ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
ПОСТАНОВА
24.03.2017
Справа N 826/4720/16
Про визнання незаконною та скасування постанови
Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року N 37
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого, судді - Кузьменка В. А., суддів: Арсірія Р. О., Огурцова О. П., за участю секретаря - Калужського Д. О., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом: 1. Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", 2. Асоціації "Незалежна асоціація банків України", 3. Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до Кабінету Міністрів України треті особи: 1. Міністерство фінансів України, 2. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, 3. Державна казначейська служба України, 4. Міністерство соціальної політики України, 5. Національний банк України, 6. Постійно діюча конкурсна комісія з визначення уповноважених банків України, через які має здійснюватися виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ, про оскарження нормативно-правового акта.
Обставини справи:
Публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк" (далі по тексту - позивач 1, ПАТ "Укрсиббанк"), Асоціація "Незалежна асоціація банків України" (далі по тексту - позивач 2), звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України (далі по тексту - відповідач), в якому просять визнати незаконною та скасувати постанову Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року N 37 "Деякі питання виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ".
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі N 826/4720/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2016 року об'єднано позовні вимоги в адміністративних справах N 826/4720/16 та N 826/4721/16 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (далі по тексту - позивач 3, ПАТ КБ "Приватбанк") та Асоціації "Незалежна асоціація банків України" до Кабінету Міністрів України про визнати незаконною та скасування постанови від 20 січня 2016 року N 37 "Деякі питання виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ" в одне провадження і присвоєно справі номер N 826/4720/16.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2016 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство фінансів України (далі по тексту - третя особа 1), Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі по тексту - третя особа 2), Державну казначейську службу України (далі по тексту - третя особа 3), Міністерство соціальної політики України (далі по тексту - третя особа 4), Національний банк України (далі по тексту - третя особа 5) та Постійно діючу конкурсну комісію з визначення уповноважених банків України, через які має здійснюватися виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ (далі по тексту - третя особа 6).
В судовому засіданні 22 червня 2016 року представники позивачів 1 та 2 позовні вимоги підтримали, представник позивача 3 до суду не прибув, попередньо подавши заяву про розгляд справи за його відсутності; представники відповідачів та третьої особи 1 проти задоволення позовних вимог заперечили; представники решти третіх осіб до суду не прибули, у зв'язку із чим, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив:
Відповідно до постанови від 20 січня 2016 року N 37 "Деякі питання виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ" (далі по тексту - Постанова) Кабінет Міністрів України постановив:
1. Внести до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2005 року N 318 "Про удосконалення механізму виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги" зміни, що додаються, а саме доповнено пункт абзацами такого змісту:
"Уповноваженими банками можуть бути банки:
частка активів яких становить не менш як 1 відсоток активів банківської системи;
які на час проведення конкурсу провадять діяльність на банківському ринку не менше трьох років;
які володіють облігаціями внутрішньої державної позики в розмірі не менш як 20 відсотків регулятивного капіталу банку;
до яких протягом трьох останніх місяців на момент подання документів до постійно діючої комісії Національним банком не застосовувались заходи впливу у вигляді обмеження, зупинення чи припинення здійснюваних банком операцій у зв'язку з виявленням фактів здійснення операцій з підвищеним ризиком та віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного;
які протягом трьох останніх місяців на момент подання документів до постійно діючої комісії дотримуються економічних нормативів, установлених Національним банком;
які є учасниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, крім випадків, передбачених законом, та не мають фінансової заборгованості перед Фондом гарантування вкладів фізичних осіб щодо сплати зборів, штрафів, пені;
у яких відсутня заборгованість із сплати податків і зборів;
щодо яких, або до власників істотної участі в яких, або до пов'язаних осіб яких не було застосовано Україною, іноземними державами - членами Організації економічного співробітництва та розвитку чи Євросоюзом санкцій протягом останніх дванадцяти місяців на момент подання документів до постійно діючої комісії;
у яких кількість емітованих ними електронних платіжних засобів (платіжних карток) державної багатоемітентної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент, становить не менш як 10 відсотків загальної кількості емітованих ними електронних платіжних засобів (платіжних карток).
