КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробітної плати та умов праці
Про режим роботи та тривалість робочого часу
ПИТАННЯ: У структурі підприємства створено аварійно-диспетчерську службу. Згідно зі штатним розписом у цій службі працюють слюсарі, яким установлено погодинну тарифну ставку, та майстри (керівники змін), яким установлено місячний посадовий оклад. Усі працівники цієї служби працюють за змінним графіком роботи, погодженим керівником підприємства та профспілковим комітетом, 22 год на добу (дві години - обідня перерва, одну добу працюють, дві доби - вихідні).
Як правильно обрахувати фактичні дні роботи для працівників цієї служби для заповнення в табелі обліку використання робочого часу колонки «Відпрацьовано за місяць днів» ?
ВІДПОВІДЬ: Згідно зі ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» в колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, зокрема щодо встановлення, режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку.
Режим роботи, тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюються роботодавцем самостійно у правилах внутрішнього трудового розпорядку або в колективному договорі з дотриманням норм законодавства про працю.
За статтею 50 КЗпП нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год на тиждень.
Чинним законодавством не передбачено встановлювати єдину норму тривалості робочого часу на місяць чи рік. Ця норма може бути відмінна залежно від того, який робочий тиждень установлений на підприємстві (п'ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлено вихідні дні, а тому на підприємствах, в установах й організаціях рішення щодо встановлення норми тривалості робочого часу на рік ухвалюється самостійно за умови дотримання вимог ст. 50-53, 67 і 73 КЗпП.
Згідно зі ст. 61 КЗпП на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також на окремих виробництвах, в цехах, на дільницях, у відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержано встановленої для такої категорії працівників щоденної або щотижневої тривалості робочого чару, допускається за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, шоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.
Міністерством праці та соціальної політики України розроблено і наказом від 19.04.2006 р. № 138 затверджено Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу (далі - Методичні рекомендації).
За підсумованого обліку робочого часу робота працівників регулюється графіками роботи (змінності), які розробляються роботодавцем і погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації, а за його відсутності можуть бути передбачені в колективному договорі. Графіки роботи (змінності) розробляються так, шоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.
У табелі обліку робочого часу позначаються фактично відпрацьовані години роботи за графіком змінності.
Відповідно до п. 12 Методичних рекомендацій під час підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду вилучаються дні, які за графіком абб розпорядком роботи припадають на час, упродовж якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання своїх трудових обов'язків (відпустка, виконання державних або громадських обов'язків, тимчасова непрацездатність тощо).
Оплачують працівникам весь фактично відпрацьований за графіком час.
Згідно з п. 1 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці України від 10.10.97 р. № 7, ненормований робочий день - це особливий режим робочого часу, який установлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу.
Оскільки робочий час працівників з підсумованим обліком робочого часу чітко й однозначно визначається графіком роботи, не вбачається достатньо підстав для встановлення цій категорії працівників ненормованого робочого дня.
Інна СКОВЛЮК, головний спеціаліст
"Праця i зарплата" N 11 (1023), 22 березня 2017 р.
Передплатний iндекс: 30214