначаються відповідно до законодавства з питань оплати праці, норм часу, чисельності та типового штатного нормативу чисельності працівників територіального центру, що затверджуються наказами Мінсоцполітики України.
Типовий штатний норматив чисельності працівників територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (далі - Типовий штатний норматив чисельності працівників територіального центру), затверджений наказом Мінсоцполітики України від 12.07.2016 р. № 753, не передбачає прсади заступника завідувача відділення соціальної допомоги вдома.
Водночас у примітці до Типового штатного нормативу працівників територіального центру зазначено, що введення та кількісне визначення інших посад (професій) проводиться залежно від конкретних умов обслуговування за рішенням органу, який утворив територіальний центр.
Провідний фахівець із соціальної роботи (фахівець із соціальної роботи І категорії) та заступник директора територіального центру не належать до суб'єктів, на яких поширюється чинність Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон).
Так, чинність Закону (ст. 3) поширюється:
1) на осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме:
а) це Президент України, Голова Верховної Ради України, його перший заступник та заступник, Прем'єр-міністр України, перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їхні заступники, голова Служби безпеки України, генеральний прокурор України, голова Національного банку України, голова та інші члени Рахункової палати, уповноважений Верховної Ради України з прав людини, голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;
в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;
г) військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби;
ґ) судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, члени, дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, службові особи секретаріату цієї Комісії, голова, заступник голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, а також інші члени Вищої ради юстиції, народні засідателі і присяжні (під час виконання ними цих функцій);
д) особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України;
є) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи;
є) члени Національного агентства з питань запобігання корупції;
ж) члени Центральної виборчої комісії;
з) поліцейські;
й) посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим;
і) члени державних колегіальних органів;
2) осіб, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме:
а) це посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені п. 1 ч. 1 цієї статті;
б) особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи, визначені законом);
в) представники громадських об'єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, які входять до складу конкурсних комісій, утворених відповідно до Закону України «Про державну службу»;
3) осіб, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних осіб приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, - у випадках, передбачених цим Законом.
Водночас відповідно до ст. 25-1 КЗпП власник має право запроваджувати обмеження щодо спільної роботи на одному і тому самому підприємстві, в установі, організації осіб, які є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), якщо у зв'язку з виконанням трудових обов'язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному.
Головний спеціаліст,
Валентина СУЛТАН
"Праця i зарплата" N 7 (1019), 15 лютого 2017 р.
Передплатний iндекс: 30214