Банки, у яких держава володіє часткою понад 75 відсотків, є уповноваженими банками на постійній основі.".
2. Установити, що банки, які до дати набрання чинності цією постановою стали переможцями конкурсу з визначення уповноважених банків, через які повинна здійснюватися виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ, і у тримісячний строк не забезпечили виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2005 року N 318, припиняють виконання функцій уповноваженого банку на підставі рішення постійно діючої конкурсної комісії.
3. Міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади протягом місяця за умови виконання вимог пункту 2 цієї постанови вжити в установленому порядку заходів до укладення договорів не менше ніж з трьома уповноваженими банками для виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ.
4. Міністерству соціальної політики у двомісячний строк забезпечити приведення власних нормативно-правових актів у відповідність із цією постановою та подати Кабінету Міністрів України проекти актів щодо приведення актів Кабінету Міністрів України у відповідність із нею для проведення виплат державної соціальної допомоги через уповноважені банки.
5. Міністерству фінансів у двомісячний строк забезпечити приведення власних нормативно-правових актів у відповідність із цією постановою.
6. Рекомендувати керівникам суб'єктів господарювання державного сектору економіки відкрити та/або перевести рахунки для забезпечення своєї господарської діяльності до уповноважених банків, які визначені за результатами проведення відкритого конкурсу.
7. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім абзацу одинадцятого змін, затверджених цією постановою, який набирає чинності з 01 січня 2017 року.
Позивачі вважають Постанову незаконною, оскільки внаслідок її прийняття має місце незаконне обмеження кола банків, які мають право виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ (бути уповноваженими банками), чим створено нерівні умови для банківської діяльності та економічної конкуренції серед банків; створюється незаконне обмеження прав, які банк має на підставі ліцензії, отриманої відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", і, як наслідок, штучне обмеження кола отримувачів банківських послуг від банку, та несприятливих і дискримінаційних умов діяльності для комерційних банків порівняно з банками, у яких держава володіє часткою понад 75 відсотків.
На думку позивача, норми Постанови мають дискримінаційний характер та грубо порушують права банків щодо вільної участі у конкурсі на включення до переліку уповноважених банків, а саме в частині наступних вимог до банків:
- вимога щодо частки частка активів у розмірі не менш як 1 відсоток активів банківської системи;
- вимога тривалості здійснення діяльності на банківському ринку не менше трьох років;
- вимога щодо володіння облігаціями внутрішньої державної позики в розмірі не менш як 20 відсотків регулятивного капіталу банку;
- вимога щодо кількості емітованих банками електронних платіжних засобів (платіжних карток) державної багатоемітентної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент, що становить не менш як 10 відсотків загальної кількості емітованих ними електронних платіжних засобів (платіжних карток);
та у частині надання статусу уповноважених банків на постійній основі банкам, у яких держава володіє часткою понад 75 відсотків.
Відповідач письмового заперечення проти адміністративного позову до суду не надав.
Третя особа 5 у письмовому поясненні зазначила про підтримання занепокоєності позивачів, що до відбору банків встановлюються жорсткі вимоги, та просила вирішити спір у відповідності до закону.
Решта третіх осіб письмових пояснень з приводу адміністративного позову до суду не надали.
Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.
Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень визначено статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
У пункті 21 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року N 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" Вищий адміністративний суд України вказав, що судам слід мати на увазі, що за правилами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи - суб'єкти правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто, особа (позивач) повинна довести факт застосування до неї оскаржуваного нормативно-правового акта або те, що вона є суб'єктом відповідних відносин, на які поширюється дія цього акта.
