ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
07.06.2017
Справа N 800/229/17
Про визнання Указу нечинним
Суддя Вищого адміністративного суду України - Юрченко В. П., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України - П. П. О. про визнання Указу нечинним, встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Президента України - П. П. О., у якому просив визнати Указ відповідача від 15 травня 2017 року N 133/2017 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" нечинним з моменту його прийняття.
Відповідно до частини четвертої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів регулює стаття 171-1 КАС України згідно з пунктом 1 частини першої якої, її правила поширюються, зокрема, на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) указів Президента України.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною другою статті 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України.
Як вбачається з позову ОСОБА_1, він оскаржує спірний Указ, виходячи із підстав недотримання відповідачем вимог частини третьої статті 106 Конституції України, в частині процедури його підписання (не скріплений підписами Прем'єр-міністра України і міністра).
Згідно зі статтею 147 Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до цієї Конституції.
До повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим (стаття 150 Основного Закону).
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Відповідно до пункту першого статті 13 Закону України "Про Конституційний Суд України" N 422/96-ВР від 16 жовтня 1996 року (далі - Закон N 422/96-ВР) Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
У відповідності з статтею 15 Закону N 422/96-ВР підставами для прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності правових актів повністю чи в їх окремих частинах є:
- невідповідність Конституції України;
- порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності;
- перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.
З урахуванням наведених норм, слід зазначити, що порушення порядку ухвалення указу Президента України може бути підставою для прийняття Конституційним Судом України рішення щодо його неконституційності у зв'язку з порушенням встановленої Конституцією України процедури його розгляду, ухвалення або набрання ними чинності, що тягне за собою неможливість розгляду у порядку адміністративного судочинства заявлених позовних вимог.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим ОСОБА_1 необхідно відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовом до Президента України - П. П. О. про визнання Указу (Указ N 133/2017) нечинним.
Керуючись пунктом першим частини першої статті 18, 107, 109, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовом до Президента України - П. П. О. про визнання Указу (Указ N 133/2017) нечинним.
Роз'яснити ОСОБА_3, що розгляд такої справи віднесений до юрисдикції Конституційного Суду України.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
В. П. Юрченко