Таким чином, у даному випадку право на захист виникає за умови доведення факту застосування до нього норм оскаржуваного акта, та/або того, що позивач є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт, тобто Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість оскарження нормативно-правового акта не лише під час безпосереднього його застосування, але й на майбутнє - щоб запобігти такому застосуванню.
Зі змісту оскаржуваної Постанови вбачається, що її норми застосовуються до банків, які є або мають намір стати переможцями конкурсу з визначення уповноважених банків, через які повинна здійснюватися виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ.
Як свідчать обставини справи, що ПАТ "Укрсиббанк" та ПАТ КБ "Приватбанк" є переможцями конкурсу з визначення уповноважених банків, через які повинна здійснюватися виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ відповідно до рішення Постійно діючої конкурсної комісії з визначення уповноважених банків України, через які буде здійснюватися виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ (містяться у списку переможців за N 34 та N 40), про що зазначено на офіційному веб-порталі Міністерства фінансів України за посиланням http://www.minfin.gov.ua/news/view/rezultaty-konkursnoi-komisii-z-vyznachennia-upovnovazhenykh-bankiv-ukrainy-cherez-iaki-bude-zdiisniuvatys-vyplata-zarobitnoi-platy-pratsivnykam-biudzhetnykh-ustanov?category=aspekti-roboti, тобто, є уповноваженими банками і наділені правом оскарження Постанови.
Разом з тим, необхідною умовою оцінки оскаржуваного нормативно-правового акта є його чинність на момент вирішення спору, у протилежному випадку - суд позбавлений можливості встановлювати обставини відповідності такого нормативно-правового акта на предмет законності та відповідності вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, суд встановив, що постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року N 662 "Деякі питання виплати пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ", якою затверджено нові зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, у тому числі до постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2005 року N 318 "Про удосконалення механізму виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги".
Наведене свідчить, що оскаржувана постанова втратила чинність та не створює для позивачів правових наслідків.
Крім того, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2017 року в адміністративній справі N 826/16693/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" до Кабінету Міністрів України треті особи: Міністерство фінансів України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство соціальної політики України, Національний банк України, Пенсійний фонд України, Державна казначейська служба України, Публічне акціонерне товариство "Мегабанк" про визнання незаконною постанови в частині, яка набрала законної сили, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року N 662 "Деякі питання виплати пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ" в частині "внесення змін та викладення в новій редакції абз. 1 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1231 "Про затвердження Порядку проведення конкурсного відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ":
"3. До участі в конкурсі допускаються банки, що мають активи, частка яких становить не менш як 1 відсоток активів банківської системи або контрольний пакет акцій яких належить міжнародним фінансовим та банківським установам, які мають міжнародний рейтинг інвестиційного класу від міжнародно визнаних рейтингових агенцій або у яких держава володіє часткою понад 75 відсотків…".
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання нечинною Постанови та про необхідність відмови у задоволенні адміністративного позову ПАТ "Укрсиббанк" та ПАТ КБ "Приватбанк".
Що стосується позовних вимог Асоціації "Незалежна асоціація банків України", колегія суддів звертає увагу, що Асоціація не наділена правом оскарження постанови, оскільки не є уповноваженим банком та, відповідно, не є суб'єктом правовідносин, у яких застосовується чи буде застосована постанова, що, на виключає можливість задоволення її адміністративного позову.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Окружним адміністративним судом міста Києва не виявлено дій Кабінету Міністрів України при прийнятті оскаржуваної Постанови, які б не відповідали вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ "Укрсиббанк", Асоціації "Незалежна асоціація банків України" та ПАТ КБ "Приватбанк" задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:
В задоволенні адміністративного позову Публічному акціонерному товариству "Укрсиббанк", Асоціації "Незалежна асоціація банків України" та Публічному акціонерному товариству Комерційного банку "Приватбанк" відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий, суддя
В. А. Кузьменко
Судді:
Р. О. Арсірій
О. П. Огурцов